Рішення № 97293625, 19.05.2021, Яворівський районний суд Львівської області

Справа № 944/4652/20

Провадження №2/944/633/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.05.2021 рокум.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Поворозника Д.Б.,

за участю секретаря судового засідання Климейко Л.Г.,

представника відповідача Галька Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду місті Яворові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в порядку регресу,

в с т а н о в и в:

ПАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому просить стягнути з відповідача на користь ПАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» страхове відшкодування в порядку регресу в розмірі 24 975, 20 гривень та сплачений судовий збір в розмірі 2102,00 гривень.

Позов мотивовано тим, що 15 березня 2017 року між ПАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» та ОСОБА_1 було укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, оформлений полісом № АК/2644628.24 січня 2018 року по вул. Шевченка в м. Львові поблизу АЗС «Укрнафта» сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу марки «БАЗ», номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , та транспортного засобу марки «Mercedes 410 D», номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 (забезпеченого полісом № АК/2644628 від 15 березня 2017 року). Зіткнення відбулося в результаті того, що ОСОБА_1 був не уважний, не стежив за дорожньою обстановкою, не вибрав безпечної швидкості руху на перехресті нерівнозначних доріг та не надав дорогу транспортному засобу марки «БАЗ», номерний знак НОМЕР_1 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортний засіб марки «БАЗ», номерний знак НОМЕР_1 , був пошкоджений. Постановою Яворівського районного суду Львівської області від 06 червня 2018 року встановлено вину ОСОБА_1 у порушенні Правил дорожнього руху, однак провадження у справі закрито у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення. (Крім цього, постановою встановлено, що в момент дорожньо-транспортної пригоди відповідач перебував в стані алкогольного сп`яніння, однак провадження у справі також закрито у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення). Зазначає, що така обставина, як закінчення на момент розгляду справи строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого ст. 38 КУпАП, не є реабілітуючою, тобто не обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи.Згідно із умовами полісу на підставі страхового акту - № 1800002144085, заяви про страхове відшкодування та зібраних документів, розмір виплати за пошкоджений транспортний засіб марки «БАЗ», номерний знак НОМЕР_1 , складає 24 975, 20 гривень. Позивачем відшкодовано ОСОБА_3 (власнику транспортного засобу) відповідно до умов Договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів дану суму на ремонт вказаного автомобіля, що підтверджується відповідним платіжним дорученням. З огляду на те, що відповідач спричинив дорожньо-транспортну пригоду у стані алкогольного сп`яніння, на підставі п. п. «а», «в» п. 38.1.1 ч. 38.1 ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» просить стягнути з відповідача вказану суму в порядку регресу.

Ухвалою Яворівського районного суду Львівської області від 23 листопада 2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного провадження та призначено судове засідання.

Ухвалою Яворівського районного суду Львівської області від 27 січня 2021 року задоволено клопотання представника відповідача та витребувано з архіву Яворівського районного суду Львівської області матеріали справи № 460/1607/18 про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 .

04 березня 2021 року представник відповідача адвокат Галько Р.В. подав до суду відзив на позовну заяву, у якому просив у задоволенні позову відмовити у зв`язку із його необгрунтованістю. Відзив мотивовано таким. В даному випадку позивачем не було проведено жодної оцінки розміру завданої шкоди, а лише було складено акт огляду транспортного засобу, в якому лише перераховано пошкодження. Позивачем долучено копію акту № 02/03 від 02 березня 2018 року, складеного на загальну суму 35184, 00 гривень, однак акт не містить посилання на те, який саме транспортний засіб ремонтувався, тобто не зазначено жодних даних, які б вказували на проведення ремонтних робіт саме транспортного засобу марки «БАЗ 2215», номерний знак НОМЕР_1 . Також позивачем надано рахунок № 02/03 на оплату послуг з технічного обслуговування, ідентифікатор автобуса НОМЕР_3 , який не збігається із номером кузова (ідентифікатора), зазначеного в акті огляду транспортного засобу від 25 січня 2018 року. Крім того, акт виконаних робіт не відповідає пошкодженням, зазначеним в акті огляду транспортного засобу від 25 січня 2021 року, складеного страховиком. Зазначає, що акт виконаних робіт та розрахунок страхового відшкодування не містять жодних ідентифікаційних даних транспортного засобу, отже, є неналежними доказами. Також у протоколі огляду місця події встановлено ушкодження, які відрізняються від ушкоджень ремонт яких проведено згідно з акту виконаних робіт № 02/03.

