Ухвала суду № 97297517, 24.05.2021, Самбірський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 452/2842/19

Провадження № 1-кп/452/31/2021

УХВАЛА

іменем України

24 травня 2021 року м. Самбір

Самбірський міськрайонний суд Львівської області

у складі головуючого судді Галина В.П..,

секретар судового засідання Задорожна В.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження № 32019140000000003 по обвинуваченню:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, одруженого, з незакінченою вищою освітою, непрацюючого, раніше не судимого,

- у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України,

за участю прокурора Сенечина В.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника адвоката Рабіновича М.П.,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , всупереч вимог ст.ст. 14, 215 Податкового кодексу України та Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», діючи умисно, з метою отримання доходів зберігав з метою збуту та збував незаконно виготовлені підакцизні товари (алкогольні напої) з наклеєними на них марками акцизного податку, які за способом друку не відповідають маркам акцизного податку для алкогольних напоїв вітчизняного виробництва.

Так, ОСОБА_1 , з корисливих мотивів, маючи умисел на незаконне зберігання з метою збуту та збут незаконно виготовлених підакцизних товарів - алкогольних напоїв, зберігав, з невстановленого у ході досудового розслідування часу до 28.03.2019 року, незаконно виготовлені підакцизні товари - алкогольні напої з метою їх збуту за адресою приживання: АДРЕСА_1 , та у нежитлових будівлях (складах) за адресою: АДРЕСА_2 , а також збув 05.12.2018 року підакцизні товари - алкогольні напої за договірною ціною, без документів, які б підтверджували їх походження, для отримання прибутку, усвідомлюючи при цьому їх незаконне походження.

ОСОБА_1 05.12.2018 року перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , реалізував (збув) незаконно виготовлені алкогольні напої, а саме один ящик горілки (двадцять пляшок) із етикетками «Меdoff» ємністю 0,5 л. за ціною 1160 грн. (58 грн. за пляшку) з наклеєними на них марками акцизного податку для алкогольних напоїв вітчизняного виробництва (ЛГП), з серійними номерами: НОМЕР_1 виготовлені 07/17, сума акцизного податку складає 25,392 грн., ОСОБА_2 .

Разом з цим, 28.03.2019 року в ході проведення обшуку в нежитлових будівлях (складах) за адресою: АДРЕСА_2 , які на праві приватної власності належать ОСОБА_1 виявлено та вилучено:

- 19 ящиків (по 20 пляшок) горілки торгової марки «Неміроф», ємністю 0,5 л. з наклеєними на них марками акцизного податку;

- 13 ящиків (по 20 пляшок) горілки торгової марки «Green day», ємністю 0,5 л. з наклеєними на них марками акцизного податку;

- 7 ящиків (по 20 пляшок) горілки торгової марки «Львівський стандарт», ємністю 0.5 л. з наклеєними на них марками акцизного податку;

- 4 ящики (по 20 пляшок) горілки торгової марки «Хортиця», ємністю 0,5 л. з наклеєними на них марками акцизного податку;

- 1 ящик (20 пляшок) горілки торгової марки «Президентський стандарт», ємністю 0.5л. з наклеєними на них марками акцизного податку;

- 1 ящик (20 пляшок) горілки торгової марки «Меdoff», ємністю 0,5 л. з наклеєними на них марками акцизного податку;

- 1 ящик (20 пляшок) горілки торгової марки «Пульс», ємністю 0,5 л. з наклеєними на них марками акцизного податку;

- 1 ящик (20 пляшок) горілки торгової марки «Козацька рада», ємністю 0,5 л. з наклеєними на них марками акцизного податку;

- 7 ящиків (по 20 пляшок) горілки торгової марки «Перлова», ємністю 0,5 л. з наклеєними на них марками акцизного податку;

- 1 ящик горілки (20 пляшок) торгової марки «Львівська горілка», ємністю 0,5 л. з наклеєними на них марками акцизного податку;

- 17 пластикових пляшок ємністю 10 л. заповнених прозорою рідиною із характерним запахом спирту;

- 5 пластмасових бочок ємністю 220 л. заповнених прозорою рідиною із характерним запахом спирту.

