Рішення № 97294800, 18.05.2021, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/24972/20

Провадження № 2/686/1849/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2021 року Хмельницький міськрайонний суд

Хмельницької області в складі:

головуючого судді Мазурок О.В.

при секретарі Іщук В.Ю.

за участі: позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя, просить визнати об`єктом спільної сумісної власності подружжя квартиру АДРЕСА_1 та визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 , припинивши право власності ОСОБА_3 на ? частину цієї квартири.

На обґрунтування свого позову вказав, що він перебуває у шлюбі з ОСОБА_3 , який було зареєстровано 11 травня 2001 року. Станом на сьогодні в провадженні Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу. На даний час подружжя разом не проживає, спільне господарство не веде.

В період шлюбу до моменту звернення ОСОБА_3 до суду про розірвання шлюбу та припинення ведення спільного господарства у липні 2014 року за спільні кошти позивача та припинення ведення спільного господарства, у липні 2014 року за спільні кошти позивача та відповідача було придбано квартира АДРЕСА_1 . Право власності на квартиру було зареєстровано за ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності, номер НОМЕР_1 , видане 01.07.2014 року реєстраційною службою Хмельницького міськрайонного управління юстиції Хмельницької області.

Квартира АДРЕСА_1 являється об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, тобто ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , оскільки вона була придбана за спільні кошти під час шлюбу.

Документи про право власності на квартиру були оформлені на ім`я відповідача і знаходяться у неї. На сьогодні відповідачка проживає у спірній квартирі, його не впускає, будь-які документи чи ключі відмовляється надавати.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив. Направив до суду відзив в якому вказав, що під час перебування у шлюбі, а саме 14 березня 2014 року ОСОБА_3 уклала договір №99 про сплату пайових внесків у ЖБК «БАРВИ-2». За умовами договору ЖБК «Барви-2» взяло на себе зобов`язання організувати будівництво багатоквартирного будинку, а асоційований член кооперативу - ОСОБА_3 сплатила на користь кооперативу відповідно до додатку №1 до договору №99 від 14.03.2014 року грошові кошти в сумі 245256 грн. у строки передбачені додатком до 14.03.2014 року – 100000 грн. та до 18.03.2014 року 145256 грн.

Відповідно до квитанцій №Н508095 від 14.03.2014, №Н508160 від 17.03.2014 року та №10-2886450/С від 10.06.2014 року ОСОБА_3 сплатила 246086 грн. згідно укладено договору на користь ЖБК «Барви-2».

16 червня 2014 року було складено акт прийому передачі та надано довідку на ім`я ОСОБА_3 за якими вона повністю сплатила пайовий внесок та претензій до неї не мають.

В даному випадку слід дослідити та врахувати походження грошових коштів за які здійснено внесення пайового внеску за спірне майно. Грошові кошти були надані матір`ю ОСОБА_3 громадянкою ОСОБА_5 та її чоловіком громадянином Італії ОСОБА_6 . Грошові кошти були частково перераховані на рахунок ОСОБА_3 та частково передані довіреною особою. Платіж в сумі 10000 Євро був перерахований на банківський рахунок ОСОБА_3 відповідно до закордонного банківського переказу /чек у євро та інших валютах від 21.02.2014 року, які 24.02.2014 року банком платника були перераховані на рахунок ОСОБА_3 , що підтверджується нотаріальним перекладом руху коштів по рахунку 1000/2905 від 10.06.2014 року та переказом/чеком від 21.02.2014 року. Інша частина коштів в сумі 10000 Євро, яку через довірених осіб було передано гр. ОСОБА_3 було позичено 26.02.2014 року її матір`ю ОСОБА_7 в свого чоловіка громадянина Італії ОСОБА_6 відповідно до договору позики, який підписаний сторонами 01.03.2014 року, що підтверджується нотаріально переведеною копією договору. Крім того, відповідно до заяви громадянина Італії ОСОБА_6 він засвідчив, що позичив ОСОБА_8 гроші в сумі 10000 Євро, які вона регулярно відправляла в Україну. Також, відповідачка ОСОБА_3 отримала в дарунок від своєї матері грошові кошти в сумі 20000 Євро, якими вона в подальшому здійснила оплату пайового внеску за квартиру.

Придбання майна хоча й у період шлюбу, але за особисті кошти одного з подружжя, не може вважатися об`єктом спільної сумісної власності подружжя, а є особистою приватною власністю того з подружжя за особисті кошти якого воно придбане. Тому сам собою факт придбання спірного майна в період шлюбу не є безумовною підставою для надання такому майна статусу спільної сумісної власності подружжя. Позивач звертаючись до суду з позовом вказує, що спірну квартиру було придбану під час перебування у шлюбі за спільні кошти, однак не вказує джерело набуття коштів спільно з відповідачем.

