Рішення № 97302803, 07.05.2021, Енергодарський міський суд Запорізької області

Справа № 316/1471/19

Провадження № 2/316/16/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" травня 2021 р. м.Енергодар

Енергодарський міський суд Запорізької області

у складі головуючого судді: Бульби О.М.,

за участю секретаря судового засідання: Журавльової Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Енергодар Запорізької області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє Темненко Валентина Олександрівна до ОСОБА_3 , яка діє за себе та в інтересах неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , Виконавчий комітет Енергодарської міської ради, як орган опіки та піклування, в особі служби у справах дітей, Комунальне підприємство «Підприємство комунальної власності» Енергодарської міської ради Запорізької області, про визнання втратившими право користування житловим приміщенням та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_3 , яка діє за себе та в інтересах неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , в інтересах якої діє Цигиця Любов Миколаївна до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , Виконавчий комітет Енергодарської міської ради, як орган опіки та піклування, в особі служби у справах дітей, Комунальне підприємство «Підприємство комунальної власності» Енергодарської міської ради Запорізької області, про вселення, -

ВСТАНОВИВ:

24.07.2019 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє Темненко Валентина Олександрівна звернувся до Енергодарського міського суду Запорізької області з позовною заявою до ОСОБА_3 , яка діє за себе та в інтересах неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , Виконавчий комітет Енергодарської міської ради, як орган опіки та піклування, в особі служби у справах дітей, Комунальне підприємство «Підприємство комунальної власності» Енергодарської міської ради Запорізької області, в якому просить суд визнати такими, що втратили право користування жилим приміщенням - кімнатою в квартирі АДРЕСА_1 ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у зв`язку з відсутністю в ньому більше ніж шість місяців без поважних причин.

В обґрунтування позовних вимог, представник позивача зазначає, що відповідно до рішення виконавчого комітету Енергодарської міської ради №565 від 28.02.2000 року ОСОБА_1 зі складом сім`ї три особи: йому, його дружині ОСОБА_11 та доньки ОСОБА_5 , було видано ордер №565 на вселення в квартиру АДРЕСА_1 . Всі особи вселились та здійснили реєстрацію свого місця проживання за вказаною адресою. Квартира складається з двох кімнат та має житлову площу 27,2 кв.м. Спільне життя подружжя не склалося і шлюб було розірвано. 25.11.2006 року позивач уклав шлюб з ОСОБА_12 . ІНФОРМАЦІЯ_1 у подружжя народився син ОСОБА_4 . 23.03.2007 року ОСОБА_3 разом з ОСОБА_6 та ОСОБА_4 зареєстрували своє місце проживання за адресою спірного житлового приміщення. Колишня дружина ОСОБА_11 уклала шлюб з ОСОБА_13 на набула прізвище « ОСОБА_14 ». В жовтні 2007 року за взаємною згодою колишнього подружжя було визначено порядок користування квартирою та розділені особисті рахунки по квартирі. Колишній дружині та донці було визначено в користування зал, а позивачу спальню. ІНФОРМАЦІЯ_2 у ОСОБА_1 та ОСОБА_3 народився ще один син ОСОБА_5 . В спірному житлі також було зареєстровано і місце проживання цього сина. 22.03.2011 року шлюб між ОСОБА_1 і ОСОБА_3 було розірвано. Фактично сімейні відносини були припинені ще раніше. Дружина з дітьми в спірному житлі вже не проживала. Позивач вважає, що відповідачка разом з дітьми обрала інше місце проживання і в квартирі не проживає без поважних причин. Відповідач після розірвання шлюбу жодного разу не проводила плату за комунальні послуги. Відповідачі не проживають у спірній квартирі, а лише формально зареєстровані в ній, даним житлом не цікавляться. Перешкод у користуванні жилим приміщенням позивач не чинив.

16.10.2019 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє Темненко Валентина Олександрівна звернувся до Енергодарського міського суду Запорізької області з заявою про зміну підстав позову, в якому просить суд визнати такими, що втратили право користування жилим приміщенням - кімнатою в квартирі АДРЕСА_1 ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у зв`язку з вибуттям на інше місце проживання до іншого населеного пункту. В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що відповідач добровільно вибула на постійне місце проживання за іншою адресою.

