Рішення № 97301922, 31.05.2021, Приморський районний суд м. Одеси

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2021 року м. Одеса Справа № 522/6953/21

Провадження № 2-а/522/227/21

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді – Кузнецової В.В.

за участю секретаря судового засідання – Довгань Ж.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, інспектора патрульної поліції 2-ї роти 3-го батальйону 2 полку УПП в Одеській області ДПП лейтенанта поліції Унгуряна Максима Вікторовича про визнання дій протиправними, визнання незаконною та скасовування постанови про притягнення д о адміністративної відповідальності,-

ВСТАНОВИВ:

16.04.2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, інспектора патрульної поліції 2-ї роти 3-го батальйону 2 полку УПП в Одеській області ДПП лейтенанта поліції Унгуряна Максима Вікторовича та просить суд скасувати постанову серії БАА №151334 від 08.04.2021 року інспектора патрульної поліції 2-хї роти 3-го батальйону 2 полку УПП в Одеській області ДПП лейтенанта поліції Унгуряна Максима Вікторовича у справі про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 122 КУпАП скасувати , а справу про адміністративне правопорушення закрити.

Свої вимоги мотивує тим, що постановою інспектора патрульної поліції 2-ї роти 3-го батальйону 2 полку УПП в Одеській області ДПП лейтенанта поліції Унгуряна Максима Вікторовича було складено постанову серії БАА №151334 від 08.04.2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 122 КУпАП.

З даною постановою не згоден, оскільки вважає, що постанова винесена незаконно, упереджено, з грубим порушенням норм прямої Конституції України про право на захист та справедливий суд, та порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення відповідно до норм КУпАП.

Вказує, що при розгляді справи посадовою особою було порушено його право на юридичну допомогу про надання якої він наполягав, заявляючи письмове клопотання, яке виклав на окремому аркуші.

Вважає, що за наявності його письмового клопотання про необхідність відкладення розгляду справи для отримання юридичної допомоги відповідач не мав права приймати рішення на місці виявлення правопорушення, а зобов`язаний був призначити час та місце розгляду справи за участю обраного ним адвоката чи іншого фахівця в галузі права.

Крім того, винесення постанови відбулось без надання доказів.

Також зазначає, що в той час коли він підійшов до свого автомобіля інспектор поліції намагався відкрити двері автомобіля, який він використовує. На звернення на якій підставі інспектор намагається відкрити двері автомобіля останній відразу ж висунув йому звинувачення у скоєнні адміністративного правопорушення, яке виразилось у паркуванні із порушенням правил дорожнього руху.

На його думку інспектор поліції намагався підкинути в автомобіль якісь заборонені предмети щоб в подальшому їх вилучити.

Крім того, він повідомляв інспектору, що він не паркував автомобіль у невстановленому місці, на що інспектор надав можливість оглянути відео на мобільному телефоні, який на його думку, немає експертного заключення або сертифікату відповідності захисту комплексної системи захисту інформації.

Позивач вважає, що притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 122 КУпАП є недоведеним і необґрунтованим, а тому підлягає скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 20.04.2021 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху.

З 28.04.2021 року по 30.04.2021 року та з 05.05.2021 року по 07.05.2021 року суддя Кузнецова В.В. знаходилась у відпустці.

29.04.2021 року позивач подав суду заяву про усунення недоліків.

Ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 12.05.2021 року у справі відкрито спрощене позовне провадження та призначено судове засідання на 24.05.2021 року.

24.05.2021 року позивач звернувся до суду із заявою про відкладення розгляду справи, у зв`язку з чим судове засідання відкладене на 31.05.2021 року.

У судовому засіданні позивач підтримав позов та просив його задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив. 24.05.2021 року відповідач надав суду відзив на позовну заяву. Відповідач просить відмовити у задоволенні позову повністю, посилаючись на те, що інспектор при складанні постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 122 КУпАП діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством, а постанова від 08.04.2021 серії БАА №151334 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 122 КУпАП винесена з дотриманням правил чинного законодавства, тому, на його думку немає підстав для її скасування, оскільки доказів, які спростовують факт наявності адміністративного правопорушення позивачем не надано, а доводи є безпідставними.