За наслідками проведених судово-технічних та судово-хімічних експертиз було встановлено, що виявлені та вилучені рідини є водно-спиртовими сумішами, а наклеєні на пляшках марки акцизного податку за способом друку не відповідають маркам акцизного податку для алкогольних напоїв вітчизняного виробництва.

Таким чином, ОСОБА_1 обвинувачується у незаконному зберіганні з метою збуту, а також збуті незаконно виготовлених підакцизних товарів (алкогольних напоїв), тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.204 КК України.

Захисник обвинуваченого адвокат Рабінович М.П. подав до суду клопотання про закриття кримінального провадження.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 підтримав подане захисником клопотання, яке просив задовольнити.

Захисник адвокат Рабінович М.П. у судовому засіданні підтримав клопотання, посилаючись на те, що згідно обвинувального акту предмет злочину саме спиртоводні суміші, які були вилучені під час обшуку в обвинуваченого і які нібито були збуті ОСОБА_2 , тому вважають, що згідно трактування викладеного в обвинувальному акті це саме продовжуваний злочин, оскільки згідно експертиз, на які посилається прокурор в обвинувальному акті, це одна і та сама суміш, яка була вилучена і збута. Відповідно умисел на зберігання, з обвинувального акту можна зробити висновок, був направлений на збут. Якщо є зберігання і збут, які охоплювались єдиним умислом, єдиним предметом вчинені, то мова йде тільки про продовжуваний злочин. Враховуючи це, а також приписи ст. 4 КК України вважає, що строки давності за вказаним кримінальним правопорушенням минули. Крім цього прокурор в минулому судовому засіданні зазначив, заперечивши проти клопотання щодо закриття кримінального провадження лише в частині, що даний злочин є єдиним, оскільки він охоплювався єдиним умислом. Вважають, що зміна позиції є недопустима і просять задовольнити подане клопотання.

Прокурор Сенечин В.В. у судовому засіданні зазначив, що враховуючи те, що злочин в якому обвинувачується ОСОБА_3 на думку сторони обвинувачення не є продовжуваним, як зазначено в клопотанні сторони захисту, складається з двох самостійних окремих діянь, які об`єднані спільним умислом, то немає підстав для задоволення цього клопотання та звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності.

Заслухавши думку учасників судового провадження та беручи до уваги викладені обставини, враховуючи матеріали кримінального провадження, суд доходить висновку, що клопотання підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно позиції Великої Палати Верховного суду, яка викладена в постанові від 29.08.2018 року у справі № 663/537/17, «...Питання темпоральної дії (тобто дії у часі) закону про кримінальну відповідальність врегульоване ст. 4 і 5 КК України.

Залежно від напряму дії нормативно-правових актів у часі (в т.ч. й закону про кримінальну відповідальність) дія закону в часі може бути прямою, зворотною або переживаючою (ультраактивною).

Пряма дія полягає в тому, що новий нормативно-правовий акт або нова правова норма поширюється на факти й правовідносини, що виникли та/або існують після набрання ним чинності.

Зворотна дія полягає в тому, що новий нормативно-правовий акт або нова правова норма застосовується до фактів та правовідносин, які існували до набрання цим актом (нормою) чинності.

Переживаюча дія полягає в тому, що правова норма продовжує свою дію після втрати чинності внаслідок скасування всього нормативно-правового акта чи зміни відповідної його частини.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 КК України злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

Часом вчинення злочину згідно із ч. 3 ст. 4 КК України визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності.

За загальним правилом, відповідно до ч. 2 ст. 4 КК України закон про кримінальну відповідальність має пряму дію у часі. Це означає, що закон поширює свою дію на ті кримінально-правові відносини, які виникли після набрання ним чинності (тобто на момент їх виникнення відповідний закон про кримінальну відповідальність уже набрав чинності і ще не втратив її).

Статтею 5 КК України визначено низку умов, за яких допускається надання зворотної дії закону про кримінальну відповідальність у часі.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

У тих випадках, якщо після вчинення особою діяння, передбаченого КК України, закон про кримінальну відповідальність змінювався кілька разів, зворотну дію в часі має той закон, що скасовує злочинність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи (ч. 4 ст. 5 КК України).

