Рішення № 97296150, 18.05.2021, Іванівський районний суд Одеської області

Іванівський районний суд Одеської області

Справа № 499/926/20

Провадження № 2/499/51/21

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

18 травня 2021 року смт. Іванівка

Іванівський районний суд Одеської області у складі головуючого судді Кравчука О.О., за участю секретаря судового засідання Кирилової С.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку загального позовного провадження, у залі суду, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Секістової Тетяни Іванівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Щербаков Юрій Сергійович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В:

1. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача такий.

07 жовтня 2020 року ОСОБА_1 (далі - також позивач) подав до суду позовну заяву до товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (далі - також відповідач 1, ТОВ «Вердикт Капітал»), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Секістова Тетяна Іванівна (далі - також приватний нотаріус, відповідач 2), приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Щербаков Юрій Сергійович (далі - також приватний виконавець, третя особа) в якій просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №543, вчинений приватним нотаріусом, яким з нього стягуються кошти у розмірі 71404 гривень 24 копійки (далі - виконавчий напис).

Ухвалою судді від 12 жовтня 2020 року позовна заява була залишена без руху, як така, що подана без урахування вимог статей 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України (далі - також ЦПК).

20 жовтня 2020 року позивач подав до суду відповідну заяву про усунення недоліків з доданими документами та позовну заяву зі змінами, чим виконав у встановлений строк вимоги статей 175, 177 ЦПК.

За новим текстом позовної заяви, позивач звернувся до відповідача 1, приватного нотаріуса, за участі третьої особи, й просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений відповідачем 2 та скасувати виконавчий напис (далі - також позовна заява).

Позивач у позовній заяві зазначає таке: 22 вересня 2019 року приватним виконавцем на підставі заяви про примусове виконання виконавчого напису відкрите виконавче провадження щодо стягнення з нього суми боргу у загальному розмірі 71404 гривні 24 копійки на користь ТОВ «Вердикт Капітал»; виконавчий напис вчинений на підставі кредитного договору укладеного 12 червня 2012 року №600159076 (далі - також кредитний договір) між позивачем та Акціонерне товариством «Альфа Банк» (далі - також АТ «Альфа-Банк»); дійсно укладав кредитний договір та здійснював оплату заборгованості; відповідач 1 не звертався до нього з вимогою сплатити заборгованість; приватний нотаріус не отримувала від позивача та ТОВ «Вердикт Капітал» первинні документи щодо видачі кредиту, й здійснення його часткового погашення, тому у приватного нотаріуса не було підстав вважати, що розмір заборгованості є безспірним; виконаний відповідачем 1 розрахунок заборгованості не може свідчити про безспірність вимог; приватний нотаріус не перевірила наявність чи відсутність спору щодо розміру заборгованості; відповідачем 1 пропущений строк протягом якого він міг звернутися із заявою про вчинення оскаржуваного виконавчого напису, який вчинено з порушенням законодавства (а.с. 23-28).

Відповідач 1 не подав до суду відзив на позовну заяву, лише направив 02 березня 2021 року заяву в якій зазначив, що всі документи, які слугували підставою для звернення стягнення на заробітку плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, знаходяться у приватного нотаріуса та приватного виконавця (а.с. 88).

18 березня 2021 року приватний нотаріус подала до суду заяву, в якій зазначала, таке: 04 вересня 2020 року нею вчинено виконавчий напис, який не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше; метою вчинення виконавчого напису є надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником; нотаріус немає спільних чи однорідних прав та обов`язків стосовно позивача; нотаріус вчиняє нотаріальні дії від імені держави; справи за спорами щодо оскарження вчинених нотаріусами виконавчих написів мають розглядатися судами за позовами боржників до стягувачів; відповідачем у таких справах є особа, на користь якої вчинено виконавчий напис, та яким порушено право позивача; нотаріус може залучатися судами як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача (а.с. 99).

