Рішення № 97301856, 20.04.2021, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/18403/19

Провадження № 2/521/402/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2021 року місто Одеса

Малиновський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді – Мирончук Н.В.,

секретаря судового засідання – Юраш К.Ю.,

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», третя особа – ОСОБА_2 про припинення обтяження та вилучення запису,

ВСТАНОВИВ:

До Малиновського районного суду м. Одеси звернувся ОСОБА_1 з позовом до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», третя особа – ОСОБА_2 про припинення обтяження та вилучення запису.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 02.10.2010 року ним було придбано транспортний засіб, марки Mazda CX-9, 2008 року випуску, проведено його державну реєстрацію та присвоєно державний номерний знак НОМЕР_1 .

Як вказує позивач, на момент придбання та державної реєстрації транспортного засобу, у державних реєстрах були відсутні записи про обтяження вказаного автомобіля.

Позивач стверджує, що в жовтні 2019 року він вирішив провести відчуження належного йому транспортного засобу, але дізнався, що належний йому транспортний засіб є об`єктом обтяження рухомого майна № 63862186, зареєстрованого ДП «Національні інформаційні системи» 25.02.2019 року на підставі договору про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу № 11370083000, від 10.07.2008 року, укладеного між ОСОБА_2 та АКІБ «УкрСиббанк».

На думку позивача, за таких обставин, він є добросовісним набувачем транспортного засобу Mazda CX-9, державний номерний знак НОМЕР_1 , 2008 року випуску, та, враховуючи відсутність у нього будь-яких зобов`язань перед АКІБ «УкрСиббанк», ПАТ «Дельта Банк», наявність обтяження на належний йому транспортний засіб унеможливлює володіти, користуватися та розпоряджатися майном на власний розсуд та перешкоджає йому здійснити його відчуження, у зв`язку з чим він звернувся до суду з позовом.

Позивач у судове засідання не з`явився, до суду його представник надала заяву про розгляд справи за відсутності сторони позивача, позовні вимоги підтримала, просив їх задовольнити (а. с. 148).

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи без участі сторони відповідача (а. с. 59, 92).

Крім того, представником відповідача до суду було подано відзив на позов, в якому він просив суд відмовити в задоволенні позову з наступних підстав.

10.07.2008 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 було укладено Договір про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу № 11370083000.

Як вказує представник відповідача, 08.12.2011 року між АКІБ «УкрСиббанк» та АТ «Дельта Банк» було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитом № 11370083000, від 10.07.2008 року, тобто, АТ «Дельта Банк» став новим кредитором у зобов`язанні.

Представник стверджує, що у відповідача відсутня інформація щодо продажу транспортного засобу, у зв`язку з чим, на запит позивача йому було відмовлено у знятті обтяження.

Крім того, представник відповідача вказав, що на сьогоднішній день, зобов`язання за Кредитним договором № 11370083000, від 10.07.2008 року, позичальником не виконані, загальна заборгованість становить 5912034,92 грн., у зв`язку з чим просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Третя особа – ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась (а. с. 58, 75, 88, 89, 101, 104, 111, 140 – 142).

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи, в разі, якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, надані письмові докази, відповідно до вимог закону, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

На підставі ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що згідно договору про надання споживчого кредиту та застави транспортного засобу № 11370083000, від 10.07.2008 року, укладеного між ОСОБА_2 та АКІБ «УкрСиббанк», громадянка України – ОСОБА_2 отримала кредит у розмірі 59171,00 доларів США, що дорівнює еквіваленту 286488,23 грн. (а. с. 44 – 48)

Відповідно до розділу 2 зазначеного Договору, у забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № 11370083000, надається порука ОСОБА_3 , а також ОСОБА_2 передає в заставу транспортний засіб марки Mazda CX-9, 2008 року випуску, номери агрегатів: двигун 3726, кузов НОМЕР_2 (а. с. 44, з. б. – 45).

Крім того, до договору про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу № 11370083000, від 10.07.2008 року, сторонами було укладено додаткову угоду № 1, від 01.11.2008 року та № 2, від 24.12.2008 року (а. с. 49 – 50).

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, серії НОМЕР_3 від 02.10.2021 року, ОСОБА_1 на підставі Довідки рахунку КІМ 297631 від 02.10.2010 року придбав транспортний засіб марки Mazda CX-9, 2008 року випуску, номер кузову НОМЕР_2 , якому присвоєно державний номерний знак НОМЕР_1 (а. с. 8).

