Ухвала суду № 97303997, 28.05.2021, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа №766/8077/21

н/п 1-в/766/489/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.05.2021 року Херсонський міський суд Херсонської області в складі головуючого судді Рябцевої М.С., при секретарі Шукшіній Л.В., слідчого ОВС СУ УСБУ в Херсонській області Чистікова А.М., прокурора Куцевол О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого ОВС СУ УСБУ в Херсонській області Чистікова А.М. про вирішення питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні № 22020230000000023 від 22.06.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 за ст. 359 КК України,

встановив:

До Херсонського міського суду Херсонської області надійшло вказане клопотання, у якому слідчий просив вирішити питання щодо долі речових доказів у кримінальному провадженні № 22020230000000023 від 22.06.2020 року.

Клопотання обґрунтоване тим, що слідчим відділом УСБУ в Херсонській області України здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22020230000000023 від 22.06.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 за ст. 359 КК України.

28.12.2020 слідчим відділом УСБУ в Херсонській області України Гордєєвим С.Г. винесено постанову про закриття цього провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.

У ході здійснення досудового розслідування цього кримінального провадження стороною обвинувачення, під час проведення обшуків вилучено певне майно, на яке ухвалою слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 28.10.2020 року накладено арешт.

Після закриття кримінального провадження, слідчим суддею Херсонського міського суду Херсонської області від 12.04.2021 року винесено ухвалу про скасування арешту з цього майна.

Враховуючи, що на даний час кримінальне провадження № 22020230000000023 від 28.12.2020 закрито, а вищевказане майно не перебуває під арештом, посилаючись на норми п.1 ч. 9 ст. 100 КПК України, слідчий стверджує, що вирішення подальшої долі цих речових доказів здійснюється за ухвалою суду.

У судовому засіданні слідчий та прокурор позицію, висловлену у клопотанні підтримав, просив його задовольнити шляхом постановлення ухвали про повернення майна власнику.

Власник майна у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Заслухавши пояснення слідчого, прокурора, дослідивши матеріали клопотання, суд дійшов висновку, що клопотання не підлягає задоволенню з таких підстав.

Слідчим відділом УСБУ в Херсонській області України здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22020230000000023 від 22.06.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 за ст. 359 КК України.

У ході проведеного 22.10.2020, на підставі ухвали слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області обшуку домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить на праві приватної власності ОСОБА_1 з метою відшукання та вилучення: засобів зв`язку (мобільні телефони, планшети, сім-карти) ОСОБА_2 , було вилучено певно майно, а саме:

1.Мобільний телефон Samsung, imei НОМЕР_1 , imei НОМЕР_2 у кількості 1 шт.,

2.Сім – карта мобільного оператора Life із даними НОМЕР_3 , у кількості 1 шт. (виявлена у вищевказаному мобільному телефону Samsung, у слоті № 1 (imei НОМЕР_1 ),

3.Мобільний телефон Samsung, imei НОМЕР_4 , у кількості 1 шт.,

4.Сім карта мобільного оператора Life із даними НОМЕР_5 , у кількості 1 шт. (виявлена у вищевказаному мобільному телефону Samsung слота №1 imei

НОМЕР_6 .Мобільний телефон Samsung imei НОМЕР_7 у кількості 1 шт.,

6.Сім-карта мобільного оператора Life із даними НОМЕР_8 , у кількості 1 шт. (виявлена у вищевказаному мобільному телефону Samsung слота №1 imei НОМЕР_7 )

7.Мобільний телефон Samsung, imei НОМЕР_9 у кількості 1 шт.,

8.Мобільний телефон Huawei s/n НОМЕР_10 , у кількості 1 шт.,

9.Сім карта оператора Peoplenet із даними: 8938002110932342122, у кількості 1 шт. (виявлена у вищевказаному мобільному телефоні Huawei s/n НОМЕР_10 ),

10.Мобільний телефон САТ, imei НОМЕР_11 , imei 2: НОМЕР_12 , у кількості 1 шт.,

11.Сім карта мобільного оператора Vodafone із даними НОМЕР_13 , у кількості 1 шт. (виявлена у вищевказаному мобільному телефоні САТ imei 2: НОМЕР_12 ),

