Рішення № 97300139, 28.05.2021, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/2732/21

2/212/2139/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2021 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Козлова Ю.В., за участю секретаря судового засідання Машошиної Ю.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, в залі суду в місті Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про відшкодування моральної шкоди в зв`язку з нещасним випадком на виробництві,-

В С Т А Н О В И В:

В квітні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом та просив стягнути на користь позивача в рахунок відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я внаслідок травми на виробництві з Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» (надалі ПАТ «КЗРК») - 300 00,00 гривень.

В обґрунтування позовних вимог вказав, що з 01.09.2008 року працює на ПАТ «КЗРК», з 10.09.2019 – машиністом бурової установки 5 розряду в підземних умовах ш. «Тернівська».

03.12.2020 о 14 годині 30 хвилин, під час виконання трудових обов`язків, з позивачем стався нещасний випадок на виробництві, внаслідок чого він отримав тяжку комбіновану травму: опік гарячим повітрям 1-2-3 АСТ. обличчя 2% п.т.Садни м/тканин грудної клітки, обох верхніх та нижніх кінцівок. Імпрегнація пилом шкіри обличчя. Множинні стороні тіла рогівки та конюктиви обох очей, опіки шкіри повік 2ст, ерозія рогівок. Акубаротравма, нейросенсорна приглухуватість.

У зв`язку з отриманими тілесними ушкодженнями, внаслідок нещасного випадку на виробництві 03.12.2020 позивача було госпіталізовано до опікового відділення КЗ «Криворізька міська лікарня №2 ДОР» в стані середньої тяжкості, де знаходився на стаціонарному лікуванні до 08.12.2020, після був переведений до очного стаціонару КФ КП «ДОКОЛ»

Після тривалого лікування, за первинним висновком МСЕК від 24.03.2021р. ОСОБА_1 було встановлено 30 % втрати працездатності та встановлена 3 група інвалідності.

Позивач ОСОБА_1 у позовній заяві також зазначив, що від моменту отримання травми та по теперішній час немає жодного дня, щоб отримана травма не давала про себе знати, він змушений тривалий час проходити чисельні медичні огляди та обстеження, відновлювальні процедури і лікування. У зв`язку з вказаним нещасним випадком порушуються нормальні життєві зв`язки. Внаслідок сильного погіршення зору, Позивач не може керувати належним йому автомобілем. Після отриманої травми він не може працювати за обраною професією, не може належним чином матеріально забезпечувати своїх малолітніх дітей 10-ти та 6–ти років.

Отримані, внаслідок нещасного випадку, ушкодження позбавляє позивача можливості вести повноцінний спосіб життя. ОСОБА_1 постійно відчуває психологічний дискомфорт, порушення душевної рівноваги, вираженої у почуттях розпачу, тривоги, дратівливості, у почуттях страху, поганому сні на фоні сильних больових відчуттів. Все це постійно і негативно позначається сьогодні на душевному та фізичному станах.

Перелічені негативні явища не можуть не викликати переживання, страждання, стрес, депресію.

Крім суми на відшкодування моральної шкоди, позивач просить стягнути витрати по справі, а саме за надання правової допомоги в сумі 6000 гривень.

Ухвалою суду від 06 квітня 2021 року прийнято позовну заяву та відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, з призначенням дати та часу розгляду справи.

30 квітня 2021 року на адресу суду надійшли письмові пояснення представника відповідача ПАТ «КЗРК» на позовну заяву. Де зазначили, що комісією при розслідуванні даного групового нещасного випадку встановлено конкретне коло осіб винних у настанні даної події, в тому числі, безпосередньо вину ОСОБА_1 , який, також, допустив порушення вимог законодавства про охорону праці та не подбав про особисту безпеку та здоров`я. В даному випадку відсутня вина ПАТ «КЗРК», тому підприємство не може нести відповідальність у вигляді моральної шкоди. Крім того позивач жодним чином не аргументував та не обґрунтував, заявлену суму моральної шкоди в розмірі 300000,00 гривень. Не надано жодного доказу заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні. Просили відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Також подано клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, враховуючи, що розгляд справи проводиться без повідомлення сторін, а тому відсутні підстави для стягнення витрат на судове представництво 1 година 1200,00 гривень. Просили зменшити розмір витрат до 1500 гривень.

Суд, відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України, вважає можливим ухвалити рішення у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін на підставі наявних у справі доказів.

Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, наступні правовідносини:

Згідно записів у трудовій книжці, виданої на ім`я ОСОБА_1 , 17.10.2018 прийнятий на роботу машиністом бурової установки, дільниці №22 шахти «Тернівська» ПАТ « КЗРК», працює до теперішнього часу.

Згідно акту спеціального розслідування групового нещасного випадку, що стався 03 грудня 2020 року о 14-30 на підприємстві Публічного акціонерного товаристві «Криворізький залізорудний комбінат» встановлені обставини, за яких стався нещасний випадок та причини настання нещасного випадку, встановлено винних осіб в нещасному випадку.

