Ухвала суду № 97304861, 31.05.2021, Болградський районний суд Одеської області

31.05.21

Справа № 497/616/2021

Провадження № 6/497/22/2021

УХВАЛА

31.05.21 року Болградський районний суд Одеської області в складі:

головуючого - судді Раца В.А.,

за участю секретаря – Божевої І.Д.,

у відкритому судовому засіданні, в м. Болграді, розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" про видачу дублікату виконавчого документу, заміну сторони (стягувача) виконавчого провадження та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, -

ВСТАНОВИВ:

15.04.2021 року директор ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» - Скребець О.С., звернувся до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником, видачу дублікату виконавчого документу та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, мотивуючи тим, що рішенням Болградського районного суду Одеської області від 21 листопада 2008 року у справі № 2-ц-1465/2008 з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно стягнуто на користь Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра» суму заборгованості за кредитним договором № 05/02/2007/840-К/65 від 13.02.2007 року. 05.08.2020 року між ПАТ КБ «Надра» та ТОВ «ФК «ДНІПРОФІНАНСГРУП» укладено договір про відступлення прав вимоги № GL48N718070_ blank, за змістом якого банк відступив новому кредитору належні Банку кредитні зобов`язання за кредитним договором №05/02/2007/840-К/65 від 13.02.2007 року разом з усіма додатками до нього та додатковими договорами (угодами), договорами поруки, договорами про внесення змін, змінами і доповненнями, тому заявник просить замінити сторону у виконавчому провадженні.

Щодо видачі дубліката виконавчого листа заявник зазначає, що на теперішній час жодного відкритого виконавчого провадження з виконання рішення Болградського районного суду Одеської області від 21 листопада 2008 року у цивільній справі № 2-ц-1465/2008 року про стягнення заборгованості за кредитним договором № 05/02/2007/840-К/65 від 13.02.2007 року укладеного з позичальником ОСОБА_1 та поручителем ОСОБА_2 на користь ПАТ «КБ «Надра» не знайдено. При передачі кредитного договору № 05/02/2007/840-К/65 від 13.02.2007 року оригінал виконавчого листа стосовно ОСОБА_1 відсутній, заборгованість за кредитним договором не погашена. Отже виконавчий лист втрачено. Тобто сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчать про те, що його було втрачено.

Щодо поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання, заявник посилається на норми закону не конкретизуючи причини пропуску строку.

Таким чином рішення суду від 21.11.2008 року до цього часу не виконане, тому заявник звертається до суду з цією заявою.

У судове засіданні сторони не з`явилися. Представник заявника просить розглянути заяву за його відсутності. Боржник ОСОБА_1 та стягувач ПАТ КБ «Надра», а також ОСОБА_2 про розгляд заяви повідомлялися у встановленому законом порядку. Представник ОСОБА_1 – адвокат Плачков В.М., який діє на підставі договору про надання правової допомоги від 26.04.2021 року та ордеру серії ОД №170177, також надав заяву про розгляд справи у його відсутності, просить відмовити у задоволенні вимог в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, надані заявником докази, суд дійшов висновку про те, що заява підлягає частковому задоволенню.

Так, рішенням Болградського районного суду Одеської області від 21.11.2008 року по справі № 2-ц-1465/2008 задоволено позов ВАТ КБ «Надра» та стягнуто з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 солідарно, заборгованість за кредитним договором № 05/02/2007/840-К/65 від 13 лютого 2007 року у розмірі 869 273 гривень 32 копійок, а також судові витрати в сумі 1730 грн. Це рішення набрало законної сили.

Судом не встановлено, чи був виданий на підставі цього рішення виконавчий лист щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1

05.08.2020 року між ПАТ «КБ «Надра» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Надра» Білої І.В. та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ДНІПРОФІНАНСГРУП» був укладений договір № GL48N718070_ blank про відступлення прав вимоги, за змістом пункту 1 якого банк відступив Новому кредитору належні Банку, а Новий кредитор набув права вимоги Банку до позичальників та/або заставодавців, та/або поручителів, зазначених у Додатку №1 до Договору (а.с.6-8).

За змістом пункту 120920 Додатку №1 до вищезазначеного договору до заявника перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором 05/02/2007/840-К/65 від 13 лютого 2007 року (а.с.9).

Відповідно до п.2 вищезазначеного договору Новий кредитор набуває усі права кредитора за основними договорами в день укладення цього Договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання Банком у повному обсязі коштів відповідно до п.4 цього Договору (а.с.6 на звороті). Як вбачається з п.4 сторони домовилися, що за відступлення прав вимоги Новий кредитор сплачує Банку грошові кошти у сумі 85 188 952,37 грн.

