Ухвала суду № 97292378, 24.05.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/1754/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2021 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі: головуючого - судді Фазикош О.В., за участю секретаря судового засідання Химинець О.Я., представника відповідача Ракущинець О.А., представника позивача ОСОБА_1 , розглянувши у судовому засіданні заяву про перегляд заочного рішення від 18.08.2020 по справі №308/1754/20 за позовною заявою представника позивача АТ КБ «ПриватБанк» Гребенюк Олександра Сергійовича до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

встановив:

Відповідно до ч.6 ст.259 та ч.6 ст.268 ЦПК України 24.05.2021 року було проголошено вступну та резолютивну частини ухвали. Повний текст ухвали виготовлено та підписано 28.05.2021 року.

Представник відповідача – ОСОБА_2 – ОСОБА_3 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із заявою про перегляд заочного рішення Ужгородського міськрайонного суду від 18.08.2020р. по справі № 308/1754/20.

Заяву мотивовано тим, що заочним Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 18.08.2020 р. по справі № 308/1754/20 вирішено позовну заяву AT КБ «ПриватБанк» задовольнити, стягнути з ОСОБА_2 на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором № б/н від 14.06.2018 станом на 20.01.2020 у розмірі 203425,47 грн., стягнути з ОСОБА_2 на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» судові витрати в розмірі 3051,38 грн. З вказаним Рішенням суду відповідач не згідний, оскільки вважає, що Рішення судом прийнято помилково внаслідок неправильно поданих доказів позивачем у справі.

За твердженням представника ОСОБА_2 , повний текст рішення від 18.08.2020р. по справі № 308/1754/20 відповідач не отримував. Про його існування йому стало відомо у зв`язку з поданням позивачем позову у справі № 308/9770/20, в якому позивач мотивував заявлені позовні вимоги, зокрема, винесенням судом рішення у справі № 308/1754/20. Рішення суду у справі № 308/1754/20 від суду відповідачем не отримувалось і докази цього в матеріалах справи відсутні.

Представник заявника вказує на те, що неявка відповідача в судове засідання зумовлена об`єктивними обставинами, а саме тим що йому не було відомо про розгляд такої справи, повістку не отримував, не мав можливості залучити спеціаліста із спеціальними знаннями.

Представник відповідача в заяві про перегляд заочного рішення вказує на те, що у даній справі предметом позову є стягнення тіла кредиту, натомість судом встановлено факт наявності заборгованості за відсотками. На переконання представника відповідача вказаний висновок суду має принципове значення у взаємовідносинах між сторонами, оскільки позивач подав позов про стягнення заборгованості за відсотками у справі № 308/9770/20, де як підставу стягнення боргу доводить наявність рішення у справі № 308/1754/20.

Окрім того у заяві про перегляд заочного рішення вказано на думку відповідача на безпідставність вказаних в позові та в рішенні суду відсотків, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи Анкету заяву про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування. Вважає неможливим застосування до вказаних правовідносин правила ч.1 ст.634 ЦК України. Вказує, що відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами та порядок їх сплати. На переконання адвоката, відсутні підстави вважати, що при укладенні договору Банк дотрималося вимог, передбачених ст. ст. 12, 13 Закону України «Про споживче кредитування», про повідомлення споживача про умови Кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, які вважав узгодженими банк. Враховуючи наведене, відсутні підстави для задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по відсоткам.

При цьому в заяві про перегляд заочного рішення адвокат вказує на відсутність первинних документів, вважає, що долучені до позовної заяви матеріали не є первинними бухгалтерськими документами в силу відсутності усіх обов`язкових реквізитів, а також в силу невідповідності часу їх створення часу здійснення господарської операції.

За твердженням представника відповідача, позивачем не надано жодного документу, який би свідчив про факт видачі кредиту та факт отримання кредитних документів, що на переконання заявника виключає задоволення позову.

Заявник просить суд: поновити строк для подання заяви про перегляд заочного рішення Ужгородського міськрайонного суду від 18.08.2020р. по справі № 308/1754/20; прийняти заяву до розгляду; переглянути та скасувати заочне рішення Ужгородського міськрайонного суду від 18.08.2020р. по справі № 308/1754/20; призначити справу до розгляду в загальному порядку, в позові відмовити.

Від представника позивача по справі АТ КБ «ПРИВАТБАНК» надійшов відзив на заяву про перегляд заочного рішення. Представник позивача вважає, що судом правомірно було ухвалено заочне рішення, оскільки відповідач не з`являвся в судове засідання будучи належним чином повідомленим про час і місце судового засідання, відзиву, заяву про розгляд справи за його відсутності не подавав, про поважність причини неявки не повідомляв, заперечення позивача проти заочного розгляду справи відсутні. Вважає заочне рішення суду від 18.08.2020 законним, справедливим та обґрунтованим.