Основною причиною нещасного випадку є технічна - недодержання вимог законодавства охорону праці під час виконання робіт підвищеної небезпеки та/або експлуатації (застосування) устаткування підвищеної небезпеки, на які видано відповідний дозвіл: пункти 8, 11 розділу II, пункт 18 глави 1 розділу V Правил безпеки під час розробки родовищ рудних та нерудних корисних копалин підземним способом, НПАОП 0.00-1.77-16, пункт 4.6 глави 4 розділу VII, пункт 6.1 розділу, VI, пункт 4.24 глави 4 розділу VII Правил безпеки під час поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, НПАОП 0.00-1.66-13.

Супутніми причинами нещасного випадку є:

-невиконання вимог інструкції з охорони праці порушено: п.3.9.2, п.3.18.2.8, 3.5.1, 1.6.2 «Інструкції охорони праці № 139-2019 для підривника», затвердженої наказом ПАТ «Кривбасзалізрудком) №6570 від 23.12.2019;

-невиконання посадових обов`язків порушено: п, 2.18, п.2.24, 2.39 «Посадової інструкції майстра гірничого дільниці очисних робіт», затвердженої наказом ПАТ «Кривбасзалізудком» №1610 від 17.06.2016; п.2.33, п.2.36, п.2.38, п.2.46 «Посадової інструкції начальника бурових робіт», затвердженої наказом ПАТ «Кривбасзалізудком» № 1610 від 17.06.2016; п.2.17, п.2.38 «Посадової інструкції начальника дільниці очисних робіт», затвердженої наказом ПАТ «Кривбасзалізрудком» №1610 від 17.06.2016; п.2.15, п. 2.21 «Посадової інструкції заступника головного інженера виробництва», затвердженої наказом ПАТ «Кривбасзалізудком» №2048 від 22.07.2016; п.2.6.2, п.2.6.5, п.2.12.1 «Посадової інструкції головного інженера», затвердженої наказом ПАТ «Кривбасзалізудком» №2048 від 22.07,2016.

Особами, які допустили порушення вимог законодавства з охорони праці є:

- ОСОБА_2 - головний інженер ш. «Тернівська» ПАТ «Кривбасзалізрудком»;

- ОСОБА_3 - заступник головного інженера ш. «Тернівська» ПАТ «Кривбасзалізрудком»;

- ОСОБА_4 - гірник очисного вибою з правом ведення підривних робіт дільниці № 6 «Тернівська»;

- ОСОБА_5 - майстер гірничий дільниці № 6 ш. «Тернівська»;

- ОСОБА_6 - гірник очисного вибою з правом ведення підривних робіт дільниці № 6 «Тернівська»;

- Костенко В.В. - в.о начальника дільниці № 6 ш. «Тернівська»;

- ОСОБА_7 - начальник дільниці бурових робіт № 22 ш. «Тернівська»

Внаслідок зазначеного вище нещасного випадку, пов`язаного з виробництвом, ОСОБА_1 25.03.2021 року пройшов огляд медико-соціальною експертною комісією, де йому було визначено ступінь втрати професійної працездатності - 30% та встановлено третю групу інвалідності, внаслідок трудового каліцтва, що підтверджується випискою з акту огляду МСЕК серії: 12 ААБ №621898.

Згідно статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до вимог статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала.

Згідно положень ст.153 КЗпП України, на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Статтею 173 КЗпП України шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

У відповідності зі ст.237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Конституційний Суд України у своєму рішенні від 08.10.2008 року № 20-рп/2008 також роз`яснив про право застрахованих громадян, що потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання, на відшкодування моральної шкоди за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).

У відповідності зі ст.ст.23,1167 ЦК України моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві або внаслідок профзахворювання полягає, зокрема, у фізичному болі, душевних стражданнях, які він поніс у зв`язку з ушкодженням здоров`я. Наведені вище докази свідчать про те, що ушкодження здоров`я, заподіяне позивачеві під час виконання ним трудових обов`язків, заподіює йому моральній фізичні страждання, які обмежують його можливість везти звичний спосіб життя, тягнуть за собою невідновлювані наслідки для здоров`я, викликають відчуття постійного болю. Відповідно до роз`яснень, викладених у п.9постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховуються характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотних вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.

Зазначені обставини наступили у позивача у зв`язку із виробничою травмою, що мала місце 03.12.2020 року, що призвело до встановлення 30% втрати професійної працездатності та встановлення 3 групи інвалідності, і це було встановлено судом, тому суд приходить до висновку про те, що позивачеві дійсно заподіяна моральна шкода.

