Ухвала суду № 97306249, 01.06.2021, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/9989/21

провадження № 4-с/753/168/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" червня 2021 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі

головуючого - судді Комаревцевої Л.В.

з секретарем Гаврилюк О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Київ, вул. Кошиця, 5а скаргу ОСОБА_1 на дії та рішення Ковельського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод Славутич»,

В С Т А Н О В И В :

У травні 2021 року до суду надійшла скарга ОСОБА_1 на дії та рішення Ковельського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод Славутич».

В обґрунтування скарги, заявник посилався на те, що 24.02.2021 Дарницьким районним судом м. Києва видано виконавчий лист № 753/18531/20 про зобов`язання Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод Славутич» видати ОСОБА_1 довідку про характер та умови праці встановлено зразка за період з 1983 по 1993 роки, який звернуто до примусового виконання.

15.03.2021 старшим державним виконавцем Ковельського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Рижко Д.О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 64822395.

30.03.2021 постановою державного виконавця виконавчий лист повернуто стягувачу відповідно до вимог п.5 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», боржник відсутній за адресою, вказаною у виконавчому документі.

Заявник вважає, що документ, що підлягає виконанню відповідає встановленим вимогам Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем не вжито заходів щодо розшуку боржника, відтак постанова державного виконавця від 30.03.2021 є протиправною та підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 20.05.2021 відкрито провадження за скаргою, розгляд якої призначено у відкрите судове засідання на 01.06.2021

01.06.2021 суду надано відзив на скаргу представником Ковельського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) у якому не визнаються вимоги скарги з огляду на наступне. При проведенні перевірки виконання рішення суду 30.03.2021 встановлено, що за адресою реєстрації юридичної особи боржника ТзДВ "Завод Славутич" м. Ковель, вул. Незалежності, 101 знаходиться будівля, що належить до власності Ковельської територіальної громади. В приміщеннях вказаної будівлі знаходяться: Управління освіти виконавчого комітету Ковельської міської ради; відділ Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області: стоматологічна клініка "Санідент +"; приватний нотаріус Мартинюк Е.В., ТзДВ "Завод Славутич" за вказаною адресою відсутній. Згідно інформації наданої виконавчим комітетом Ковельської міської ради договір оренди приміщень за адресою м. Ковель, вул. Незалежності, 101 з ТзДВ "Завод Славутич" не укладався, приміщення належить до власності Ковельської територіальної громади. Місцезнаходження боржника юридичної особи ТзДВ "Завод Славутич" встановити неможливо. Відтак, дії державного виконавця по винесенню оскаржуваної постанови є правомірними, а вимоги скарги задоволенню не підлягають.

В судове засідання сторони не з`явились, про розгляд скарги повідомлені в установленому законом порядку, що є підставою відповідно до ч. 4 ст. 450 ЦПК України для розгляду справи без участі сторін.

Вивчивши та дослідивши наявні письмові матеріали справи у їх сукупності, суд вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню у зв`язку з наступним.

Відповідно дост.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п.9 ч.2 ст.129 Конституції України основними засадами судочинства є обов`язковість судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Згідно вимог ч.1 ст.5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Встановлено, що 24.02.2021 Дарницьким районним судом м. Києва видано виконавчий лист № 753/18531/20 про зобов`язання Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод Славутич» видати ОСОБА_1 довідку про характер та умови праці встановлено зразка за період з 1983 по 1993 роки, який звернуто до примусового виконання.

15.03.2021 старшим державним виконавцем Ковельського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Рижко Д.О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 64822395.

30.03.2021 постановою державного виконавця виконавчий лист повернуто стягувачу відповідно до вимог п.5 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», боржник відсутній за адресою, вказаною у виконавчому документі.

Згідно з ч.2 ст.18 ЦПК України невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно ст.448 ЦПК України, скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Відповідно до ст.449 ЦПК України, скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Відповідно до положень ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. 2. Виконавець зобов`язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки. 3. Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: 1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; 2) проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників; 3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; 4) за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв`язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду; 5) безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх; 6) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; 7) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; 8) здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв`язку з виконавчим провадженням; 9) використовувати за згодою власника приміщення для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника за їхньою згодою для перевезення майна; 10) звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз`яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення; 11) приймати рішення про відстрочку та розстрочку виконання рішення (крім судових рішень), за наявності письмової заяви стягувача; 12) звертатися до суду з поданням про розшук дитини, про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання; 13) звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб; 14) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з`явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу; 15) залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання; 16) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; 17) застосовувати під час примусового виконання рішень фото- і кінозйомку, відеозапис; 18) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; 19) у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів; 20) залучати в разі потреби до проведення чи організації виконавчих дій суб`єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача; 21) отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком; 22) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом. Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом. Залучення для проведення виконавчих дій працівників поліції здійснюється за вмотивованою постановою виконавця, яка надсилається керівнику територіального органу поліції за місцем проведення відповідної виконавчої дії. У залученні поліції для проведення виконавчих дій може бути відмовлено лише з підстав залучення особового складу даного територіального органу поліції до припинення групового порушення громадської безпеки і порядку чи масових заворушень, а також для подолання наслідків масштабних аварій чи інших масштабних надзвичайних ситуацій. Під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.

Положеннями ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» визначено порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення. Так, За рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. 2. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. 3. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. 4. Виконавець під час виконання рішення про заборону вчиняти певні дії або про утримання від вчинення певних дій доводить до відома боржника резолютивну частину такого рішення, про що складає відповідний акт. Після складення акта виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Відтак, зважаючи на положення Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Судом встановлено, що скарга є обґрунтованою, а оскаржувані дії є неправомірними з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та наданої копії виконавчого провадження державним виконавцем не вжито заходів відповідно до вимог ст.ст. 18, 63 Закону України «Про виконавче провадження» під час виконання виконавчого листа № 753/18531/20, а саме не отримано з метою захисту інтересів стягувача одержувати від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідних для проведення виконавчих дій пояснень, довідок та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; не здійснено виклик фізичної особи, посадової особи боржника з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні, не накладено стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; не надіслано повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення за фактом ухилення від виконання рішення суду,

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. (ст. 81 ЦПК України).

Отже, в силу вимог ст.ст. 2, 4, 12, 76-81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести належними та допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як вбачається з матеріалів справи, державним виконавцем не надано до суду жодного належного та допустимого доказу того, що під час виконання вказаного виконавчого документу державним виконавцем було здійснено всі необхідні та передбачені чинним законодавством заходи щодо забезпечення виконання рішення суду.

За таких обставин оскаржуване рішення є неправомірним і підлягає скасуванню. Відповідно до ч. 1 ст. 451 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

Разом з тим, не підлягає задоволенню вимога скаржника щодо зобов"язання державного виконавця відновити виконавче провадження та провести виконавчі дії, оскільки державний виконавець є суб`єктом владних повноважень та має право самостійно приймати рішення, які відносено до його компетенції відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2,4,12, 2, 76-81, 447,447,449,451 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Скаргу ОСОБА_1 на дії та рішення Ковельського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод Славутич» - задовольнити частково.

Скасувати постанову державного виконавця від 30.03.2021 про повернення виконавчого документа № 753/18531/20, виданого 24.02.2021 Дарницьким районним судом м. Києва про зобов`язання Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод Славутич» видати ОСОБА_1 довідку про характер та умови праці встановлено зразка за період з 1983 по 1993 роки, який звернуто до примусового виконання стягувачу відповідно до вимог п.5 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

В задоволенні решти вимог скарги відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання її копії до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва.

Повний текст рішення виготовлено 01.06.2021

Суддя: Комаревцева Л.В.