Рішення № 97293506, 25.05.2021, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/423/21

Провадження № 2/456/607/2021

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25 травня 2021 року місто Стрий Львівської області

Стрийський міськрайонний суд Львівської області у складі:

головуючого – судді Микитина В.Я.,

з участю секретаря судового засідання Стасів О.Я.,

сторони та інші учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 ;

відповідач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Експерт Петролеум Україна»;

вимоги позивача – про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу;

розглянувши дану цивільну справу у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань приміщення суду, що знаходиться по вул. Т. Шевченка, буд. 89, за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, за участі уповноважених представниць відповідача – ОСОБА_2 та адвоката Толочко В.В., -

в с т а н о в и в:

Стислий виклад позицій сторін та інших учасників справи.

Позивач через свого уповноваженого представника – адвоката Брикара О.М. (ордер про надання правничої (правової) допомоги серії ВС № 1051977 від 25.01.2021 року, оригінал приєднано до матеріалів позовної заяви) 26.01.2021 року, у визначений частиною 1 ст. 233 КЗпП України строк, звернувся у Стрийський міськрайонний суд Львівської області з позовною заявою (надійшла до суду поштовим зв`язком 27.01.2021 року, вх. № 1456), в якій, з урахуванням поданої 03.02.2021 року заяви про зменшення своїх позовних вимог (надійшла до суду електронною поштою 03.02.2021 року за вх. № 1937), просить ухвалити рішення про поновлення його на посаді машиніста технологічних компресорів 4-го розряду та зобов`язання нарахувати й виплатити йому середній заробіток за час вимушеного прогулу у період з 04.12.2020 року по дату поновлення на роботі включно. Судові витрати у справі позивач просить покласти на відповідача.

Позов обґрунтовано тим, що позивач з 08.09.2020 року працював у відповідача на посаді машиніста технологічних компресорів 4-го розряду, а його робочим місцем було УКПГ-Любешів Стрийського нафтогазопромислу (с. Сихів Стрийського району Львівської області). 04.12.2020 року ввечері (після 22.00 год.) його було відсторонено від роботи у зв`язку із перебуванням на робочому місці у нетверезому стані, а 28.12.2020 року звільнено з цих підстав (пункт 7 ч. 1 ст. 40 КЗпП України). Позивач вважає своє звільнення незаконним, оскільки Акт фіксації перебування на робочому місці у нетверезому стані від 04.12.2020 року, котрий, власне й став підставою для такого його звільнення, не містить жодних відомостей щодо видимих ознак алкогольного сп`яніння, регламентованих діючими нормативно-правовими актами з цього приводу, а тому встановити стан алкогольного сп`яніння без фахівця у галузі медицини було неможливим. Натомість такий фахівець під час його огляду на стан алкогольного сп`яніння відповідачем не залучався. Позивач зазначає, що спиртних напоїв протягом усього робочого дня 04.12.2020 року, котрий на його переконання тривав з 08.00 год. по 20.00 год. включно, не вживав, а після закінчення цього робочого дня – о 22.10 год., відповідачем з незрозумілих причин було проведено огляд на стан сп`яніння, що, на його переконання, не може свідчити про перебування у нетверезому стані саме на робочому місці. Вказує, що у цей робочий день і після його закінчення він почував себе погано, оскільки застудився, а тому вжив медичний препарат, у зв`язку з чим засіб вимірювальної техніки «АлкоФор 307» й показав позитивний результат. Позивач звертає увагу суду також на ту обставину, що засіб вимірювальної техніки «АлкоФор 307», за допомогою котрого проводився його огляд на стан сп`яніння, не є тим спеціальним засобом, котрий сертифікований у визначеному законом порядку для встановлення в особи стану сп`яніння, а передбачений у такому випадку його медичний огляд на стан сп`яніння не проводився. Тому позивач переконаний, що його звільнення відбулося без належної на те підстави, без з`ясування усіх обставин притягнення його до дисциплінарної відповідальності, а застосований до нього такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення вважає не співмірним, виходячи із засад розумності та справедливості. Відтак, позивач наполягає на його поновленні на займаній посаді із стягненням на його користь з відповідача середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу та, виходячи із положень ст. ст. 40, 46, 147, 233, 235 КЗпП України, просить свій позов задовольнити.