Приватний виконавець не подав до суду пояснень.

2. Суд, з приводу неявки в судове засідання сторін, зазначає таке.

Позивач подав до суду клопотання в якому просив провести розгляд справи без його участі.

Відповідач 2 подала до суду заяву в якій просила розгляд справи проводити без її участі.

Представник відповідача 1, приватний виконавець до судового засідання не з`явилися, про причини своєї неявки суд не повідомили, заяв та клопотань до суду не подавали, хоча повідомлені належним чином, про час, дату та місце судового розгляду справи.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті (стаття 223 Цивільного процесуального кодексу України, далі - ЦПК).

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників справи, що не з`явилися до суду, оскільки вони належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи.

3. Процесуальні рішення та дії у справі такі.

23 жовтня 2020 року постановлена ухвала про відкриття провадження у справі в порядку загального позовного провадження,й визначено дату, час і місце проведення підготовчого судового засідання для розгляду справи.

Ухвалою Іванівського районного суду Одеської області від 11 листопада 2020 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, розгляд справи відкладено у зв`язку з відсутністю відомостей про належне повідомлення сторін.

Ухвалою Іванівського районного суду Одеської області від 14 грудня 2020 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, розгляд справи відкладено у зв`язку з відсутністю відомостей про належне повідомлення сторін.

Ухвалою Іванівського районного суду Одеської області від 13 січня 2021 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, розгляд справи відкладено, а позивачу надано час для направлення запитів відповідачам для подання доказів до суду.

Ухвалою Іванівського районного суду Одеської області від 08 лютого 2021 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, розгляд справи відкладено за клопотанням позивача, для надання доказів направлення запитів відповідачам.

Ухвалою Іванівського районного суду Одеської області від 15 лютого 2021 року у відповідачів 1, 2 витребувано належним чином оформлені та засвідчені копії документів, які стали підставою для вчинення виконавчого напису та відкладено розгляд справи (далі - ухвала від 15 лютого 2021 року).

Ухвалою Іванівського районного суду Одеської області від 17 березня 2021 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, неявку позивача визнано неповажною, розгляд справи відкладено, та визнано явку позивача обов`язковою.

Ухвалою Іванівського районного суду Одеської області від 24 березня 2021 року, неявку позивача, відповідача 1 визнано неповажною, розгляд справи відкладено, та визнано явку позивача, відповідача 1 обов`язковою.

Ухвалою Іванівського районного суду Одеської області від 12 квітня 2021 року закрите підготовче провадження, а справу призначено до судового розгляду по суті.

Ухвалою Іванівського районного суду Одеської області від 27 квітня 2021 року, постановлено без виходу до нарадчої кімнати, розгляд справи відкладено за клопотанням позивача для подання до суду доказів.

4. Фактичні обставини встановлені судом та зміст спірних правовідносин такі.

12 червня 2012 року позивач та АТ «Альфа-Банк» уклали кредитний договір (а.с. 100).

З тексту виконавчого напису вбачається, що правонаступником АТ «Альфа-Банк» за Договором відступлення прав вимоги за кредитним договором є Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитні Ініціативи", правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі Договору відступлення прав вимоги є Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА", правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі Договору відступлення прав вимоги є ТОВ "Вердикт Капітал", яке набуло право грошової вимоги за кредитним договором, у зв`язку з чим приватним нотаріусом вчинено виконавчий напис щодо стягнення з заявника на користь ТОВ "Вердикт Капітал"заборгованості у розмірі 70904 гривень 24 копійок (а.с. 100).

22 вересня 2020 року приватним виконавцем на підставі виконавчого напису винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (а.с. 9).

22 вересня 2020 року приватним виконавцем накладений арешт на все майно, що належить позивачу (а.с. 12).