Ухвалою Енергодарського міського суду Запорізької області від 29.07.2019 року провадження по справі було відкрито за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання (том №1 а.с.18).

28.08.2019 року на адресу суду від представника відповідача ОСОБА_3 адвоката Цигиці Л.М., яка діє на підставі договору про надання правової допомоги №152 від 17.01.2019 року, надійшов відзив на позовну заяву, в якому в задоволенні позовних вимог просить відмовити в повному обсязі (том №1 а.с.35-61).

28.08.2019 року на адресу суду надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_3 , яка діє за себе та в інтересах неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , в інтересах якої діє Цигиця Любов Миколаївна до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , Виконавчий комітет Енергодарської міської ради, як орган опіки та піклування, в особі служби у справах дітей, Комунальне підприємство «Підприємство комунальної власності» Енергодарської міської ради Запорізької області, в якій просить суд вселити ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у кімнату в квартирі АДРЕСА_1 . В обґрунтування зустрічної позовної заяви, зазначено, що 25.11.2006 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 було укладено шлюб. 16.03.2007 року ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 зареєстрували своє місце проживання за адресою спірного житлового приміщення за згодою ОСОБА_1 23.12.2008 року за даною адресою було зареєстровано другого сина подружжя ОСОБА_5 . На той момент в цій квартирі вже проживали колишня дружина ОСОБА_1 з донькою. 22.03.2011 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було розірвано. В 2014 році ОСОБА_1 вигнав ОСОБА_3 з дітьми з квартири. На даний час в квартирі проживає донька ОСОБА_7 , яка зайняла дві кімнати та не впускає ОСОБА_3 з дітьми до квартири. ОСОБА_3 має інтерес до цієї квартири, як до свого місця проживання, даним житлом цікавиться, сплачує комунальні послуги. Іншого житла ОСОБА_3 не має, тому вимушена орендувати житло в с.Благовіщенка. ОСОБА_3 не за своєю волею не проживає в квартирі, вимушена це робити, так як ОСОБА_1 та його донька не дають їй вселитися з дітьми, тому вона вимушена звернутися до суду з зустрічною позовною заявою (том №1 а.с.63-87).

25.09.2019 року на адресу суду від представника позивача ОСОБА_1 адвоката Темненко В.О., яка діє на підставі договору №86 про надання правової допомоги у цивільних справах від 05.07.2019 року, надійшла відповідь на відзив на позовну заяву (том №1 а.с.98-103).

16.10.2019 року на адресу суду від представника позивача ОСОБА_1 адвоката Темненко В.О. надійшла заява про зміну підстав позову (том №1 а.с.116-123).

Ухвалою Енергодарського міського суду Запорізької області від 16.10.2019 року прийнято до розгляду змінену позовну заяву, прийнято зустрічний позов та відкладено підготовче судове засідання (том №1 а.с.126).

23.10.2019 року на адресу суду від представника позивача за первісним позовом ОСОБА_1 адвоката Темненко В.О., надійшов відзив на зустрічну позовну заяву, в якому в задоволенні позовних вимог просить відмовити в повному обсязі (том №1 а.с.134-136).

Ухвалою Енергодарського міського суду Запорізької області від 03.12.2019 року підготовче провадження закрито та справу призначено до розгляду по суті (том №1 а.с.186).

В судове засідання, для розгляду справи по суті, позивач за первісним позовом ОСОБА_1 не з`явився, надав до суду 09.08.2019 року заяву про розгляд справи без його участі (том №1 а.с.24).

В судовому засіданні представник позивача за первісним позовом Темненко В.О. уточнені позовні вимоги підтримала, надала пояснення відповідно до змісту позовної заяви. В задоволенні зустрічної позовної заяви просила відмовити.

В судовому засіданні відповідач за первісним позовом ОСОБА_3 позовні вимоги зустрічної позовної заяви підтримала, надала пояснення відповідно до змісту зустрічної позовної заяви. В задоволенні первісної позовної заяви просила відмовити.

В судовому засіданні представник відповідача за первісним позовом Цигиця Л.М. зустрічні позовні вимоги підтримала, надала пояснення відповідно до змісту зустрічної позовної заяви. В задоволенні первісної позовної заяви просила відмовити.

В судове засідання, для розгляду справи по суті, третя особа ОСОБА_7 не з`явилась, надала до суду 09.08.2019 року заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги ОСОБА_1 підтримує, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 просить відмовити (том №1 а.с.147).

В судове засідання, для розгляду справи по суті, третя особа ОСОБА_8 не з`явилась, надала до суду 13.11.2019 року заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги ОСОБА_1 підтримує, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 просить відмовити (том №1 а.с.148).

В судове засідання, для розгляду справи по суті, представник третьої особи служби у справах дітей Енергодарської міської ради Суворова Л.Б. не з`явилась, надала до суду 06.05.2021 року заяву про розгляд справи без участі, висновок органу опіки та піклуванні від 15.10.2019 року підтримує.

В судове засідання, для розгляду справи по суті, представник третьої особи КП «Підприємство комунальної власності» Енергодарської міської ради Запорізької області не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Про слухання справи був повідомлений належним чином шляхом направлення судових викликів рекомендованою поштовою кореспонденцією через відділення поштового зв`язку «Укрпошта», однак, до суду повернулись поштові конверти судового відправлення з відміткою «Укрпошти» «адресат відсутній» (том №1 а.с. 33, 141, 195, 222, 244).

Заслухавши сторони по справі, свідків, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини, на які посилався позивач, як на підставу вимог, а відповідач, як на підставу заперечень на позов, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Згідно ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до вимог ст.13 ЦПК України, суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ч.1 ст. 82 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених Кодексом.

Судом встановлено, що 28.02.2000 року, відповідно до рішення виконавчого комітету Енергодарської міської ради №565, ОСОБА_1 було видано ордер жилого приміщення №565 на право заняття жилого приміщення за адресою АДРЕСА_1 , зі складом сім`ї три особи: він - ОСОБА_1 , дружина - ОСОБА_11 , дочка - ОСОБА_5 (том №1 а.с.7).

Всі особи вселились та здійснили реєстрацію свого місця проживання за вказаною адресою.

Відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 , виданого 29.06.2004 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Енергодарського міського управління юстиції Запорізької області, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_11 було розірвано, про що в книзі реєстрації актів про розірвання шлюбу 29.06.2004 року зроблено запис №187 (том №1 а.с.7).

Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , виданого 25.11.2006 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Кам`янсько-Дніпровського районного управління юстиції у Запорізькій області, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 зареєстрували шлюб 25.11.2006 року, про що в Книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис №124 (том №1 а.с.8 зворот).

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 09.02.2007 року, ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що 09.02.2007 року складено відповідний актовий запис №03, в графі батьки зазначено: батько ОСОБА_1 , мати ОСОБА_3 (том №1 а.с.9).

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , виданого 18.12.2008 року, ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що 18.12.2008 року зроблено відповідний актовий запис №661, в графі батьки зазначено: батько ОСОБА_1 , мати ОСОБА_3 (том №1 а.с.9 зворот).

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 , виданого повторно 06.02.2018 року, ОСОБА_6 народилась ІНФОРМАЦІЯ_5 , про що 27.08.2003 року зроблено відповідний актовий запис №948, в графі батьки зазначено: батько ОСОБА_15 , мати ОСОБА_12 (том №1 а.с.44).

Рішенням Енергодарського міського суду Запорізької області 22.03.2011 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було розірвано (том №1 а.с.10).

Відповідно до довідки про реєстрацію місця проживання особи №2478 від 14.03.2019 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , з 16.03.2007 року по теперішній час (том №1 а.с.41).

Відповідно до довідки Комунального підприємства «Енергодарське бюро технічної інвентаризації» Енергодарської міської ради №01-25/371 від 12.08.2019 року, квартира АДРЕСА_1 не приватизована та станом на 01.01.2013 року не зареєстрована у Комунальному підприємстві «Енергодарське бюро технічної інвентаризації» Енергодарської міської ради (том №1 а.с.101).