Відповідач через свою уповноважену представницю – адвоката Толочко В.В. . (ордер про надання правничої (правової) допомоги серії АА № 1083654 від 23.02.2021 року, оригінал приєднано до матеріалів відзиву на позовну заяву) у запропоновані судом строк та порядку, а саме 23.02.2021 року подав відзив на позовну заяву до нього про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу (надійшов до суду поштовим зв`язком 26.02.2021 року за вх. № 3699), у котрому проти зазначеного позову заперечує у повному обсязі. Заперечення відповідача проти позову обґрунтовані виконанням позивачем своїх посадових обов`язків із підвищеною небезпекою, у зв`язку з чим відповідач ще з самого початку працевлаштування довів до усіх працівників, у тому числі й працівників УКПГ-Любешів Стрийського нафтогазопромислута до позивача зокрема, діючу в організації Політику щодо заборони вживання алкоголю на робочому місці, а додатково, Правилами внутрішнього трудового розпорядку, з котрими їх усіх ознайомлено, було ще й передбачено виключне застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення у випадку перебування працівника на робочому місці у нетверезому стані, без жодної альтернативи. Однак позивач таких особливих вимог відповідача як роботодавця до умов праці, незважаючи на обізнаність з ними, не дотримався, зокрема при черговому проведенні огляду працівників УКПГ-Любешів Стрийського нафтогазопромислу, котрі перебували зазначеної доби у зміні, на стан сп`яніння за допомогою сертифікованого в Україні газоаналізатора «АлкоФор 307», що мав місце ввечері 04.12.2020 року, у позивача було виявлено вміст алкоголю в організмі у розмірі 0.310 проміле при допустимих 1,999 проміле. Про зазначену обставину комісією було складено Акт фіксації перебування на робочому місці у нетверезому стані від 04.12.2020 року. Такий свій стан позивач визнав, зазначивши про те, що вживав медичний препарат від застуди, однак котрий саме препарат, не зміг пояснити, як і надати упаковку від нього. Враховуючи ту обставину, що вживання на робочому місці медичних препаратів, котрі знижують увагу та швидкість реакції, також заборонено й прирівнюється до вживання алкоголю, позивача було невідкладно відсторонено від роботи та запрошено замість нього іншого працівника. У подальшому він перебував на лікарняному, а після виходу з лікарняного, його у визначений чинним КЗпП України місячний строк з дати вчинення дисциплінарного проступку було звільнено із займаної посади на підставі пункту 7 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, тобто застосовано єдиний допустимий Правилами внутрішнього трудового розпорядку організації захід дисциплінарного стягнення у випадку появи на робочому місці у нетверезому стані, що з урахуванням особливих умов праці на цьому підприємстві, є співмірним. Відповідач звертає увагу суду ще й на ту обставину, що позивач вводить усіх в оману, стверджуючи про тривалість робочого дня 04.12.2020 року з 08.00 год. до 20.00 год., оскільки з часу посилення в Україні протиепідемічних заходів з метою запобігання розповсюдженню коронавірусної інфекції, а саме з жовтня 2020 року, за погодженням безпосереднього керівника, як це передбачено трудовими договорами працівників та Правилами внутрішнього трудового розпорядку, було змінено робочий графік працівників УКПГ-Любешів Стрийського нафтогазопромислу ТзОВ «Експерт Петролеум Україна», котрий тривав 24 години й мав місце добу через три, що також не впливало жодним чином на загальну кількість робочих годин у місяці та нарахування й виплату працівникам заробітної плати. Саме за таким робочим графіком працював позивач з жовтня 2020 року, як усі інші працівники відповідача, у зв`язку з чим його огляд на стан сп`яніння проводився 04.12.2020 року о 22.10 год. у робочий час. З огляду на вказане, відповідач просить відмовити у позові у повному обсязі.

Позивач через свого уповноваженого представника – адвоката Брикара О.М. із значним пропуском запропонованого судом строку, проте у визначеному судом порядку, подав відповідь на відзив відповідача на його позовну заяву про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу (надійшов до суду електронною поштою 23.03.2021 року за вх. № 5495), з котрим одночасно, всупереч положенням ч. 1 ст. 127 ЦПК України, не було подано заяву про поновлення процесуального строку на подання такого документа.

У свою чергу, відповідач через свою уповноважену представницю – адвоката Толочко В.В. у запропоновані судом строк та порядку, а саме 06.05.2021 року подав заперечення на відзив на позовну заяву до нього про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу (надійшов до суду поштовим зв`язком 12.05.2021 року за вх. № 9058), у котрому, з-поміж іншого, просив відповідь позивача на відзив відповідача на його позовну заяву до ваги не приймати й залишити такий документ без розгляду на підставі ч. 2 ст. 126 ЦПК України як такий, що поданий з пропуском встановленого процесуального строку без відповідної заяви про його поновлення та одночасного зазначення у такій заяві причин на обґрунтування пропуску цього строку.

Заяви та клопотання учасників справи.