18 березня 2021 року приватний нотаріус подала до суду копії документів, які стали підставою для вчинення виконавчого напису, однак ксерокопія кредитного договору виготовлена не з оригіналу документу, має неналежну якість, що унеможливлює його перегляд. При цьому, приватний нотаріус не подала до суду документи, які б свідчили про безспірність заборгованості, що виникла не більше трьох років до дня звернення щодо вчинення виконавчого напису та права вимоги відповідача 1 за кредитним договором.

Відповідач 1 надав приватному нотаріусу лише ксерокопію кредитного договору та виписку з особового рахунку позивача станом на 11 березня 2020 року, з зазначенням загальних сум залишку заборгованості, без детального помісячного розрахунку (далі - також виписка, а.с. 101).

5. Норми права, які застосував суд такі.

Нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом (стаття 18 Цивільного кодексу України, далі - також ЦК).

Вчинюючи виконавчі написи, нотаріус відповідно до закону встановлює та офіційно визнає факт наявності певної безспірної заборгованості та викладає такий свій висновок у відповідному нотаріальному акті - документі (виконавчому написі), що одночасно є підставою для примусового виконання (пункт 3 частини 1 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження»).

Нотаріуси вчиняють виконавчі написи (пункт 19 частини 1 статті 34 Закону України «Про нотаріат»).

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється цим Законом та іншими актами законодавства України. (частина 1 статті 39 Закону України «Про нотаріат»).

Нотаріальна дія або відмова у її вчиненні оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії (частина 1, 2 статті 50 Закону України «Про нотаріат»).

Для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України (частина 1, 2 статті 87 Закону України «Про нотаріат»).

Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років (частина 1 статті 88 Закону України «Про нотаріат»).

Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості (пункт 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, далі - також Перелік).

Для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів (пункт 1.1 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за № 296/5, далі - також Порядок).

Нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем ; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років (пункт 3.2. глави 16 Порядку).

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172 (пункт 3.2. глави 16 Порядку).

Якщо для вимоги, за якою вчиняється виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис вчиняється у межах цього строку (пункт 3.3. глави 16 Порядку).

Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу (пункт 3.4. глави 16 Порядку).

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172 (пункт 3.5. глави 16 Порядку).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина 1, 5, 6 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України, далі -ЦПК).

6. Мотиви з яких виходив суд.

6.1. Мотиви задоволення позову в частині позовних вимог такі.

Системний аналіз норм зазначених у пункті 5 мотивувальної частини цього рішення свідчить, що нотаріус у межах реалізації наданих йому юрисдикційних повноважень не вирішує спорів про право, проте, здійснюючи повноваження у сфері безспірної юрисдикції, має встановлювати наявність або відсутність певного юридичного складу в межах вчинюваної ним відповідної нотаріальної дії у випадках і в порядку, встановлених ЦК, Законом України «Про нотаріат».При цьому безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком, за процедурою встановленою Порядком.

Суд відмічає, що відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення, як й повинна бути безспірною заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем. Боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи у частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису. Ознакою безспірності вимоги є відсутність заперечень боржника щодо заборгованості та її розрахунку, а також відсутності будь - яких суперечностей у поданих документах. На підтвердження безспірності заборгованості нотаріусу мають бути подані документи, що свідчать про визнання боржником вимог кредитора. Тобто нотаріус повинен упевнитися в розумінні боржником пред`явлених до нього вимог і визнання їх.

Суд зазначає, що підставою вчинення виконавчого напису стали документи, що подані приватним нотаріусом: заява про вчинення виконавчого напису, без зазначення дати; ксерокопія кредитного договору; копія претензії від 25 серпня 2020 року; виписка.

Разом з тим серед документів, наданих приватним нотаріусом для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал посвідченого договору, а надана нотаріусом ксерокопія кредитного договору не є оригіналом, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Суд констатує, що відповідач 1 надав приватному нотаріусу лише виписку, з зазначенням загальних сум заборгованості, без детального помісячного розрахунку, періоду заборгованості за останні три роки до часу звернення до приватного нотаріуса. Натомість оригінал кредитного договору для вчинення виконавчого напису відповідачем 1 наданий не був.

