Ухвала суду № 97306028, 27.05.2021, Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 695/2318/13-ц

номер провадження 2-п/695/6/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2021 рокум. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Середи Л.В.

за участю:

секретаря Біліченко С.В.,

представника позивача – адвоката Шульги П.М.

розглянувши в судовому засіданні заяву представника відповідача ОСОБА_1 – адвоката Пилипенка Ростислава Борисовича про перегляд заочного рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 15.11.2013 року по справі № 695/2318/13-ц за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, –

В С Т А Н О В И В :

Представник відповідача по справі ОСОБА_1 , адвокат Пилипенко Р.Б. звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 15.11.2013 року по справі за позовом ТОВ «Вердикт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Вимоги вказаної заяви мотивовані тим, що рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 15.11.2013 року було задоволено позовні вимоги ТОВ «Вердикт Фінанс» про стягнення із ОСОБА_1 кредитної заборгованості в сумі 504884,29 грн. за кредитним договором №2301/0906/87-590 від 06.09.2006 р.

Відповідач розглянув заочне рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 15.11.2013 р. та категорично з ним не погоджується, вважає вказане судове рішення необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм матеріального права.

Так заявник стверджує, що вказане судове рішення у цивільній справі №695/2318/13-ц прийнято незаконно без забезпечення участі відповідача в судовому процесі, а також з істотними порушеннями його процесуальних прав на подання відповідних заперечень й доводів проти позову ТОВ «Вердикт Фінанс» (в т.ч. заяви про застосування строків позовної давності).

ПАТ “Сведбанк” в рамках цивільної справи №2-711/2010/2306 звертався до суду із позовом до ТОВ “Автотранс - Альянс”, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки. За таких обставин ОСОБА_1 вважав, що стягнення заборгованості за кредитним договором №2301/0906/87-590 від 06.09.2006 р. відбувається в рамках прийнятого заочного рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 23.09.2010 р. у справі №2-711/2010/2306, яке також подавалося на примусове стягнення до органів Державної виконавчої служби та в рамках якого виставлявся на продаж житловий будинок (іпотечне майно), адже будь-яких повідомлень чи копій судових рішень по справі №695/2318/13-ц заявник не отримував та про розгляд такої справи належним чином не повідомлявся.

Також вказує, що якби заявник брав участь в судовому засіданні то наполягав би на застосуванні строків позовної давності, що було б підставою для відмови у позові, тобто були б достатні підстави для ухвалення судом зовсім іншого рішення, тим більше, що у мотивувальній частині оскаржуваного заочного судового рішення від 15.11.2013 р. вказано невірну суму боргу 504884.29 грн., яка сумарно значно більша від добутку всіх платежів, які нараховані позивачем у позовній заяві. Вказані обставини свідчать про істотні порушення судом першої інстанції норм матеріального права та прийняття необґрунтованого заочного судового рішення яке підлягає скасуванню у порядку перегляду в суді першої інстанції.

ТОВ «Вердикт Фінанс» надало до суду відзив на заяву про перегляд заочного рішення у якому проти задоволення вказаної заяви заперечувало посилаючись на те, що після ухвалення судового рішення минуло вісім років, а до самої заяви не долучено жодних належних, допустимих, достатніх і достовірних доказів на підтвердження тієї обставини, що про заочне Рішення суду відповідач вперше дізнався саме 25.03.2021 р.. В заяві про перегляд заочного рішення відсутнє також посилання на наявність таких доказів. Як вбачається із Єдиного державного реєстру судових рішень заочне Рішення суду оприлюднене 21.01.2014 р..

Відповідач ОСОБА_1 протягом понад восьми років з дати оприлюднення рішення 21.01.2014 р. до дати звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення 14,04.2021 р., не був позбавлений можливості вільного та безоплатного доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень, знайомитись з ними на офіційному веб-порталі «Судова влада України». При цьому вказувало, що поновлення пропущеного через вісім років процесуального строку порушує принцип правової визначеності.

У судовому засіданні представник ТОВ «Вердикт Фінанс», адвокат Шульга П.М. проти задоволення заяви про перегляд заочного рішення заперечувала у поновному обсязі посилаючись на необґрунтованість та безпідставність останньої, адже відповідач не був позбавлений можливості протягом восьми років сам поцікавитись про стан свого кредитного договору чи наявності судових рішень про стягнення заборгованості за ним, а звернувся до суду лише після вчинення відносно нього виконавчих дій.

