Рішення № 97294545, 19.05.2021, Нетішинський міський суд Хмельницької області

Провадження № 2/679/154/2021

Справа № 679/13/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2021 року м.Нетішин

Нетішинський міський суд Хмельницької області у складі:

судді Гавриленко О.М.,

секретарі судового засідання Василюк Л.С., Мельниченко Т.М.,

номер справи 679/13/21,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» від імені і за довіреністю якого діє Відокремлений підрозділ «Хмельницька атомна електрична станція»,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ВАРШАВСЬКА 23 НЕТІШИН»,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Центр надання адміністративних послуг виконавчого комітету Нетішинської міської ради, виконавчий комітет Нетішинської міської ради,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нетішин за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» від імені і за довіреністю якого діє Відокремлений підрозділ «Хмельницька атомна електрична станція», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ВАРШАВСЬКА 23 НЕТІШИН», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Центр надання адміністративних послуг виконавчого комітету Нетішинської міської ради, виконавчий комітет Нетішинської міської ради, про визнання незаконним та скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно, скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності на нерухоме майно, витребування з незаконного володіння майна та зобов`язання передати майно,

за участю представника відповідача ОСОБА_2 ,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, який в подальшому уточнив, до Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» від імені і за довіреністю якого діє Відокремлений підрозділ «Хмельницька атомна електрична станція» (далі ВП ХАЕС ДП «НАЕК «Енергоатом»), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ВАРШАВСЬКА 23 НЕТІШИН», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Центр надання адміністративних послуг виконавчого комітету Нетішинської міської ради, виконавчий комітет Нетішинської міської ради, про визнання незаконним та скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно, скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності на нерухоме майно, витребування з незаконного володіння майна та зобов`язання передати майно.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що 18 липня 2005 року між ВП ХАЕС ДП «НАЕК «Енергоатом» та ним був укладений договір купівлі - продажу квартири АДРЕСА_1 , на підставі якого 29 липня 2005 року він його зареєстрував в комунальному підприємстві «Нетішинське бюро технічної інвентаризації», реєстраційний номер 7406169.

Позивач у позові зазначає, що з моменту купівлі даної квартири він став також співвласником допоміжних приміщень в будинку АДРЕСА_2 , а саме: горища, підвалу та нежитлового приміщення першого поверху, які призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців, оскільки в силу Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не передбачено необхідності окремо кожному власнику квартири в житловому будинку здійснювати реєстрацію права власності на допоміжні приміщення, так, як вони є складовою частиною багатоквартирного будинку і існують для забезпечення експлуатації даного будинку, та не є окремим самостійним об`єктом нерухомого майна.

Однак 09 листопада 2005 року державним реєстратором комунального підприємства «Нетішинське бюро технічної інвентаризації» всупереч діючому законодавству здійснено державну реєстрацію за відповідачем права власності на горище, підвал та нежитлове приміщення першого поверху, на підставі виданого виконкомом Нетішинської міської ради свідоцтва про право власності на вищевказане нерухоме майно від 09 листопада 2005 року, реєстраційний номер 12709604.

За вказаних обставин, на переконання позивача, ВП ХАЕС ДП «НАЕК «Енергоатом» незаконно здійснив 09 листопада 2005 року реєстрацію права власності на спірне майно, чим порушив раніше набуте 18 липня 2005 року ним та іншими співвласниками даного будинку право власності на спірне майно в установленому законом порядку, оскільки приписами ч. 2 ст. 382 ЦК України передбачено, що власникам квартири у дво- або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку.

Отже, позивач переконаний, що право володіти, користуватися та розпоряджатися спірним майном, в даному випадку допоміжними приміщеннями, мають співвласники житлового будинку, а не відповідач, оскільки дані допоміжні приміщення призначені для забезпечення експлуатації та обслуговування потреб мешканців багатоквартирного будинку, так, як в них знаходяться інженерні комунікації, труби водопостачання, магістральні мережі електрообладнання, каналізаційні системи та інше обладнання, яке призначене для обслуговування всього будинку. Спірні приміщення не функціонують окремо, вони не є ізольованими від вказаних мереж багатоквартирного будинку, а є з ними одним цілим - цілісним майновим комплексом, тому воно є обслуговуючим, технологічним, допоміжним стосовно житлового будинку, в якому воно знаходиться та виключає можливість його перебування у власності відповідача.

Зважаючи на зазначене, позивач вважає, що оскільки ВП ХАЕС ДП «НАЕК «Енергоатом» без належної правової підстави заволодів спірним майном, яке в силу закону повинно належати йому та іншим співвласникам, в зв`язку з чим він та інші співвласники цього будинку позбавлені права користуватися, розпоряджатися, володіти своїм майном на власний розсуд, а тому таке майно, в силу ст. 387 ЦК України, він має право витребувати від відповідача.