Крім того, зазначене підтверджується листом за № 31/15/5141-2440 від 26.10.2019 року, територіального сервісного центру 5141 Регіонального сервісного центру МВС в Одеській області (а. с. 10).

Зі змісту виписки з договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами та додатку № 1 до зазначеного договору, вбачається, що 08.12.2011 року між АКІБ «УкрСиббанк» та АТ «Дельта Банк» було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитом № 11370083000, від 10.07.2008 року (а. с. 42 – 43).

Згідно витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 20.12.2019 року № 63862186, 25.02.2019 року за заявою ПАТ «Дельта Банк» було зареєстроване обтяження автомобіля Mazda CX-9, 2008 року випуску, легковий універсал-В, двигун 3726, номер об`єкта НОМЕР_2 , номер державної реєстрації НОМЕР_4 у вигляді застави за договором про надання споживчого кредиту та застави № 11370083000, від 10.07.2008 року, за зобов`язанням ОСОБА_2 перед ПАТ «Дельта Банк» (а. с. 9).

Згідно статті 1 Закону України «Про заставу» та статті 572 ЦК України, застава є способом забезпечення зобов`язань; у силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Частиною четвертою статті 577 ЦК України передбачено, що моментом реєстрації застави є дата та час внесення відповідного запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Відповідно до ч. 2 статті 586 ЦК України, заставодавець має право відчужувати предмет застави, передавати його в користування іншій особі або іншим чином розпоряджатися ним лише за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором.

Згідно статті 27 Закону України «Про заставу», застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи; застава зберігає силу і у випадках, коли у встановленому законом порядку відбувається уступка заставодержателем забезпеченої заставою вимоги іншій особі або переведення боржником боргу, який виник із забезпеченої заставою вимоги, на іншу особу.

Зазначені норми застосовуються з урахуванням положень Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», який визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов`язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна.

Відповідно до ч. 3 статті 9 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», якщо інше не встановлено законом, зареєстроване обтяження зберігає силу для нового власника (покупця) рухомого майна, що є предметом обтяження, за винятком таких випадків: 1) обтяжувач надав згоду на відчуження рухомого майна боржником без збереження обтяження; 2) відчуження належного боржнику на праві власності рухомого майна здійснюється в ході проведення господарської діяльності, предметом якої є систематичні операції з купівлі-продажу або інші способи відчуження цього виду рухомого майна.

Статтею 10 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» визначено, що у разі відчуження рухомого майна боржником, який не мав права його відчужувати, особа, що придбала це майно за відплатним договором, вважається його добросовісним набувачем згідно зі статтею 388 ЦК України за умови відсутності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про обтяження цього рухомого майна. Добросовісний набувач набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень.

Згідно статті 12 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», взаємні права та обов`язки за правочином, на підставі якого виникло обтяження, виникають у відносинах між обтяжувачем і боржником з моменту набрання чинності цим правочином, якщо інше не встановлено законом. Реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. У разі відсутності реєстрації обтяження таке обтяження зберігає чинність у відносинах між боржником і обтяжувачем, проте воно є не чинним у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. На підставі реєстрації встановлюється пріоритет обтяження, якщо інші підстави для виникнення пріоритету не визначені цим Законом.

За таких обставин, реалізація майна, що є предметом застави, без припинення обтяжень, не припиняє заставу, тому застава зберігає чинність при переході права власності на предмет застави до іншої особи.

Викладене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду України наведеними у постановах від 03 квітня 2013 року в справі № 6-7цс13, від 19 листопада 2014 року в справі № 6-168цс14 та Верховного Суду - від 10 жовтня 2019 року в справі № 463/3582/17 (провадження № 61-13383св19).

Відповідно до ст. 42 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», держателем Державного реєстру є уповноважений центральний орган виконавчої влади. Порядок ведення Державного реєстру визначає Кабінет Міністрів України.

Частиною четвертою статті 43 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» передбачено, що відомості про звернення стягнення на предмет обтяження згідно зі статтею 24 цього Закону реєструються держателем або реєстратором Державного реєстру на підставі заяви обтяжувача, в якій зазначаються реєстраційний номер запису, найменування боржника, ідентифікаційний код боржника в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України або індивідуальний ідентифікаційний номер боржника в Державному реєстрі фізичних осіб платників податків та інших обов`язкових платежів та посилання на звернення стягнення на предмет обтяження.