Електронною поштою 03.02.2021 року за вх. № 1937 позивачем через свого уповноваженого представника – адвоката Брикара О.М., на виконання у такий спосіб ухвали судді від28.01.2021 року про залишення позовної заяви без руху, подано заяву про зменшення позовних вимог, у котрій він просив прийняти до розгляду позовну заяву із вимогами у зменшеному обсязі, а саме про поновлення його на посаді машиніста технологічних компресорів 4-го розряду та зобов`язання нарахувати й виплатити йому середній заробіток за час вимушеного прогулу у період з 04.12.2020 року по дату поновлення на роботі включно.

Поштовим зв`язком 23.02.2021 року відповідачем через свою уповноважену представницю – адвоката Толочко В.В., у строк для подання відзиву на позовну заяву, надійшла заява про виклик свідків (поступила 26.02.2021 року за вх. № 3699), у котрій відповідач просив викликати та допитати в якості свідків своїх працівників – ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ..

Електронною поштою 25.02.2021 року за вх. № 3535 відповідачем через свою уповноважену представницю – адвоката Толочко В.В. подано заяву про участь зазначеної представниці у судових засіданнях у цій справі в режимі відеоконференції протягом дії встановлених в Україні протиепідемічних заходів з метою запобігання розповсюдженню коронавірусної інфекції.

Електронною поштою 25.05.2021 року за вх. № 10973 позивачем через свого уповноваженого представника – адвоката Брикара О.М., на виконання у такий спосіб письмового попередження суду від 27.04.2021 року за вих. № 456/7564/2021 про неприпустимість зловживання своїми процесуальними правами й обов`язками, подано клопотання про розгляд цієї справи за відсутності позивача та його уповноваженого представника.

Інших заяв чи клопотань від учасників цієї справи, котрі б залишалися невіришеними, до суду не надходило.

Вчинені судом процесуальні дії у справі та постановлені ухвали.

Ухвалою судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області Микитина В.Я. від 28.01.2021 року вищевказану позовну заяву було залишено без руху та надано термін для виправлення її недоліків, котрий не може перевищувати десяти днів з дня отримання примірника ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області Микитина В.Я. від 04.02.2021 року вищевказану позовну заяву, з урахуванням поданої заяви про зменшення позовних вимог, прийнято до розгляду із позовними вимогами у зменшеному розмірі, а саме про поновлення його на посаді машиніста технологічних компресорів 4-го розряду та зобов`язання нарахувати й виплатити йому середній заробіток за час вимушеного прогулу у період з 04.12.2020 року по дату поновлення на роботі включно, й відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Визначено місце, дату та час судового засідання у справі щодо її розгляду по суті – приміщення Стрийського міськрайонного суду Львівської області за адресою: м. Стрий, вул. Т. Шевченка, буд. 89, 25.02.2021 року, 10.00 год..

Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області (головуючий – суддя Микитин В.Я.) від 25.02.2021 року задоволено заяву відповідача про участь однієї із його уповноважених представниць – адвоката Толочко В.В. у всіх судових засіданнях у цій справі в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку «EasyCon».

Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області (головуючий – суддя Микитин В.Я.) від 25.02.2021 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, задоволено заяву позивача про відкладення судового розгляду справи по суті на іншу дату час з метою забезпечення його права скористатися правовою допомогою свого уповноваженого представника – адвоката Брикара О.М. безпосередньо у судовому засіданні під час такого розгляду справи. Визначено місце, дату та час судового засідання у справі щодо її розгляду по суті – приміщення Стрийського міськрайонного суду Львівської області за адресою: м. Стрий, вул. Т. Шевченка, буд. 89, 23.03.2021 року, 10.00 год..

Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області (головуючий – суддя Микитин В.Я.) від 23.03.2021 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, задоволено заяву відповідача про виклик свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .. Розгляд справи по суті відкладено на підставі пункту 2 ст. 223 ЦПК України, у зв`язку із неявкою вперше належно й завчасно повідомленого позивача без повідомлення ним про причини своєї неявки. Визначено місце, дату та час судового засідання у справі щодо її розгляду по суті – приміщення Стрийського міськрайонного суду Львівської області за адресою: м. Стрий, вул. Т. Шевченка, буд. 89, 27.04.2021 року, 10.00 год..

Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області (головуючий – суддя Микитин В.Я.) від 27.04.2021 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, задоволено клопотання уповноваженого представника позивача – адвоката Брикара О.М. про відкладення судового розгляду справи по суті на іншу дату та час у зв`язку із неможливістю бути присутнім в силу попереднього контактування із особою, в якої підтвердився діагноз коронавірсуної інфекції, і таку причину неявки визнано судом поважною. Розгляд справи по суті відкладено на підставі пункту 2 ст. 223 ЦПК України. Визначено місце, дату та час судового засідання у справі щодо її розгляду по суті – приміщення Стрийського міськрайонного суду Львівської області за адресою: м. Стрий, вул. Т. Шевченка, буд. 89, 25.05.2021 року, 10.00 год.. Скеровано позивачу та його уповноваженому представнику – адвокату Брикару О.М. письмове попередження про неприпустимість зловживання своїми процесуальними правами та обов`язками й надання можливості суду вирішити справу у розумний строк.

Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області (головуючий – суддя Микитин В.Я.) від 25.05.2021 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, задоволено заяву уповноваженого представника позивача – адвоката Брикара О.М. про розгляд цієї справи по суті за їх з позивачем відсутності. Залишено без розгляду на підставі ч. 2 ст. 126 ЦПК України відповідь позивача на відзив відповідача у зв`язку із пропуском встановленого судом строку на подання такого документа й відсутності від позивача заяви про поновлення такого процесуального строку із наведенням причин на обґрунтування його пропуску.

Учасники справи належно та завчасно повідомлялись судом про місце, дату та час судового засідання по їх справі щодо її розгляду по суті, котре призначалося на 25.05.2021 року о 10.00 год., про що у справі наявні відповідні письмові підтвердження. У судове засідання щодо розгляду даної справи по суті з`явилися уповноважені представники відповідача – ОСОБА_2 та адвокат Толочко В.В., а також свідки ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ..

Інші процесуальні дії у цій справі судом не вчинялись, а ухвали не постановлялись.

Усі заяви та клопотання були вирішені судом у встановленому порядку.

Розглянувши наявні у суду матеріали справи та давши їм належу оцінку, суд вважає за можливе зазначити таке.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка є невід`ємною частиною національного законодавства держави Україна, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

Принцип справедливості судового розгляду в окремих рішеннях Європейського Суду з прав людини трактується як належне відправлення правосуддя, право на доступ до правосуддя, рівність сторін, змагальний характер судового розгляду справи, обґрунтованість судового розгляду тощо.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У свою чергую, критерії належності, допустимості, достовірності та достатності доказі регламентовані статтями 77-80 ЦПК України.

Виходячи із наведених вище норм національного процесуального законодавства, суд, перевіряючи порушення прав ОСОБА_1 за пред`явленими позовними вимогами трудового характеру, та причетність до порушення таких його прав ТзОВ «Експерт Петролеум Україна», встановив наступне.

Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин із оцінкою відповідних доказів.

Судом встановлено, що 08.09.2020 року між сторонами було укладено трудовий договір № 91-К (копія мітиться у справі, а. с. 98-108), за змістом котрого відповідач прийняв позивача як працівника, а той погодився працювати на відповідача як роботодавця, на посаді машиніста технологічних компресорів 4-го розряду на умовах, вказаних у цьому договорі, з 01.10.2020 року. Згідно пунктів 1.2., 1.4., 1.5. цього трудового договору позивач як працівник зобов`язувався використовувати свій робочий час, знання й навички для виконання своїх обов`язків у свій звичайний робочий час, а також у додатковий час, якщо це буде потрібно для належного виконання трудових обов`язків. Обсяг подових обов`язків позивача як працівника наводиться в його посадовій інструкції, що є додатком № 1 до трудового договору. Під час виконання своїх посадових обов`язків позивач як працівник повинен був дотримуватись положень трудового договору, посадової інструкції, Правил внутрішнього трудового розпорядку та Політик відповідача як роботодавця, інших внутрішніх нормативних документів. Згідно пунктів 3.1. цього трудового договору тривалість щоденної роботи визначалася графіком змінності, затвердженим начальником цеху з видобутку нафти, газу і конденсату з дотриманням установленої тривалості робочого часу за тиждень або інший обліковий період. Робочий графік міг змінюватись, коли належне виконання посадових обов`язків позивача як працівника зумовлював виконання роботи в інші години.

Згідно посадової (робочої) інструкції П-35 машиніста технологічних компресорів, затвердженої директором ТзОВ «Експерт Петролеум Україна» Сергеєвою В.К. 01.09.2020 року (копія мітиться у справі, а. с. 110-112), з котрою позивача як працівник, прийнятого на зазначену посаду, було ознайомлено під підпис, машиніст технологічних компресорів, з-поміж іншого, підпорядковується безпосередньо начальнику компресорної станції (пункт 1.5 інструкції), несе відповідальність за недотримання правил внутрішнього трудового розпорядку, охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії та протипожежного захисту (пункт 4.2. інструкції), несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання внутрішніх нормативних документів відповідача як роботодавця та розпоряджень керівника (пункт 4.4. інструкції).