За вказаних обставин позивач, посилаючись на приписи ст. ст. 15, 16, 183, 186, 215, 317 – 319, 321, 387 ЦК України, Закон України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», Закон України «Про приватизацію державного житлового фонду» просить визнати незаконним та скасувати свідоцтво про право власності ДП «НАЕК «Енергоатом» на нерухоме майно: горище, підвал, нежитлове приміщення, видане виконкомом Нетішинської міської ради від 09 листопада 2005 року №078199; скасувати рішення державного реєстратора КП НБТІ від 09 листопада 2005 року про реєстрацію за ДП «НАЕК «Енергоатом» права власності на нерухоме майно: горище, підвал, нежитлове приміщення першого поверху в будинку АДРЕСА_2 , реєстраційний номер нерухомого майна 12709604; витребувати з незаконного володіння ДП «НАЕК «Енергоатом» від імені і за довіреністю якого діє Відокремлений підрозділ «Хмельницька атомна електрична станція» та зобов`язати останніх передати безоплатно у спільну сумісну власність йому та співвласникам багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 допоміжні приміщення: горище, підвал та нежитлове приміщення першого поверху. Також просить позивач стягнути з відповідача судові витрати.

Одночасно в позові ОСОБА_1 клопотав про витребування доказів.

21 січня 2021 року позивач надав до суду заяву про усунення недоліків, зміст якої судом викладено при зазначенні у рішенні наведених позивачем обґрунтувань позову та позовних вимог останнього.

15 лютого 2021 року представник відповідача надав до суду відзив на позовну заяву, згідно якого у задоволенні позову просив відмовити. В обґрунтування своїх заперечень останній зазначив, що рішенням виконавчого комітету Нетішинської міської ради від 26 січня 2004 року №16 ВП ХАЕС надано дозвіл на будівництво житлового будинку АДРЕСА_3 .

27 липня 2004 року наказом ВП ХАЕС №1164 затверджений проект будівництва житлового будинку АДРЕСА_3 .

05 серпня 2004 складено акт приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництва об`єкта. Рішенням виконавчого комітету Нетішинської міської ради від 06 серпня 2004 №263 прийнято в експлуатацію закінчений будівництвом житловий будинок АДРЕСА_3 та затверджено вищезазначений акт.

Проект зазначеного будинку передбачав будівництво квартир покращеного планування, які за нормами надання житла, встановленими Житловим кодексом України, не підпадали під норми соціального житла, тому квартири в будинку не підлягали розподілу згідно з чергою, а запропоновані працівникам підприємства на умовах продажу за договором безпроцентної позики.

ДП «НАЕК «Енергоатом» листом від 04 серпня 2004 року №7624/04 повідомив ВП ХАЕС, що дирекція ДП «НАЕК «Енергоатом» не заперечує щодо продажу 45 квартир у новозбудованому будинку АДРЕСА_4 за відповідним погодженням Міністерства палива та енергетики України.

З метою здійснення продажу квартир працівникам ВП ХАЕС відповідно до рішення виконавчого комітету Нетішинської міської ради від 31 серпня 2004 року №298 про оформлення ДП «НАЕК» Енергоатом» права власності на житлові квартири та нежитлові приміщення таке оформлення було проведено.

У період 2004-2005 років квартири в будинку АДРЕСА_4 були продані працівникам підприємства. У власності ДП «НАЕК «Енергоатом» залишились нежиле приміщення, підвал та горище, житлового будинку по АДРЕСА_2 , на підставі свідоцтва серія НОМЕР_1 , виданого виконавчим комітетом Нетішинської міської ради 09 листопада 2005 року, яке видано на підставі рішення від 31 серпня 2004 року №298, що не заперечувалося і не оскаржувалося позивачем з того часу. Того ж дня комунальним підприємством «Нетішинське бюро технічної інвентаризації» сформовано витяг СВХ №761722 з реєстру права власності на нерухоме майно, де підтверджено за ДП «НАЕК «Енергоатом» право власності на нерухоме майно, а саме: нежиле приміщення, підсобні приміщення, підвал та горище цього житлового будинку.

Отже, на переконання представника відповідача, ДП «НАЕК «Енергоатом» набув право власності на нерухоме майно, а саме: нежиле приміщення, підвал та горище житлового будинку, за адресою: АДРЕСА_2 з дотриманням Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», підтвердженим рішенням виконавчого комітету Нетішинської міської ради, за погодженням з Міністерством палива та енергетики України.

Щодо вимоги позивача про витребування майна від відповідача, то представник останнього зазначає, що позивач необґрунтовано просить у суду витребувати з незаконного, на думку позивача, володіння ДП «НАЕК «Енергоатом» нежиле приміщення, підсобні приміщення, підвал та горище житлового будинку по АДРЕСА_2 , оскільки, з моменту затвердження 05 серпня 2004 року акта про прийняття в експлуатацію закінченого будівництва об`єкта, державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» від імені і за довіреністю якого діє відокремлений підрозділ «Хмельницька атомна електрична станція», набула право власності на житловий будинок АДРЕСА_5 , яке затверджене рішенням Нетішинської міської ради від 31 серпня 2004 року №298 про оформлення ДП «НАЕК «Енергоатом» права власності на житлові квартири та нежитлові приміщення, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 331 ЦК України.

Отже, зважаючи на той факт, що відповідач набув право власності на спірні приміщення раніше ніж позивач придбав 18 липня 2005 року квартиру, а тому останній не має підстав для набуття права власності на спірні приміщення.

Зауважує також представник відповідача на тому, що право власності на будинок № НОМЕР_2 у ДП «НАЕК «Енергоатом» виникло до початку продажу квартир у вищезгаданому будинку.