Відповідно до ч. ч. 1 – 2 статті 44 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», записи до Державного реєстру вносяться держателем або реєстраторами Державного реєстру протягом робочого дня, в який подано заяву обтяжувача. Моментом реєстрації обтяження є день, година та хвилина внесення відповідного запису до Державного реєстру, а моментом припинення реєстрації обтяження є день, година та хвилина реєстрації в Державному реєстрі відомостей про припинення обтяження. Записи зберігаються в Державному реєстрі протягом п`яти років з моменту їх внесення. Обтяжувач має право в будь-який час подати заяву про припинення обтяження і подальше виключення запису або про продовження строку дії реєстрації на не більш як п`ятирічний строк.

Тобто, відповідно до вимог чинного законодавства України, застава зберігає свою силу для нового власника майна за умови наявності у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відповідних відомостей про обтяження, які внесені до такого реєстру перед відчуженням предмета застави. У протилежному випадку набувач вважається добросовісним і набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень.

Вказаного висновку дійшов Верховний Суд в постанові 07.04.2020 року (справа №761/48585/18).

Як вже було встановлено судом, позивач 02.10.2010 року отримав свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу Mazda CX-9, 2008 року випуску, НОМЕР_1 , а обтяження у вигляді застави автомобіля зареєстроване за заявою відповідача в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна лише 25.02.2019 року, тобто, майже через 9 років після придбання позивачем транспортного засобу.

Наведене свідчить про наявність у відповідача можливості щодо своєчасного внесення відомостей про обтяження у відповідні реєстри, але цього не було своєчасно вчинено.

В свою чергу, твердження представника відповідача про відсутність інформації у ПАТ «Дельта Банк» щодо продажу транспортного засобу не може бути підставою для продовження обтяження, а тому суд відхиляє доводи представника стосовно того, що обтяження було наявне та зареєстровано ще з моменту укладання кредитного договору, передачі рухомого майна у заставу та було дійсним на момент придбання позивачем транспортного засобу.

Також, суд зазначає, що при укладенні 08.12.2011 року між АКІБ «УкрСиббанк» та АТ «Дельта Банк» договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитом № 11370083000, від 10.07.2008 року, АТ «Дельта Банк» необхідно було перевірити наявність реального обтяження стосовно заставленого транспортного засобу.

Зі змісту зазначеного, суд приходить до висновку, що позивач є третьою стороною у правовідносинах, що випливають з договору застави, а тому за відсутності відповідного запису в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, позивач, в силу своєї необізнаності про наявність договору між АКІБ «УкрСиббанком» та ОСОБА_2 , є добросовісним набувачем.

Статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої України приєдналась 17.07.1997 року відповідно до Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Згідно ч. 1 ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Положеннями ч. 1 ст. 317 ЦК України встановлено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 391 ЦК України передбачене право власника майна вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 2 ст. 89 ЦПК України, жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Виходячи з системного аналізу наведених норм права та доказів, вивчених у судовому засіданні, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 є добросовісним набувачем, обставини, якими він доводить свої вимоги про припинення обтяження та вилучення запису знайшли підтвердження в ході судового розгляду, оскільки підтверджуються відповідними доказами, дослідженими в судовому засіданні, а наявність обтяження на транспортний засіб позивача порушує його права щодо володіння, користування та розпоряджання майном, у зв`язку з чим, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 16, 316, 317, 321, 391, 577, 586 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 76, 81, 89, 247, 258-259, 263-265, 354 – 355 ЦПК України, ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», ЗУ «Про заставу», суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», третя особа – ОСОБА_2 про припинення обтяження та вилучення запису, задовольнити.

Визнати припиненим приватне обтяження рухомого майна – автомобіля марки Mazda CX-9, 2008 року випуску, легковий універсал-В, двигун 3726, номер кузова НОМЕР_2 , номер державної реєстрації НОМЕР_4 , що зареєстроване в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 25.02.2019 року за № 17319669, боржник – ОСОБА_2 , стягувач ПАТ «Дельта Банк», що належить на праві власності ОСОБА_1 .

Вилучити (скасувати) з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запис про приватне обтяження, зареєстроване 25.02.2019 року за № 17319669 на автомобіль марки Mazda CX-9, 2008 року випуску, легковий універсал-В, двигун 3726, номер кузова НОМЕР_2 , номер державної реєстрації НОМЕР_4 .

Рішення суду може бути оскаржене в порядку та строки передбачені ст. ст. 354, 355 ЦПК України.

Суддя: Н.В. Мирончук