Ухвала суду № 97298807, 27.05.2021, Черняхівський районний суд Житомирської області

Справа №293/54/21

Провадження № 2/293/471/2021

УХВАЛА

27 травня 2021 рокусмт Черняхів

Черняхівський районний суд Житомирської області у складі судді Лось Л.В.,

за участі секретаря судового засідання Ничипорук Н.А.

відповідача – ОСОБА_1 , паспорт НОМЕР_1 виданий 15.11.2004 Черняхівським РВ УМВС

України в Житомирській області (у с/з від 15.03.21,06.04.2021)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Черняхів справу за позовом

Органу опіки та піклування Черняхівської районної державної адміністрації Житомирської

області в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ОСОБА_3

та ОСОБА_4

до ОСОБА_1

про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів

ВСТАНОВИВ:

Орган опіки та піклування Черняхівської районної державної адміністрації Житомирської

області в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_2 , ОСОБА_3

та ОСОБА_4 звернувся з позовом до ОСОБА_1 , відповідно до змісту якого просить:

- позбавити батьківських прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно її дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ;

- передати малолітніх дітей під опіку держави;

- стягнути з відповідачки ОСОБА_1 , аліменти в розмірі 1/3 частки від доходу (заробітної плати), але не менше 50% прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку на особисті розрахункові рахунки в Ощадному банку щомісячно, починаючи з дня подачі заяви і до повноліття дітей;

Ухвалою від 14.01.2021 суд прийняв позовну заяву Органу опіки та піклування Черняхівської районної державної адміністрації Житомирської області в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів та відкрив провадження у справі.Постановив розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначив на 09.02.2021 (а.с.30-31).

Ухвалою від 09.02.2021 суд відклав підготовче судове засідання на 01.03.2021. Пунктом 3 даної ухвали суд визнав явку сторін у підготовче судове засідання обов`язковою (а.с.42-43).

В підготовчому засіданні 01.03.2021 суд постановив ухвалу, яка у порядку ч.5 ст. 259 ЦПК України занесена до протоколу судового засідання, якою відклав підготовче судове засідання на 15.03.2021. Підставою для відкладення підготовчого судового засідання стало, у тому числі те, що позивач не забезпечив повноважного представника у судове засідання.

У судове засідання від 15.03.2021 з`явилась відповідач. Від позивача прибула ОСОБА_5 , однак належних документів на підтвердження повноважень діяти від імені позивача - Органу опіки та піклування Черняхівської районної державної адміністрації Житомирської області не надала.

За результатами підготовчого засідання від 15.03.2021 суд постановив ухвалу, яка у порядку ч.5 ст. 259 ЦПК України занесена до протоколу судового засідання про відкладення підготовчого засідання до 06.04.2021 у зв`язку із тим, що позивач не забезпечив явку повноважного представника в судове засідання.

У підготовче засідання від 06.04.2021 позивач також не забезпечив явку повноважного представника. За результатами судового засідання 06.04.2021 суд закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті на 29.04.2021 об 10:00год.

29.04.2021 на адресу суду надійшло клопотання від Житомирської районної державної адміністрації Житомирського області за вих. №18-6/1043 від 28.04.2021, згідно якого остання просить замінити сторону по справі з «Орган опіки та піклування Черняхівської районної державної адміністрації» на «Орган опіки та піклування Житомирської районної державної адміністрації» та розгляд справи проводити у їх відсутність, позов підтримують в повному обсязі (а.с.77-78).

Ухвалою від 29.04.2021 суд відклав розгляд клопотання про заміну сторони по справі та відклав розгляд справи по суті на 27.05.2021 у зв"язку з тим, що позивач повноважного представника у судове засідання не направив, а також заявник клопотання не надав належних доказів правонаступництва.

У судове засідання 27.05.2021 учасники справи не з`явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені своєчасно та належним чином.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного пристрою не здійснювалося на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

27.05.2021 на електронну адресу суду надійшло клопотання від Житомирської районної державної адміністрації Житомирського області за вих.№ ЕП-567 від 27.05.2021, згідно якого заявник просить замінити сторону по справі з «Орган опіки та піклування Черняхівської районної державної адміністрації» на «Орган опіки та піклування Житомирської районної державної адміністрації» та розгляд справи проводити у їх відсутність, позов підтримують в повному обсязі (а.с. 94-95).