Крім того, представник відповідача вказує, що позивач у своїй позовній заяві необґрунтовано та берзпідставно зазначає, що відповідач використовує так звані спірні приміщення для власних потреб, що не відповідає дійсності. ДП «НАЕК «Енергоатом» жодним чином не чинив перешкод для користування співвласниками вищезгаданих приміщень. Відповідач добросовісно дотримуючись вимог законодавства у 2004 році набув права власності на горище, нежитлове приміщення та підвал будинку по АДРЕСА_2 , має свідоцтво про право власності на вищезазначене майно, а тому не може бути позбавлений права володіння таким майном на користь позивача чи будь-кого іншого.

На підставі наведеного представник відповідача просить у позові ОСОБА_1 відмовити.

19 лютого 2021 року позивач надав суду відповідь на відзив, у якій зазначено, що ним не заперечується, те, що відповідач набув право власності на будинок АДРЕСА_4 з моменту прийняття його в експлуатацію, однак з моменту продажу відповідачем квартир в даному житловому будинку відбулось відчуження власником свого майна, що є припиненням права власності відповідача на даний житловий будинок і одночасно підставою його виникнення у набувача. Поряд з цим, позивач зауважує, що відповідач жодним чином не зазначає у відзиві на позовну заяву, що спірні приміщення є приміщеннями загального користування -допоміжними приміщеннями, які належать усім співвласникам квартир у будинку на праві спільної сумісної власності. Також позивач вказує, що законодавством не передбачено механізму передачі у спільну власність окремо допоміжних приміщень шляхом приватизації чи викупу. На переконання позивача, оскільки спірні приміщення призначені для загального користування і є допоміжними приміщеннями, то відповідач з моменту продажу квартир в житловому будинку АДРЕСА_4 втратив право власності на дане майно, а співвласники даного будинку набули на нього право спільної сумісної власності, зокрема спільно ним володіють та користуються. Вказує також позивач, що згода співвласників на вчинення правочину щодо розпорядження спільним майном, який підлягає нотаріальному посвідченні та державній реєстрації, має бути висловлена письмово і нотаріально посвідчена, які він нікому не надавав, а тому реєстрація права власності спірних допоміжних приміщень відповідачем є незаконною. Окрім того, позивач зазначає, що не зрозумілим для нього є те, для чого відповідачу дані приміщення, оскільки він їх не використовує у господарській діяльності, при цьому позбавляє його та інших співвласників спірного майна користуватися даним майном, вчасно вживати заходів оперативного реагування на ліквідацію наслідків аварійних ситуацій у будинку.

На підставі наведеного та з підстав зазначених у позовній заяві, позивач у відповіді на відзив на позовну заяву просив його позов задовольнити повністю.

01 березня 2021 року представник відповідача надав до суду заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву в яких зазначив, що ВП ХАЕС, як балансоутримувач житлового будинку з моменту введення його в експлуатацію в серпні 2004 року набув права власності на нього, а тому у відповідності до норм ст. 319 ЦК України вправі ним розпоряджатись на власний розсуд та вчиняти щодо нього будь-які дії, в тому числі здійснити реєстрацію права власності на спірне майно. Представник відповідача у запереченнях зазначив, що дійсно ВП ХАЕС не використовує спірні приміщення у своїй господарській діяльності, водночас не чинить перешкоди для ОСББ «ВАРШАВСЬКА 23 НЕТІШИН» в доступі до спірних приміщень для усунення ним аварійних ситуацій у будинку.

На підставі наведеного та з підстав зазначених у відзиві на позовну заву, представник відповідача у запереченні на відповідь на відзив на позовну заяву просив у позові ОСОБА_1 відмовити.

01 березня та 18 травня 2021 року представники третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: виконавчий комітет Нетішинської міської ради та Центр надання адміністративних послуг виконавчого комітету Нетішинської міської ради надали до суду заяви про розгляд справи без їх участі, в них же зазначили, що при постановленні рішення по суті покладаються на розсуд суду.

09 березня 2021 року представник відповідача в судовому засіданні подав клопотання про долучення документів.

18 травня 2021 року позивач в судовому засіданні подав клопотання про долучення документів.

Будь-яких інших заяв по суті учасники справи до суду не подавали.

Ухвалою судді Нетішинського міського суду Хмельницької області від 12 січня 2021 року вказана позовна заява була залишена без руху.

Ухвалою судді Нетішинського міського суду Хмельницької області від 25 січня 2021 року вказана позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, витребувано докази.

Ухвалою Нетішинського міського суду Хмельницької області від 17 березня 2021 року підготовче провадження закрито, справу призначено до розгляду по суті.

Будь-які інші процесуальні дії судом у справі не здійснювались.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримав повністю з підстав зазначених у такому.

Представник відповідача ОСОБА_2 у судовому засіданні в задоволенні позову просив відмовити з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву та запереченнях на відповідь на відзив на позовну заяву. Додатково вказав, що житловий будинок по АДРЕСА_2 , вцілому, а також підвал, горище та нежитлове приміщення першого поверху, з моменту прийняття його в експлуатацію не змінювались, тобто не здійснювались жодні їх реконструкції та прибудови до них. Не заперечував представник відповідача того, що спірні приміщення призначені для забезпечення експлуатації та обслуговування потреб мешканців багатоквартирного будинку, так як в них знаходяться інженерні комунікації, труби водопостачання, магістральні мережі електрообладнання, каналізаційні системи та інше обладнання, яке призначене для обслуговування всього будинку. Спірні приміщення не функціонують окремо, вони не є ізольованими від вказаних мереж багатоквартирного будинку, а є з ними одним цілим - цілісним майновим комплексом.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ВАРШАВСЬКА 23 НЕТІШИН» ОСОБА_3 в судове засідання, будучи належним чином повідомлена про дату, час та місце проведення такого, не з`явилась, будь-яких заяв та клопотань до суду не подала.