Суд звертає увагу, що відповідачами на виконання ухвали від 15 лютого 2021 року не забезпечено подання до суду інших доказів, на підтвердження подання документів, передбачених законом, які б давали можливість вчинити приватним нотаріусом виконавчий напис у встановленому законом порядку.

Отже, приватному нотаріусу не подані документи, що підтверджують безспірність заборгованості позивача та встановлюють прострочення виконання зобов`язання, й відповідно призвело до не дотримання вимог закону при вчиненні виконавчого напису.

Відтак, оскільки у поданій нотаріусу для вчинення виконавчого напису виписці з із зазначенням суми заборгованості за кредитним договором не міститься детального розрахунку заборгованості, нарахування процентів, пені, та трирічного періоду нарахувань, така виписка не є доказом безспірності заборгованості, як і відсутні докази того, що безспірність заборгованості була належним чином підтверджена відповідачем 1 при подачі документів приватного нотаріусу.

Таким чином, відповідачами не надано до суду доказів на підтвердження подання документів, передбачених законом, які б давали можливість вчинити виконавчий напис у встановленому законом порядку.

6.2. Мотиви відмови у задоволенні позову в частині позовних вимог такі.

Суд відмічає, що вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Суд зазначає, що позивач, як особа, яка на власний розсуд розпоряджається своїми процесуальними правами на звернення до суду за захистом порушеного права, визначає суб`єктний склад сторін спору, заявляючи свої вимоги до тієї особи, яка призвела до порушення такого права. При цьому, такі позовні вимоги повинні бути пред`явлені до тієї особи, рішення, дії чи бездіяльність якої призвела до порушення права, оскільки лише у такому випадку обраний спосіб захисту права вважатиметься ефективним.

Водночас, у спорах між боржниками і стягувачами, прав та інтересів яких стосуються нотаріальні дії чи акт, зокрема про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, належним відповідачем є стягувач (кредитор) на користь якої було вчинено виконавчий напис, оскільки предметом позову є спір про право. Нотаріус можу бути залучений до розгляду таких справ в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Отже, позивач помилково визначив суб`єктний склад сторін по справі, так як частина вимог випливає не виключно з підстав порушення приватним нотаріусом правил вчинення відповідної нотаріальної дії.

Відтак, суд констатує, що пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову в частині вимог до приватного нотаріуса та вирішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача 1.

7. Суд застосовує таку практику Верховного суду.

Такі висновки, узгоджуються з правовими позиціями викладеними Верховним Судом у постановах від: 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц; 12 квітня 2021 року по справі 279/2569/19.

8. Висновок суду такий.

З огляду на зазначене суд доходить висновку, що позовну заяву належить задовольнити частково.

9. Розподіл між сторонами судових витрат такий.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина 1 статті 141 ЦПК).

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 804 гривні 40 копійок, які суд стягує з відповідача 1 на користь позивача, оскільки позовна заява задоволена у частині вимог до відповідача 1.

Керуючись статтями 141, 259, 263-265 ЦПК, суд,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 (місце проживання квартира АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (ЄРДПОУ 36799749, місцезнаходження: будинок 5-Б, по вулиці Кудрявський Узвіз, міста Київ), приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Секістової Тетяни Іванівни (місцезнаходження кабінет 7, будинку АДРЕСА_2 ) третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Щербаков Юрій Сергійович (місцезнаходження офіс 1, будинку АДРЕСА_3 ) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню – задовольнити частково.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №543 вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Секістовою Тетяною Іванівною 04 вересня 2020 року щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» заборгованості у розмірі 70904 гривень 24 копійки.

У задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Секістової Тетяни Іванівни - відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору у розмірі 804 гривні 40 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, через Іванівський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду апеляційної скарги.

Повне судове рішення складене 28 травня 2021 року.

СуддяО. О. Кравчук