Рішення № 97302131, 31.05.2021, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/1705/20

Провадження № 2/219/178/2021

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2021 року Артемівський міськрайонний суд Донецької області в складі:

судді Лапченко О.М.,

за участі секретаря Андрусенка С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмут Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей Бахмутської районної державної адміністрації в Донецькій області, про позбавлення батьківських прав,

в с т а н о в и в:

позивач ОСОБА_1 звернулась з вказаним позовом до суду, згідно якого просить позбавити батьківських прав відповідача ОСОБА_2 стосовно малолітньої дитини - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що вона перебувала з відповідачем в зареєстрованому шлюбі, на підставі рішення Дебальцевського міського суду від 11.10.2010 року шлюб був розірваний. Від шлюбу сторони мають малолітню дитину - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після розлучення вони з відповідачем проживають окремо, дитина проживає разом з позивачем за адресою: АДРЕСА_1 . Спорів стосовно міста проживання дитини не було. Позивачем дитині забезпечені гідні умови проживання та гармонійна атмосфера оточення. Дитині вчасно проведені профілактичні щеплення, проводились регулярні амбулаторні огляди, стан здоров`я задовільний. Позивач працює на посаді помічника вихователя у дитячому навчальному закладі «Берізка» та має можливість виховувати та утримувати дитину. Відповідач життям сина не цікавиться, не телефонуєв, не виявляв бажання спілкуватись з дитиною та приймати участь у її вихованні. Взагалі відповідач не бачився з дитиною більше п`яти років. Відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обовязків, а тому просить суд позбавити відповідача ОСОБА_2 батьківських прав відносно його дитини - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 13 серпня 2020 року по справі було відкрито загальне позовне провадження, та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 06 жовтня 2020 року підготовче провадження по справі закрито та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. Від неї до суду надійшла заява, згідно якої вона просила розглянути справу у її відсутність, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на офіційному веб-сайті Артемівського міськрайонного суду Донецької області: http://arm.dn.court.gov.ua та і у відповідності до частини 6 статті 128 ЦПК України шляхом направлення судової повістки рекомендованим листом з повідомленням, в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, повідомлень про причини неявки від нього не надходило. Відповідач не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні особисто або через представника. У встановлений ухвалою про відкриття провадження у справі строк відзив на позовну заяву відповідачем також не поданий.

В судове засідання представник третьої особи - Служба у справах дітей Бахмутської районної державної адміністрації в Донецькій області не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Від предстаника до суду надійшла заява, згідно якої просили провести розгляд справи про позбавлення батьківських прав без участі представника, прийняти рішення з урахуванням висновку органу опіки та піклування.

Суд, враховуючи згоду позивача та його представника, відповідно до положень частини першої статті 280 ЦПК України вважає можливим провести заочний розгляд справи, вирішити справу за наявними в матеріалах доказами та ухвалити заочне рішення.

З урахуванням ч.2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Як передбачено ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачений цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 165 Сімейного Кодексу України та п. 18 Постанови № 3 Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один із батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого Вахрушевським виконкомом Краснолуцької міської ради Луганської області, ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , його батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , про що в книзі реєстрації народжень зроблено актовий запис запис № 43 (а.с.6).

Заочним рішенням Дебальцевського міського суду Донецької області від 11 жовтня 2010 року, шлюб, зареєстрований 03 вересня 2008 року відділом реєстрації актів цивільного стану Вахрушевського виконкому Краснолуцької міської ради Луганської області, між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , був розірваний (а.с.7).

Відповідно до довідки від 17.10.2019 року, яка надана в.о. начальника Хрустальнинського міського відділу державної виконавчої служби, ОСОБА_1 дійсно не отримувала аліменти з ОСОБА_2 з 16.06.2011 року по 17.10.2019 року за виконавчим листом № 2-1497, який виданий Краснолуцьким міським судом Луганської області про стягнення з ОСОБА_2 на утримання дитини аліментів (а.с.10).

Відповідно довідки про склад сім`ї від 01.11.2019 року, виданої начальником відділу реєстрації проживанння Світлодарської міської ради Бичковською В.М., ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована разом з сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.11).

Органом опіки та піклування Бахмутської райдержадміністрації було розглянуто та вивчено документи про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 у відношенні малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та встановлено наступне.

ОСОБА_1 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , від шлюбу мають малолітню дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Дебальцевського міського суду від 11 жовтня 2010 року шлюб було розірвано.

Мати - ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , де проживає разом із малоліньою дитиною ОСОБА_5 (акт обстеження житлово-побутових умов проживання сім`ї від 08 жовтня 2020 року). За місцем реєстрації та проживання характеризується позитивно, за характером спокійна та врівноважена, з сусідами підтримує добросусідські відносини, в конфлікти не вступає (побутова характеристика від 08 жовтня 2020 року № 131, надана комунальним підприємством «Веста»).