Представники третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: виконавчого комітету Нетішинської міської ради та Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Нетішинської міської ради, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися, 01 березня та 18 травня 2021 року надали до суду заяви про розгляд справи без їх участі, в них же зазначили, що при постановленні рішення по суті покладаються на розсуд суду.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, встановивши фактичні обставини справи, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень на них, дослідивши та оцінивши докази, проаналізувавши норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, суд вважає, що позов слід задовольнити частково зважаючи на таке.

Судом установлено, що рішенням виконавчого комітету Нетішинської міської ради «Про надання дозволу ВП «ХАЕС» на будівництво житлового будинку АДРЕСА_3 » від 26 січня 2004 року №16 надано ВП «ХАЕС» дозвіл на будівництво житлового будинку АДРЕСА_3 (арк. спр. 101).

Наказом ВП «ХАЕС» від 27 липня 2004 року №1164 затверджено проект будівництва житлового будинку АДРЕСА_4 (арк. спр. 102).

Відповідно до акта державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництва об`єкта від 05 серпня 2004 року, затвердженого рішенням виконавчого комітету Нетішинської міської ради від 06 серпня 2004 року №263, зазначений вище будинок складається з 45 квартир по АДРЕСА_6 . Згідно із зазначеним актом фактична загальна площа 45 квартир складає 5449,3 кв.м. У вказаному акті відсутні відомості про наявність у будинку окремих нежитлових приміщень (арк. спр. 103-109).

Відповідно до даних листа керівництва ДП «НАЕК «Енергоатом» від 04 серпня 2004 року №7624/04, останнє не заперечувало щодо продажу 45 квартир у новозбудованому житловому будинку АДРЕСА_4 висококваліфікованому персоналу ВП «ХАЕС» (арк. спр. 111).

Також згідно даних листа Міністерства палива та енергетики України адресованого ДП «НАЕК «Енергоатом» від 28 липня 2004 року №05/12-1655 Мінпаливенерго не заперечувало щодо відчуження означених вище квартир (арк. спр. 112).

Рішенням виконавчого комітету Нетішинської міської ради «Про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку АДРЕСА_4 » від 06 серпня 2004 року №263 прийнято в експлуатацію закінчений будівництвом житловий будинок АДРЕСА_4 та затверджено акт державної приймальної комісії від 05 серпня 2004 року про прийняття в експлуатацію житлового будинку АДРЕСА_4 , з кількістю квартир - 45, загальною площею житлового будинку -7205,0 кв.м, загальною площею квартир – 5449,3 кв.м. Означеному житловому будинку присвоєно поштову адресу: АДРЕСА_2 . Пунктом третім вказаного рішення зазначено розпорядження про видання ДП «НАЕК «Енергоатом» свідоцтва про право власності на житловий будинок АДРЕСА_2 та четвертим пунктом рішення зобов`язано ДП «НАЕК «Енергоатом» зареєструвати свідоцтво на право власності комунальному підприємстві «Бюро технічної інвентаризації» (арк. спр. 110).

09 листопада 2005 року виконком Нетішинсьої міської ради видав для ДП «НАЕК «Енергоатом» свідоцтво на право власності на нерухоме майно серії САА №078199, а саме на: нежиле приміщення, підсобні приміщення, підвал та горище житлового будинку по АДРЕСА_6 , опис об`єкта загальна площа 1755,7 в.м; підвал, а 1, площею 662,2 кв.м; горище, а 2, площею 648,0 кв.м; підсобні приміщення, а, 445, 5 кв.м (арк. спр. 46).

На підставі даного свідоцтва комунальне підприємство «Нетішинське бюро технічної інвентаризації» зареєструвало за ДП «НАЕК «Енергоатом» право власності на нежиле приміщення, підсобні приміщення, підвал та горище житлового будинку по АДРЕСА_6 (арк. спр. 46, 47).

18 липня 2005 року ОСОБА_1 уклав з ДП «НАЕК «Енергоатом» договір купівлі-продажу трикімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_6 та став власником такої квартири (арк. спр. 10, 11). Означене також підтверджується даними витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 27 липня 2005 року (арк. спр. 12).

У подальшому 17 квітня 2020 року для обслуговування будинку АДРЕСА_6 створено ОСББ «ВАРШАВСЬКА 23 НЕТІШИН» (арк. спр. 25, 26).

У зв`язку з цим, голова ССББ звернулась з листом до Генерального директора ВП «Хмельницька АЕС», в якому просила надати інформацію щодо наявності технічної та іншої передбаченої законодавством документації на будинок АДРЕСА_6 (арк. спр. 23).

