Рішення № 97296695, 25.05.2021, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/3614/21

Провадження 2/522/5775/21 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2021 року Приморський районний суд м. Одеси

у складі: головуючої судді - Ковтун Ю.І.,

за участі секретаря - Лахматової С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного Фонду України в Одеській області про визнання протиправною діяльності, визнання права на отримання коштів та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ) до Головного Управління Пенсійного Фонду України в Одеській області (ідентифікаційний номер 20987385, місцезнаходження: 65012, м.Одеса, вул. Канатна, 83), в якій просить: визнати протиправною діяльність Головного Управління Пенсійного Фонду України в Одеській області у невизнанні ОСОБА_1 спадкоємцем; визнати ОСОБА_1 таким, що має право на отримання коштів у сумі 58386,06 гривень, які Головне Управління Пенсійного Фонду України в Одеській області заборгувало перед його батьком – ОСОБА_2 ; зобов`язати Головне Управління Пенсійного Фонду України в Одеській області здійснити дій, а саме виплатити заборгованість у сумі 58386,06 грн. ОСОБА_1 .

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що судовими рішеннями від 18.01.2019, 12.12.2018, 16.07.2019 було визнано дії Головного Управління Пенсійного Фонду України в Одеській області протиправними та зобов`язано здійснити перерахунок пенсії та виплатити заборгованість ОСОБА_2 .

В жовтні 2019 батько позивача ОСОБА_2 звернувся до Головного Управління Пенсійного Фонду України в Одеській області щодо результатів перерахунку та 30.10.2019 відповідачем у відповідь, було направлено лист, відповідно до якого загальна сума заборгованості складає 58386,06 грн.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер та позивач є його єдиним спадкоємцем. Державним нотаріусом направлявся запит до відповідача про надання інформації щодо сум заборгованості, яка належала ОСОБА_2 , проте вказана інформація нотаріусу надана не була. На особисте звернення позивача до ГУ ПФУ в Одеській області його листом було повідомлено про те, що інформація по виконання рішень суду та проведення перерахунків ОСОБА_2 надана бути не може, оскільки є конфіденційною.

Вважає дії відповідача протиправними, оскільки вказані кошти спадкодавець мав отримати ще з 01.03.2013 по 21.08.2019, але не були ним отримані через протиправні дії відповідача. Кошти у загальному розмірі 58386,06 грн. мали належати спадкодавцю ще за життя та через не виконання рішень суду вони не були отримані за життя. Тому позивач вважає, що його права, як спадкоємця на отримання вказаних сум, порушуються ГУ ПФУ в Одеській області.

Ухвалою суду від 19 березня 2021 року відкрито провадження по справі та призначено вказану справу до розгляду у порядку загального провадження.

21.04.2021 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Зазначає, що позивачу було повідомлено про відсутність підстав для надання інформації по виплаті пенсії ОСОБА_2 , оскільки вказана інформація є конфіденційною. Відповідно до ч. 1 ст. 91 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися неодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності – входять до складу спадщини.

Вказує, що позивач не звертався до Головного управління із заявою щодо отримання недоотриманих сум пенсій, не отримував розрахунок суми заборгованості та не надавав копії документів про підтвердження родинних зав`язків із померлим. Права позивача не було порушено діями Головного управління, тому що рішення про відмову у виплаті недоотриманої пенсії ОСОБА_2 не ухвалювалося (а.с. 76 -78).

26.04.2021 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій також зазначає про те, що права позивача були порушені ненаданням повної і вичерпної інформації на його звернення за визначенням механізму повернення заборгованості, яка виникла за рішеннями суду, а також наданні позивачу завідомо неправдивої інформації про коло осіб, які мають права на виплату недоотриманих сум, і в затягуванні часу наданого позивачу законом на подачу необхідних документів (а.с. 84 -86).

Ухвалою суду від 14 травня 2021 року закрито підготовче засідання по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судове засідання позивач не з`явився, надіслав на адресу суду клопотання, в якому просив провести розгляд справи за його відсутністю.

Представник відповідача Головного Управління Пенсійного Фонду України в Одеській області в судове засідання не з`явився, надіслав на адресу суду клопотання, в якому просив провести розгляд справи за його відсутністю.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є батьком позивача ОСОБА_1 , що підтверджується повторним свідоцтвом про народження НОМЕР_2 , що видано 13.09.2017 Відділом ЗАГС Невського району Комітету у справах ЗАГС Уряду Санкт-Петербургу (а.с. 10).

Відповідно до свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_3 , що видано 21.04.2020 Одеським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що складено відповідний актовий запис № 4102 (а.с.11).

Згідно з витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі 16.06.2020 у Київській державній нотаріальній конторі у місті Одесі зареєстрована спадкова справа № 519/2020 спадкодавець ОСОБА_2 (а.с.12).