Заявник ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився із невідомих для суду причин, будь-яких клопотань чи заяв до суду не надав, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином у порядку встановленому чинним законодавством.

Представник заявника, адвокат Пилипенко Р.Б. звернувся до суду з клопотанням про відкладення судового розгляду справи у зв`язку із його участю в судовому засіданні Соснівського районного суду м. Черкаси по кримінальному провадженні.

Дослідивши вказане клопотання суд приходить до висновку про його необґрунтованість, оскільки будь-яких доказів поважності неявки адвоката в судове засідання до клопотання не додано, крім того у самому клопотанні зазначено, що адвокат Пилипенко Р.Б. був викликаний в судове засідання до Соснівського районного суду м. Черкаси по кримінальному провадженні в якості представника потерпілого, яке було призначено на 11 год. 00 хв. 26.05.2021 р. Разом із тим судовий розгляд заяви про перегляд заочного рішення суду відбувається 27.05.2021 р., що виключає неможливість явки представника заявника в судове засідання із вказаних підстав.

Суд вважає, що матеріали вказаної справи дають достатньо підстав для розгляду її за відсутності сторін, оскільки згідно вимог ч. 1 ст. 287 ЦПК України неявка осіб, належним чином повідомлених про час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Суд вивчивши матеріали справи приходить до наступного висновку.

Заочним рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 15.11.2013 року позовні вимоги ТОВ «Вердикт Фінанс» про стягнення із ОСОБА_1 кредитної заборгованості в сумі 504884,29 грн. за кредитним договором №2301/0906/87-590 від 06.09.2006 р. задоволено повністю.

Обґрунтовуючи свої вимоги заявник зазначає, що він не займав активної позиції в судовому процесі та не супроводжував цивільну справу в суді оскільки належним чином не був повідомлений про хід розгляду такої справи, адже не отримував судових повісток про виклик до суду, а потім не міг і оскаржити судове рішення, яке було прийняте за результатами розгляду матеріалів справи, оскільки останнього не отримував.

Вказана обставина, на думку заявника, перешкоджала з`явитися та дати суду свої доводи та заперечення стосовно обставин справи.

Однак такі доводи не можуть розцінюватись судом як достатні для скасування заочного рішення суду.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод проголошено право на справедливий судовий розгляд.

Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов`язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження рішення суду, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу.

Із практики Європейського Суду з прав людини випливає, що судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, що беруть участь у спорі. Вимагається, щоб кожній із сторін була надана розумна можливість представляти свою справу у такий спосіб, що не ставить її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Поновлення строку на оскарження рішення суду без доведеності поважності причин не забезпечувало б рівновагу між інтересами сторін та правову визначеність у цивільних правовідносинах, яка є складовою верховенства права, проголошеного статтею 8 Конституції України.

При цьому суд звертає увагу на те, що за змістом положень статті 129 Конституції, статті 2 Цивільного процесуального кодексу одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. Суд наголошує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Відповідне положення міститься у постанові КГС ВС від 16 липня 2020 року у справі № 924/369/19.

Разом із тим вказані доводи заявника щодо незабезпечення його права на участь в судовому процесі спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Судом встановлено, що позовна заява ТОВ «Вердикт Фінанс» була подана до суду 19.06.2013 року.

Відповідно до ч. 3 ст.. 122 ЦПК України, яка діяла в редакції станом на дату подання позовної заяви (станом на дату розгляду заяви ст.. 187 ЦПК України) у разі якщо відповідачем у позовній заяві, поданій і оформленій у порядку, встановленому цим Кодексом, вказана фізична особа, що не є суб`єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи. Інформація про місце проживання (перебування) фізичної особи має бути надана протягом трьох днів з моменту отримання відповідним органом реєстрації місця проживання та перебування особи відповідного звернення суду.

Вказані вимоги судом були виконані та судом було отримано повідомлення, що за даними сектору адресно-довідкової роботи УДМС України в Черкаській області Носенко О.Г. зареєстрований саме за адресою АДРЕСА_1 .

За вказаною адресою і були направлені усі повідомлення про виклик до суду , а також копія рішення суду за результатами розгляду справи.

Суд зауважує, що право позивача на своєчасний розгляд справи не може нівелюватися через відсутність відповідача за місцем своєї реєстрації, яке до того ж не підтверджувалося жодними доказами, адже поштові повідомлення поверталися до суду із відміткою за закінченням терміну зберігання.

Крім того судом вживалися заходи щодо належного виклику відповідача в порядку передбаченого чинним законодавством в тому числі і шляхом розміщення відповідного оголошення засобах масової інформації в порядку визначеному законом, що стверджується відповідними доказами, що містяться в матеріалах справи.