Суд відхиляє заперечення відповідача в частині доводів, про те, що позивач не навів доказів завдання йому моральної шкоди, та відсутності вини підприємства в даному нещасному випадку, оскільки такі доводи не ґрунтуються на законі та спростовуються вищенаведеними висновками суду.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує роз`яснення наведені в п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в правах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31.03.1995 року з подальшими змінами, й приймає до уваги конкретні обставини по справі, зокрема: ступінь, характер, обсяг і тривалість страждань позивача, ступінь втрати професійної працездатності за професійним захворюванням, який становить 60%, час протягом якого позивач працював у відповідача на посаді пов`язаної з виникненням професійного захворювання, глибину і ступінь його моральних страждань пов`язаних з фізичним станом здоров`я, істотність вимушених змін у його життєвих стосунках, і наслідків, що наступили. Враховуючи надані Пленумом Верховного Суду України роз`яснення, відповідно до яких, у випадках, коли межі відшкодування моральної шкоди визначаються у кратному співвідношенні з мінімальним розміром заробітної плати чи неоподаткованим мінімумом доходів громадян, суд при вирішенні цього питання має виходити з такого розміру мінімальної заробітної плати чи неоподаткованого мінімуму доходів громадян, що діяли на час розгляду справи (абз. 2 п.9 вищенаведеної Постанови Пленуму).

Так, згідно положень ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» розмір мінімальна заробітна плата станом на 01.01.2021 - становить 6000,00 грн.

Обґрунтовуючи розмір відшкодування моральної шкоди, в рамках заявлених позовних вимог, з врахуванням вказаних позивачем та встановлених судом обставин характеру спричиненої моральної шкоди та виходячи з міркувань розумності, виваженості та справедливості, суд вважає можливим стягнути на користь ОСОБА_8 , у розмірі тридцять три мінімальних розмірів заробітних плат, що становить 180 000 гривень, що буде виваженою грошовою компенсацію тим стражданням і переживанням, які він щоденно зазнає, а в задоволенні іншої частини позову позивачу слід відмовити.

В обґрунтування витрат на правничу допомогу позивачем було подано договір про надання правової допомоги від 26.03.2021, акт виконаних робіт від 26.03.2021, розрахунок судових витрат на правову допомогу, згідно якого позивачу ОСОБА_1 надана правова допомога на загальну суму - 6 000 гривень, яка полягає у попереднє опрацювання матеріалів, підготовка правової позиції, збір документів (1 година) - 1200 гривень, підготовка позовної заяви, інших процесуальних документів (3 години по 12000 гривень) - 3600 гривень, судове представництво (орієнтовно 1 година) - 1200 гривень. Відповідно до квитанції №04/03/21 від 26.03.2021 позивачем сплачено 6000 гривень адвокату Радченко О.М.

Верховний Суд зазначає, що, відповідно до положень ст. 14 ПК адвокати здійснюють незалежну професійну діяльність. У свою чергу, Закон "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" не наводить форму та вимоги до документа, що підтверджує оплату гонорару (винагороди) адвокату.

ВС вказав, що аналіз спеціального законодавства, щодо діяльності адвоката, дає право зробити висновок, про те, що законодавством України не встановлено відповідних вимог до розрахункового документа який повинен надати адвокат при сплаті клієнтом послуг, а також не встановлено форму такого документа.

Враховуючи наведене та той факт, що відкриття власного рахунку не є обов`язком адвоката, Верховний Суд дійшов висновку, що адвокат може видати клієнту на його вимогу складений в довільній формі документ (квитанція, довідка, тощо) який буде підтверджувати факт отримання коштів від клієнта (постанова ВС у справі № 727/4597/19 від 16 квітня 2020 року).

Однак зважаючи, на те, що розгляд справи відбувається у письмовому провадженні, тому судові витрати на правову допомогу в частині судового представництва (1 200 грн.), задоволенню не підлягають, оскільки такі дії - адвокатом Радченко О.М. не вчинялися. Таким чином, виконано робіт на суму 4800 грн.

На підставі вищезазначеного, суд приходить до висновку, що витрати на правничу допомогу підлягають стягненню у розмірі 4 800,00 гривень

Відповідно Закону України «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору звільняються позивачі - за подання позовів про стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин.

На підставі ст.141 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь держави у сумі 1800,00 грн.

На підставі ст.ст.23,1167 ЦК України, ст. 237-1КЗпП України, керуючись ст.ст.2-5,19,141,274,258,259,263 -265, 268,272,273,279,354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про відшкодування моральної шкоди в зв`язку з нещасним випадком на виробництві - задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди - 180 000 (сто вісімдесят тисяч) гривень.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в сумі 4800 гривень.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на користь держави судовий збір 1800,00 гривень.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення, а в разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Повне найменування та ім`я сторін та інших учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Публічне акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат», адреса: 50029, м.Кривий Ріг, вул.Симбірцева, 1а, ЄДРПОУ - 00191307.

Відповідно до ч.6 ст.259 ЦПК України, якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження, залежно від складності справи складання повного рішення суду може бути відкладено на строк - не більш як п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Відповідно до ч.5 ст.268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано без проголошення 01.06.2021 року.

Суддя: Ю. В. Козлов