Пізніше голова ССББ звернулась з листом до Генерального директора ВП «Хмельницька АЕС», в якому повідомила, що при обстеженні будинку були виявлені недоліки в нежитлових приміщеннях, на даху та фасаді будинку, тому для прийняття на баланс будинку необхідно обстежити будинок і підготувати акт технічного стану будинку АДРЕСА_2 (арк. спр. 49).

Генеральний директор ВП «Хмельницька АЕС» ДП «НАЕК Енергоатом» 26 червня 2020 року звернувся до Нетішинської міської ради про передачу у комунальну власність об`єктів: підвалу, нежитлового приміщення першого поверху та горища, що знаходяться в будинку АДРЕСА_5 .

10 липня 2020 року виконавчий комітет Нетішинської міської ради, в особі міського голови О.Супрунюка, надав для генерального директора ВП «Хмельницька АЕС» ДП «НАЕК Енергоатом» відповідь проте, що відповідно до ст. 7 Закону України «»Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності» з державної у комунальну власність безоплатно передаються житлові будинки, а інші об`єкти передаються безоплатно за умови взяття органами місцевого самоврядування зобов`язання використовувати за цільовим призначенням і не відчужувати у приватну власність. При цьому зауважує, що згідно вимог Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» горища та підвали - допоміжні приміщення багатоквартирного будинку, які призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців. До спільного майна багатоквартирного будинку відносяться приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку. Спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників. Спільне майно багатоквартирного будинку не може бути поділено між співвласниками, і такі співвласники не мають права на виділення в натурі частки із спільного майна багатоквартирного будинку. Замовник будівництва або попередній власник будинку зобов`язаний передати паспорт об`єкта будівництва та один примірник технічної документації на будинок згідно з переліком, визначеним центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики і політики у сфері житлово-комунального господарства, співвласникам в особі їх об`єднання або особі, уповноваженій співвласниками у передбаченому цим Законом порядку. В зв`язку з чим, виконавчий комітет вважає недоцільним вносити до порядку денного засідання чергової сесії Нетішинської міської ради питання про надання згоди на прийняття з державної у комунальну власність Нетішинської міської об`єднаної територіальної громади допоміжних та технологічних об`єктів розташованих у багатоквартирному будинку АДРЕСА_2 (арк. спр. 44, 45).

16 липня 2020 року генеральний директор ВП «Хмельницька АЕС» ДП «НАЕК Енергоатом» А.Козюра повідомив голову правління ОСББ «ВАРШАВСЬКА 23 НЕТІШИН», що він звертався з листом до Нетішинської міської ради про передачу з державної у комунальну власність на баланс міської об`єднаної територіальної громади міста Нетішин трьох інвентарних об`єктів, які є невід`ємною частиною житлового будинку по АДРЕСА_2 , а саме: підвал, нежитлове приміщення першого поверху та горище будинку, однак отримав від міської ради лист, де зазначалось про недоцільність внесення до порядку денного засідання чергової сесії Нетішинської міської ради питання про надання згоди на прийняття з державної у комунальну власність Нетішинської міської об`єднаної територіальної громади даних об`єктів (арк. спр. 50).

Зважаючи на зазначене, позивач вказує на наявність підстав для скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно, скасування реєстрації права власності на нерухоме майно та витребування майна, а також його передачі, у зв`язку з чим звернувся до суду за захистом свого порушеного права.

Таким чином, спірні правовідносини з приводу права власності, що виникли між сторонами по справі, регулюються Цивільним кодексом України (далі ЦК України), Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» та Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Відповідно до положень ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 цього Кодексу передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За змістом частини першої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (частина перша статті 321 ЦК України).

Частинами першою та другої статті 369 ЦК України, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом.

Згідно до ч. 2 ст. 382 ЦК України, усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Відповідно до частини другої статті 183 ЦК України неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення.

Статтею 186 ЦК України передбачено, що річ, призначена для обслуговування іншої (головної) речі і пов`язана з нею спільним призначенням, є її приналежністю. Приналежність слідує за головною річчю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» передбачено, що допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення). Спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.

Як убачається з матеріалів справи, зокрема з планів горища, підвалу та нежитлового приміщення першого поверху, та встановлених судом обставин, в спірному підвальному приміщенні та горищі проходять комунікації, які необхідні для обслуговування будинку (арк. спр. 163-166). Спірне нежитлове приміщення на першому поверсі, згідно даних технічного паспорту є приміщенням, яке складається з приміщення конс`єржа, службового приміщення та вбиральні (арк. спр. 34-37). З матеріалів також судом установлено, що підвал, горище та нежитлове приміщення на першому поверсі є єдиним приміщенням, будь-яка частка з цього приміщення, в якому проходять комунікації не виділена, приміщення є нежитловим допоміжним приміщенням.

Як убачається з витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 09 листопада 2005 року, право власності відповідача на спірні нежитлові приміщення виникло на підставі оскаржуваного позивачем свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 09 листопада 2005 року.

Згідно з Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року №76, допоміжні приміщення житлового будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», додатку Б Держаних будівельних норм (ДБН) В.2.2-15-2005 «Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення» нежитлове приміщення - ізольоване приміщення в багатоквартирному будинку, що не належить до житлового фонду і є самостійним об`єктом нерухомого майна. Тобто в різних випадках одне і те ж приміщення може відноситись до житлового фонду і мати статус допоміжного або бути самостійним об`єктом цивільно-правових відносин, у зв`язку з чим в результаті купівлі квартир їх мешканцями право власності останніх на такі приміщення не виникає.