12.Мобільний телефон (супутниковий) Inmarsat, imei НОМЕР_14 , у кількості 1 шт.,

13.Карта IsatPhone № НОМЕР_15 та зарядний пристрій (виявлена у вищевказаному мобільному телефоні (супутниковому) Inmarsat, imei НОМЕР_14 ,

14.Предмети схожі на набої від травматичного пістолета із маркуванням SOBR 9 mm P.А., у кількості 9 шт.,

15.Предмет схожий на магазин від пістолета, на якому міститься маркування 5165, нижче маркування 1, у кількості 1 шт.,

16.Документ – дозвіл на зброю № НОМЕР_16 , виданий на імя ОСОБА_2 , дозвіл № 37-м від 03.11.2006 на право зберігання, носіння мисливської рушниці, ТОЗ – 34, 12 кал. № НОМЕР_17 , дійсний до 03.11.2009,

17.Документ-дозвіл на право зберігання та носіння зброї на імя ОСОБА_2 , дійсний до 18.11.2016, дозвіл № ДЦ024-44, марка Berreta, калібр 12 кал., заводський номер № НОМЕР_18 ,

18.Предмет схожий на мисливську рушницю з маркуванням R557485, на другій частині (приклад) міститься напис Berreta з маркуванням 682 (відповідно до висновку судово-балістичної експертизи предмет являється гладкоствольною вогнепальною зброєю – двоствольною мисливською рушницею 12 – го калібру моделі Berreta 682 GOLD E № НОМЕР_18 , що виготовлена заводським способом та придатна до стрільби).

В клопотанні слідчого зазначено, що все вказане вилучене майно постановою слідчого від 22.10.2020 року було визнано речовими доказами у кримінальному провадженню № 22020230000000023. Однак безпосередньо постанови слідчого про визнання речовими доказами суду надано не було, у зв`язку з чим суд позбавлений можливості пересвідчитись в підтвердженні цього факту.

В судовому засіданні прокурор додатково пояснив, що вилучена рушниця та пістолет не були зазначені в ухвалі слідчого судді про проведення обшуку, у зв`язку з чим ці речі є тимчасово вилученим майном.

Ухвалою слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 28.10.2020 року на все вилучене майно було накладено арешт з метою збереження речових доказів.

28.12.2020 року слідчим відділом УСБУ в Херсонській області України Гордєєвим С.Г. винесено постанову про закриття цього провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення. В постанові зазначено, що відповідно до висновку експерта вказані вилучені речі не відносяться до спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації.

Після закриття кримінального провадження, слідчим суддею Херсонського міського суду Херсонської області від 12.04.2021 року винесено ухвалу про скасування арешту з всього вищезазначеного вилученого майна.

Слідчий та прокурор в судовому засіданні посилались на те, що кримінальне провадження на даний час закрито, питання про конфіскацію або спеціальну конфіскацію не вирішується, тому, на їх думку, наявні підстави для прийняття судом рішення про долю речових доказів та тимчасово вилученого майна, шляхом повернення їх власнику в порядку п. 1 ч. 9 ст. 100 КПК України.

Суд вважає помилковим та безпідставним таке посилання з наступних підстав.

Згідно з пунктом 6 Загальних положень Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.11.2012 № 1104, у разі закриття слідчим, дізнавачем, прокурором кримінального провадження питання про речові докази вирішується у відповідній постанові слідчого, дізнавача, прокурора.

Відповідно до ч. 6 ст. 284 КПК України копія постанови слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження надсилається заявнику, потерпілому, прокурору. Прокурор протягом двадцяти днів з моменту отримання копії постанови має право її скасувати у зв`язку з незаконністю чи необґрунтованістю. Постанова слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження також може бути скасована прокурором за скаргою заявника, потерпілого, якщо така скарга подана протягом десяти днів з моменту отримання заявником, потерпілим копії постанови.

Пунктом 3 Розділу IV Порядку організації діяльності прокурорів і слідчих органів прокуратури у кримінальному провадженні, затвердженого Наказом Генеральної прокуратури України 28.03.2019 № 51 визначено, що прокурор у кримінальному провадженні, здійснюючи процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, відповідно до вимог законодавства, зокрема, вживає заходів, передбачених статтями 96-1, 96-2 КК України, статтями 100, 170-174 КПК України, щодо забезпечення спеціальної конфіскації, а також вирішення долі вилучених та арештованих речей і документів у разі закриття кримінального провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.