24 березня 2021 року представник позивача скерував до суду відповідь на відзив, яка мотивована таким. Твердження представника відповідача щодо не проведення оцінки розміру завданої шкоди не заслуговують на увагу, оскільки страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи, якщо за результатами проведеного огляду пошкодженого майна страховик та потерпілий досягли згоди щодо розміру страхового відшкодування. ОСОБА_3 погодився з вартістю відновлюваного ремонту, а тому виплата була здійснена без проведення експертизи. Щодо факту проведення ремонту транспортного засобу марки «БАЗ 2215», номерний знак НОМЕР_1 , таке підтверджується рахунком та актом виконаних робіт. Послуги щодо технічного обслуговування були надані ФОП « ОСОБА_4 » автобусу марки «БАЗ 2215», номерний знак НОМЕР_1 . Твердження представника відповідача про те, що вказані документи не підтверджують проведення ремонту є оціночними та не підтверджуються жодними доказами. Щодо відмінності пошкоджень транспортного засобу марки «БАЗ 2215», номерний знак НОМЕР_1 , слід зазначити, що працівником поліції було проведено огляд місця дорожньо-транспортної пригоди та встановлено пошкодження транспортного засобу для оформлення адміністративного матеріалу, а представник позивача ОСОБА_5 здійснював огляд пошкодженого автобуса для визначення вартості матеріального збитку та більш детально зафіксував вказані пошкодження.

У судове засідання представник позивача не прибув, у прохальній частині позову просить розгляд справи проводити за відсутності представника, заявлені вимоги підтримує, просить їх задовольнити.

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 не прибув, про розгляд справи повідомлений належним чином, також про причини неявки суд не повідомив.

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_6 просив у задоволенні позову відмовити з підстав наведених у відзиві на позовну заяву.

Зважаючи на викладене вище, суд вважає за можливе розглянути заяву за відсутності учасників справи, які не з`явилися.

Заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, матеріали справи про адміністративне правопорушення № 460/1607/18, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, зважаючи на таке.

Суд встановив, що відповідно до полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/2644628 від 13 березня 2007 року, між ПАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» та ОСОБА_1 було укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умовами якого, забезпеченим транспортним засобом є автомобіль марки «Mercedes 410 D», номерний знак НОМЕР_2 .

24 січня 2018 року, о 17 год 30 хв по вул. Шевченка в м. Львові біля АЗС «Укрнафта», сталася дорожньо-транспортна пригода за участю забезпеченого транспортного засобу марки «Mercedes 410 D», номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , та автомобіля марки «БАЗ», номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , що належить ОСОБА_3 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортний засіб марки «БАЗ», номерний знак НОМЕР_1 , був пошкоджений.

Зіткнення відбулося в результаті порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху України, що підтверджується постановою Яворівського районного суду Львівської області від 06 червня 2018 року у справі № 460/1607/18, де в описово-мотивувальній частині встановлено вину ОСОБА_1 .

Також встановлено, що у описово-мотивувальній частині постанови Яворівського районного суду Львівської області від 06 червня 2018 року у справі № 460/1606/18, встановлено вину відповідача у керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Однак провадження у вказаних справах про адміністративні правопорушення за ч. 1 ст. 130 та ст. 124 КУпАП відносно ОСОБА_1 було закрито в зв`язку із закінченням на момент розгляду справ про адміністративні правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених ст. 38 КУпАП. Постанови набрали законної сили 19 червня 2018 року.

