Рішення № 97296836, 31.05.2021, Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області

Справа № 699/109/21

Номер провадження № 2/699/233/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

/заочне/

31.05.2021 року м. Корсунь-Шевченківський

Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області у складі головуючого судді Літвінової Г.М., за участю секретаря судового засідання Сміян А.В.,

заочно розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ:

До Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області надійшов позов АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат. До розгляду справи по суті позивач направив до суду заяву про уточнення позовних вимог, а саме зменшення суми заборгованості до стягнення.

В обґрунтування уточнених позовних вимог позивач вказує, що на підставі заяви б/н від 30.10.2015 ОСОБА_1 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Зазначає, що відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, які викладені на банківському сайті, складає між ним та банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом відповідача у заяві.

У зв`язку з порушенням зобов`язань за кредитним договором у відповідача станом на 20.04.2021 виникла заборгованість у розмірі 140997,46 грн., яка складається з 136045,19 грн. – заборгованості за тілом кредиту; 4952,27 грн. – заборгованості за відсотками нарахованими.

Про дату, час і місце слухання справи учасники були повідомлені належним чином.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, однак в матеріалах справи міститься клопотання про розгляд справи у його відсутність, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, проте у судове засідання не з`явився, причини неявки не повідомив, відзив на позов не подав.

Ухвалою Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області постановлено здійснювати розгляд справи у заочному порядку.

Фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося на підставі приписів ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Відповідач 30.10.2015 підписав Анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківський послуг (далі Анкета-заява) в ПриватБанку, тобто фактично вчинив дії з метою укладення договору з позивачем. Проте у Анкеті-заявці не зазначено ані вид банківської картки, яку бажає отримати відповідач, ані розмір встановленого кредитного ліміту. Так само відсутні дані про номер та строк дії кредитної картки (а.с. 24).

Вказана Анкета-заява містить підпис ОСОБА_1 у підтвердження лише того, що він був ознайомлений з Пам`яткою клієнта, Умовами та правилами банківських послуг, а також Тарифами банку та зобов`язується в подальшому регулярно ознайомлюватися на сайті позивача зі змінами у вказаних документах.

Разом з тим, на підтвердження узгодження з відповідачем умов надання кредитних коштів позивач надає інформаційну довідку (а.с. 27-28), у якому містяться розділи з інформацією та контактними даними кредитодавця, основними умовами кредитування, інформацією щодо реальної річної процентної ставки та орієнтованої вартості кредиту, відомостями щодо порядку повернення кредиту, додатковою інформацією. Бланк цієї інформаційної довідки передбачає наявність підпису споживача послуг. У відповідному розділі міститься підпис споживача (відповідача). З цієї довідки вбачається, що інформація для її заповнення надана 14.09.2018 та зберігає свою дійсність до 28.09.2021. Довідка підписана відповідачем 14.09.2018. Натомість анкета-заява підписана відповідачем 30.10.2015.

На підтвердження факту видачі відповідачу картки позивач надає довідку (а.с. 23), з якої вбачається, що відповідачу вперше була видана кредитна картка 10.11.2017.

З довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки на ім`я відповідача вбачається, що вперше кредитний ліміт відповідачу було встановлено також 10.11.2017.

Суд звертає увагу, що підписи ОСОБА_1 у вищевказаній інформаційній довідці та в анкеті-заяві суттєво відрізняються, що видно неозброєним оком. Ураховуючи це, а також те, що дата підписання інформаційної довідки не співпадає з датою підписання відповідачем Анкети-заяви, а також не співпадає з датами отримання кредитної картки та встановлення кредитного ліміту, суд дійшов висновку, що вказана інформаційна довідка не відповідає критерію достовірності доказів, з огляду на що при оцінці доказів до уваги братися не буде.

Ураховуючи твердження позивача щодо укладення договору 30.10.2015, тобто в день підписання Анкети-заяви, суд дійшов висновку, що на момент укладення договору відповідач не був повідомлений про умови кредитування та не отримав картку з встановленим кредитним лімітом.

Оскільки АТ КБ «ПриватБанк» відповідачу кредитну картку з встановленим кредитним лімітом надало, то слід вважати, що позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконало у повному обсязі.

Спірні відносини між сторонами виникли з приводу неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором, що призвело до виникнення заборгованості, про стягнення якої позивач і звернувся з позовом до суду.

У матеріалах справи наявні виконані відповідачем розрахунки заборгованості за кредитним договором станом на 30.12.2020 (а.с.7-10), а також станом на 20.04.2021 (а.с. 105-110). Оскільки позивач до початку розгляду справи по суті подав уточнений розрахунок заборгованості станом н 20.04.2021, то розрахунок станом на 30.12.2020 до уваги судом братися не буде.

Із долученого до позовної заяви розрахунку вбачається, що станом на 20.04.2021 позивач визначив заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором у розмірі 140997,46 грн., яка складається з 136045,19 грн. – заборгованості за тілом кредиту; 4952,27 грн. – заборгованості за відсотками нарахованими.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 2 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. При цьому, ч. 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.

На обґрунтування позовних вимог Банк вказує, що при укладанні договору сторони керувалися саме вказаними нормами законодавства, при цьому, формулярами та стандартними формами є Умови та правила надання банківських послуг та Тарифи банку, згідно з якими обслуговується відповідач.

Суд вважає, що в даному випадку неможливо застосувати до вказаних правовідносин норми ч. 1 ст. 634 ЦК України, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

Ураховуючи відсутність доказів щодо досягнення домовленості між сторонами стосовно узгодження конкретних умов щодо сплати відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, суд дійшов висновку, що надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного з відповідачем кредитного договору.