Згідно із ч. 4 ст. 5 КК України коли закон про кримінальну відповідальність змінювався кілька разів і наступні його редакції в силу погіршення кримінально-правового становища особи зворотної дії не мають, до правовідносин застосовується той закон, що скасовує злочинність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становитце особи.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 КК України чинність закону про кримінальну відповідальність у часі визначається щодо злочинності, караності, а також інших кримінально-правових наслідків діяння.

Варіанти темпоральної дії закону про кримінальну відповідальність у часі законодавець виділяє також і в ст. 5 КК України, що нерозривно пов`язана та застосовується в системному взаємозв`язку зі ст. 4 цього Кодексу залежно від трьох умов: чи цей закон скасовує (або встановлює) злочинність діяння, пом`якшує (чи посилює) кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує (чи погіршує) становище особи.

Ці норми кореспондують з нормою ст. 58 Конституції України про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Щодо зворотної дії закону про кримінальну відповідальність необхідно констатувати, що у будь-якому випадку вона не допускається, якщо закон про кримінальну відповідальність встановлює злочинність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи (ч. 2 ст. 5 КК України).

Так само виключається зворотна дія закону про кримінальну відповідальність у часі в тій частині, в якій він частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи. У такому разі він має зворотну дію у часі лише в тій частині, в якій пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи (ч. 3 ст. 5 КК України)».

Стороною обвинувачення в обвинувальному акті зроблено висновок про те, ОСОБА_1 діючи умисно, з метою отримання доходів зберігав з метою збуту та збував незаконно виготовлені підакцизні товари (алкогольні напої) з наклеєними на них марками акцизного податку, які за способом друку не відповідають маркам акцизного податку для алкогольних напоїв вітчизняного виробництва, й кваліфіковано за ч. 1 ст. 204 КК України.

Із приведеного вище висновку, який зроблено стороною обвинувачення вбачається, що обвинувачений ОСОБА_1 вчинив продовжуваний злочин, оскільки, по-перше, зберігання і збут відбувалися стосовно одного і того ж предмета - водно-спиртової суміші, яка знаходилася у скляних пляшках з-під різних торговельних марок виробників горілки, й на яких були наклеєні тотожні марки акцизного податку. По-друге, зберігання і збут цієї водно-спиртової суміші вчинялося із однією метою - отримання прибутку.

Як зазначив Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду у своїй постанові від 11.06.2020 року по справі № 732/1145/19, відповідно до ч. 2 ст. 32 КК України повторність відсутня при вчиненні продовжуваного злочину, який складається з двох або більше тотожних діянь, об`єднаних єдиним наміром.

Продовжуваний злочин - це діяння, ознаки якого передбачені однією статтею або частиною статті КК України і складається з двох або більше тотожних злочинних дій, що мають єдиний злочинний намір (єдиний умисел та загальну мету) і утворюють у своїй сукупності єдиний злочин. Можливість кваліфікації кількох діянь як одного продовжуваного злочину залежить від конкретних обставин кримінального провадження.

У іншій постанові від 10.09.2019 року по справі № 610/1109/18 Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду зробив ще й такий висновок стосовно правової природи продовжуваного злочину:

«...Отже, від повторності злочинів необхідно відрізняти продовжуваний злочин, що складається із двох або більше вчинених у різний час тотожних злочинних діянь, які об`єднані єдиним злочинним наміром. Об`єднання тотожних діянь єдиним злочинним наміром означає, що до вчинення першого з низки тотожних діянь особа усвідомлює, що для реалізації її злочинного наміру необхідно вчинити декілька таких діянь, кожне з яких спрямовано на реалізацію цього наміру. При повторності ж тотожних злочинів кожен із них має власну суб`єктивну сторону. зокрема самостійний умисел, який виникає щоразу перед вчиненням окремого злочину».

Із наведених вище правових висновків вбачається, що продовжуваний злочин має місце тоді, коли особа вчиняє декілька діянь, які охоплені єдиним умислом та спрямовані на настання одного результату.

Відтак, беручи до уваги приведені вище правові позиції та обставини, які наводить сторона обвинувачення в обвинувальному акті, можна зробити однозначний висновок, що за версією прокурора обвинувачений ОСОБА_1 вчинив саме продовжуваний злочин.