Частиною 6 ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що постанова суду у справі по адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчиненні вони цією особою.

Таким чином, обставини дорожньо-транспортної пригоди, зокрема, щодо винуватості ОСОБА_1 , а також щодо його перебування в стані алкогольного сп`яніння під час вчинення дорожньо-транспортної пригоди, не потребують доказування, оскільки встановлені постановами суду у справах про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили. Зазначені обставини ОСОБА_1 та його представником також не заперечувалися під час розгляду даної цивільної справи.

Потерпіла особа ОСОБА_3 звернувся до ПАТ «Страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» з повідомленням про настання події, що має ознаки страхового випадку.

25 січня 2018 року спеціалістом відділу врегулювання ПАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» Лозинським Б.І. проведено огляд транспортного засобу марки «БАЗ», номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова – НОМЕР_4 , про що складено акт огляду транспортного засобу.

02 березня 2018 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (Виконавець) та ОСОБА_3 (Замовник) склали акт, відповідно до якого виконавець для замовника надає послуги з технічного обслуговування (ремонту) транспортного засобу на суму 35 184, 00 гривень, що підтверджується актом виконаних робіт № 02/03.

На підставі вказаного акту Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 було складено рахунок № 02/03 на оплату послуг з технічного обслуговування транспортного засобу автобуса, ідентифікатор НОМЕР_5 на суму 35 184, 00 гривень.

Згідно з страховим актом № 180000144085 від 21 березня 2018 року та розрахунком суми страхового відшкодування № 180000144085 від 21 березня 2018 року, складених ПАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», сума страхового відшкодування власнику транспортного засобу марки «БАЗ», номерний знак НОМЕР_1 , пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, ОСОБА_3 склала 24 975, 20 гривень.

На підставі складеного страхового акту та розрахунку страхового відшкодування, позивач, виконуючи свої зобов`язання за договором (полісом) № АК/2644628 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, перерахував на рахунок ОСОБА_3 суму страхового відшкодування в розмірі склала 24 975, 20 гривень, що підтверджується копією платіжного доручення №3Р022271 від 27 березня 2018 року.

30 березня 2018 року ПАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» направило відповідачу претензію щодо добровільної сплати коштів в порядку регресу у розмірі 24 975, 20 гривень.

Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

За змістом ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 1 ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Також п. 1 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана внаслідок кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно з ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, заподіяну іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.

Згідно із ст. 3 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих унаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Страхування це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до ст.979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно з ст. 27 Закону України "Про страхування", ст. ст. 993, 1191 Цивільного кодексу України до страхової організації, що сплатила страхове відшкодування за майновим страхуванням в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яку особа, яка одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяну шкоду.

Згідно із п.п. «в» п. 38.1.1 ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі.

У зв`язку з тим, що відповідач ОСОБА_1 на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди,в результаті якої отримав пошкодження належний ОСОБА_3 транспортний засіб, перебував в стані алкогольного сп`яніння, у позивача ПАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», відповідно до п. 38.1.1 «а, в» ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», яке виплатило потерпілому витрати на ремонт транспортного засобу, виникло право зворотної вимоги (регресу) до ОСОБА_1 щодо повернення виплаченого страхового відшкодування на суму 24 975, 20 гривень.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення шляхом стягнення в порядку регресу з відповідача в користь позивача сплачене страхове відшкодування у розмірі 24 975, 20 гривень.

Твердження представника відповідача ОСОБА_6 про те, що позивачем не було проведено жодної оцінки розміру завданої шкоди, суд не бере до уваги зважаючи на таке.

Частинами 1, 5, 6, 7 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом

Відповідно до п. 36.2 ст. 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

Отже, враховуючи, що законом не встановлено обов`язку визначення вартості матеріального збитку шляхом проведення експертизи, а ОСОБА_3 погодився із вартістю відновлюваного ремонту, тому виплата страхового відшкодування була здійснена без проведення експертизи.