Правилами внутрішнього трудового розпорядку ТзОВ «Експерт Петролеум Україна», затвердженими протоколом загальних зборів трудового колективу 01.10.2020 року за № 1 (копія міститься у справі, а. с. 113-130), з-поміж іншого передбачено, що робочий графік може змінюватись, коли належне виконання посадових обов`язків працівника зумовлює виконання роботи в інші години, що погоджується з безпосереднім керівником (пункт 5.1. Правил). Гнучкий графік роботи складається з фіксованого часу, змінного часу та часу для відпочинку. При цьому, змінний час – це час, в межах котрого працівники мають право починати й закінчувати роботу за домовленістю з безпосереднім керівником – з 08.00 год. до 20.00 год., як правило, через чотири години після початку роботи (пункт 5.3 Правил). Протягом робочого часу працівники зобов`язані виконувати роботу, обумовлену трудовим договором (пункт 5.13. Правил). За таке порушення трудової дисципліни як поява на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння, може бути застосоване як дисциплінарне стягнення лише звільнення (пункт 7.2. Правил). Дисциплінарне стягнення оголошують у наказі, з яким працівника ознайомлюють під підпис у триденний строк (пункт 7.6. Правил).

Декларацією відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці ТзОВ «Експерт Петролеум Україна» (копія мітиться у справі, а. с. 144-152) підтверджується відповідність матеріально-технічної бази та умов праці УКПГ-Любешів Стрийського нафтогазопромислу вимогам законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки під час виконання переліку робіт підвищеної небезпеки. У зв`язку з такою підвищеною небезпекою під час виконання робіт, відповідачем ведеться Політика суворого дотримання дисципліни щодо заборони вживання алкоголю на робочому місці та, відповідно, накладення суворого стягнення за вчинення такого дисциплінарного проступку, котрим інше, аніж звільнення, діючими Правилами внутрішнього трудового розпорядку відповідача не передбачено.

Як вбачається з Акта фіксації перебування на роботі у нетверезому стані, складеного 04.12.2020 року в УКПГ-Любешів старшим інженером з охорони праці і промислової безпеки Стрийського нафтогазопромислу Макаром О.І., головним інженером Стрийського нафтогазопромислу Кіца І.Р. та оператором з добування нафти і газу УКПГ-Любешів Стрийського нафтогазопромислу Турчаком Р.З. (копія міститься у справі, а. с. 131), таким зафіксовано перебування 04.12.2020 року о 22.10 год. машиніста технологічних компресорів ОСОБА_1 на робочому місці у нетверезому стані, що підтверджує результат огляду на стан сп`яніння, виконаного за допомогою приладу «АлкоФор 307» - 0,310 проміле.

У свою чергу, повірка газоаналізатора «АлкоФор 307» як засобу вимірювальної техніки, сертифікованого в Україні, стверджується свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, виданим ДП «Львівський науково-виробничий Центр стандартизації, метрології та сертифікації» Міністерства економіки України 09.12.2019 року (копія міститься у справі, а. с. 141) та Сертифікатом перевірки типу, виданого ДП «УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ» ДП «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» на період з 28.11.2017 року по 28.11.2027 року (копія мітиться у справі, а. с. 142-143).

Допитаний у судовому засіданні в якості свідка старший інженер з охорони праці і промислової безпеки Стрийського нафтогазопромислу Макар О.І. надав показання, згідно з котрими він разом із головним інженером ОСОБА_4 ввечері 04.12.2020 року прибули на УКПГ-Любешів з метою проведення огляду на стан сп`яніння працівників. Тоді у зміні перебували оператор з добування нафти і газу ОСОБА_5 та машиніст технологічних компресорів ОСОБА_1 , а також інші працівники. Їх зміна тривала з 08.00 год. 04.12.2020 року по 08.00 год. 05.12.2020 року, оскільки в силу посилення в Україні протиепідемічних заходів й проблемами з добиранням на робоче місце, попередньо було погоджено тривалість робочих змін 24 години. Усі працівники були протестовані газоаналізатором «АлкоФор 307», проте позитивний результат виявлено лише у машиніста технологічних компресорів ОСОБА_1 , у зв`язку з чим він невідкладно пройшов повторне тестування, однак результат залишався незмінним, а саме 0,310 проміле рівня алкоголю в організмі. Крім того, у нього були видимі ознаки алкогольного сп`яніння, такі як порушення координації рухів, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, а його поведінка в цілому не відповідала існуючій обстановці. З огляду на вказане, ними із залученням також оператора з добування нафти і газу ОСОБА_5 , було складено Акт фіксації перебування на роботі у нетверезому стані від 04.12.2020 року, котрим зафіксовано відповідний факт щодо машиніста технологічних компресорів ОСОБА_1 .. Також вказав на те, що жодних сумнівів у тому, що машиніст технологічних компресорів ОСОБА_1 вказаного вечора перебував на робочому місці у нетверезому стані у них не виникало.