Поряд з цим, диспозиція і санкція статті 204 КК України, станом на 05.12.2018 року (тобто, станом на дату здійсненого обвинуваченим збуту незаконно виготовлених підакцизних товарів) були у наступній редакції:

«Незаконне придбання з метою збуту або зберігання з цією метою, а також збут чи транспортування з метою збуту незаконно виготовлених алкогольних напоїв, тютюнових виробів або інших підакцизних товарів, - караються штрафом від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян».

Згідно ч. 2 ст. 12 КК України (у редакції, чинній станом на 05,12.2018 року), злочином невеликої тяжкості є злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років, або інше, більш м`яке покарання за винятком основного покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У свою чергу п. 2 розділом II Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів», який набрав чинності 01.01.2019 року було внесено зміни, у тому числі й до ст. 204 КК України та викладено її у такій редакції:

«Незаконне придбання з метою збуту або зберігання з цією метою, а також збут чи транспортування з метою збуту незаконно виготовлених спиріу етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, пива, тютюнових виробів, тютюну, промислових замінників тютюну, пального або інших підакцизних товарів - караються штрафом від п`яти тисяч до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією та знищенням незаконно виготовлених товарів».

Згідно ч. 3 ст. 12 КК України (у редакції, що була чинною на момент вчинення збуту) злочином середньої тяжкості є злочин, за який передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п`яти років.

Відтак, оскільки з 01.01.2019 року санкція ч. 1 ст. 204 КК України передбачає більш тяжке покарання, на відміну від санкції цієї ж норми, що діяла станом на 05.12.2018 року, суд вважає, що з 01.01.2019 року кримінальна відповідальність за діяння, яке визначено диспозицією ч. 1 ст. 204 КК України була посилена й відповідно погіршила становище особи, яка обвинувачувалася чи обвинувачується за цією нормою.

Згідно ч. 2 ст. 12 КК України (у редакції, чинній станом на день виявлення у ОСОБА_1 скляних пляшок із рідинами та наклеєними марками акцизного податку), кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов`язане з позбавленням волі. Тобто, як станом на 05.12.2018 року, так і станом на 28.03.2019 року класифікація кримінальних правопорушень, по суті, не змінилася. Зміни відбулися, фактично, лише у назві цієї класифікації.

Таким чином, беручи до уваги наведене в сукупності можна дійти висновку, що під час розгляду даної кримінальної справи слід застосувати ту редакцію ч. 1 ст.204 КК України, яка пом`якшує кримінальну відповідальність та поліпшує становище особи, тобто редакцію цієї норми, що діяла до 01.01.2019 року й за класифікацією злочинів визначала діяння як злочин невеликої тяжкості, який станом на день подання цього клопотання є кримінальним проступком.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі.

Відповідно до ч. 1 ст.285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Згідно із п.1 ч. 2 ст.284 КПК України, у разі звільнення особи від кримінальної відповідальності суд закриває кримінальне провадження.

За правилами ч.8 ст.284 КПК України, закриття кримінального провадження на підставі, передбаченій п.1 ч.2 цієї статті, не допускається лише у випадку, коли підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує. У цьому разі розгляд кримінального провадження продовжується в загальному порядку.

Положеннями ч.4 ст.286 КПК України визначено, що, якщо під час судового розгляду сторона у кримінальному провадженні звернеться до суду з клопотанням про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Правилами ч. 3 ст. 288 КПК України передбачено, що суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Верховний Суд у складі Касаційного кримінального суду у своїй постанові від 19.11.2019 року у справі № 345/2618/ 16-к, досліджуючи висвітлене у цьому клопотанні питання щодо звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності та закриття провадження сформував наступний правовий висновок:

«.... Звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов`язком суду у разі настання обставин, передбачених ч. 1 ст. 49 КК, за наявності згоди підозрюваного, обвинуваченого, засудженого на звільнення на підставі спливу строків давності.

Відтак суд повинен невідкладно розглянути клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, якщо під час судового розгляду провадження, що надійшло до суду з обвинувальним актом, одна із сторін цього провадження звернеться до суду з таким клопотанням. При цьому, суд має з`ясувати думку сторін щодо закриття кримінального провадження за такою підставою, у разі згоди обвинуваченого (засудженого) розглянути питання про звільнення останнього від кримінальної відповідальності.