Таким чином суд приходить до переконання, що під час розгляду матеріалів справи судом було вжито усіх засобів для належного повідомлення відповідача про час та суть розгляду справи в суді.

На підставі зазначеного вище рішення суду приватним виконавцем виконавчого округу Черкаської області Плесюком О.С. 22.01.2021 р. було відкрито виконавче провадження №64253217.

Із копії довідки №20, яка видана головою квартального комітету №9 від 06.03.2020 р., що додана до заяви про перегляд заочного рішення вбачається, що ОСОБА_1 зі слів власника будинку ОСОБА_3 не проживає за адресою АДРЕСА_1 з 2006 року, хоча за будинковою книгою виписаний з 2014 року.

За таких обставин суд приходить до переконання, що відповідач станом на час розгляду справи в суді був прописаний за адресою куди і були направлені судові повістки, а в подальшому і судове рішення.

Сам же відповідач зазначаючи про те, що він проживав за іншою адресою жодних переконливих доказів суду про таке не надав.

Крім того заслуговують на увагу доводи представника ТОВ «Вердикт Фінанс» про те, що сам відповідач був повідомлений про наявність кредитного договору, його умов та необхідного виконання, що не заперечується і останнім у заяві про перегляд судового рішення. Про те ОСОБА_1 умови вказаного кредитного договору не виконував, а тому мав би врахувати відповідні наслідки такого невиконання та сам цікавитись станом боргу чи наявності відповідних судових рішень, тим більше достеменно знаючи про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Доводи представника ОСОБА_1 про те, що останній вважав, що стягнення заборгованості за кредитним договором відбувається в рамках прийнятого заочного рішення від 23.09.2010 р. не може бути належною підставою для скасування заочного рішення суду.

Згідно з ч. 1 ст.288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильності вирішення справи.

За змістом положень чинного законодавства, скасування заочного рішення суду можливе за двох умов, однією з яких є поважність причини неявки в судове засідання, про які відповідач не зміг завчасно повідомити.

Наявність вищенаведених обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає.

Доводи заявника про те, що рішення суду є необґрунтованим та прийняте судом з істотним порушенням норм матеріального права не можуть бути підставою для скасування судом першої інстанції заочного судового рішення, адже оцінку таким має надати відповідний суд вищої інстанції.

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що підстави для скасування заочного рішення суду відсутні, оскільки відповідач у встановленому законом порядку повідомлявся про час та місце розгляду справи належним чином за останнім відомим місцем його реєстрації та проживання, не був позбавлений можливості взяти участь в судовому розгляді справи, тим більше, що проживає фактично, як сам зазначає заявник, в м. Золотоноша Черкаської області.

Доказів, які мають значення для справи та можуть привести до ухвалення іншого рішення, протилежного заочному, суду не надано, в ході розгляду матеріалів справи в порядку позовного провадження відповідачем до суду не надавалися, а докази, які додав відповідач до своєї заяви не можуть бути підставою для скасування та перегляду судового рішення.

При розгляді даної справи суд враховує також практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція), кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

У справі «Беллет проти Франції» ЄСПЛ зазначив, що «стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».

Однак особа не може зловживати своїми правами, так ЄСПЛ наголошує, що застосування скаржником спроби оскарження остаточного та обов`язкового рішення суду з причин процесуального характеру без належного обґрунтування підстав для подібного продовження втручання в принцип «res judicata» (тобто принцип остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення) не можуть вважатися причинами фундаментального характеру.

Зокрема, відступ від принципу правової визначеності допустимий не в інтересах правового пуризму, а з метою виправлення «помилки, що має фундаментальне значення для судової системи» (рішення у справі «Сутяжник проти Росії, п. 38).

Отже відхід від вказаних принципів остаточності та обов`язковості рішень суду можливий лише, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами, а про такі обставини ОСОБА_1 у заяві не зазначає.

Враховуючи викладене, суд вважає, що заява є необґрунтованою та безпідставною, в зв`язку з чим в її задоволенні слід відмовити.

На підставі зазначеного та керуючись ст., ст. 284, 288 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву представника відповідача ОСОБА_1 – адвоката Пилипенка Ростислава Борисовича про перегляд заочного рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 15.11.2013 року по справі № 695/2318/13-ц за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Середа Л.В.

Повний текст ухвали виготовлено та підписано головуючим 31 травня 2021 року