Вислухавши пояснення позивача, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 08 квітня 2021 року інспектор взводу №2 роти №3 батальйону №2 полку Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції лейтенант поліції Унгурян М.В. в ході виконання службових обов`язків за адресою: м. Одеса, вул. Генуезька, 36, виявив т/з «MERCEDES-BENZ 280» реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням, як пізніше стало відомо ОСОБА_1 , здійснив зупинку в зоні дії дорожнього знаку 5.38 з додатково встановленою табличкою 7.17 «Інваліди» та дорожньою розміткою 1.30, чим порушив п. 8.4.ґ) Правил дорожнього руху України затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306.

Згідно п. 1.3 Правил дорожнього руху, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

У відповідності до п. 2.3 (б) Правил дорожнього руху, водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Згідно з ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Відповідно до п. 1.10 Правил дорожнього руху України зупинка - це припинення руху транспортного засобу на час до 5 хвилин або більше, якщо це необхідно для посадки (висадки) пасажирів чи завантаження (розвантаження) вантажу, виконання вимог ПДР України (надання переваги в русі, виконання вимог регулювальника, сигналів світлофора тощо); стоянка - це припинення руху транспортного засобу на час, більший ніж 5 хвилин, з причин, не пов`язаних з необхідністю виконання вимог ПДР України, посадкою (висадкою) пасажирів, завантаженням (розвантаженням) вантажу.

Пунктом 15.1 ПДР України, визначено, що зупинка і стоянка транспортних засобів на дорозі повинні здійснюватись у спеціально відведених місцях чи на узбіччі.

Відповідно до п. 8.1 ПДР України, регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками.

Згідно п. 8.2 ПДР України, дорожні знаки мають перевагу перед дорожньою розміткою і можуть бути постійними, тимчасовими та із змінною інформацією Тимчасові дорожні знаки розміщуються на переносних пристроях, дорожньому обладнанні або закріплюються на щиті з фоном жовтого кольору і мають перевагу перед постійними дорожніми знаками.

Відповідно до п. 8.4.Г) ПДР України, дорожні знаки поділяються на групи зокрема на інформаційно-вказівні знаки, які запроваджують або скасовують певний режим руху, а також інформують учасників дорожнього руху про розташування населених пунктів, різних об`єктів, територій, де діють спеціальні правила.

Згідно пп. «е» п. 8.4 ПДР України, таблички до дорожніх знаків уточнюють або обмежують дію знаків, разом з якими вони встановлені.

Дорожній знак 5.38 "Місце для стоянки" є інформаційно-вказівним знаком та застосовується для позначення місць та майданчиків для стоянки транспортних засобів Знак з літерою "Р" та символом даху застосовується для критих стоянок. Знак з літерою "Р" та символом автобуса застосовується для критих стоянок з можливістю пересадки на маршрутні транспортні засоби.

В свою чергу, табличка до дорожніх знаків 7.17 "Інваліди" означає, що дія знак. 5.38 поширюється лише на мотоколяски і автомобілі, на яких установлено розпізнавальний знак "Інвалід" відповідно до вимог цих Правил.

Згідно із п.10.9.21 ДСТУ 4100:2014 «Дорожні знаки» табличка 7.17 «Інваліди» застосовується із знаком 5.38 і вказує, що стоянковий майданчик (або спеціально відведена його частина) призначається для стоянки транспортних засобів (мотоколясок і автомобілів), на яких встановлено розпізнавальний знак "Інвалід" і якими керують інваліди. Спеціально виділене місце для стоянки транспортних засобів інвалідів може позначатися дорожньою розміткою 1.30 відповідно до вимог ДСТУ 2587:2010.

Відповідно до п. 8.5.1 ПДР України, горизонтальна дорожня розмітка встановлює певний режим і порядок руху. Наноситься на проїзній частині або по верху бордюру у вигляді ліній, стрілок, написів, символів тощо фарбою чи іншими матеріалами відповідного кольору згідно з пунктом 1 розділу 34 цих Правил.