Відповідач на адресу суду 27.05.2021 подала клопотання, згідно якого просила розгляд справи здійснювати без її участі, проти позову заперечила. Водночас просила долучити до матеріалів справи копію свідоцтва про шлюб, довідку про доходи та довідку про склад сім"ї (а.с.101-104).

Дослідивши матеріали справи, розглянувши клопотання про заміну сторони правонаступником суд дійшов наступного висновку.

Розглядаючи клопотання про заміну сторони правонаступником суд дійшов висновку про залишення такого без розгляду з наступних підстав.

Клопотання мотивовано тим, що розпорядженням голови Житомирської районної державної адміністрації від 23.02.2020 №124 "Про затвердження Передавального акту служби у справах дітей Черняхівської районної державної адміністрації» балансові рахунки, матеріальні цінності та активи служби у справа дітей Черняхівської районної державної адміністрації перейшли до правонаступника шляхом приєднання до Житомирської районної державної адміністрації.

До клопотання додано розпорядження № 192 від 24.03.2021 "Про затвердження передавального акта Черняхівської районної державної адміністрації Житомирської області до правонаступника Житомирської районної державної адміністрації Житомирської області" та передавальний акт (а.с.96, 97-100).

Параграфом 2 Глави 1 Розділу ІІІ Цивільного процесуального кодексу "Заяви з процесуальних питань" цієї Глави та Розділу визначено форму і зміст заяв, клопотань, заперечень, які можуть бути подані, при розгляді справи судом учасниками судового процесу. У цих заявах, клопотаннях, запереченнях учасники викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань.

При цьому, частинами 2, 3 ст. 182 ЦПК України визначено, що заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, або на вимогу суду заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлено - він встановлюється судом.

Водночас, частини 1-3 ст. 183 цього кодексу містять загальні вимоги до всіх без виключення заяв поданих з процесуальних питань. Так, зокрема така заява має містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву, клопотання або заперечення, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для такої фізичної особи), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження). Письмова заява, клопотання чи заперечення підписуються заявиком чи його представником.

Вказані вимоги стосуються і заяви про заміну сторони правонаступником, поданої Житомирською районною адміністрацією, оскільки вказану заяву подано з процесуальних питань

При цьому, у частині 4 ст. 183 цього кодексу визначено, що суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

За приписами ч.8 ст.43 ЦПК України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника).

Отже, ЦПК України передбачена можливість подання процесуальних, інших документів у електронному вигляді виключно з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису.

Положеннями пункту 12 частини першої статті 1 Закону України "Про електронні довірчі послуги" визначено, що електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються ним як підпис.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".

За змістом частини четвертої статті 18 Закону України "Про електронні довірчі послуги" саме кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.

Вказаний Закон визначає кваліфікований електронний підпис як удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа, який видається кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг, засвідчувальним центром або центральним засвідчу вальним органом і відповідає вимогам цього Закону (підпункти 23 - 24 частини першої статті 1 Закону України "Про електронні довірчі послуги").

Отже, процесуальні та інші документи, які подаються до суду шляхом їх направлення на електронну адресу суду, долучаються до матеріалів справи та розглядаються судом, у разі їх підписання уповноваженою особою з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису.

Однак, клопотанняЖитомирської районної державної адміністрації Житомирського області, підписане головою райдержадміністрації Денисовець Ю.М., що надійшло на електронну адресу суду 27.05.2021 року, не містить електронного цифрового підпису.

До того ж до вкзазаного клопотання не додано доказів направлення такого сіншим сторонам всупереч нормам аб. 2 ч. 2 ст. 183 ЦПК України.

За таких обставин суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог ч.8 ст.43 ЦПК України, ч.2 ст.183 ЦПК України, а саме з огляду на відсутність на поданому клопотанні накладеного електронного цифрового підпису заявника, клопотання про заміну сторони по справі з "Орган опіки та піклування Черняхівської районної державної адміністрації" на "Орган опіки та піклування Житомирської районної державної адміністрації" , а також з огляду на відсутність доданих доказів на підствердження надіслання такого клопотання іншим учасникам справи, повертає її заявнику без розгляду відповідно до ч.4 ст.183 ЦПК України.