Згідно з ч. 4 ст. 4 ЖК УРСР до житлового фонду не входять нежилі приміщення в жилих будинках, призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру.

Так, наприклад, сходові клітини, кладові, вестибюлі можуть знаходитись як в окремих жилих, так і в нежилих приміщеннях (сходові клітини в двоповерхових квартирах або нежилих приміщеннях) та призначатись для експлуатації лише цих окремих приміщень та обслуговування їх мешканців, а не мешканців всього багатоквартирного будинку, а підвальні приміщення можуть бути обладнані для здійснення певного виду діяльності і не призначені для експлуатації будинку або побутового обслуговування мешканців (наприклад, при здійсненні торговельної діяльності тощо).

Таким чином, за змістом Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» підвальні приміщення можуть належати до допоміжних приміщень будинку та бути призначені для обслуговування будинку (розміщення в них технічного обладнання тощо), а можуть і не належати та не бути призначені для цих цілей.

Для розмежування допоміжних приміщень багатоквартирного жилого будинку, які призначені для забезпечення його експлуатації та побутового обслуговування мешканців будинку і входять до житлового фонду, та нежилих приміщень, які призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру, і є самостійним об`єктом цивільно-правових відносин та до житлового фонду не входять, слід враховувати як місце їхнього розташування, так і загальну характеристику сукупності властивостей таких приміщень, зокрема спосіб і порядок їх використання.

Так, характеристика всіх спірних приміщень, яка зазначена в наявних в матеріалах справи доказах, зокрема, схемах спірних приміщень та технічних паспортах на них, вказує на те, що спірні приміщення віднесено до допоміжних, тобто, до приміщень, використання яких пов`язане з технічною експлуатацією житлового будинку.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону, або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Виходячи з вимог ч. 2 ст. 382 ЦК України, визначено перелік майна, яке належать на праві спільної сумісної власності власників квартир або нежитлових приміщень.

Враховуючи, що нежитлові приміщення, право власності на які було зареєстровано за відповідачем, належить до допоміжних приміщень, призначених для обслуговування житлового будинку, то такі приміщення, на переконання суду, відносяться до спільної сумісної власності співвласників цього будинку.

Як зазначено у п. 3.1. ст. 3 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно від 07 лютого 2002 року, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 лютого 2002 року за №157/6445, яке діяло на момент реєстрації відповідачем спірного майна, до повноважень реєстратора віднесено, зокрема, і обов`язок встановлювати відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства. В цьому ж положенні перелічено підстави відмови для реєстрації.

Отже, реєстратор зобов`язаний був перевірити подані відповідачем документи на відповідність вимогам цього положення та на відповідність заявленим правам.

Пунктом 3.5. статті 3 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно від 07 лютого 2002 року передбачено, що державній реєстрації підлягають виключно заявлені права за умови їх відповідності чинному законодавству України і пред`явленим правовстановлювальним документам.

Отже, при проведенні реєстрації реєстратор зобов`язаний був перевірити подані відповідачем документи, що підтверджують право власності на нерухоме майно на відповідність вимогам чинного законодавства, чого не було зроблено та внаслідок чого відповідачу було оформлено право власності на спірні приміщення, які є допоміжними, тобто, такими, які на момент реєстрації були вже спільною сумісною власність всіх співвласників багатоквартирного будинку.

Ураховуючи, що позивач оскаржує свідоцтво про право власності на нерухоме майно: горище, підвал, нежитлове приміщення першого поверху, тобто, документ, на підставі якого у відповідача виникло право власності на зареєстрований 09 листопада 2005 року об`єкт цивільних прав, тому, на думку суду, права позивача ОСОБА_1 підлягають захисту шляхом визнання незаконними та скасування означеного свідоцтва про право власності на нерухоме майно: нежиле приміщення, підсобні приміщення, підвал та грище житлового будинку.

Зважаючи на зазначене, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 в частині скасування та визнання незаконним свідоцтва на право власності від 09 листопада 2005 року та скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно є обґрунтованим і таким, що підлягає до задоволення.

Задовольняючи дану позовну вимогу суд бере до уваги лист в.о.генерального директора ВП «Хмельницька АЕС» ДП «НАЕК Енергоатом» О.Клєпова, в якому останній звертався до т.в.о. президента ДП «НАЕК Енергоатом» П. ОСОБА_4 та повідомляв, що в 2004 році ВП «Хмельницька АЕС» ДП «НАЕК Енергоатом» побудовано «Житловий будинок АДРЕСА_5 . Наказом ВП ХАЕС від 25 жовтня 2004 року №1518 зазначений об`єкт був поділений на 48 інвентарних номерів: 45 квартир та три нежитлові приміщення (підвал, горище, нежитлове приміщення першого поверху). Означені квартири були реалізовані ВП ХАЕС у 2005 році за цивільно-правовими угодами купівля-продаж, а підвал, горище, нежитлове приміщення першого поверху, не використовуються у виробничому процесі ВП ХАЕС, а використовуються як допоміжні та технологічні приміщення житлового будинку АДРЕСА_4 , однак знаходяться на балансі ВП ХАЕС. В зв`язку з надходженням листа голови правління ОСББ «ВАРШАВСЬКА 23 НЕТІШИН» щодо безоплатної передачі їм означених нежитлових приміщень в будинку АДРЕСА_5 , так як в зазначених приміщеннях розміщені інженерні мережі та комунікації, які призначені для обслуговування даного будинку та ці об`єкти є невід`ємною частиною будинку, з метою врегулювання майнових питань та керуючись «Порядком списання з балансу багатоквартирних будинків», затверджених постановою КМУ від 20 квітня 2016 року №301, та у зв`язку з тим, що ВП ХАЕС не наділений повноваженнями приймати самостійно рішення з означеного питання, просить ОСОБА_5 звернутись до Міністерства енергетики України, щодо погодження на списання з балансу ВП «Хмельницька АЕС» ДП «НАЕК Енергоатом» трьох інвентарних об`єктів, які є невід`ємною частиною житлового будинку: горища, підвалу та нежитлового приміщення першого поверху (арк. спр. 190).

