Рішення № 97302816, 26.05.2021, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

26.05.2021

Справа № 331/167/21

Провадження № 2/331/664/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2021 року м. Запоріжжя

Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого – судді Жукової О.Є.

за участю секретаря -Мироненко О.В.

відповідача- ОСОБА_1

представника відповідача- Мажара О.О.

розглянувши в спрощеному позовному провадженні справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

В січні 2021 року АТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідно до кредитного договору № б/н від 13.07.2018 року, укладеного між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 , останній отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку на умовах визначених «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку».

Банк виконав свої зобов`язання перед позичальником, надавши кредит в сумі, строки та на умовах, передбачених кредитним договором.

Однак, в порушення взятих на себе зобов`язань за вказаним договором, відповідач не виконував умови договору, в зв`язку з чим станом на 28.10.2020 року утворилася заборгованість за кредитним договором в розмірі 11 722,37 грн., яка складається з наступного: 00 гривень 00 копійки - заборгованість за поточним тілом кредитом, 7795 гривень 52 копійок – заборгованість за простроченим тілом кредита, заборгованість за простороченими відсотками – 3393 гривень 25 копійок, заборгованість за відсотками нарахованими на кредит згідно ст. 625 ЦК України - 533 гривень 60 копійок, яку позивач просив стягнути з відповідача на свою користь та судові витрати по справі.

Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 15 січня 2021 року по справі відкрите провадження, ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін .

Відповідач надав відзив на позов , в якому , з тих підстав, що він не був ознайомлений з умова кредитування, просив в заловоленні позову в частині стягнення відсотків відмовити, а також просив зменшити розмір неустойки до 100,00 гривень.

В судове засідання представник позивача надав заяву про розгляд справи у його відсутність, наполягав на задоволенні позову.

В судовому засіданні представник відповідача просила в задоволенні позовних вимог в частині стягнення відсотків та відсотків нарахованих згідно ст. 625 ЦК України відмовити, зазначивши, що анкета-заява , яку підписав відповідач не містить відомостей про розмір відсотків та розмір відсотків згідно ст. 625 ЦК України, які нараховані виходячи з 86,4 % річних.

Відповідач підтримав позицію свого представника, не заперечував щодо стягнення з нього заборгованості за кредитом, в іншій частині в задоволенні позову просив відмовити.

Суд, вислухавши вступне слово відповідача та його представника, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Згідно зі ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно із частинами першою, другою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Судом встановлено, що 13.07.2018 року ОСОБА_1 з метою отримання банківських послуг, до ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» була подана анкета - заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку.

У анкеті-заяві зазначено, що відповідач згоден з тим, що ця заява разом із Умовами та Правилами надання банківських послуг і тарифами, розміщеними на сайті банку , складають між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився з договором про надання банківських послуг, єкземпляр якого він отримав шляхом самостійного раздрукування.

До кредитного договору банк додав Витяг з Умов та правил надання банківських послуг у АТ «ПРИВАТБАНК» , який відповідачем не підписаний, а також Паспорт споживчого кредиту .

Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором станом на 28 жовтня 2020 року становить 11 722,37 грн., та складається з наступного: 00 гривень 00 копійки - заборгованість за поточним тілом кредитом, 7795 гривень 52 копійок – заборгованість за простроченим тілом кредита, заборгованість за простороченими відсотками – 3393 гривень 25 копійок, заборгованість за відсотками нарахованими на кредит згідно ст. 625 ЦК України - 533 гривень 60 копійок.Крім того, встановлено, що у анкеті-заяві позичальника від 18 червня 2018 року процентна ставка не зазначена.

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за простроченими відсотками та заборгованість за відсотками нарахованими згідно ст. 625 ЦК України.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 13.07.2018 року, посилався на Витяг з Умов та правил надання банківських послуг у АТ «ПРИВАТБАНК» розміщеного на сайті банку як невід`ємні частини спірного договору.

В свою чергу, як зазначила Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 03.07.2019 року по справі № 342/180/17, витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, які не містять підпису позичальника, не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання заяви-анкети, яка не містить положень щодо розміру процентів, неустойки. Тобто, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

Також, варто зазначити, що роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, наданий банком Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Крім того, суд вважає безпідставними, посилання позивача на те, що всі умови кредитування викладені в Паспорті споживчого кредиту , який підписаний відповідачем, оскільки Паспорт містить зауваження, що інформація зберігає чинність та є актуальною лише до 28.07.2018 року. Більш того, зі змісту цього Паспорту слідує, що умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятися від інформації, наведеної в цьому Паспорті споживчого кредиту, та будуть залежати від проведеної кредитодавцем оцінки кредитоспроможності споживача з урахуванням, зокрема, наданої ним інформації про майновий та сімейний стан, розмір доходів тощо.

У третьому розділі Паспорту визначено максимальну суму ліміту на кредитній картці до 50000 грн., однак відсутні дані щодо фактичного ліміту, встановленого на конкретній кредитній картці.

У розділі 4 вказаного Паспорту зазначено, що реальна річна процентна ставка обчислена на основі припущення, що процентна ставка та інші платежі за послуги кредитодавця залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит.

Отже, зазначений Паспорт споживчого кредиту, як це передбачено ст. 7 Закону України «Про споживче кредитування» є лише рекламою споживчого кредиту і передує укладенню самого договору, та як правило містить узагальнену інформацію про умови кредитування, орієнтовану загальну вартість кредиту та максимальний строк, на який надається кредит.

При цьому, згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За таких обставин, саме по собі підписання відповідачем Паспорту споживчого кредиту без підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу умови та правила банківських послуг свідчить про безпідставність вимог банку щодо стягнення заборгованості за відсотками та відсотками нарахованими згідно ст. 625 ЦК України виходячи зі ставки 86,4 % річних.

Таким чином, у задоволенні позову АТ «ПРИВАТБАНК» про стягнення з відповідача заборгованості по процентах за користування кредитом та процентам нарахованим згідно ст. 625 ЦК України слід відмовити.

Разом з тим, наявні підстави для стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь банку заборгованості за простроченим тілом кредиту в сумі 7795 грн. 52 коп., оскільки, наявні в матеріалах справи письмові докази: анкета-заява про приєднання до умов та правил надання банківських послуг АТ «ПРИВАТБАНК» підписана відповідачем, розрахунок заборгованості за договором , свідчать про те, що збоку відповідача по відношенню до позивача існують непогашені кредитні зобов`язання, щодо фактично отриманих нею як позичальником грошових коштів у розмірі 7795 грн. 52 коп., які підлягають стягненню на вимогу позикодавця-банку.

Питання про судові витрати слід вирішити відповідно до ст. 141 ЦПК України. Враховуючи , що відповідач є інвалідом 2 групи слід компенсувати Акціонерному товариству Комерційний банк “ПРИВАТБАНК ” витрати зі сплати судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам в сумі 1397,85 гривень за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України

Керуючись ст. ст. 611, 629, 1049,1050 ЦК України, ст. 3,4,11-13, 19, 263, 265 , 279 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк “ПРИВАТБАНК ” ( місце знаходження: м. Київ, вул. Грушевського , буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг № б/н від 13.07.2018 року в сумі 7795, 52 гривень.

Компенсувати Акціонерному товариству Комерційний банк “ПРИВАТБАНК ” ( місце знаходження: м. Київ, вул. Грушевського , буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) витрати зі сплати судового збору в сумі 1397,85 гривень за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст судового рішення складений 28 травня 2021 року.

Суддя: