Вирок № 97302461, 25.05.2021, Мар'їнський районний суд Донецької області

Номер справи 237/3963/20

Номер провадження 1-кп/237/538/21

ВИРОК

Іменем України

25.05.21 м. Курахове

Мар`їнський районний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Кучко Я.Ю.,

при секретарі Махно Ю.В.,

за участю:

прокурора Шинкаренка Є.С.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

обвинуваченого ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за № 12020050690000622 від 15.08.2020 року відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Курахове, Мар`їнського району, Донецької області, громадянина України, українця, громадянина України, з середньою освітою, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий:

23 квітня 2020 року Мар`їнським районним судом Донецької області за ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік зі звільненням від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який народився в м. Кропивницький, Кіровоградської області, громадянин України, українця, з середньою освітою, раніше не судимий, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_3 ,-

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, –

ВСТАНОВИВ:

15.08.2020 року близько 16:00 год., ОСОБА_2 прибув до ЖД станції «Роя», розташованої за адресою: Донецька область, м. Курахове, пр. Запорізький, 21, де за попередньою змовою групою осіб, разом з ОСОБА_1 вирішили здійснити таємне викрадення чужого майна, вугілля кам`яного, що належить ТОВ «ДГЕК Східенерго», марки Г (Г2) клас 0-200, з вагонів, розташованих за вищевказаною адресою. Після чого, реалізуючи свій злочинний намір, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, протиправно, переслідуючи корисний мотив та ціль наживи і незаконного збагачення, переконавшись, що за їх злочинними діями ніхто не спостерігає, скинули вугілля з вагону, що належить ТОВ «ДТЕК Східенерго», після чого погрузили їх у мішки, в кількості 12 штук, а саме 495 кілограм, вартість якого становить 690 гривень 91 копійка. Після чого, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 покинули місце вчинення злочину разом з викраденим майном та розпорядились ним у подальшому на власний розсуд, чим спричинили ТОВ «ДТЕК Східенерго» майнову шкоду на вищевказану суму.

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину у скоєнні вищезазначеного злочину визнав у повному обсязі та суду пояснив, що він дійсно 15 серпня 2020 року близько 4 години вечора разом з ОСОБА_3 прибули до ЖД станції «Роя» в м. Курахове та за попередньою домовленістю викрали вугілля, сумарно на 490-500 кг, скинувши його з вагонів та упакувавши в 12 мішків.

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_2 свою провину у скоєнні вищезазначеного злочину визнав у повному обсязі та суду пояснив, що він дійсно разом з ОСОБА_4 15 серпня 2020 року близько 4 години вечора разом прибули до ЖД станції «Роя» в м. Курахове та заздалегідь домовившись скинули з вагонів вугілля, погрузивши його у 12 мішків, сукупною вагою близько 500 кг.

Представник потерпілого у судове засідання не з`явився, надав до суду заяву, згідно якої справу просить розглянути у його відсутність.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового провадження судом було визнано недоцільним дослідження доказів щодо таких обставин, які ніким не оспорюються, оскільки учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції. Також судом роз`яснено, що у такому випадку учасники судового провадження будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

В зв`язку з викладеним суд обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом обвинувачених, дослідженням висновку експерта та тих матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинувачених.

Як вбачається з висновку експерта від 21.10.2020 року за № 6693 ринкова вартість станом на момент вчинення правопорушення, а саме на 15.08.202 року об`єктів дослідження, а саме: 495 кг кам`яного вугілля, марки кам`яне Г(Г2), клас 0-200, волога – 5,6%, зола – 33,4 %, сірка – 2,83%, вихід легких речовин – 41,5 %, теплота згорання – 4868 ккал/кг складає 690,91 грн.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вина обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повністю знайшла своє підтвердження в ході судового провадження, а кваліфікація іх дій є вірною, а саме: ОСОБА_1 – таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, тобто злочин, передбачений ч. 2 ст. 185 КК України; ОСОБА_2 – таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб, тобто злочин, передбачений ч. 2 ст. 185 КК України;

Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених у ст. 65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

В той же час згідно зі ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання суди мають керуватися принципами призначення покарання, до яких належить, у тому числі, принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року (заява №10249/03), де зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

Справедливе застосування норм права означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.

При обранні міри покарання ОСОБА_1 суд враховує: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушень, особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше судимий,

При обранні міри покарання ОСОБА_2 суд враховує: ступінь тяжкості кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий.

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_1 згідно ст. 66 КК України, є його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1 згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_2 згідно ст. 66 КК України, є його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_2 згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

На підставі викладеного суд приходить до висновку про те, що обвинуваченому ОСОБА_1 повинно бути призначене покарання в межах санкції за ч. 2 ст. 185 КК України – у вигляді позбавлення волі, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним та іншими особами нового злочину.

Водночас, відповідно до ч. 3 ст. 78 КК України, у разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового злочину, суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими в ст. ст. 71, 72 КК України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Положеннями ч. 4 ст. ст. 71 КК України встановлено, що остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за новий злочин, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

Як роз`яснено в абз. 4 п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» у разі вчинення особою під час іспитового строку нового злочину суди мають розцінювати це як порушення умов застосування статті 75 КК про звільнення від відбування покарання з випробуванням і призначати покарання за сукупністю вироків на підставі статті 71 КК України. У таких випадках повторне звільнення від відбування покарання з випробуванням є неприпустимим.

Згідно ч. 1 ст. 71, ч. 3 ст. 78 КК України, враховуючи, що ОСОБА_1 23 квітня 2020 року був засуджений вироком Мар`їнського районного суду Донецької області за ч. 2 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком на 1 рік, до призначеного покарання за цим вироком слід частково приєднати невідбуту ОСОБА_1 частину покарання за вироком Мар`їнського районного суду Донецької області від 23 квітня 2020 року.

Обвинуваченому ОСОБА_2 повинно бути призначене покарання в межах санкції ч.2 ст.185 КК України у вигляді позбавлення волі, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним та іншими особами нового злочину.

Водночас, беручи до уваги тяжкість злочину, обставини його здійснення, враховуючи щире каяття обвинуваченого та його активне сприяння розкриттю злочину, суд вважає за можливе на підставі ст.75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього відповідно до ст.76 КК України обов`язки.

Цивільний позов по кримінальному провадженню не заявлено.

Питання речових доказів у кримінальному проваджені вирішити у відповідності до положень ст. 100 КПК України.

Документально підтверджені процесуальні витрати за проведення судової експертизи на підставі приписів ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Запобіжний захід у відношенні обвинуваченого не обирався.

На підставі викладеного, суд, керуючись ст.ст. 368, 370, 371, 374 КПК України, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком Мар`їнського районного суду Донецької області від 23.04.2020 року та визначити остаточне покарання ОСОБА_1 у вигляді позбавлення волі на строк 1 (один) рік 1 (місяць) місяців.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з дня його фактичного затримання після набрання вироком законної сили.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування основного покарання з випробуванням, визначивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь держави процесуальні витрати у розмірі 1634,40 гривні у дольовому порядку, тобто по 817,20 гривень з кожного.

Речові докази у даному кримінальному провадженні, а саме дванадцять мішків з кам`яним вугіллям загальною вагою 495 кг, які передано на зберігання під розписку ОСОБА_5 залишити останньому за належністю як представнику поетрпілого.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Донецького апеляційного суду через Мар`їнський районний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Суддя Я.Ю. Кучко