Щодо факту проведення ремонту транспортного засобу марки «БАЗ», номерний знак НОМЕР_1 , пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, суд зазначає, що таке підтверджується копією акту виконаних робіт № 02/03 від 02 березня 2018 року та рахунком № 02/03 від 02 березня 2018 року, відповідно до яких послуги щодо технічного обслуговування були надані ФОП ОСОБА_4 транспортному засобу марки «БАЗ», номерний знак НОМЕР_1 . Суд також враховує, що перелік ушкоджень, їх характер та розташування, в акті огляду транспортного засобу, який складений 25 січня 2018 року (одразу на наступний день після дорожньо-транспортної пригоди) відносно автомобіля марки «БАЗ», номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова – НОМЕР_4 , відповідають ушкодженням, що зазначені в акті виконаних робіт, що не викликає сумнів того, що послуги з технічного обслуговування були надані саме автомобілю марки «БАЗ», номерний знак НОМЕР_1 . Крім того, твердження представника відповідача про те, що рахунок на оплату послуг з технічного обслуговування № 02/03 містить ідентифікатор - НОМЕР_5 автобуса (номер кузова), який відрізняється від того, що зазначений в акті огляду транспортного засобу - НОМЕР_4 , суд не бере до уваги, зважаючи на те, що вказана описка є технічною помилкою, допущеною під час оформлення документів. Таким чином, суд відхиляє твердження представника відповідача про відсутність документів, які підтверджують надання послуг з ремонту транспортному засобу марки «БАЗ», номерний знак НОМЕР_1 .

Щодо тверджень представника відповідача про те, що встановлені ушкодження в протоколі огляду місця події від 24 січня 2018 року, складений слідчим ВРЗуСТ СУ ГУНП у Львівській області Рокошевським А.М., відрізняються від ушкоджень, ремонт яких проведено згідно з акту виконаних робіт, на думку суду, такі є необґрунтованими, з огляду на те, що протокол огляду був складений працівником поліції поверхнево для оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення. Натомість представником ПАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» було більш детально досліджено та описано ушкодження з метою визначення вартості відновлюваного ремонту. Зокрема, суд зазначає, що в складеному протоколі огляду місця події від 24 січня 2018 року, слідчим були описані локальні ушкодження автомобіля марки «БАЗ», номерний знак НОМЕР_1 , а саме згідно з п. 17-1 вказаного протоколу локалізація пошкоджень на транспортних засобах, зокрема, в автомобіля марки «БАЗ», номерний знак НОМЕР_1 , ушкоджено правий борт в районі задніх правих коліс, вітрове скло, лівий борт. Дослідивши даний протокол огляду у сукупності з актом виконаних робіт та актом огляду, суд зазначає, що ушкодження, описані у вказаних документах фактично співпадають щодо їх розташування, локалізації та їх характеру, і не викликають сумнівів також щодо того, що ці ушкодження були завдані внаслідок удару автомобіля марки «Mercedes 410 D», номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 .

Будь-яких інших доказів відповідачем та його представником на спростування розрахунку матеріальної шкоди чи обов`язку щодо її відшкодування не надано.

Зазначені обставини, які описано вище, на думку суду є підставою для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином суд вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути сплачений судовий збір в розмірі 2102 гривень 00 копійок.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 258-268, 273, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 38 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст. ст. 1187, 1191 Цивільного кодексу України, суд

в и р і ш и в:

Позов Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» 24 975 (двадцять чотири тисячі дев`ятсот сімдесят п`ять) гривень 20 копійок шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в порядку регресу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» 2102 (дві тисячі сто дві) гривні 00 копійок судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду через Яворівський районний суд Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 24 травня 2021 року.

Повне найменування учасників справи:

позивач – Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», код ЄДРПОУ 24175269, адреса місцезнаходження: 04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 44;

відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_6 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Д.Б. Поворозник