Ухвала суду № 97297111, 31.05.2021, Нововодолазький районний суд Харківської області

справа № 631/517/21

провадження № 2/631/558/21

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

31 травня 2020 року селище міського типу Нова Водолага

Нововодолазький районний суд Харківської області у складі судді Трояновської Т. М. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Ватутінської дитячої музичної школи, Харківської районної державної адміністрації про стягнення заборгованості по заробітній платі і середнього заробітку за час затримки розрахунку,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Нововодолазького районного суду Харківської області з позовною заявою до Ватутінської дитячої музичної школи, Харківської районної державної адміністрації, в якій просить стягнути з Харківської районної державної адміністрації на її користь нараховану, але не виплачену заробітну плату в сумі 14348 гривень 86 копійок, компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки у розмірі 14712 гривень 88 копійок, вихідну допомогу у розмірі 19899 гривень 88 копійок та середній заробіток за період затримки розрахунку за період з 09 лютого 2021 року по 23 травня 2021 року у розмірі 70309 гривень 80 копійок.

При вирішенні питання щодо відкриття провадження у справі, проаналізувавши фактичні обставини позову, їх правову кваліфікацію, характер спірних правовідносин та предмет захисту, з`ясовано, що позов подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 – 177 Цивільного процесуального кодексу України.

Так, статтями 175 та 177 Цивільного процесуального кодексу України визначено вимоги до змісту та форми позовної заяви, документів, що додаються до позовної заяви, обов`язок дотримання яких покладається на позивача.

Відповідно до частини 4 статті 177 Цивільного процесуального кодексу України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

За загальними правилами цивільного судочинства судовий збір належить до судових витрат, які несуть суди усіх рівнів, коли розглядають позовну заяву, апеляційну, касаційну скарги чи заяву про перегляд судових рішень Верховним Судом.

При цьому судовий збір як складова судових витрат виконує компенсаційну, превентивну і соціальну функції.

Обов`язок осіб, які звертаються до суду, сплачувати судовий збір – це процесуальний обов`язок, визначений нормами процесуального права.

Відповідно до приписів частини 2 статті 133 Цивільного процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Таким спеціальним законом є Закон України від 08 липня 2011 року N 3674-VI «Про судовий збір» , стаття 3 якого визначає, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення тощо.

У статті 4 Закону України «Про судовий збір» зазначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

При цьому, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

В даній справі позивач, визначаючи зміст позовних вимог, заявила вимоги щодо стягнення: нарахованої, але не виплаченої заробітної плати в сумі 14348 гривень 86 копійок, компенсації за невикористані дні щорічної відпустки у розмірі 14712 гривень 88 копійок, вихідної допомоги у розмірі 19899 гривень 88 копійок та середнього заробітку за період затримки розрахунку за період з 09 лютого 2021 року по 23 травня 2021 року у розмірі 70309 гривень 80 копійок.

Разом із тим, у відповідності до вимог статі 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно з вимогами статті 2 Закону України «Про оплату праці» до структури заробітної плати входять: 1) Основна заробітна плата. Це – винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. 2) Додаткова заробітна плата. Це – винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій. 3) Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Таким чином, поняття «заробітна плата» та «середній заробіток» не є тотожними поняттями.

Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16 зазначено, що за змістом норм статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та статей 1, 2 Закону України «Про оплату праці», середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.

Через це, суд вважає, що позивач не звільнена від сплати судового збору в частині позовної вимоги щодо стягнення середнього заробітку за період затримки розрахунку, а тому ця вимога підлягає оплаті судовим збором.

Також, позовна заява не відповідає вимогам пункту 3 частини 3 статті 175 Цивільного процесуального кодексу України, а саме позивачем не зазначено ціну позову.

Відповідно до статті 176 Цивільного процесуального кодексу України ціна позову визначається , зокрема у позовах про стягнення грошових коштів – сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Враховуючи вищевикладене, суд звертає увагу позивача, що ціна позову має бути визначена виходячи з загальної суми коштів, яку остання має намір стягнути з відповідача.

За подання позову в частині стягнення середнього заробітку за період затримки розрахунку підлягає сплаті судовий збір відповідно до пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», а саме 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2021 року та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Отже, за подання позову в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу позивачу необхідно сплатити судовий збір відповідно до пункту 1.1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», а саме 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2021 року (908 гривень 00 копійок), та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (платіжні реквізити для перерахування судового збору в гривнях: отримувач коштів – ГУК Харківської обл./СТГ Нова Водолага/22030101, код отримувача (код ЄДРПОУ) 37874947, банк отримувача – Казначейство України (ЕАП- електронне адміністрування податку), код банку отримувача (МФО) – 899998, рахунок отримувача (ІВАN): UA 088999980313101206000020559, код класифікації доходів бюджету 22030101, найменування коду класифікації доходів бюджету: судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), код ЄДПОУ суду де розглядається справа – 02893700.

Перелічені недоліки заяви унеможливлюють вирішення питання про відкриття провадження по справі та подальший розгляд справи та ухвалення законного та обґрунтованого рішення.

Згідно прецедентної практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких – не допустити судовий процес у безладний рух.

Частиною 1 статті 185 Цивільного процесуального кодексу України закріплено, що суддя встановивши, що позов подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З урахуванням наведеного, суддя дійшов висновку про те, що за таких обставин, позов ОСОБА_1 до Ватутінської дитячої музичної школи, Харківської районної державної адміністрації про стягнення заборгованості по заробітній платі і середнього заробітку за час затримки розрахунку необхідно залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення копії даної ухвали.

Спосіб усунення недоліків позовної заяви полягає:

- в поданні заяви у вигляді окремого документу з виправленими недоліками, зазначеними в наявній ухвалі суду щодо ціни позову;

- сплати судового збору в частині позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відповідно до ціни позову.

Крім того, слід за необхідне попередити позивача, що в разі не усунення порушень закону, допущених при подачі позовної заяви до встановленого законом строку, позовна заява буде вважатися не поданою та повернута позивачеві.

На підставі викладеного, керуючись статями 27, 175 – 177, частиною 1 статті 185, статтями 258 – 261, 353 Цивільного процесуального кодексу України, –

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Ватутінської дитячої музичної школи, Харківської районної державної адміністрації про стягнення заборгованості по заробітній платі і середнього заробітку за час затримки розрахунку – залишити без руху.

Повідомити про необхідність усунення зазначених недоліків протягом п`яти днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору у повному обсязі, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її постановлення.

Суддя: Т. М. Трояновська