Водночас, суд звертає увагу, що відповідно до ч. ст 104 ЦК України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу , перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов"язки переходять до правонаступників.

Частиною 5 даної статті визначено, що юридична особа є такою, що припинилася з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Згідно з частиною четвертою статті 91 Цивільного кодексу України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Отже, юридична особа є ліквідованою з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Однак, станом на 27.05.2021 згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Черняхівська районна державна адміністрація Житомирської області з 06.01.2021 знаходиться в стані припинення, за рішенням засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ним органу. Головою комісії з припинення є ОСОБА_6 .

Суд наголошує, що станом на день подачі клопотання про заміну сторони її правонаступником у Єдиному державному реєстрі відсутні відомості до припинення юридичної особи позивача.

Таким чином, позивач - орган опіки та піклування Черняхівської районної державної адміністрації Житомирської області має цивільну правоздатність виступати як позивач у судах та відповідно брати участь у судових засіданнях через повноважного представника, повноваження якого мають бути підтверджені у відповідності до ст.ст. 58,60 ЦПК України.

Натомість, у судове засідання від 27.05.2021 для розгляду справи по суті позивач повторно не направив повноважного представника та про причини його неявки суд не повідомив, за обставин, що належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, про що свідчить розписка (а.с. 88). Клопотань про розгляд справи без участі позивача - органу опіки та піклування Черняхівської районної державної адміністрації Житомирської області на адресу суду не надходило.

За вказаних фактичних обставин, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про залишення позову без розглядувиходячи з наступного.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач.

Згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Згідно із ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання правами не допускається.

Згідно приписів ст. 58, ч.ч. 3, 5 ст. 223 ЦПК України позивач може забезпечити свою участь в судовому засіданні особисто або шляхом участі повноважного представника, при цьому особиста участь позивача не позбавляє його права мати при розгляді справі й представника, неявка ж представника за умови участі позивача не є перешкодою в розгляді справи, відкладення розгляду справи у такому випадку є правом, а не обов`язком суду, коли з урахуванням обставин суд дійде поважності причин та підстав відкладення справи, в той час у разі одночасної повторної неявки позивача та його представника в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від цих учасників процесу надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності, та не з`явлення безпосередньо позивача не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно положень п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи.

Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.

Наведений правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду у справі № 522/22303/14-ц від 27.03.2020 та у справі№ 658/1141/18 від 21.09.2020 .

З матеріалів справи убачається, що позивач повноважного представника не направив у жодне судове засідання ні на стадії підгтовчого провадження ні на стадії розгляду справи по суті, що вказує на зловживання позивачем своїми прецесуальними правами.

При цьому позивач про день, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином.Неявка позивача в особі його повноважного представника позбавляють суд можливості встановити всі обставини справи, необхідні для вирішення спору.

Відповідно до положень ст. 223 ЦПК України в даному випадку відсутні правові підстави для відкладення судового засідання, оскільки позивач повторно не забезпечив участь повноважного представника для розгляду справи по суті

Таким чином, відповідно до ч.3 ст.131 ЦПК України, суд визнає, що позивач повторно не з`явився до суду без поважних причин.

За таких обставин, враховуючи принцип розумності строків розгляду справи та те, що повноважний представник позивача повторно не з`явився у судове засіданнядля розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про необхідність залишення позовної заяви без розгляду.

Водночас, суд звертає увагу, що відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 25.05.2021, зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , актовий запис №607. Прізвище ОСОБА_9 після укладення шлюбу змінено " ОСОБА_10 " (а.с.104).

Таким чином відповідачем слід вважати ОСОБА_11

Керуючись ст.ст. 46, 47, 55, 84, 223, 247, 257,258, 260, 261,268, 353,354 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ :

1. Позов Органу опіки та піклування Черняхівської районної державної адміністрації Житомирської області в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до ОСОБА_8 залишити без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України.

2.Роз`яснити позивачу, що в силу положень ч. 2 ст. 257 ЦПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

3. Інформацію щодо справи учасники справи можуть отримати на офіційному веб порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки: https://cr.zt.court.gov.ua/sud0624/.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги через місцевий суд.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складений: 01.06.2021.

Суддя Л.В. Лось