Відповідно до ст.72 ЖК УРСР, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Згідно приписів ст.47 Конституції України, ст.9 Житлового кодексу Української РСР, ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Право на звернення з таким позовом мають особи, яким належить право постійного користування цим жилим приміщенням (наймач, члени сім`ї наймача), в тому числі і ті з них, які зберігають це право як тимчасово відсутні.

Обґрунтовуючи підстави первісного позову, позивач посилається на те, що відповідач добровільно вибула на постійне місце проживання за іншою адресою.

Обґрунтовуючи підставі зустрічної позовної заяви, позивач посилається на те, що відповідач вигнав її з дітьми з квартири, на даний час в квартирі проживає донька відповідача, яка не впускає до квартири. Позивач має інтерес до житла та іншого житла не має, тому вимушена була орендувати житло в с.Благовіщенка.

Відповідно до статті 107 ЖК УРСР, у разі вибуття наймача та членів його сім`ї на постійне проживання до іншого населеного пункту або в інше жиле приміщення в тому ж населеному пункті договір найму жилого приміщення вважається розірваним з дня вибуття. Якщо з жилого приміщення вибуває не вся сім`я, то договір найму жилого приміщення не розривається, а член сім`ї, який вибув, втрачає право користування цим жилим приміщенням з дня вибуття.

Згідно з постановою Пленуму Верховного суду України від 12.04.1985 року № 2 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України», на ствердження вибуття суд може брати до уваги будь-які фактичні дані, які свідчать про обрання стороною іншого постійного місця проживання (повідомлення про це в листах, розписка, переадресовка кореспонденції, утворення сім`ї в іншому місці, перевезення майна в інше жиле приміщення, виїзд в інший населений пункт, укладання трудового договору на визначений строк, тощо).

Відповідно до повідомлення Виконавчого комітету Благовіщенської сільської ради Кам`янсько-Дніпровського району Запорізької області від 28.08.2019 року №02-01-26/690, ОСОБА_5 2008 року народження та ОСОБА_4 2007 року народження на території села Благовіщенка не зареєстровані, але проживають без реєстрації разом із матір`ю ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_3 (том №1 а.с101).

Відповідно до повідомлення Управління праці та соціального захисту населення Енергодарської міської ради, ОСОБА_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , перебувала на обліку та отримувала допомогу, а з 01.08.2010 року виплати були припинені у зв`язку зі зміною місця проживання (том №1 а.с.158).

Відповідно до повідомлення Управління соціального захисту населення Кам`янсько-Дніпровської райдержадміністрації від 05.11.2019 року, ОСОБА_3 , за місцем проживання в селі Благовіщенка, перебувала на обліку та отримувала допомогу з 01.08.2010 року по 30.04.2019 року. До 01.08.2010 року ОСОБА_3 отримала державні допомоги за місцем реєстрації в Енергодарському управлінні соціального захисту населення (том №1 а.с.158а-179).

В судовому засіданні допитаний свідок ОСОБА_16 пояснила, що вона є подругою доньки сторін по справі ОСОБА_17 . В 2005-2006 роках ОСОБА_17 проживала одна в квартирі, а її батьки жили в селі. Їй відомо, що батько ОСОБА_17 другий раз одружився. Чи проживав батько з новою сім`єю в квартирі вона не знає. Останній раз свідок була в квартирі в січні 2021 року. Зараз в квартирі проживає ОСОБА_17 з чоловіком та з двома дітьми. Всі вони живуть в одній кімнаті, а інша кімната належить батькові, який працює на заробітках та коли повертається то живе там.

В судовому засіданні допитаний свідок ОСОБА_18 пояснила, що вона є однокласницею доньки сторін по справі ОСОБА_17 . Батько ОСОБА_17 , який працює за межами міста, проживав разом з нею в цій квартирі. Зараз рідко буває в квартирі. В 2005-2007 роках батьки ОСОБА_17 жили разом, а потім розлучилися. Свідок останній раз в квартирі була 06.01.2021 року. ОСОБА_17 живе з чоловіком та двома дітьми. В квартирі бачила одежу батька, самого батька останні роки не бачила.