Допитаний у судовому засіданні в якості свідка головний інженер Стрийського нафтогазопромислу ОСОБА_4 надав показання, аналогічні показанням старшого інженера з охорони праці і промислової безпеки Стрийського нафтогазопромислу Макара О.І., у тому числі й щодо видимих ознак алкогольного сп`яніння машиніста технологічних компресорів ОСОБА_1 та обставин складення ними Акта фіксації перебування на роботі у нетверезому стані від 04.12.2020 року.

Згідно пояснень, наданих позивачем у його пояснювальній записці 04.12.2020 року з приводу перебування зазначеного дня на робочому місці у нетверезому стані (копія мітиться у справі, а. с. 132), він о 22.15 год. пройшов тест на стан сп`яніння за допомогою газоаналізатора «АлкоФор 307», котрий показав позитивний результат із рівнем алкоголю в організмі 0,310 проміле. Просив такі показання зазначеного засобу вимірювальної техніки вважати недійсними, оскільки він попередньо прийняв протигрипозний медичний препарат, назву котрого не пригадує, упаковку від котрого знайти не може.

Наказом відповідача від 04.12.2020 року за № 164-К (копія мітиться у справі, а. с. 133) позивача, на підставі вищевказаних Акта фіксації перебування на роботі у нетверезому стані від 04.12.2020 року та його пояснювальної записки від 04.12.2020 року, відсторонено від виконання обов`язків. Робочу зміну 04.12.2020 року позивачу наказано вважати прогулом і оплату за роботу в цю зміну не проводити. Від ознайомлення з таким наказом позивач відмовився, про що 07.12.2020 року було складено відповідний акт (копія мітиться у справі, а. с. 134).

Допитаний у судовому засіданні в якості свідка начальник Стрийського нафтогазопромислу ТзОВ «Експерт Петролеум Україна» ОСОБА_9 надав показання, згідно з котрими машиніст технологічних компресорів ОСОБА_1 під час робочої зміни, котра тривала 24 години у період з 08.00 год. 04.12.2020 року по 08.00 год. 05.12.2020 року, дозволив собі перебувати на робочому місці – на УКПГ –Любешів у стані алкогольного сп`яніння, незважаючи на необхідність дотримання діючої в організації Політики щодо суворої заборони вживання алкоголю на робочому місці у зв`язку із виконанням робіт підвищеної небезпеки. За вчинення таких дій він був спершу відсторонений із запрошенням замість нього іншого машиніста технологічних компресорів – ОСОБА_10 , а потім й звільнений, оскільки усім працівникам відомо, що за такий дисциплінарний проступок може бути застосовано безальтернативний вид стягнення – звільнення з посади, що безпосередньо передбачено діючими Правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Допитаний у судовому засіданні в якості свідка машиніст технологічних компресорів Стрийського нафтогазопромислу ОСОБА_10 надав показання, згідно з котрими підтвердив показання начальника Стрийського нафтогазопромислу ТзОВ «Експерт Петролеум Україна» ОСОБА_9 щодо його виклику пізно ввечері 04.12.2020 року на робоче місце – на УКПГ-Любешів для заміни відстороненого машиніста технологічних компресорів ОСОБА_1 .. Зазначив також, що прибувши близько 23.00 год. на місце, він замінив останнього та приступив до виконання своїх обов`язків, хоча його робоча зміна мала розпочатись лише вранці 05.12.2020 року, а саме о 08.00 год., оскільки у той період вони усі працювали добу через три.

Наказом відповідача від 28.12.2020 року за № 172-К (копія мітиться у справі, а. с. 135) позивача, на підставі вищевказаних Акта фіксації перебування на роботі у нетверезому стані від 04.12.2020 року та його пояснювальної записки від 04.12.2020 року, звільнено з посади машиніста технологічних компресорів, у зв`язку із появою на роботі у нетверезому стані, на підставі пункту 7 ч. 1 ст. 40 КЗпП України. Позивача з таким наказом ознайомлено того ж дня під підпис, одночасно з проставленням котрого він зазначив, що не погоджується з ним.