Таким чином, правомірність володіння органами досудового розслідування майном, яке наділене ознаками речових доказів, має підтверджуватись в порядку, визначеному зазначеними статтями. У такий спосіб законодавець визначив подальші дії слідчого або прокурора щодо способів розпорядження майном (речовими доказами), вилученим під час обшуку: накласти на нього арешт, або повернути володільцю. Таке розуміння цієї норми цілком узгоджується із принципом, закладеним у ст. 16 КПК України, відповідно до якої позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно з ч.7 ст. 236 КПК України вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відноситься до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

При цьому тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено у разі скасування арешту. (п 4 ч.1 ст. 169 КПК України).

Враховуючи що вилучені в ході обшуку рушниця, пістолет та пов`язані з ними документи не були зазначені в ухвалі слідчого судді про обшук, тому вони в силу ст. 236 ч.7 КПК України вважаються тимчасово вилученим майном. До того ж зазначену обставину підтвердив в судовому засіданні прокурор, доказів протилежного суду не надано (постанови про визнання їх речовими доказами), що в силу ст.ст. 22,26 КПК України позбавило можливості суду пересвідчитись в підтвердженні цього факту.

Приймаючи до уваги, що арешт на вилучене майно ухвалою слідчого судді від 12.04.2021 року був скасований, тобто по справі вже прийнято процесуальне рішення, в яких вже вирішено питання про речові докази та тимчасово вилучене майно, тому підстави для дублювання вирішення цього ж питання судом відсутні, й саме на слідчого покладається процесуальний обов`язок повернути вилучено майно власнику в силу ст. 100 ч.1 та ст. 169 ч.1 п. 4 КПК України.

В разі неповернення вилученого майна власник чи володілець майна вправі звернутись до слідчого судді зі скаргою в порядку ст. 303 ч.1 п.1 КПК України.

Слідчий в своєму клопотанні посилається на ст. 100 ч.9 п. 1 КПК України, як на підставу повернення майна, відповідно до якої питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. У разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171 - 174 цього Кодексу (частина дев`ята статті 100 КПК України).

Пункт 1, на який посилається слідчий передбачає, що гроші, цінності та інше майно, які підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та/або зберегли на собі його сліди, конфіскуються, крім випадків, коли власник (законний володілець) не знав і не міг знати про їх незаконне використання. У такому разі зазначені гроші, цінності та інше майно повертаються власнику (законному володільцю).

Тобто, в даній статті мова йде про вирішення долі речових доказів, де містився склад кримінального правопорушення, а речові докази містять на собі сліди кримінального правопорушення, чи є засобами чи знаряддями вчинення, при цьому власник (законний володілець) не знав і не міг знати про їх незаконне використання, лише тоді вони мають бути повернуті власнику чи законному володільцю.

Однак, кримінальне провадження по цій справі було закрито за відсутністю складу кримінального правопорушення, оскільки (згідно постанови слідчого про закриття кримінального провадження від 28.12.2020 року) вилучене майно не відносяться до спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, тобто не є предметом злочину. Таким чином зазначене слідчим майно не відноситься до тих, що підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та/або зберегли на собі його сліди. До того з пояснень слідчого встановлено, що власник про них знав і не міг не знати, оскільки обшук проводився за його фактичним місцем проживання, та в нього ж ці речі й вилучалися.

За таких підстав зазначене майно не відноситься до переліку майна, яке можу бути вирішено судом за ухвалою суду в порядку п.1 ч.9 ст. 100 КПК України.

Відповідно до ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що клопотання слідчого про вирішення долі речових доказів не підлягає задоволенню, у зв`язку з його необґрунтованістю.

Керуючись ст. 2, 7, 26,100, 369-372, 376 КПК України, суд

постановив:

У задоволенні клопотання слідчого ОВС СУ УСБУ в Херсонській області Чистікова А.М. про вирішення питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні № 22020230000000023 від 22.06.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 за ст. 359 КК України, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена протягом 7(семи)днів з дня її проголошення до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області.

СуддяМ. С. Рябцева