Постанова № 97302986, 12.05.2021, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/328/21 2-а/335/44/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2021 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Калюжної В.В., за участю секретаря Фоміної Д.О., розглянувши у залі суду у м. Запоріжжі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора патрульної поліції 4-го батальйону 1-ї роти Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції сержанта поліції Смолій Андрія Олександровича, третя особа: Управління патрульної поліції в Запорізькій області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до інспектора патрульної поліції 4-го батальйону 1-ї роти Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції сержанта поліції Смолій Андрія Олександровича, третя особа: Управління патрульної поліції в Запорізькій області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, в обґрунтування якого зазначив наступне.

31.12.2020 року постановою серії ЕАН № 3619126, винесеною відповідачем у справі, позивача визнано винним за ч. 1 ст. 121 КУпАП та до нього застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу за порушення п. 31.4.3.в ПДР України.

Позивач з постановою не згоден, вважає, що вона є незаконною, необґрунтованою та винесена з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, тому просить суд визнати протиправною постанову та її скасувати, провадження у справі закрити, скасувати запис про вчинення адміністративного правопорушення у Реєстрі адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху, який є функціональною підсистемою Єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ.

Ухвалою суду від 15.01.2021 року позов було залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків позову.

На виконання ухвали суду від 15.01.2021 року, позивачем 16.02.2021 року було подано заяву про усунення недоліків позову з доданими документами.

Ухвалою суду від 17.02.2021 року позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено проводити розгляд справи в порядку позовного провадження в окремих категоріях адміністративних справ відповідно до ст.ст. 268-272, 286 КАС України, відповідачу встановлено строк для подання відзиву.

Ухвалою суду від 10.03.2021 року задоволено клопотання позивача, витребувано від Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції засвідчену належним чином копію постанови серії ЕАН № 3619126 від 31.12.2020 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1

29.03.2021 року розгляд справи відкладено через неявку відповідача та не надання, витребуваних ухвалою суду від 10.03.2021 року, документів.

05.04.2021 року представником третьої особи Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції подано пояснення на позов, відповідно до якого третя особа проти позову заперечує, вважає оскаржувану постанову законною, обгрунтованою, винесеною з дотриманням вимог Закону, у зв`язку із чим у задоволенні позову просить відмовити.

19.04.2021 року розгляд справи відкладено для повторного направлення до УПП в Запорізькій області ухвали від 10.03.2021 року про витребування доказів.

12.05.2021 року в судове засідання позивач не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, суду надав заяву про розгляд справи у його відсутність.

У судове засідання відповідач інспектор патрульної поліції 4-го батальйону 1-ї роти Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції сержант поліції Смолій А.О. не з`явився, причину неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, заяву про розгляд справи у його відсутність та відзиву на позов суду не надав.

Представник третьої особи Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції у поясненнях на позов просив розглянути справу у його відсутність.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи і проаналізувавши доводи позивача та відповідні положення Правил дорожнього руху України, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 288 КУпАП, постанову про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено у районний суд у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими цим кодексом.

Частиною 2 ст. 2 КАС України встановлені критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, відповідно до частини 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначені критерії, хоч і адресовані суду, але одночасно вони є і вимогами для суб`єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускається бездіяльності.

Згідно ч. 2 ст. 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відповідно до ч. 3 ст. 77 КАС України, докази суду надають учасники справи.

Положеннями ч. 1 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

За нормою ч. 2 цієї статті, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Як зазначено у постанові про адміністративне правопорушення від 31.12.2020 року серії ЕАН № 3619126 позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним за ч. 1 ст. 121 КУпАП та до нього застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 гривень за те, що він 08.11.2020 року о 22:09 год. у м. Запоріжжя, вул. Новокузнецька, 45, керував транспортним засобом Ford Mondeo д.н НОМЕР_1 з непрацюючою лівою фарою в режимі ближнього світла в темну пору доби, чим порушив п.31.4.3.в ПДР України.

Частиною 1 ст. 121 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.