Допитаний у судовому засіданні в якості свідка начальник компресорної станції Стрийського нафтогазопромислу ОСОБА_8 надав показання, згідно з котрими він як безпосередній керівник працівників, у жовтні 2020 року погодив зміни у робочому графіку УКПГ-Любешів, оскільки були посилені встановлені в Україні протиепідемічні заходи з метою запобігання поширенню коронавірусної інфекції, що погіршувало становище працівників з їх добиранням на робоче місце тощо. У грудні 2020 року робочий графік таких працівників становив добу через три, а робочий час становив 24 години, з урахуванням змінного часу, однак у графіках виходу на роботу працівників відображалось кількість виходів та відпрацьованих годин без відповідних погоджених змін, оскільки це на кількість таких відпрацьованих годин у місяці та на розмір заробітної плати не впливало.

Допитані у судовому засіданні в якості свідків машиніст технологічних компресорів Стрийського нафтогазопромислу ОСОБА_6 та оператор з добування нафти і газу Стрийського нафтогазопромислу ОСОБА_5 надали показання, згідно з котрими також підтвердили показання усіх вищевказаних свідків у частині зміни за погодженням із їх безпосереднім керівником – начальником компресорної станції Стрийського нафтогазопромислу Костюком А.О. робочого графіку та тривалості робочої зміни на час посилення встановлених в Україні протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню коронавірусної інфекції, котра орієнтовно з жовтня 2020 року тривала добу через три, а тривалість зміни становила 24 години. Саме по такому графіку вони усі, у тому числі й машиніст технологічних компресорів ОСОБА_1 , працювали й у грудні 2020 року. При цьому, такі погоджені з ними усіма зміни у робочому графіку ніяк не впливали на місячну кількість відпрацьованих годин та, відповідно, на розмір заробітної плати.

Норми та джерела права, а також роз`яснення, котрі застосовує суд при ухваленні даного рішення, мотиви їх застосування.

За змістом ст. 150 КЗпП України дисциплінарне стягнення може бути оскаржене працівником у порядку, встановленому чинним законодавством (глава XV цього Кодексу).

Згідно положень ст. 233, що міститься у главі XV КЗпП України, працівник може звернутись з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду у тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатись про порушення свого права, а у справах про звільнення – у місячний строк з дня вручення копії Наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. Як роз`яснюється у пункті 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів», встановлені ст. 233 КЗпП України строки звернення до суду застосовуються незалежно від заяви сторін. У кожному випадку суд зобов`язаний перевірити і обговорити причини

пропуску цих строків, а також навести у рішенні мотиви, чому він поновлює або вважає неможливим поновити порушений строк. Передбачений ст. 233 КЗпП України місячний строк поширюється на всі випадки звільнення незалежно від підстав припинення трудового договору.

У відповідності до ст. 147 КЗпП України, за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

У відповідності до ст. ст. 148, 149 КЗпП України, дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку. До застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

В силу пункту 7 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння.

Як роз`яснюється у пунктах 22, 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів», у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з`ясувати, у чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 ст. 40, пунктом 1 ст. 41 КЗпП України, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147, 147-1, 148, 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника. За передбаченими пунктом 7 ст. 40 КЗпП України підставами працівник може бути звільнений лише за появу на роботі у нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння в будь-який час робочого дня, незалежно від того, чи були вони відсторонені від роботи, чи продовжували виконувати трудові обов`язки. Для працівника з ненормованим робочим днем час знаходження на роботі понад встановлену його загальну тривалість вважається робочим. Нетверезий стан працівника може бути підтверджений як медичним висновком, так і іншими видами доказів, яким суд має дати відповідну оцінку.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 235 КЗпП України суд, у разі звільнення працівника без законної підстави, поновлює його на попередній роботі.При ухваленні рішення про поновлення на роботі суд одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу, але не більше як за один рік.

Висновок суду за результатами розгляду справи.

Аналіз зібраних та перевірених у судовому засіданні безпосередньо доказів, у їх сукупності та взаємозв`язку, безперечно свідчить про те, що позивач, перебуваючи 04.12.2020 року о 22.10 год. на робочому місці – на території УКПГ-Любешів Стрийського нафтогазопромислу (с. Сихів Стрийського району Львівської області), був у нетверезому стані, за що, відповідно, підлягав притягненню до дисциплінарної відповідальності у строки та порядку, визначеними чинним КЗпП України. Твердження останнього про попереднє вживання ним протигрипозного медичного препарату, що, на його ж переконання, пояснює позитивний результат огляду на стан сп`яніння, наведених вище обставин справи не спростовують, так як позивачем не доведено необхідність вживання цього препарату у названий робочий день, до того ж, не зазначено ані його назви, ані вжитої його кількості, що, відповідно, робить такі твердження позивача сумнівними.