Таким чином, суд дійшов висновку, що при укладенні договору з відповідачем АТ КБ «ПриватБанк» не дотримався вимог, передбачених ч. 2 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» № 1023-XII про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими Банк, а тому Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, які містяться в матеріалах даної справи без підпису відповідача - не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 30.10.2015 шляхом підписання Анкети-заяви.

Так, споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснювати свої права, бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил, тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

Даний висновок суду узгоджується з постановою Великої Палати Верховного Суду під час розгляду справи №342/180/17, провадження № 14-131цс19 від 03.07.2019, а тому інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з`ясування змісту кредитного договору.

Таким чином, з матеріалів справи не вбачається, що відповідач ознайомився з умовами надання кредитної картки, оскільки такі умови не підписані відповідачем, а тому відсутні належні докази встановлення та погодження сторонами умов укладеного між сторонами кредитного договору. Також відсутні докази того, що сторони узгодили умови, зокрема, й щодо зміни кредитного ліміту, сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), у тому числі у зазначеному банком розмірі.

З огляду на це суд вважає безпідставними вимоги позивача про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за відсотками у розмірі 4952,27 грн.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту суд зазначає наступне.

За змістом статей 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином згідно з умовами договору та у встановлений договором строк. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Відповідно до частин першої та третьої ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою позикодавцю в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок або реального повернення коштів позикодавцеві.

Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

З огляду на викладене заборгованість за тілом кредиту підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за договором № б/н від 30.10.2015, заборгованість відповідача за простроченим тілом кредиту станом на 20.04.2021 становить 136045,19 грн.

Позивач на підтвердження своїх вимог надає розрахунок заборгованості відповідача за договором від 30.10.2015 станом на 20.04.2021 (а.с. 105-110), з якого вбачається, що за відповідачем обліковується заборгованість за кредитом у розмірі 136045,19 грн. – заборгованості за тілом кредиту; 4952,27 грн. – заборгованості за відсотками нарахованими.

Позивачем до матеріалів справи також надано банківську виписку за договором, укладеним з ОСОБА_1 (а.с. 11-21). З виписки вбачається, що відповідач регулярно користувався банківської карткою. Крім того, виписка достеменно свідчить, що позивачем з відповідача за період користування кредитною карткою було 19 разів списано щомісячну комісію за обслуговування картки у сумі 400,00 грн., за весь час на суму 7600,00 грн. Ці нарахування комісії включено позивачем до суми тіла кредиту, яка заявляється до стягнення.

Крім того, за період користування карткою позивачем з відповідача списано відсотки за користування кредитним лімітом. Так, 03.02.2019 з відповідача списано плату за несвоєчасно погашення кредитного ліміту у сумі 1209,00 грн.; 28.02.2019 здійснено списання відсотків за користування кредитним лімітом у сумі 1424,38 грн.; 29.03.2019 списано відсотки за користування кредитом у сумі 2560,31 грн.; 30.04.2019 списано 3146,00 грн.; 31.05.2019 списано відсотки на суму 3345,49 грн.; 28.06.2019 – на суму 4863,56 грн.; 31.07.2019 – на суму 6387,97 грн.; 30.08.2019 – на суму 6035,90 грн.; 30.09.2019 - на суму 6304,34 грн.; 31.10.2019 – на суму 6376,21 грн.; 29.11.2019 – 5964,09 грн.; 31.12.2019 – 6600,26 грн.; 31.01.2020 – 6426,80 грн.; 28.02.2020 – 5690,91 грн.; 31.03.2020 – 6317,98 грн.; 30.04.2020 – 5788,63 грн.; 29.05.2020 – 5595,67 грн.; 30.06.2020 – 6174,54 грн.; 31.07.2020 – 5981,59 грн..

Таким чином, за період користування кредитною карткою позивачем з відповідача було списано 96193,63 грн. в рахунок списання відсотків за користування кредитним лімітом. Крім того, позивачем було списано з відповідача відсотки за овердрафт на загальну суму 73,03 грн. Таким чином, загальна сума списаних позивачем з відповідача відсотків та комісії за користування карткою складає 103866,66 грн. (7600,00 грн. + 96193,63 грн. + 73,03 грн.). Ці нарахування включено позивачем до суми тіла кредиту, яка заявляється до стягнення.

Оскільки суд дійшов висновку про безпідставність стягнення з відповідача відсотків за користування кредитом, то суд вважає так само безпідставним включення нарахованих сум відсотків за користування кредитним лімітом у загальну суму заборгованості, яку позивач просить стягнути.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог позивача, а саме стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту, зменшену на суму безпідставно списаних позивачем сум комісії та відсотків, а саме стягнути з відповідача 32178,53 грн. (136045,19 грн. - 103866,66 грн.).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем заявлено позовні вимоги на суму 140997,46 грн., з яких судом задоволено вимоги на загальну суму 32178,53 грн., що складає 22,82% від загальної суми позовних вимог.

Позивачем сплачено судовий збір у сумі 2789,96 грн. Отже, на користь позивача підлягають відшкодуванню судові витрати у вигляді судового збору у сумі 636,67 грн., що дорівнює 22,82 % від сплаченого судового збору.

На підставі статей 525, 627-629, 1054 ЦК України та керуючись статтями 263-265, 273, 274, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором у сумі 32178,53 (тридцять дві тисячі сто сімдесят вісім грн. 53 коп.) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» судові витрати у виді судового збору в сумі 636,67 (шістсот тридцять шість грн. 67 коп.) грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Корсунь-Шевченківським районним судом Черкаської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення у загальному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Черкаського апеляційного суду через Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня складення рішення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право: на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому заочного рішення суду; на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому заочного рішення суду.

Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», ЄДРПОУ 14360570, адреса місцезнаходження: вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

СуддяЛітвінова Г.М.