Отже, суд може звільнити особу від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності із закриттям кримінального провадження як під час підготовчого судового засідання, так і в ході судового розгляду в загальному порядку, керуючись положеннями ст. 49 КК України».

Також, у постанові від 23.06.2020 по справі № 730/67/16 Касаційний кримінальний суд зробив й такий правовий висновок:

«...за змістом статей 284 - 288 КПК України підставами для звільнення особи від кримінальної відповідальності при розгляді справи в суді є наявність відповідної норми кримінального закону, яка передбачає таке звільнення, клопотання сторони кримінального провадження про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та згода обвинуваченого на закриття кримінального провадження на цих підставах.

Отже, наявність цих умов є правовою підставою для прийняття судом рішення про звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності. Визнання підозрюваним, обвинуваченим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення як обов`язкової умови такого звільнення кримінальним процесуальним законом не передбачено.

Пунктом.1 ч.2 ст.284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

За таких обставин суд дійшов висновку про необхідність застосування у даному випадку редакції санкції ч.1 ст. 204 КК України, яка була чинна станом на 05.12.2018 року, оскільки існуюча редакція санкції, що була введена Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» істотно посилила покарання та погіршила становище обвинуваченого, тому кримінальне провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненнi злочину, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України пiдлягає закриттю, а обвинувачений ОСОБА_1 звільненню від кримінальної вiдповiдальностi у зв`язку із закінченням строків давності.

Долю речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. 49 КК України, ст.ст. 284-286, 288, 372 КПК України, суд, -

постановив:

Кримінальне провадження стосовно інкримінованого ОСОБА_1 кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 204 КК України закрити та звільнити обвинуваченого ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за обвинуваченням у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України у зв`язку із закінченням строків давності на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України та п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.

Речові докази:

-добровільно видані 03.01.2019 року ОСОБА_2 речі, а саме: дві пляшки ємністю по 0,5 л. кожна заповнені прозорою рідиною з етикетками торгової марки «Medoff» з наклеєними марками акцизного податку на яких містяться написи: «07/17, 25,392 грн.», серія номер «02 ААБФ 030586», та «07/17, 25,392 грн.», серія номер «02 ААБФ 030586» - знищити, після набрання ухвалою законної сили;

-речі вилучені під час обшуку 28.03.2019 року, що знаходяться на зберіганні у ТОВ Паритет Плюс» (с. Солонка, вул. Стуса, 8), а саме: 12 пляшок горілки торгової марки «Медоф», 0,5 л. з марками акцизного податку, 7 пляшок горілки торгової марки «Грін Дей», 0,5 л. з марками акцизного податку - знищити, після набрання ухвалою законної сили;

-речі вилучені під час обшуку 28.03.2019 року, що знаходяться на зберіганні у ТОВ Паритет Плюс» (с. Солонка, вул. Стуса, 8), а саме: 13 ящиків горілки торгової марки «Грін Дей» ємністю 0,5 л. з марками акцизного податку, 7 ящиків горілки торгової марки «Львівський стандарт», ємністю 0,5 л. з марками акцизного податку, 4 ящики горілки торгової марки «Хортиця», ємністю 0,5 л. з марками акцизного податку, 1 ящик горілки торгової марки «Медоф», ємністю 0,5 л. з марками акцизного податку, 1 ящик горілки торгової марки «Пульс», ємністю 0,5 л. з марками акцизного податку, 1 ящик горілки торгової марки «Козацька рада», ємністю 0,5 л. з марками акцизного податку, 7 ящиків горілки торгової марки «Перлова», ємністю 0,5 л. з марками акцизного податку, 1 ящик горілки торгової марки «Львівська горілка», ємністю 0,5 л. з марками акцизного податку, 19 ящиків горілки торгової арки «Неміроф», ємністю 0,5 л. з марками акцизного податку, 1 ящик горілки торгової марки «Президентський стандарт», ємністю 0,5л. з марками акцизного податку, 17 пластикових шок по 10 л. заповнені прозорою рідиною із різким запахом спирту, 5 пластмасових бочок 220 л. заповнені прозорою рідиною із різким запахом спирту - знищити, після набрання ухвалою законної сили.

На ухвалу суду може бути подана апеляція до Львівського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали буде оголошено 28.05.2021 року, о 12 год. 30 хв.

Суддя