Рішення № 97299081, 01.06.2021, Лохвицький районний суд Полтавської області

Справа №538/748/21

Провадження по справі №2/538/281/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 червня 2021 року Лохвицький районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Бондарь В.А., за участю секретаря судового засідання Волошиної Л.О., розглянувши у підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Сенчанської сільської ради, третя особа: Перша лохвицька державна нотаріальна контора, про визнання права власності на спадкове майно за законом, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Лохвицького районного суду Полтавської області із вищевказаним позовом.

Позовні вимоги мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача - ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 09.06.2006 року, актовий запис № 16.

Після смерті ОСОБА_2 залишилося спадкове майно, в склад якого входить житловий будинок з допоміжними господарськими побудовами в АДРЕСА_1 .

За життя батьком було складено два заповіти: 07.11.2003 року (зареєстрований за № 234 в Ісковецькій сільській раді Лохвицького району ) на житловий будинок в АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_3 (дочки спадкодавця); ІНФОРМАЦІЯ_2 (зареєстрований за № 34 в Ісковецькій сільській раді Лохвицького району) на цінні папери, земельні сертифікати, легковий автомобіль на користь ОСОБА_1 (сина спадкодавця).

18.12.2020 року ОСОБА_3 подала приватному нотаріусу Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області заяву, в якій зазначила, що їй відомо про складений на її користь заповіт, строк для прийняття спадщини вона пропустила, спадщину не прийняла і не претендує на її прийняття. Використовувати право на звернення до суду про надання додаткового строку для прийняття спадщини не буде.

Рішенням Лохвицького районного суду від 29.01.2007 року визнано за позивачем ОСОБА_1 право власності на майно вказане в заповіті: цінні папери, земельні сертифікати, легковий автомобіль.

Першою лохвицькою державною нотаріальною конторою постановою від 17.08.2020 року відмовлено позивачу по справі у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок, так як відсутні правовстановлюючі документи на будинок.

Посилаючись на вищевикладені обставини, ОСОБА_1 просить суд винести рішення, яким визнати в порядку спадкування за законом за ним право власності на будинок садибного типу (літ.А-1) загальною площею 50,3 м?, житловою площею 21,1 м?, з господарськими будівлями та спорудами : сарай (літ.Б), прибудова (літ.б), погріб (літ.В), огорожа (№1), колодязь (№2), що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

В судове засідання позивач не з"явився, подав заяву про підтримання позову, справу просить розглядати без його участі.

Представник відповідача по справі в судове засідання не з"явився, подавши клопотання про визнання позовних вимог, справу просить розглядати без участі представника.

Третя особа на розгляд справи не з"явилася, направивши заяву про розгляд справи без її участі, проти позову не заперечує.

За відсутності учасників процесу розгляд цивільної справи здійснено в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.

Вивчивши матеріали справи і давши їм належну оцінку, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованою Верховною Радою України 17.07.1997р., кожен при вирішенні питань щодо його цивільних прав і обов`язків або встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Суд зазначає, що Конвенція про захист прав і основоположних свобод людини є складовою частиною загальнонаціонального законодавства України.

Згідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача - ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 09.06.2006 року, актовий запис № 16.

Після смерті ОСОБА_2 залишилося спадкове майно, в склад якого входить житловий будинок з допоміжними господарськими побудовами в АДРЕСА_1 .

За життя батьком було складено два заповіти: 07.11.2003 року (зареєстрований за № 234 в Ісковецькій сільській раді Лохвицького району ) на житловий будинок в АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_3 (дочки спадкодавця); ІНФОРМАЦІЯ_2 (зареєстрований за № 34 в Ісковецькій сільській раді Лохвицького району) на цінні папери, земельні сертифікати, легковий автомобіль на користь ОСОБА_1 (сина спадкодавця).

18.12.2020 року ОСОБА_3 подала приватному нотаріусу Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області заяву, в якій зазначила, що їй відомо про складений на її користь заповіт, строк для прийняття спадщини вона пропустила, спадщину не прийняла і не претендує на її прийняття. Використовувати право на звернення до суду про надання додаткового строку для прийняття спадщини не буде.

Рішенням Лохвицького районного суду від 29.01.2007 року визнано за позивачем ОСОБА_1 право власності на майно вказане в заповіті: цінні папери, земельні сертифікати, легковий автомобіль.

Першою лохвицькою державною нотаріальною конторою постановою від 17.08.2020 року відмовлено позивачу по справі у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок, так як відсутні правовстановлюючі документи на будинок.