Горизонтальна розмітка має таке значення:

Дорожня розмітка 1.30 - позначає місця стоянки транспортних засобів, які перевозять осіб з інвалідністю чи на яких установлено розпізнавальний знак "Водій з інвалідністю".

Як вказує відповідач, на момент зупинки/стоянки в зоні дії дорожнього знаку 5.38 з табличкою 7.17 «Інвалід» транспортного засобу «MERCEDES-BENZ 280» реєстраційний номер НОМЕР_1 під керування гр. ОСОБА_1 на лобовому склі та на задньому склі відсутній розпізнавальний знак «Водій з інвалідністю».

Відповідно до п.п. «а» пункту 2.4 ПДР України на вимогу працівника поліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1., а саме:

а) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії;

б) реєстраційний документ на транспортний засіб;

ґ) чинний страховий поліс (страховий сертифікат “Зелена картка”) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).

Вказані норми визначають безумовний обов`язок водія при керуванні транспортним засобом мати при собі та на вимогу поліцейського пред`явити посвідчення водія відповідної категорії.

Аналогічні положення закріплені законодавцем також у статті 16 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року №3353-ХІІ.

А саме, водій зобов 'язаний мати при собі та на вимогу поліцейського, пред 'являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (стаття 16Закону України «Про дорожній рух»)

Такого висновку дійшов Верховний Суд у справі №127/19283/17 від 25.09.2019 року.

З аналізу вищенаведених норм вбачається що згідно законодавства України на вимогу поліцейського, водій транспортного засобу зобов`язаний пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб.

Як вбачається з відеозапису, наданого суду відповідачем вбачається, що інспектор пояснивши суть скоєного правопорушення та ознайомивши позивача з його правами згідно ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України, повідомив, що відносно нього на місці зупинки автомобіля розглядатиметься справа про адміністративне правопорушення передбачене ч. 6 ст. 122 КУпАП.

За результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно позивача інспектором Унгуряном М.В. було винесено постанову серії БАА № 151334 від 08.04.2021 року, зі змістом якої позивача було ознайомлено та роз`яснено права та строки її оскарження.

Відповідно до ч. 6 ст. 122 КУпАП України передбачена відповідальність, а саме: зупинка чи стоянка транспортних засобів на місцях, що позначені відповідними дорожніми знаками або дорожньою розміткою, на яких дозволено зупинку чи стоянку лише транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю (крім випадків вимушеної стоянки), а так само створення перешкод водіям з інвалідністю або водіям, які перевозять осіб з інвалідністю, у зупинці чи стоянці керованих ними транспортних засобів, неправомірне використання на транспортному засобі розпізнавального знака «Водій з інвалідністю» - тягнуть за собою накладення штрафу від шістдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Факт зупинки в зоні дії дорожнього знаку 5.38 «Місце для стоянки» з табличкою 7.17 «Інваліди» та дорожньою розміткою 1.30 ПДР України гр. ОСОБА_1 на автомобілі «MERCEDES-BENZ 280» реєстраційний номер НОМЕР_1 підтверджується фотознімками та відеозаписами зі службової портативної нагрудної камери поліцейських.

З наданих відеозаписів слідує, що позивач не наводить жодних доводів, пояснень чи тверджень стосовно причин здійснення зупинки на спеціально відведеній частині, стоянкового майданчика для інвалідів, в тому числі не вказує про очікування знайомого, який є інвалідом або його знаходження в автомобілі, а сам транспортний засіб не позначений табличкою «Інвалід».

Із наданих відповідачем копій документів до заперечень вбачається, що позивачем було надано письмове клопотання про перенесення розгляду справи, у зв`язку з можливістю скористатися послугами адвоката.

Однак, як вказує відповідач, інспектором було відмовлено у вищезазначеному клопотанні, та запропоновано позивачу викликати адвоката на місце події або скористатися правовою допомогою засобами телефонного зв`язку, але ОСОБА_2 не вжив будь-яких дій для виклику адвоката або користування правовою допомогою.