Також суд бере до уваги відповідь т.в.о.президента П.Котіна на означений лист, де останній зазначив, що згідно з чинним законодавством власники квартир у багатоквартирному будинку є співвласниками решти приміщень і прибудинкового обладнання, отже власником багатоквартирного будинку є усі власники квартир і нежитлових приміщень.

ВП ХАЕС ДП «НАЕК «Енергоатом» може бути балансоутримувачем нежитлових приміщень житлового будинку лише у випадку, коли держава в особі Міненерго є одноосібним власником всього будинку, закріпивши за собою право власності на всі житлові й нежитлові приміщення в будинку.

Отже, у 2004 році ВП ХАЕС не мала виділяти вищезазначені об`єкти в окремі інвентарні одиниці. Вартість будинку мала бути розподілена лише на квартири. Тобто після продажу квартир увесь житловий будинок мав вибути з балансу.

Беручи до уваги, що ВП ХАЕС у 2005 році оформив право власності на нежитлові приміщення житлового будинку АДРЕСА_4 (підвал, приміщення першого поверху, горище), а також подав відомості про них до Єдиного реєстру об`єктів державної власності (АС «Юридичні особи»), а також те, що вони є лише частиною багатоквартирного житлового будинку, списання з балансу ДП «НАЕК «Енергоатом» по ВП ХАЕС у порядку, передбаченому постановою КМУ від 20 квітня 2016 року №301, не можливе, оскільки зазначений Порядок визначає механізм списання з балансу багатоквартирних будинків, а не їх частин; відповідно до вимог абз. 4 п. 3 Порядку ініціатором списання може бути особа (особи), якій належать приміщення у цьому будинку на праві приватної власності, що суперечить дійсності - об`єкти списання перебувають у державній власності; ініціатор списання (власник) має звернутися до балансоутримувача будинку, що у нашому випадку не передбачається можливим - власник і балансоутримувач приміщень, що пропонуються до списання, в одній особі.

Враховуючи вищевикладене, т.в.о.президента П.Котін, вважає за можливе запропонувати власникам квартир звернутися до суду з метою визнання об`єктів «Підвал в будинку АДРЕСА_5 » (інв. №5124/1), «Нежитлове приміщення першого поверху в будинку АДРЕСА_5 » (інв. № 5124/2) та «Горище в будинку АДРЕСА_5 » (інв. № 5125) спільним майном багатоквартирного будинку, яке належить власникам квартир на праві спільної сумісної власності. Підставою для відображення вибуття об`єктів нерухомого майна з балансу ДП «НАЕК «Енергоатом» по ВП ХАЕС у такому випадку може бути рішення суду про задоволення вимог позивачів.

Суд відхиляє твердження представника відповідача з приводу того, що відповідач правомірно володіє спірним майном, оскільки такі суперечать приписам ст. 382 ЦК України, а також положенням Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», якими передбачено, що допоміжні приміщення багатоквартирного будинку належать на праві спільної сумісної власності власникам квартир у такому будинку та призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку. При цьому суд зауважує, що особливістю правового статусу допоміжних приміщень є те, що вони є спільною власністю власників квартир у багатоквартирному будинку в силу прямої норми закону і підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення співвласниками будь-яких додаткових дій. Зазначене виключає набуття будь-якою особою права власності на такі приміщення, як на окремий об`єкт цивільних прав.

Поряд з сум, суд звертає увагу на те, що представником відповідача на обґрунтування заперечень на позовні вимоги позивача не вірно здійснено посилання на Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 25 грудня 2015 року, оскільки такий на момент реєстрації відповідачем права власності на спірне майно – 09 листопада 2005 року не був прийнятий.

Також невірним є посилання позивача у позові на приписи Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», оскільки такий визначає правові основи приватизації державного житлового фонду, його подальшого використання і утримання. До об`єктів приватизації належать квартири багатоквартирних будинків, одноквартирні будинки, житлові приміщення у гуртожитках (житлові кімнати, житлові блоки (секції), кімнати у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів (далі - квартири (будинки), які використовуються громадянами на умовах найму. Проте, в даному випадку, позивач та інші власники квартир у багатоквартирному будинку отримали такі на підставі договорів купівлі-продажу у власність.

Вирішуючи вимогу позивача про витребування майна з чужого незаконного володіння, суд вважає, що в задоволенні такої слід відмовити, при цьому виходить з наступного.

