Вирок № 97296788, 31.05.2021, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Суворовський районний суд міста Одеси Справа № 523/7893/21

Провадження №1-кп/523/1176/21

В И Р О К

І м е н е м У к р а ї н и

31.05.2021 м.Одеса

Суворовський районний суд м. Одеси у складі головуючого судді Ружицького В.В. за участю секретаря судового засідання Попушой І.В., Правди Н.А. прокурора Тодорова В.О., обвинуваченого ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі, кримінальне провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021162490000169 від 10.02.2021, за обвинуваченням:

- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянина України, українця, з неповною середньою освітою, офіційно не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 27.09.2019 Суворовським районним судом м. Одеси за ст. 185 ч. 2 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком на 2 роки, у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.185 Кримінального кодексу України,-

ВСТАНОВИВ:

1. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним:

07.02.2021 близько 21:40 годин, більш точного часу в ході судового розгляду встановити не надалось можливим, ОСОБА_1 перебуваючи в сквері «Зоряний» який розташований по вул. Героїв Оборони Одеси, 60-а, в м. Одесі, побачив металевий забор, яким огорожено зелену зону скверу, який визначив об`єктом свого злочинного посягання.

Реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливий мотив, усвідомлюючи противоправний характер своїх дій, передбачаючи наслідки та бажаючи їх настання, діючи з прямим умислом таємно, за допомогою сокири, яку приніс з собою, шляхом демонтажу, повторно викрав 1,4 метри металевої огорожі, яка перебуває на балансі КП «Міськзеленстрой», після чого, з викраденим покинув місце вчинення ним кримінального правопорушення, розпорядився викраденим на власний розсуд.

Таким чином, своїми протиправними діями ОСОБА_1 , завдав КП «Міськзеленстрой» матеріальну шкоду на загальну суму 386 гривень 75 коп.

2. Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачають відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається ОСОБА_1 .

Суд вважає, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 185 Кримінального кодексу України «таємне викрадення чужого майна крадіжка вчинена повторно».

3. Позиція обвинуваченого ОСОБА_1 .

У судовому засіданні обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення вказаного у вироку, визнав себе винним у повному обсязі, та підтвердив, що за вказаними обставинами він викрав металевий забор.

4. Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

Покази обвинуваченого ОСОБА_1 який показав, що 07.02.2021 року приблизно о 22.00 годині повертався до дому. Проходячи повз сквер «Зоряний» який розташований по вул. Героїв Оборони Одеси,60-а, побачив металевий забор, який був частково погнутий, вантажівками. При собі він мав сокиру, і вирішив частину забору здати на металолом. Потім сокирою відбив декілька секцій забору поклав у мішок та поніс на прийомний пункт. По путі слідування його зупинив дільничний інспектор поліції якому він розповів про те, що сталося, а саме про викрадення забору. Розумів, що то чужа річ, у скоєному кається, такого вчиняти більше не буде. Забор взяв для того, щоб придбати їжу.

Під час судового засідання, встановлено, що обвинувачений та інші учасники кримінального провадження правильно розуміють зміст фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. Судом встановлено, що відсутні сумніви у добровільності позицій обвинуваченого та інших учасників судового розгляду. З урахуванням позиції потерпілої сторони яка не бажає брати участь у судовому засіданні, відсутність цивільного позову, думки прокурора, обвинуваченого суд відповідно до ст. 349 ч. 3 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, тому інші докази не досліджувалися.

Беручи до уваги вище вказане, суд вважає, що винність обвинуваченого ОСОБА_1 у вчинені кримінального правопорушення передбаченого за ч. 2 ст. 185 КК України повністю доведена та його дії правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 185 КК України, оскільки він повторно вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку).

Крім того були досліджені письмові докази які характеризують обвинуваченого, а сам: копія паспорта ОСОБА_1 , довідка КУ «ОБМПЦДЗ» відповідно до якої ОСОБА_1 у лікаря нарколога та психіатра на обліку не перебував і не перебуває, довідка з КНП «ООМЦПЗ» відповідно до якої ОСОБА_1 на обліку у лікаря психіатра не перебуває, КП «ОПД» відповідно до якої ОСОБА_1 на обліку у лікаря психіатра не перебуває, вимога УИТ ГУНП в Одеській області відповідно до якої ОСОБА_1 неодноразово судимий в останнє 27.09.2019 року, характеристика на ОСОБА_1 відповідно до якої він характеризується позитивно.

5. Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 .

5.1 Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_1 згідно зі ст. 66 Кримінального кодексу України судом визнається щире каяття, адже він повністю визнав свою вини та правдиво розповів про всі відомі йому обставини вчиненого злочину. Крім того критично оцінює свою протиправну поведінку, осуджує її, бажає якось виправити ситуацію, яка склалась, та готовий нести кримінальну відповідальність за вчинене.

5.2 Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , відповідно до ст. 67 Кримінального кодексу України з урахуванням приписів ст.337 КПК України в межах обвинувачення висунутого прокурором судом не встановлено.

6. Мотиви призначення покарання.

Суд, при обранні заходу примусу від імені Держави обвинуваченому ОСОБА_1 у відповідності до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого, особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

У відповідності до вимог Закону України про кримінальну відповідальність, покарання має на меті не тільки кару, а повинне забезпечити перевиховання обвинуваченого, задля недопущення повторення протиправної поведінки з його сторони. Покарання повинно бути справедливим.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , визнав провину, щиро розкаявся, вчинив нетяжкий злочин, раніше судимий, не працює, мешкає у цивільному шлюбі, дітей не має, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває. Таким чином беручи до уваги характер вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного, в межах встановлених санкцією ч.2 ст.185 Кримінального кодексу України, суд приходить до переконання, що перевиховання обвинуваченого не можливе без ізоляції від суспільства, тому необхідно призначити покарання у вигляді позбавлення волі.

Крім того, так як злочин вчинено у період іспитового строку, відповідно до ст.78 КК України суд має призначити покарання за правилами, передбаченими в статтях 71, 72 цього Кодексу, тобто приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

7. Підстави для задоволення цивільного позову.

Цивільний позов у справі не заявлено.

8. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.

8.1 Рішення щодо речових доказів, прийняти на підставі ст. 100 КПК України.

8.2 Судові витрати відповідно до ст.124 КПК України стягнути на користь Держави.

На підставі ст.ст.65,66,67,68 ч.2 ст. 185 Кримінального кодексу України, керуючись ст. ст. 100,124, 367-368,370-371,373-376,395,532 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

1. ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.185 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання - у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

2. На підставі ст.78, 71 КК України, до покарання за цим вироком частково приєднати невідбуте покарання за вироком Суворовського районного суду м. Одеси від 27.09.2019 року яким ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначено покрання у вигляді 3 років позбавлення волі та звільнено від відбування покарання з випробуванням строком на 2(ва) роки та остаточно визначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки 1 (один) місяця позбавлення волі.

3. Строк покарання рахувати з моменту фактичного затримання та поміщення в УВП.

4. Речові докази: металеву огорожу повернути потерпілому, а сокиру -знищити.

5. Запобіжний захід не обирати.

6. Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави понесені судові витрати на залучення експерта у сумі 980,70 грн.

7. Вирок може бути оскаржений сторонами судового провадження з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Суворовський районний суд м. Одеси протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим який тримається під вартою у той же строк з моменту вручення вироку суду.

8. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги у випадку її відсутності.

9. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

10. Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

11. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Головуючий суддя: В.В. Ружицький