Судом з матеріалів справи встановлено, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано протиправними дій Міністерства оборони України, Одеського обласного військового комісаріату щодо визначення ОСОБА_2 посадового окладу, що відповідає тарифному розряду «48», встановленому у наказі Міністерства оборони України від 01.03.2018 №90 "Про встановлення тарифних розрядів за посадами офіцерського складу Збройних Сил України"; зобов`язано Одеський обласний військовий комісаріат скласти довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії ОСОБА_2 за «58» тарифним розрядом, що встановлюються з 01.03.2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704, Схеми співвідношення встановлених до 01.03.2018 року розмірів посадових окладів за посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил України, звільнених з військової служби до відповідних тарифних розрядів за посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил України, додаток 24 до наказу Міністерства оборони України від 01.03.2018 року №90 та подати таку довідку до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області. В іншій частині задоволення позову - відмовлено (а.с. 19 – 26).

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18 січня 2019 року позовну заяву ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_2 з 90 відсотків до 80 відсотків з 01.03.2013 року по 24.05.2016 року включно та з 25.05.2016 року по 31.12.2017 року включно, а також з 01.01.2018 року щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років до 70 відсотків від відповідних сум грошового забезпечення під час її перерахунку на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 року; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 01.03.2013 року по 24.05.2016 року, та з 25.05.2016 року по 31.03.2018 року (останню дату перерахунку пенсії позивача станом на дату звернення до суду), та після 31.03.2018 року перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_2 з урахуванням граничного (основного) розміру пенсії за вислугу років у розмірі 90 відсотків від суми грошового забезпечення, із врахуванням раніше виплачених сум. У задоволенні решти позовних вимог – відмовлено (а.с.29- 46).

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2019 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області - залишено без задоволення. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 січня 2019 року - залишено без змін (а.с.47-50).

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16 липня 2019 року позовну заяву ОСОБА_2 задоволено у повному обсязі. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_2 на підставі довідки Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, у порядку, визначеному рішенням Кабінету Міністрів України №ЮО78363 від 15.04.2019 року; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок пенсії та виплату ОСОБА_2 з 01.01.2018 року на підставі довідки Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, у порядку, визначеному рішенням Кабінету Міністрів України №ЮО78363 від 15.04.2019 року, з урахуванням здійснених виплат (а.с. 52-58).

Згідно листа Головного Управління Пенсійного Фонду України в Одеській області № 10064-9885/Г-02/8-1500/20 від 26.10.2020 позивача повідомлено про те, що інформацію про виконання рішень суду та проведення перерахунків пенсії ОСОБА_2 . Головне управління надати немає можливості, оскільки вказана інформація є конфіденційною (а.с. 17-18).

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Статтею 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-ХІІ встановлено, що суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.

При зверненні кількох членів сім`ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну.

Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.

Згідно із ч. 1 ст. 1227 Цивільного кодексу України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України "Про недержавне пенсійне забезпечення", «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

Цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Згідно із ст. 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.

Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі незвернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Системний аналіз вищевикладених правових норм дозволяє суду дійти виснову, що суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини лише протягом шести місяців з дня смерті пенсіонера. Після спливу цього шестимісячного строку, за відсутності звернень за отриманням цих сум пенсії, такі суми пенсії входять до складу спадщини на підставі прямої вказівки норм Цивільного кодексу України та Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Як встановлено судом, ОСОБА_1 , що отримував пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», помер ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів звернення позивача, як члена сім`ї померлого ОСОБА_1 , що проживав разом із пенсіонером на день його смерті, до Головного управління із заявою про виплату недоотриманих сум пенсій та відповідними доказами на підтвердження родинних зв`язків з померлим, в межах 6 місяців після смерті пенсіонера, як і не містять доказів відмови відповідача у виплаті цих сум та висновку про відсутність у позивача права на їх отримання.

Суд вважає необґрунтованими твердження позивача у відповіді на відзив про те, що позивач направив звернення до Головного управління, яке отримане відповідачем 13.10.2020, в межах 6 місяців після смерті пенсіонера. На думку суду, право позивача на отримання недоодержаної суми пенсії його батька не є абсолютним і повинно реалізовуватися згідно із нормами Закону. Разом з тим, у своєму листі від 13.10.2020 позивач не порушував перед відповідачем питання щодо виплати недоотриманих сум пенсій із наданням відповідних документів на підтвердження такого права, а просив визначити механізм повернення заборгованості перед ОСОБА_2 .

В той же час суд зазначає, що позивач не позбавлений права ініціювати процедуру отримання вказаних сум пенсії в порядку спадкування.

Оцінюючи зміст та обґрунтованість позовних вимог суд також звертає увагу на те, що відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області не ухвалював жодного рішення про відмову у виплаті позивачу спірних сум пенсій, натомість питання щодо виплати недоодержаної пенсії померлого пенсіонера є виключною компетенцією відповідача, суд не може перебирати на себе повноваження органів державної влади, в даному випадку органу ПФУ.

За таких підстав, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 263 - 265, 354, ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного Фонду України в Одеській області про визнання протиправною діяльності, визнання права на отримання коштів та зобов`язання вчинити певні дії, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м.Одеси протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Ю.І. Ковтун