Враховуючи положення, посадової інструкції позивача, котра є невід`ємною частиною укладеного з ним трудового договору, а також положення Правил внутрішнього трудового розпорядку відповідача та Політик відповідача як роботодавця позивача, на останнього накладено такий вид дисциплінарного стягнення, котрий передбачено як єдиний й безальтернативний у випадку вчинення дисциплінарного проступку саме у вигляді появи на роботі у нетверезому стані, про що позивачу було добре відомо. Відповідно, такі внутрішні нормативні документи відповідача як роботодавця позивача, з котрими той погодився, підписуючи з відповідачем трудовий договір та інші документи, пов`язані у тому числі із трудовою дисципліною, а особливо в силу підвищеної небезпеки під час виконання робіт,повністю спростовує посилання позивача про неспівмірність накладеного на нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з вчиненим дисциплінарним проступком.

Щодо тієї обставини, що перебування позивача у нетверезому стані мало місце саме у робочий час, то така жодних сумнівів у суду не викликає, оскільки як було встановлено у судовому засіданні, тривалість робочих змін та їх кількість на місяць в організації відповідача з жовтня 2020 року по січень 2021 року включно, за погодженням з безпосередніми керівниками підрозділів, у тому числі й на УКПГ-Любешів, була змінена у зв`язку із посиленням встановлених в Україні протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню коронавірусної інфекції, що також відповідало положенням укладеного з позивачем трудового договору та діючих у відповідача Правил внутрішнього трудового розпорядку. Зокрема робочий час зміни становив 24 години, а чергування змін відбувалося у порядку доба через три. Саме такого робочого графіку дотримувався позивач, будучи працівником відповідача, поряд з іншими працівниками, у тому числі й перебуваючи на роботі з 08.00 год. 04.12.2020 року. До того ж, навіть у випадку протилежного, позивач не звернув уваги на діючі у відповідача положення щодо змінного часу, зокрема на те, що не вправі був покидати своє робоче місце та вважався на такому місці до часу здачі/прийняття зміни іншим машиністом технологічних компресорів, а той прибув для цього за викликом начальника Стрийського нафтогазопромислу ТзОВ «Експерт Петролеум Україна» для заміни відстороненого позивача лише орієнтовно о 23.00 год. 04.12.2020 року, тобто вже після проведення огляду на стан сп`яніння позивача, та мав прибути для прийняття/здачі зміни о 08.00 год. 05.12.2020 року (у випадку, якщо б позивач не був відстороненим).

За таких встановлених судом обставин справи, суд не знаходить підстав для задоволення позову ОСОБА_1 та вважає, що звільнення останнього відбулося з дотриманням відповідачем вимог чинного трудового законодавства, котре визначає порядок звільнення працівників із займаних посад у зв`язку із появою на роботі у нетверезому станіна підставі пункту 7 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, і таке його звільнення ґрунтується на законі, відповідає внутрішнім нормативним документам відповідача як роботодавця позивача. Відповідно, позивач не може бути поновлений на раніше займаній посаді та йому не може бути проведена виплата середнього заробітку за час вимушеного прогулу, але не більше як за один рік.

Щодо розподілу судових витрат у справі.

Розподіл судових витрат у справі, враховуючи звільнення позивача на підставі пункту 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору за пред`явленими й прийнятими судом до розгляду позовними вимогами про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, а також відмову йому у задоволенні таких позовних вимог повністю, - слід здійснити у порядку, визначеному ч. 6 ст. 141 ЦПК України, зокрема компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Доказів понесення учасниками цієї справи інших судових витрат, пов`язаних з її розглядом, матеріали цієї справи не містять.

Керуючись ст. ст. 4-5, 10, 12-13, 77-81, 89-90, 95, 141, 209-211, 258-259, 263-265, 268, 274-275, 279 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Експерт Петролеум Україна» про поновлення на роботі на посаді машиніста технологічних компресорів 4-го розряду та стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу у період з 04.12.2020 року, - відмовити у повному обсязі.

Строк і порядок набрання рішенням суду законної сили та його оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду. Однак, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається учасниками справи через Стрийський міськрайонний суд Львівської області.

Повне найменування сторін по справі.

Позивач: ОСОБА_1 ; громадянин України; зареєстроване та фактичне місце проживання фізичної особи: 82424, Львівська область, Стрийський район, с. Угерсько; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Експерт Петролеум Україна»; місцезнаходження юридичної особи: 04071, м. Київ, Подільський район, вул. Воздвиженська, буд. 14 офіс 4; код у Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 43593050.

Дата складення повного судового рішення: 31 травня 2021 року (перший робочий день після вихідного дня, на який припало закінчення п`ятиденного строку, на який було відкладено складення повного судового рішення).

Суддя В.Я. Микитин