Пунктом 34.4 ПДР України передбачено, що забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам:

31.4.3 Зовнішні світлові прилади:

в) не горить лампа лівої фари в режимі ближнього світла.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що у зазначений у постанові час та місці, керуючи транспортним засобом, на вимогу інспектора УПП в Запорізькій області він зупинив свій автомобіль. При зупинці у транспортного засобі позивача горіли обидві фари в режимі ближнього світла. Позивач зазначає, що доказів його вини відповідачем не було здобуто, а також останнім порушено вимоги щодо процедури розгляду справи про притягнення його до адміністративної відповідальності.

Згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 24 Постанови „Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті” від 23 грудня 2005 року з подальшими змінами та доповненнями, зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

З постанови у справі про адміністративне правопорушення від 31.12.2020 року не вбачається доказів, які б підтверджували, що ОСОБА_1 було порушено вимоги ПДР України, зазначено, що до постанови додаються, однак переліку доданого не зазначено.

В обґрунтування своєї позиції щодо правомірності оскаржуваної постанови, третьою особою до пояснень додано DVD-R диск із відеозаписом зафіксованого правопорушення, за вчинення якого позивача притягнуто до адміністративної відповідальності. З дослідженого в ході розгляду справи відеозапису фіксації правопорушення, судом не було встановлено в його змісті обставин, викладених у оскаржуваній постанові. Так, на оглянутому відеозаписі не вбачається, що позивач керував транспортним засобом з непрацюючою лівою фарою в режимі ближнього світла в темну пору доби.

Інших доказів, які б підтверджували, що ОСОБА_1 було порушено вимоги ПДР України, суду надано не було.

В той же час, одна тільки постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не є беззаперечним доказом вчинення ним правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення. Відповідна позиція викладена в постанові Верховного суду від 26.04.2018 року у справі № 338/1/17.

Таким чином, матеріалами справи про адміністративне правопорушення не доведено того, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КУпАП.

Разом з тим, позивач в обґрунтування незаконності постанови посилався на те, що відповідачем було порушено вимоги щодо процедури розгляду справи, встановлені ст. ст. 268, 279 КУпАП.

За таких обставин, враховуючи, що відповідачем пояснення позивача не були спростовані, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності в силу вимог ч. 2 ст. 71 КАС України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, що встановлює презумпцію вини суб`єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржуються і повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії, бездіяльність відповідача - суб`єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач, їх не спростує, суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів позивача, і вважає за можливе покласти їх в основу як докази обставин, на які він посилається в обґрунтування заявленого позову.

Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного спливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Таким чином, для притягнення особи до адміністративної відповідальності повинен бути наявним склад адміністративного правопорушення, тобто дія особи повинна бути протиправною, винною і відповідальність за правопорушення повинна бути передбачена Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, в ході розгляду справи судом не було встановлено доказів на підтвердження наявності порушень в діях ОСОБА_1 .

За викладених обставин, за відсутності належних доказів, необхідних для висновку про наявність обставин порушення вимог Закону ОСОБА_1 , яких відповідачем зібрано не було та суду не надано, постанова таких доказів не містить, а також даних, які б спростовували свідчення позивача та підтверджували правомірність винесення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності позивача відповідачем в судове засідання надано не було, у зв`язку з чим постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАН№ 3619126 від 31.12.2020 року, підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог про визнання постанови протиправною та скасування запису про адміністративне правопорушення у Реєстрі адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху, який є функціональною підсистемою Єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Разом з цим, визнання постанови протиправною та скасування запису адміністративне правопорушення у Реєстрі адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху, який є функціональною підсистемою Єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ виходить за межі повноважень суду в розрізі вимог ст. 286 КАС України, у зв`язку з чим вказані вимоги задоволенню не підлягають.

Положеннями ч. 1 ст. 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Таким чином, відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, з відповідача Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 454,00 гривень за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 9, 77, 78, 241-246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора патрульної поліції 4-го батальйону 1-ї роти Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції сержанта поліції Смолій Андрія Олександровича, третя особа: Управління патрульної поліції в Запорізькій області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити частково.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАН № 3619126 від 31.12.2020 року відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП – скасувати та закрити справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 121 КУпАП.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646, адреса: м. Київ, вул. Федора Ернста, 3) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні 00 копійок.

В іншій частині позовні вимоги – залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складення рішення.

Суддя: В.В. Калюжна