В судовому засіданні допитаний свідок ОСОБА_19 пояснила, що ОСОБА_1 з 2006 року проживав в селі Благовіщенка разом з ОСОБА_20 та її донькою ОСОБА_21 . В 2007 році у них народився син ОСОБА_4 , а через рік два син ОСОБА_5 . Коли молодшому сину було років два вони розійшлися. ОСОБА_20 зняла інший будинок у селі Благовіщенка. Пізніше ОСОБА_1 поїхав, покинув будинок який зараз порожній. ОСОБА_20 постійно проживає в АДРЕСА_3 з дітьми. Один час ОСОБА_24 їздила до м.Енергодар на заробітки. ОСОБА_24 зараз проживає разом з хлопцями та співмешканцем, а старша донька навчається в м.Запоріжжі.

В судовому засіданні допитаний свідок ОСОБА_25 пояснила, що ОСОБА_20 постійно проживає в селі Благовіщенка разом з дітьми та співмешканцем.

Відповідно до довідки від 29.08.2019 року за підписом завідуючої ДНЗ «Пролісок» Благовіщенської сільської ради Мілюкової Т.Є., ОСОБА_4 2007 року народження, перебував у дошкільному навчальному закладі «Пролісок» Благовіщенської сільської ради з 08.11.2010 року по 31.08.2013 року, ОСОБА_5 2010 року народження, перебував у дошкільному навчальному закладі «Пролісок» Благовіщенської сільської ради з 08.11.2010 року по 02.06.2015 року та проживали за адресою: АДРЕСА_4 (том №1 а.с.121).

Факт проживання ОСОБА_3 з дітьми за адресою: АДРЕСА_3 , підтверджується зокрема і актом обстеження житлово-побутових умов від 03.09.2019 року, відповідно до якого родина ОСОБА_28 проживає в орендованому будинку за усною домовленістю на довготривалий термін (том №1 а.с.91).

З досліджених судом доказів, пояснень сторін та свідків у судовому засіданні, судом не встановлено факту фактичного проживання ОСОБА_3 у квартирі АДРЕСА_1 , де зареєстроване місце її проживання. Також не встановлено факту чинення їй перешкод у користуванні спірною квартирою.

Разом з цим судом встановлено, що вона постійно разом зі своїми дітьми проживала в с.Благовіщенка, Кам`янсько-Дніпровського району, Запорізької області.

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», місце перебування - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік; місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, щодо об`єкта нерухомого майна №168767163, сформованої 31.05.2019 року, відомості про реєстрацію права власності ОСОБА_3 відсутні (том №1 а.с.53).

Із роз`яснень, викладених в п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.04.1985 року №2 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» слідує, що відповідно до ст.107 ЖК наймач або член його сім`ї, який вибув на інше постійне місце проживання, втрачає право користування жилим приміщенням з дня вибуття, незалежно від пред`явлення позову про це.

Згідно із аналізу матеріалів справи, судом було встановлено, що ОСОБА_3 проживає в АДРЕСА_5 .

Щодо позовних вимог про визнання неповнолітніх дітей такими, що втратили право користування житловим приміщенням, суд зазначає наступне.

У відповідності до ст. 7 Сімейного Кодексу України, дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Згідно з положеннями ст.5 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно ч. 1, 2, 3 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна.

Таким чином неповнолітня дитина не має права вільно та самостійно обирати місце свого проживання, і набуває право користування житлом за місцем проживання батьків, або одного з батьків, з ким вона проживає.

Права неповнолітньої дитини є похідними від права батьків (або одного із них). Причини не проживання неповнолітньої дитини за місцем реєстрації не залежить від волі неповнолітньої дитини, а тому за своїм характером є поважними.

Малолітні діти не можуть самостійно визначати своє місце проживання, оскільки таким правом наділені батьки.

Конвенцією «Про права дитини» (ратифікованою Постановою Верховної Ради №789-ХІІ від 27.02.1991 року) визначено, що дитина має бути зареєстрована зразу ж після народження, жодна дитина не може бути об`єктом свавільного або незаконного втручання в здійснення її права на особисте і сімейне життя, недоторканність житла, таємницю кореспонденції або незаконного посягання на її честь і гідність.