Отже, досліджуючи джерело придбання спірної квартири логічно прийти до висновків, що квартира АДРЕСА_1 не була придбана як стверджує позивач за спільні кошти. Майно було придбане за кошти які були частково позичені матір`ю відповідачки в свого чоловіка за договором позики, який підписаний між сторонами 01.03.2014 року та в подальшому подаровані на придбання квартири та частково перераховані матір`ю відповідачки разом зі своїм чоловіком на рахунок ОСОБА_3 на банківський рахунок. А відтак твердження позивача щодо придбання квартири за спільні кошти повністю спростовується вказаними обставинами та доказами.

Заслухавши пояснення учасників процесу, свідчення свідків: ОСОБА_9 , який в судовому засіданні посвідчив, що ОСОБА_10 мама відповідачки, у 2006 році поїхала на заробітки і стала там жити з цивільним чоловіком, вона позичила ОСОБА_11 у свого співмешканця і направила через банк, потім передала ще 10000 Євро, він не знає, чи знав позивач, що мама відповідачки передає кошти доньці; свідка ОСОБА_12 , який в судовому засіданні посвідчив, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 спочатку жили добре, дядько вислав ОСОБА_13 3000 дол. США, потім надав ще одну тисячу доларів США, він особисто дав 800 доларів США та 40000 гривень на ремонт квартири; свідка ОСОБА_14 , яка в судовому засіданні посвідчила, що вона дала ОСОБА_13 на купівлю квартири 2000 доларів США; свідка ОСОБА_15 , який в судовому засіданні посвідчив, що він працював разом з ОСОБА_1 також він допомагав робити ремонт в квартирі ОСОБА_13 , з його дружиною він не знайомий, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав: судом об`єктивно встановлено, що 11 травня 2001 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було укладено шлюб.

Відповідно до Інформаційної довідка від 11.08.2020 року з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкту нерухомого майна - за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване право власності на квартиру АДРЕСА_1 .

Згідно ч.ч.3,4 ст.368 ЦК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю,якщо інше не встановлено договором або законом. Майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім`ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності, незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до ч. 1 ст. 61 СК України об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Частиною 1 ст. 69 СК України визначено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Частиною 1 ст. 70 СК України визначено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

За змістом ч. 1 ст. 71 СК України майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

З роз`яснень, Пленуму Верховного Суду у пунктах 23, 24 постанови від 21 грудня 2007 року №11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя", вбачається, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. До складу майна, що підлягає поділу, включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов`язаннями, що виникли в інтересах сім`ї (ч. 4 ст. 65 СК України).

Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обовязків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 отримав грошові перекази (допомога родичів) в розмірі 3500 дол. США від ОСОБА_16 у період з 05.03.2014 року по 21.07.2014 року.

ОСОБА_3 отримала грошові перекази від ОСОБА_6 , ОСОБА_17 : 18.02.2014 року на суму 10000 Євро, 06.03.2014 року – 500 Євро та 27.03.2014 року – 800 Євро.

Доказів тому, що саме ці кошти ОСОБА_1 та ОСОБА_3 витратили на придбання квартири АДРЕСА_1 , до суду не надано.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що слід визнати об`єктом спільної сумісної власності подружжя квартиру АДРЕСА_1 та визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 , припинивши право власності ОСОБА_3 на ? частину цієї квартири.

Керуючись ст.ст. 60,69,70, 71 СК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», ст.ст. 10, 13, 18, 81, 258, 259, 263-265, 354 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити.

Визнати об`єктом спільної сумісної власності подружжя квартиру АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 , припинивши право власності ОСОБА_3 на ? частину цієї квартири.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 6306 гривень 00 копійок сплоченого судового збору.

Зобов`язати управління Державної казначейської служби України у Хмельницькому районі Хмельницької області, код ЄДРПОУ 38045535, що розташоване за адресою: пров. Кам`янецький, 4, м. Хмельницький, 29016 повернути позивачу ОСОБА_1 надлишково сплачений судовий збір в сумі 504 грн. 00 коп. який був сплачений на рахунок отримувача: 31218206022490, МФО 899998, банк отримувача УК у Хмельницькому район 22030101 за квитанція №0.0.2036889787.1 від 02.03.2021 року

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 30 денний строк з дня складання повного судового рішення апеляційної скарги .

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживає в АДРЕСА_2 ;

Відповідач: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , проживає в АДРЕСА_2

Повний текст рішення складено 28.05.2021 року.

Суддя: О.В.Мазурок