Рішення № 97294142, 27.05.2021, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/199/20

н/п 2/766/6498/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

27.05.2021 року м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Єпішина Ю.М.,

за участю секретар судового засідання Сауляк Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Товарна біржа «Ізумруд» про визнання договору купівлі-продажу дійсним,

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Товарна біржа «Ізумруд» про визнання договору купівлі - продажу дійсним.

В обґрунтування позову позивач зазначила, що 17.04.1998 року між ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , який діяв в інтересах ОСОБА_3 відповідно до довіреності від 16.04.1998 р., посвідченої приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Рукавициною Н.В., з одної сторони, та ОСОБА_1 , з другої сторони, був укладений договір № 3885 купівлі - продажу нерухомого майна, у відповідності до умов якого ОСОБА_2 , ОСОБА_3 продали, а ОСОБА_1 купила домоволодіння з господарськими будівлями, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . Дане домоволодіння на момент укладення між сторонами договору купівлі – продажу складалось із житлового будинку, сараю, туалету, будівель та огорожі, які розташовані на земельній ділянці площею 450 кв. м. Договір № 3885 купівлі – продажу нерухомого майна від 17.04.1998 року між Відповідачами та Позивачем був укладений та зареєстрований на Херсонській товарній біржі «Ізумруд» з підстав, передбачених ст. 15 Закону України «Про товарну біржу», і нотаріально не посвідчувався. На виконання умов даного договору купівлі – продажу як Відповідачі, що діяли як продавці, так і Позивач, що діяла як покупець, повністю виконали істотні умови даного договору купівлі продажу нерухомого майна. Зокрема Відповідачі, після укладення договору купівлі – продажу та отримання від покупця коштів у сумі 15 200 ( п`ятнадцять тисяч двісті ) гривень, які відповідно до п. 3 договору складали ціну договору, звільнили домоволодіння та передали його покупцеві. У свою чергу Позивач, як покупець по договору, після підписання договору та проведення повного розрахунку з покупцями прийняла звільнене домоволодіння, зареєструвала право власності на нього у БТІ м. Херсона, зареєструвалася за даною адресою де і проживає до цього часу, здійснює фактичне володіння даним нерухомим майном, сплачуючи всі передбачені комунальні платежі та утримуючі майно в належному стані згідно з його цільовим призначенням. Під час, та після укладення договору купівлі – продажу Позивач та Відповідачі усно домовились, що у випадку виникнення будь – яких питань, зокрема щодо необхідності нотаріального посвідчення договору купівлі – продажу нерухомого майна, сторони вчинять даний договір за попередньою домовленістю щодо розподілу наявних витрат. Оскільки в Позивача виникла необхідність розпорядитись належним їй домоволодінням, Позивач звернулася до Відповідачів з пропозицією щодо нотаріального посвідчення договору від 17.04.1998 р., разом з тим Відповідачі, з посиланням на те, що вони виїхали з м. Херсона до іншого міста на постійне проживання, постійно ухилялись від вчинення даних дій. На теперішній час зв`язок з Відповідачами у Позивача взагалі втрачений. Просить суд визнати дійсним договір купівлі - продажу нерухомого майна від 17.04.1998 року № 3885, укладений та зареєстрований на Херсонській товарній біржі «Ізумруд», та визнати за нею право власності на спірне нерухоме майно.

Ухвалою від 08.04.2020 року відкрито провадження по справі з призначенням підготовчого засідання .

Ухвалою суду від 01.10.2020 року закрито підготовче провадження, та призначено справу до судового розгляду по суті на 09.12.2020 року. Також судом витребувані матеріалів інвентарної справи на домоволодіння розташоване за адресом: АДРЕСА_1 .

У судове засідання у час призначений для розгляду справи за суттю, відповідачі повторно не з`явились. Про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, зокрема шляхом направлення судових повісток про виклик за відомим суду зареєстрованим у встановленому законом порядком місцем їх проживання, опублікування оголошень на офіційному веб-сайті судової влади України: https://court.gov.ua/unknown/sud2125. Процесуальним правом надати відзив на позов або письмові пояснення по суті предмету спору не скористався. Документів, що підтверджують поважність причин їх відсутності суду не надано. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надійшло.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, причину неявки суду не повідомив.

Суд вважає за можливе ухвалити рішення про заочний розгляд справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 209 ЦК України, правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 210 ЦК України, правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Відповідно до положень ст. 657 ЦК України, договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Відповідно до положень ст. 220 ЦК України, у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Відповідно до положень ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до положень ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» № 9 від 06.11.2009 р., відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України ( 2004 року ), Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності, тому у даному випадку на момент переходу права власності правовідносини між Позивачем та Відповідачами підлягають врегулюванню за нормами Цивільного кодексу УРСР.