Оскільки неповнолітні діти не можуть самостійно обирати місце свого проживання, тому факт їх не проживання у спірній квартирі не є безумовною підставою для позбавлення дитини права користування цим житлом.

Не можна вважати не поважною причину не проживання дитини у спірному житлі, її проживання в іншому місці, з одним із батьків, оскільки малолітня дитина в силу свого віку не має достатнього обсягу цивільної дієздатності самостійно визначати місце свого проживання. Маючи право проживати за зареєстрованим місцем проживання, за місцем проживання будь-кого з батьків, дитина може реалізувати його лише за досягнення певного віку. Визначальним в цьому є забезпечення найкращих інтересів дитини.

Відповідно до частин 5 та 6 ст.19 СК України, орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брали участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Відповідно до змісту Висновку Виконавчого комітету Енергодарської міської ради №01-01-40/4347 від 15.10.2019 року про визнання малолітніх ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та неповнолітньої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , такими що втратили право користування житловим приміщенням, приймаючи до уваги той факт, що на сьогоднішній день малолітні та неповнолітня не мають іншого житла, яке належить їм на праві користування або власності, враховуючи пропозиції комісії з питань захисту прав дитини, Виконавчий комітет Енергодарської міської ради вважає, що визнання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та неповнолітньої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , такими що втратили право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 , порушить житлові права дітей (том №1 а.с.110-113).

Враховуючи інтереси дітей та наданий суду службою у справах дітей висновку про те, що втрата дітьми права користування зазначеною квартирою не відповідає їх інтересам і порушує їх право на достатній життєвий рівень, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання дітей такими, що втратили право користування житловим приміщення, не підлягають задоволенню.

З досліджених доказів в їх сукупності, судом не встановлено чинення перепон ОСОБА_3 у проживанні в зазначеній квартирі, а також наявність іншого постійного місця проживання, з чого суд робить висновок, що вимога позову щодо визнання ОСОБА_3 такою, що втратила право користування жилим приміщенням - кімнатою в квартирі АДРЕСА_1 , у зв`язку з вибуттям на інше місце проживання до іншого населеного пункту є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

У відповідності до вимог статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини випливають зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Cуд, відмовляючи у зустрічній позовній заяві виходить із того, що ОСОБА_3 не надано доказів того, що чинились перешкоди у користуванні квартирою, зміни замків на вхідних дверях, або вона була примусово виселена з неї та доказів недопущення її до спірного житла.

Відповідно до вимог ЖК Української РСР, вселення та проживання в квартирі може бути здійснено лише у встановленому порядку, а членом сім`ї наймача може бути визнано лише осіб, які вселилися у встановленому порядку та на відповідній правовій підставі постійно проживають в квартирі разом з наймачем.

Відповідно до абзацу 2 ч.1 ст.7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється, у тому числі, на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права користування житловим приміщенням.

Отже, саме рішення суду про визнання особи втратившим право користування житловим приміщенням, що набрало законної сили, і є підставою для знання такої особи з реєстраційного обліку місця проживання.

На підставі вищезазначеного, керуючись ст.ст. 3, 4, 7, 10, 12, 13, 18, 77-82, 211, 223, 247, 258, 259, 265, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє Темненко Валентина Олександрівна до ОСОБА_3 , яка діє за себе та в інтересах неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , Виконавчий комітет Енергодарської міської ради, як орган опіки та піклування, в особі служби у справах дітей, Комунальне підприємство «Підприємство комунальної власності» Енергодарської міської ради Запорізької області, про визнання втратившими право користування житловим приміщенням - задовольнити частково.

Визнати такою, що втратила право користування жилим приміщенням - кімнатою в квартирі АДРЕСА_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у зв`язку з вибуттям на інше місце проживання до іншого населеного пункту.

В задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_3 , яка діє за себе та в інтересах неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , в інтересах якої діє Цигиця Любов Миколаївна до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , Виконавчий комітет Енергодарської міської ради, як орган опіки та піклування, в особі служби у справах дітей, Комунальне підприємство «Підприємство комунальної власності» Енергодарської міської ради Запорізької області, про вселення - відмовити в повному обсязі.

Повний текст рішення виготовлено 14.05.2021 року.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: О. М. Бульба