Станом на 31.07.2020 року ТОВ "Експертне бюро "Рідний дім" виготовлено відповідну технічну документацію на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно виписки з погосподарської книги № 16, наданої Ісковецькою сільською радою будинок в АДРЕСА_1 , належить померлому ОСОБА_2 .

На час будівництва будинку правовстановлюючі документи на будинки в сільській місцевості не виготовлялись та за життя спадкодавець оформити не встиг належним чином спадкове майно.

У відповідності листа №12/5-126 від 23.03.1999 р. Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України, що об`єкти збудовані до 05 серпня 1992 року, тобто до прийняття Урядом України документу, яким встановлено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів при їх реєстрації для оформлення права власності одним з документів є висновок про технічний стан будинку (будівлі), що складається Бюро технічної інвентаризації.

Так, в узагальненні ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» з даного питання зазначено наступне.

У разі відсутності державної реєстрації права власності на нерухоме майно, створене та оформлене в передбаченому законом порядку до набрання чинності Законом України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», спадкоємці, які прийняли спадщину, мають право на оформлення спадкових прав шляхом звернення до нотаріальної контори за видачею свідоцтва про право на спадщину. При вирішенні спорів про визнання права власності на спадкове майно судам слід керуватися законодавством, яке регулювало виникнення права власності у самих спадкодавців на момент закінчення будівництва будинків, відповідно до Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженої Міністерством комунального господарства УРСР 31.01.1966р., яка була чинною до 13.12.1995р., реєстрації підлягали усі будинки і домоволодіння, які були закінчені будівництвом і прийняті в експлуатацію за актом, затвердженим виконкомом місцевої Ради депутатів трудящих, на підставі документів, що підтверджують право власності.

До компетенції виконкомів місцевих Рад відносилось питання узаконення цих будівель та внесення записів про право власності на будинки за громадянами у погосподарські книги місцевих Рад, які є особливою формою статистичного обліку, що здійснювалось в Україні (УРСР) з 1979 року.

На виконання Постанови Ради Міністрів УРСР від 11.03.1985 року № 105 сільськими, селищними, районними Радами народних депутатів ухвалювалось рішення щодо оформлення права власності та реєстрації будинків у бюро технічної інвентаризації за даними погосподарських книг сільських, селищних Рад із додатками списків громадян, яким ці будинки належали.

За змістом зазначених нормативних актів виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права, а записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.

Згідно ст. 1269 ЦК України – спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

На запит суду, Першою лохвицькою державною нотаріальною конторою надано інформаційну довідку зі СР (заповіти/спадкові договори), інформаційну довідку зі СР (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину), відповідно до якої до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 ніхто не звертався. Спадкова справа не заведена. Заповіт від імені спадкодавця посвідчувався 07.11.2003 року Ісковецькою сільською радою Лохвицького району за реєстром № 234 на житловий будинок на користь дочки - ОСОБА_3 .

Звернувшись до суду з позовом про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, позивачем надано відповідні докази того, що на сьогоднішній день існують реальні перешкоди у оформленні його спадкових прав.

Відповідно до ч.1 ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Разом з цим при розгляді спору між сторонами суд вважає, що заслуговують на увагу слідуючі норми законодавства.

Згідно ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя який пережив його.

Статтею 1268 ЦК України визначено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Частиною 1 ст. 1273 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу.

З огляду на вказані норми чинного законодавства, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, так як не порушують чиї-небуть права чи інтереси.

Керуючись ст. ст. 392, 1218, 1261, 1268, 1269, 1273, 1296 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 200, 206, 258, 263, 265,354 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Сенчанської сільської ради, третя особа: Перша лохвицька державна нотаріальна контора, про визнання права власності на спадкове майно за законом- задовольнити в повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер : НОМЕР_1 ) в порядку спадкування за законом право власності на будинок садибного типу (літ.А-1) загальною площею 50,3 м?, житловою площею 21,1 м?, з господарськими будівлями та спорудами : сарай (літ.Б), прибудова (літ.б), погріб (літ.В), огорожа (№1), колодязь (№2), що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Рішення може бути оскаржене на підставі ч. 1 ст. 354 ЦПК України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У відповідності з п. 15.5 Розділу ХІІІ Перехідних Положень Цивільного процесуального кодексу України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя Лохвицького районного суду Полтавської області В.А. Бондарь