Таким чином, було забезпечено позивачу можливість реалізації прав, визначених ст. 268 КУпАП, при розгляді справи.

Згідно ч. 1 ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 283 КУпАП постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову: дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Частина 3 ст. 283 КУпАП передбачає, що постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення: транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якшо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відриви;, квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Твердження позивача, що відеозапис правопорушення не досліджувався інспектором на місці вчинення правопорушення, спростовується відеозаписом з портативного відеореєстратора.

Частиною другою ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VІІІ, поліцейський вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.

Згідно п.11 ч.1 ст. 23 Закону України «Про національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Відповідно до ст. 52 Закону України «Про дорожній рух» контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, Національною поліцією, іншими спеціально уповноваженими на те державними органами (державний контроль), а також міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади (відомчий контроль).

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, крім того чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона притягненню до адміністративної відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 252 КУпАП та п. 10 Інструкції поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Подані стороною відповідача відеозаписи відповідають вимогам ст. 251, 283 КУпАП, ст.ст. 72,73,74,75,76 КАС відображають обставини, які описані в оскаржуваній постанові, одержані без порушення порядку, встановленого законом є достовірними, належними, допустимими та достатніми для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.б ст. 122 КУпАП.

Статтею 222 КУпАП встановлені повноваження органів Національної поліції щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення.

Так, органи Національної поліції розглядають справи, в тому числі: про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту (зокрема, частини перша, друга, третя, п`ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1 - 126 КУпАП).

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

За загальним правилом ст.254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Разом з тим, ч.3 ст.254 КУпАП встановлено, що протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.

Згідно вказаної норми ст.258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення.

У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 5 ст. 258 КУпАП якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі.

Відповідно до КУпАП, Закону України «Про національну поліцію», з метою встановлення нормативно-правового регулювання здійснення проваджень уповноваженими особами Національної поліції України у справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, Наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.11.2015 за №1408/27853 затверджено Інструкцію з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.

Вказана Інструкція визначає процедуру оформлення поліцейськими патрульної поліції матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі (п.1 р.І Інструкції №1395).

Згідно п.4 р.І Інструкції № 1395 у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частин, перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п`ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128,129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП.

Отже відповідач в даному випадку правомірно розглянув справу на місці зупинки автомобіля, а тому при винесенні постанови інспектором не було вчинено дій щодо порушення вимог щодо процедури розгляду справи та не було проігноровано порядок встановлений ст.ст. 278, 279 КУпАП.

Також з оглянутих в судовому засіданні відеозаписів вбачається, що позивач звертався до інспектора патрульної поліції 2-ї роти 3-го батальйону 2 полку УПП в Одеській області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_3 в принизливій та образливій формі, неодноразово використовуючи нецензурну лайку та всіляко демонструючи неповагу до працівника Національної поліції України при виконанні ним службових обов`язків.

При цьому позивач як у позовній заяві так і під час розгляду зазначено справи у суді жодним чином не заперечував факт зупинки в зоні дії дорожнього знаку 5.38 «Місце для стоянки» з табличкою 7.17 «Інваліди».

Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку, що при прийнятті рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності інспектором не було порушено порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення та прав позивача, а постанова серії БАА №151334 від 08.04.2021 року є законною та обґрунтованою.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди, перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій).

В силу положень ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, підстави для скасування оскаржуваної постанови серії БАА від 08.04.2021 року судом не встановлені, а тому в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 слід відмовити в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 6, 14, 90, 243-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 ) до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції (ЄДРПОУ: 40108646, адреса: м.Одеса, вул. Ак.Корольова, 5), інспектора патрульної поліції 2-ї роти 3-го батальйону 2 полку УПП в Одеській області ДПП лейтенанта поліції Унгуряна Максима Вікторовича (м.Одеса, вул. Ак.Корольова, 5) про визнання дій протиправними, визнання незаконною та скасовування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності – залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Приморський районний суд м.Одеси протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: В.В. Кузнецова