Рішення № 97305385, 01.06.2021, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/9238/20

2/357/1449/21

Категорія 38

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 червня 2021 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі - головуючий суддя Цуранов А. Ю. ,

при секретарі Севериненко Д. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2020 року представник позивача ОСОБА_2 засобами поштового зв`язку звернувся до суду з вищевказаним позовом.

В обґрунтування позову вказував, що ОСОБА_1 з метою отримання банківських послуг підписала заяву № б/н від 19.11.2010 року.

Відповідач підписанням даної заяви підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з "Умовами та правилами надання банківських послуг" та "Тарифами Банку", які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua, складає між нею та банком договір.

За умовами вказаного договору відповідач отримала картковий рахунок, на який 28.07.2014 року встановлено кредитний ліміт - 7 600 грн., максимальний розмір якого складав 13 000 грн. Відповідач зобов`язалась повернути використану частину кредитного ліміту з щомісячними платежами, визначеними у договорі.

Позивач свої зобов`язання за договором про надання банківських послуг виконав в повному обсязі, однак відповідач порушила умови договору внаслідок чого утворилась заборгованість, яка станом на 03.08.2020 року становить 25 046,61 грн.

В матеріалах справи міститься клопотання представника позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження за відсутності представника позивача.

07.10.2020 року ухвалою судді відкрито провадження у даній справі та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

28.01.2021 року від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позов, в якому остання просила суд відмовити в задоволенні позовних вимог, а також заява про проведення розгляду справи у її відсутність від 02.02.2021 року.

Відзив мотивований тим, що відповідач підписала анкету-заяву від 19.11.2010 року з метою оформлення на своє ім`я пенсійної та депозитної картки. Вказана заява не містить суми кредиту чи бажаного кредитного ліміту, що є істотною умовою для кредитного договору. У 2014 році, за відсутності домовленості сторін, на картковий рахунок відповідача банком встановлено кредитний ліміт. Оскільки відповідач не знала про встановлення кредитного ліміту, вона продовжувала активно використовувати картку, як депозитну. Таким чином, за весь період користування карткою, позивач сплатила банку 60 306,27 грн., що на 47 306,27 грн. більше ніж встановлений банком кредитний ліміт.

13.05.2021 року до суду надійшла відповідь на відзив за підписом представника позивача, в якій останній просив суд задовольнити уточнені вимоги банку в повному обсязі.

26.05.2021 року на адресу суду від представника позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій представник позивача просив стягнути з відповідача на користь банку заборгованість за договором від 19.11.2010 року в розмірі 20990,22 грн., з яких: 16 423,02 грн. – заборгованість за тілом кредиту, в т.ч. 16 423,02 грн. – заборгованість за простроченим тілом кредиту; 4 567,20 грн. – заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625;

В силу вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

19.11.2010 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено договір б/н шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку, відповідно до умов якої відповідач отримала наступні послуги: пенсійну картку та ощадкнижку (депозит).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

28.07.2014 року банк надав клієнту кредитну картку № НОМЕР_1 з терміном дії до березня 2018 року та встановленням кредитного ліміту – 7 600 грн.

07.02.2017 року клієнту видано картку № НОМЕР_2 з терміном дії до травня 2019 року та збільшенням кредитного ліміту до 13 000 грн., 13.05.2019 року кредитний ліміт було зменшено до 0 грн.

У позовній заяві позивач вказує, що укладений між сторонами договір про надання банківських послуг, який за своєю правовою природою є змішаним договором і містить в собі зокрема, умови договору банківського рахунку (ст. 1066 ЦК України) та кредитного договору (ст. 1054 ЦК України).

Згідно з розрахунком станом на 03.08.2020 року заборгованість ОСОБА_1 за договором складає 25 046,61 грн., з яких: 16 423,02 грн. – заборгованість за тілом кредиту, в т.ч. 16 423,02 грн. – заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0,00 – заборгованість за нарахованими відсотками; 0,00 заборгованість за простроченими відсотками; 4 567,20 грн. – заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625; 4 056,39 грн. – нарахована пеня; 0,00 грн. – нараховано комісії.

До заяви про зменшення позовних вимог позивачем надано розрахунок за договором станом на 05.05.2021 року, за яким загальний розмір боргу становить 20 990,22 грн., що включає: 16 423,02 грн. – заборгованість за тілом кредиту, в т.ч. 16 423,02 грн. – заборгованість за простроченим тілом кредиту; 4 567,20 грн. – заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625. У розрахунку також вказано про погашення заборгованості по пені на суму 4 056,39 грн.

В наявній у справі анкеті-заяві, де міститься підпис відповідача, зазначено, що позичальник оформлює на своє ім`я пенсійну картку та ощадкнижку (депозит).

Згідно визначення, депозит (вклад) — грошові кошти в готівковій чи безготівковій формі в валюті України чи в іноземній або у банківських металах, які банк прийняв від вкладника або які надійшли для вкладника на договірних засадах на визначений термін зберігання чи без зазначення терміну (під відсоток або дохід в іншій формі) і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

У банках України пенсійна картка оформлюється для отримання пенсійних виплат на картковий рахунок та зняття готівки або для безготівкового розрахунку.

З розрахунку заборгованості наданого позивачем вбачається, що за договором № б/н від 19.11.2010 року існує заборгованість, до складу якої входять нарахування, які проводяться за надання кредитних послуг, містяться розділи, такі як залишок поточної заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), залишок простроченої заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), проценті ставки, нараховані відсотки за кредитом, сума погашення за кредитом.

Виписка по рахунку за вказаним договором містить інформацію про деталі операції, які полягають, зокрема, у нарахуванні банком відсотків, пені за прострочку кредиту. Разом з тим, банком були проведені такі операції, як автоматичне погашення обов`язкового платежу, простроченої заборгованості, списання відсотків за використання кредитного ліміту, тобто кошти, які були фактично внесені власником рахунку як депозит, однак які автоматично зараховувались позивачем, як погашення певної кредитної складової.

В матеріалах справи відсутні відомості про наявність між сторонами погодженого обов`язку у відповідача в частині повернення грошових коштів – кредиту, відсотків та інших платежів за користування цими коштами (кредитом).

Стаття 12 ЦПК України визначає принцип змагальності цивільного судочинство.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про недоведеність вимог позивача, тому в задоволенні позову про стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості за договором про надання банківських послуг слід відмовити.

На підставі ст. 141 ЦПК України судові витрати слід залишити за позивачем.

Керуючись ст. 4, 12, 13, 76, 77, 81, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

СуддяА. Ю. Цуранов