Відповідно до ст. 153 ЦК УРСР (в редакції 1963 року), який діяв на момент укладення правочину та підлягає застосуванню до спірних правовідносин, договір є укладеним, якщо сторонами досягнуто згоди за всіма істотними умовами. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 224 ЦК УРСР (в редакції 1963 року), за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 227 ЦК УРСР ( в редакції 1963 року), що діяв на час укладення договору купівлі-продажу від 17.04.1998 р., договір купівлі-продажу нерухомого майна - житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору ( ст. 47 ЦК УРСР ).

Відповідно до ст. 47 УРСР (в редакції 1963 року) нотаріальне посвідчення угод обов`язкове лише у випадках, зазначених у законі. Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими ч. 2 ст. 48 ЦК УРСР. Якщо одна зі сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними» ( зі змінами та доповненнями ), з підстав недодержання нотаріальної форми визнаються недійсними тільки угоди, які відповідно до чинного законодавства підлягають обов`язковому нотаріальному посвідченню, зокрема договори довічного утримання; застави, купівлі-продажу (у тому числі при придбанні на біржових торгах). Щоб не допустити неправильного визнання дійсними угод на підставі ч. 2 ст. 47 ЦК, суд повинен перевірити, чи підлягала виконана угода нотаріальному посвідченню, чому вона не була нотаріально посвідчена і чи не містить вона протизаконних умов.

Зі змісту договору купівлі - продажу нерухомого майна № 3885 від 17.04.1998 р. вбачається, що даний договір укладений у відповідності до вимог ст. 15 Закону України «Про товарну біржу, та зареєстрований Херсонською товарною біржою «Ізумруд», та відповідно до п. 10 договору подальшому нотаріальному посвідченню не підлягає, у відповідності до вимог ст. 277 ЦК , підлягає реєстрації в БТІ за місцем знаходження нерухомості ( п. 9 договору).

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про товарну біржу» в редакції, що діяла на час укладення договору купівлі-продажу, біржовою операцією визнається угода, що відповідає сукупності зазначених нижче умов: а) якщо вона являє собою купівлю-продаж, поставку та обмін товарів, допущених до обігу на товарній біржі; б) якщо її учасниками є члени біржі; в) якщо вона подана до реєстрації та зареєстрована на біржі не пізніше наступного за здійсненням угоди дня.

Угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню. Угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі. Біржові операції дозволяється здійснювати тільки членам біржі або брокерам.

Відповідно до досліджених судом письмових матеріалів справи, 17.04.1998 р. на Товарній біржі «Ізумруд» було укладено договір купівлі – продажу № 3885 домоволодіння АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 . Даний договір був зареєстрований на Товарній біржі «Ізумруд» в Журналі реєстрації біржових угод за № 3885 від 17.04.1998 р. В подальшому право власності на нерухоме майно було зареєстровано ОСОБА_1 в бюро технічної інвентаризації.

До 01.01.2003 р. виникнення права власності на нерухоме майно не пов`язувалося з його державною реєстрацією. Державна реєстрація здійснювалася за фактом права власності, яке вже виникло.

В даному випадку право власності виникло на підставі договору купівлі-продажу, який проведено у якості біржової операції між продавцями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та покупцем ОСОБА_1 , тобто фактично право власності на домоволодіння у Позивача виникло на не заборонених законом підставах.

Беручи до уваги, що єдиною перешкодою у розпорядженні своїм майном позивача є оформлення договору купівлі-продажу нерухомого майна - житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами житловою площею 40, 6 кв. м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 неналежним чином, а також враховуючи, що право власності позивача на даний будинок зареєстровано у бюро технічної інвентаризації і ніким не оспорюється, суд вважає, що у частині позовних вимог позивача щодо визнання права власності на нерухоме майно, слід відмовити.

З огляду на викладене, оскільки сторони договору домовилися щодо всіх істотних умов договору купівлі-продажу та така домовленість підтверджується наявними, дослідженими судом матеріалами справи, при цьому сторони повністю виконали умови укладеного договору, який не було нотаріально засвідчено з посиланням на положення ст. 15 Закону України «Про товарну біржу», наявні правові підстави для визнання договору купівлі-продажу від 17.04.1998 р. № 3885 житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресом АДРЕСА_1 , зареєстрований Товарною біржою «Ізумруд» дійсним.

На підставі викладеного, керуючись ст. 47, 153, 224, 227 ЦК УРСР ( в редакції 1963 р. ); ст. 209, 210, 220, 328, 392 ЦК України; 223, 253-265, 268, 353-354 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Товарна біржа «Ізумруд» ( код ЄДРПОУ 24105100, м. Херсон, вул. Соборна, буд. 2 ), про визнання договору купівлі - продажу дійсним - задовольнити частково.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна за № 3885 від 17 квітня 1998 року - житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами житловою площею 40, 6 кв. м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , укладений між продавцями ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , та покупцем ОСОБА_1 , та зареєстрований Товарною біржою «Ізумруд» за № 3885 17 квітня 1998 року.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відповідно до Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Херсонський міський суд Херсонської області.

Суддя Ю.М.Єпішин