Статтею 387 ЦК України передбачено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Згідно зі ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Відмовляючи в задоволенні даної вимоги позивача, суд виходить з того, що ці спірні приміщення належать на праві спільної сумісної власності не тільки позивачу, але і всім іншим співвласникам квартир у багатоквартирному житловому будинку, які не зверталися з такими вимогами, хоч він і не обмежений волею інших співвласників на захист свого права спільної сумісної власності. Разом з цим, наслідком скасування судом свідоцтва про право власності на спірні приміщення стало повернення спірних приміщень у спільну сумісну власність всіх власників квартир багатоквартирного будинку, які не позбавлені права вимагати усунення перешкод у користуванні власністю в разі його порушення, пред`явивши негаторний позов, що у даних правовідносинах буде ефективним способом захисту порушеного права. Зокрема оскільки, в даному випадку, спірні нежитлові приміщення належать на праві спільної сумісної власності не тільки позивачу, але і всім іншим співвласникам квартир у багатоквартирному житловому будинку, а тому захист прав у спосіб, передбачений ст. 387 ЦК України, може бути реалізований у випадку заявлення вимоги про повернення спірного нерухомого майна всім без виключення співвласникам багатоквартирного житлового будинку, а не лише позивачу у даній справі.

Щодо вимоги позивача про передання безоплатно у спільну сумісну власність йому та співвласників будинку спірного майна, то, на переконання суду, вказана вимога судом також не підлягає задоволенню, оскільки право власності на допоміжні приміщенні встановлене законом, а підтвердження цього права власності на допоміжні приміщення будинку, в даному випадку шляхом передання таких у спільну сумісну власність для позивача та співвласників будинку, не потребує додаткових дій.

Окрім того, з матеріалів справи убачається, що інші співвласники не уповноважували позивача заявляти вимогу про витребування спірного майна з чужого незаконного володіння та передання такого безоплатно у спільну сумісну власність співвласників багатоквартирного будинку.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем було заявлено позовні вимоги: дві немайнового характеру та одна майнового характеру.

Немайнові позовні вимоги позивача, а саме: про скасування свідоцтва про право власності не нерухоме майно та скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності на нерухоме майно задоволені повністю, за них позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір по 840,80 грн. за кожну, що підтверджується даними квитанцій про сплату судового збору №2068 від 13 жовтня 2020 року та №ПН2396219 від 20 січня 2021 року (арк. спр. 1, 62 ), а тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в сумі 1681,60 грн.

Поряд з цим, судом було відмовлено у позовній вимозі позивача майнового характеру, а саме: про витребування з незаконного володіння майна та зобов`язання передати майно за яку позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір в сумі 10510,00 грн., що підтверджується даними квитанції про сплату судового збору №ПН2396219 від 20 січня 2021 року (арк. спр. 62 ), а тому суд приймаючи до уваги вимоги ч. 1 ст. 141 ЦПК України, вважає за необхідне такі покласти на позивача.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» від імені і за довіреністю якого діє Відокремлений підрозділ «Хмельницька атомна електрична станція», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ВАРШАВСЬКА 23 НЕТІШИН», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Центр надання адміністративних послуг виконавчого комітету Нетішинської міської ради, виконавчий комітет Нетішинської міської ради, про визнання незаконним та скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно, скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності на нерухоме майно, витребування з незаконного володіння майна та зобов`язання передати майно– задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати свідоцтво про право власності Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на нерухоме майно: нежиле приміщення, підсобні приміщення, підвал та горище житлового будинку АДРЕСА_6 , видане виконкомом Нетішинської міської ради від 09 листопада 2005 року, серія НОМЕР_1 .

Скасувати рішення державного реєстратора комунального підприємства «Нетішинське бюро технічної інвентаризації» від 09 листопада 2005 року про реєстрацію за Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» права власності на нерухоме майно: нежиле приміщення, підсобні приміщення, підвал та горище житлового будинку АДРЕСА_6 , реєстраційний номер 12709604.

В решті позову відмовити.

Стягнути з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енерговатом» від імені і за довіреністю якого діє Відокремлений підрозділ «Хмельницька атомна електрична станція» на користь ОСОБА_1 судові витрати у виді судового збору в сумі 1681 (одна тисяча шістсот вісімдесят одна) гривня 60 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Хмельницького апеляційного суду або через Нетішинський міський суд Хмельницької області (відповідно до п.п. 15.5 п. 5 ч. 1 Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону №2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року) протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» від імені і за довіреністю якого діє Відокремлений підрозділ «Хмельницька атомна електрична станція», місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3, ЄДРПОУ 24584661.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ВАРШАВСЬКА 23 НЕТІШИН», місцезнаходження: 30100, Хмельницька область, м. Нетішин, вул. Варшавська, 23, ЄДРПОУ 43596795.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Центр надання адміністративних послуг виконавчого комітету Нетішинської міської ради, місцезнаходження: 30100, Хмельницька область, м. Нетішин, просп. Курчатова, 1/1, ЄДРПОУ 43596795.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: виконавчий комітет Нетішинської міської ради, місцезнаходження: 30100, Хмельницька область, м. Нетішин, вул. Шевченка, 1, ЄДРПОУ 053999231.

Повне судове рішення складено 28 травня 2021 року.

Суддя О.М. Гавриленко