Як вбачається з платіжного доручення №1 від 06 липня 2020 року ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» сплатило на користь ПАТ КБ «Надра» грошові кошти в сумі 189 900 625,00 грн. за лот № GL48N718070, протокол № UA-ЕА-2020-05-12-000017-b від 22.05.20 р. та грошові кошти проведено банком 06.07.2020 року (а.с.10).

Відповідно до ч.5 ст. 442 ЦПК України заміна стягувача за виконавчим листом не передбачає обов`язкової вимоги наявність відкритого виконавчого провадження.

Положеннями п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу.

Так, за положеннями ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Відповідно ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.

Виходячи із норм пунктів 1, 2 ч. 1ст. 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

У зв`язку з заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до ч. 5 ст. 15 «Про виконавче провадження», ст.442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є особа, що отримала від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися не лише у відкритому виконавчому провадженні, тому що процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії виконавчого провадження стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з вибуттям попередника після ухвалення щодо нього судового рішення і заміни його правонаступником.

Крім того, норма ст. 442 ЦПК України має імперативний характер, оскільки в ній прямо визначено правило поведінки, а саме: замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин.

Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження» і дійшов помилкового висновку про те, що у разі відсутності виконавчого провадження особа, до якої перейшли права кредитора, не має права набути статусу сторони виконавчого провадження (стягувача).

Така позиція суду відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеної в постанові від 20.11.2013 року № 6-122цс13, та положенням ч. 5 ст. 442 ЦПК України, за якими положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Таким чином, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

За таких обставин звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту ст. ст. 512,514 ЦК України та ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року № 1404-VIII.

З врахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що слід провести заміну стягувача ПАТ «Комерційний банк «Надра» на ТОВ "ФК" Дніпрофінансгруп"на виконання рішення суду у справі № 2-ц-1465/2008.

Щодо видачі дубліката виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, суд керується наступними нормами права та приходить до висновку.

15.12.2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017 року, котрим ЦПК України викладено в новій редакції.

Згідно з п. 17.4 Перехідних положень ЦПК України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви.

Статтею 433 ЦПК України визначено, що у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Аналогічне положення містить ч.6 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з якою стягував, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Частиною 3 ст. 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», який діяв на момент видачі виконавчого листа, виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

У відповідності до ст. 23 Закону України «Про виконавче провадження», який діє на час звернення заявником до суду, строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються: пред`явленням виконавчого документа до виконання; частковим виконанням рішення боржником; наданням судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Після переривання строку пред`явлення виконавчого листа до виконання перебіг строку поновлюється. Час що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується. При цьому, у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.

Так, судом не було встановлено, що виконавчий лист щодо стягнення з ОСОБА_1 взагалі був виданий. Жодних доказів на підтвердження цього факту, суду заявником надано не було. Твердження заявника, що виконавчий лист був втрачений не підтверджується належними та допустимими доказами. В своїй заяві заявник не наводить жодної поважної причини, чому протягом тривалого часу попередній стягувач не звертався до відділу виконавчої служби та не цікавився станом примусового виконання (якщо виконавчий лист був виданий та пред`явлений до примусового виконання).

Судом не встановлено поважності пропуску стягувачем строку пред`явлення виконавчого документу, із заяви та матеріалів заяви не вбачається поважності причин пропуску строк, фактично заява містить лише вимогу про поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання без буд-якого обґрунтування та відповідних доказів про поважність пропуску строку, тому суд приходить до висновку про необґрунтованість поданої заяви в цій частині вимог та відмовляє в їх задоволенні.

Окрім цього у зв`язку з тим, що вимога про видачу дубліката виконавчого листа заявлена після закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання, а цей строк судом не поновлюється, тому суд відмовляє і в цій частині заявлених вимог.

Керуючись ст.ст.260, 442 та п. 17.4 Перехідних положень ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" про видачу дублікату виконавчого документу, заміну сторони (стягувача) виконавчого провадження та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання - задовольнити частково.

Замінити сторону виконавчого провадження щодо примусового виконання рішення Болградського районного суду Одеської області по цивільній справі №2-ц-1465/2008 від 21 листопада 2008 року, щодо солідарного стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Відкритого акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» заборгованості за кредитним договором №05/02/2007/840-К/65 від 13 лютого 2007 року в розмірі 869 273 гривні 32 копійок, а також судових витрат в сумі 1730,00 грн., а саме стягувача – Публічне акціонерне товариство «Комерційний Банк «Надра» на його правонаступника – Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп» (49089, Дніпропетровська область, м.Дніпро, вул.Автотранспортна, буд.2, офіс 205, АТ «Правекс Банк», МФО 380838, Код ЄДРПОУ 40696815).

В іншій частині вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у відсутності особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з моменту її підписання суддею.

Суддя В.А. Раца