Батько - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , останнє місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , але фактично місце знаходження ОСОБА_4 невідомо. Згідно довідки виконавчого комітету Луганської сільської ради від 10 листопада 2020 року ОСОБА_4 на території Луганської селищної ради не мешкає, участі в утриманні житла, де фактично мешкає його малолітня дитина не приймає, матеріальної допомоги не надає. Зі слів матері дитини, батько не піклуєтьсяп про сина не турбується про фізичний та культурний розвиток, матеріально не забезпечує.

Малолітня дитина ОСОБА_6 навчається у 6 класі Світлодарської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Бахмутської районної ради Донецької області. Мати хлопчика приділяє належну увагу вихованню сина. Батько ОСОБА_4 дитині уваги не приділяє, ігнорує, жодного разу не був присутній в школі, успіхами дитини не цікавиться, матеріально не забезпечує, участі у вихованні та розвитку дитини не приймає.

Дитина ОСОБА_6 проживає за адресою: АДРЕСА_1 разом з матір`ю ОСОБА_1 . Умови проживання дитини задовільні, в квартирі зроблений ремонт, дитина має ліжко, письмовий стіл, є іграшки, одягу та взуття в достатній кількості, створені всі умови для проживання та всебічного розвитку дитини.

Батько дитини - ОСОБА_4 у вихованні та утриманні малолітньої дитини ОСОБА_4 не приймає, сина за місцем проживання не відвідує, матеріальної допомоги не надає, не телефонує, долею дитини не цікавиться.

Згідно довідки Головного територіального управління юстиції у Луганській області ОСОБА_1 дійсно не отримувала аліменти від ОСОБА_4 .

Таким чином, батько - ОСОБА_4 ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню, розвитку та утриманню малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На підставі вищезазначеного, з метою соціального захисту дитини, керуючись статтями 19, 150, 155, 164, 165 Сімейного кодексу України, пунктом 3 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 № 866 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов`язаної із захистом прав дитини» (зі змінами і доповненнями), орган опіки та піклування Бахмутської райдержадміністрації вважав за доцільне позбавлення батька ОСОБА_2 батьківських прав у відношенні малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до статті 11 Закону України «Про охорону дитинства» сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Згідно з частин першої, другої, шостої статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

Статтею 164 СК України передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини. Тобто, перелік підстав позбавлення батьківських прав є вичерпним.

Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Як вбачається з висновку, орган опіки та піклування Бахмутської райдержадміністрації вважав за доцільне позбавлення батька ОСОБА_2 батьківських прав у відношенні малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).

Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Статтею 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ передбачено, що, держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Європейський суд з прав людини у справі «Савіни проти України» (заява від 18 грудня 2008 року № 39948/06) вказує, що право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і що заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції.

У рішенні від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України» (заява № 31111/04) суд наголосив, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

Положенням ч. 1 ст.3 Конвенції про права дитини, ч. ч. 7, 8 ст. 7 СК України передбачено, що при вирішенні будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з як найкращого забезпечення інтересів дітей.

У принципі 6 Декларації прав дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння, вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості, при цьому, малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своїми батьками.

Суд вважає, що матеріали справи містять достовірні відомості, які свідчать про невиконання відповідачем своїх обов`язків по вихованню своєї дитини, оскільки протягом тривалого часу відповідач не проявляє відносно своєї дитини належної турботи та уваги, не приймає участі у його вихованні та утриманні, не піклується про стан його здоров`я та розвиток, не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для його нормального самоусвідомлення, хоча зобов`язаний це робити та має таку можливість.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що дійсно з боку відповідача має місце ухилення від виконання своїх батьківських обов`язків та неналежне їх виконання, воно не було пов`язано як об`єктивними так і суб`єктивними причинами.

За таких обставин, суд вважає, що наявні правові підстави для застосування крайнього заходу впливу відносно відповідача щодо позбавлення його батьківських прав, який на теперішній час без поважних причин самоусунувся від виховання та утримання дитини.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_4 не має бажання займатися вихованням та утриманням дитини, свідомо самоухилився від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню та утриманню своєї малолітньої дитини - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З огляду на викладене, оцінюючи докази у їх сукупності, оскільки відповідач ухиляється без поважних причин від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини, що проявляється у відсутності його піклування про фізичний та духовний розвиток дитини, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити, позбавивши ОСОБА_2 батьківських прав відносно його малолітньої дитини - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Крім того, суд вважає за необхідне роз`яснити відповідачеві, що він має право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав на підставі ст.169 Сімейного кодексу України.

Згідно з ч. 4 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» позбавлення батьківських прав або відібрання дитини у батьків без позбавлення їх цих прав не звільняє батьків від обов`язку утримувати дітей.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 840,80 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 77, 78,81, 89,141, 258, 259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 164, 165, 166, 181, 182, 183, 243, 244Сімейного Кодексу України, суд,

у х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей Бахмутської районної державної адміністрації в Донецькій області, про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьківських прав у відношенні до його малолітньої дитини - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на користь держави судовий збір в сумі 840,80 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Донецького апеляційного суду через Артемівський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя О.М.Лапченко