У відзиві вказано, що доказів щодо матеріальних підстав для скасування заочного рішення відповідачем не надано, договір є обов`язковим для виконання сторонами, банк повністю виконав свої зобов`язання. При цьому ОСОБА_2 було підписано заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, стверджує, що відповідачу було надано для ознайомлення Умови та правила в письмовому вигляді, що засвідчується власним підписом в Заявці про приєднання. Представник позивача зазначає, що кредитний договір укладений відповідно до норм чинного законодавства та є чинним, при його укладенні сторонами досягнуто домовленості про істотні умови договору.

При цьому у відзиві вказано і на те, що згідно виписки з карткового рахунку відповідача, останній користувався грошима, а отже отримував картку «Універсальна», відповідач частково сплачував заборгованість про що свідчить розрахунок заборгованості.

Представник банку вказує на те, що оскільки банк надав кошти шляхом встановлення кредитного ліміту, таким чином між банком і відповідачем було укладено договір який ніким не оспорений, а отже на його переконання є всі законні підстави для стягнення заборгованості з відповідача. Разом із тим, представник банку вказує на те, що правовідносини між сторонами тривають й належним чином зобов`язання не виконані та кредитором не прийняті. З матеріалів справи не вбачається, а Відповідачем не доведено відсутність заборгованості та, відповідно виконання умов договору належним чином, а тому вимоги позовної заяви підлягають задоволенню в повному обсязі. Представник банку надає виписку по рахунку, яка має статус первинного документу.

На переконання представника банку, користуючись кредитними коштами, відповідачу були добре відомі і зрозумілі умови договору, а тому його твердження щодо незнання тарифів, умов та правил не відповідають дійсності. При цьому представник банку звертає увагу на те, що Банком не заявлено вимогу про стягнення неустойки, а тому заперечення Відповідача стосовно нарахування штрафу та пені не повинні прийматися судом до уваги.

Представником відповідача по справі ОСОБА_2 , адвокатом Ракущинець А.А., до суду подано письмові пояснення. У яких представник відповідача обґрунтовує необхідність поновлення строку на звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення. Вказує, що рішення його довіритель не отримала поштою, а представник відповідача тривалий час перебував на лікарняному.

Представник відповідача ОСОБА_2 , адвокат Ракущинець А.А., в судовому засіданні підтримав заяву, просив суд, поновити строк для подання заяви про перегляд заочного рішення, скасувати заочне рішення Ужгородського міськорайонного суду від 18.08.2020 року, по справі №308/1754/20, призначити справу до розгляду в загальному порядку.

Представник Банку – ОСОБА_1 , в судовому засіданні зазначив, що підстав для скасування заочного рішення суду у справі №308/1754/20 від 18.08.2020 не має, а тому в задоволенні заяви представника відповідача слід відмовити.

Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У відповідності до ч. 3 ст.287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 1 ст.288 ЦПК України Заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Підставами скасування заочного рішення є одночасна наявність обставин поважності неявки в судове засідання відповідача та наявності істотних доказів у справі в обґрунтування заперечень проти вимог позивача.

Судом відповідно до вимог ч.6 ст. 187 ЦПК України, було встановлено зареєстроване місце проживання відповідача. Саме на встановлену адресу, судом здійснювалися направлення ухвали про відкриття провадження по справі та судові повістки.

Згідно до п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Судом вжито усіх заходів спрямованих на повідомлення відповідача про розгляд справи, однак повернулись до суду із відміткою: «ПЗТ», а неодержання таких відбулись із незалежних від суду причин.

Крім того слід зазначити, що в заяві про перегляд заочного рішення представник відповідача не заперечує правильності адреси на яку ОСОБА_2 відправлялись ухвала про відкриття провадження у справі та судові повістки.

Матеріалами справи підтверджено, що суд вживав усіх необхідних заходів для повідомлення відповідача про день та час розгляду справи. Зокрема, судом здійснювалось надсилання на адресу вказаного учасника справи судових повісток рекомендованим листом із повідомленням про вручення поштової кореспонденції. Однак такі поштові відправлення повертались до суду із відміткою «закінчення терміну зберігання». З наведеного вбачається, що не зважаючи на неодноразове повідомлення поштового відділення, про надходження судового листа, зазначене поштове відправлення відповідачем отримано не було. Відсутність такого відповідача за зазначеною адресою та неотримання поштового відправлення (його повернення за закінченням терміну зберігання) було розцінене судом як належне повідомлення про день та час розгляду справи по суті такої особи.

Окрім того виклик відповідача в судове засідання здійснювався через розміщення оголошення не офіційному веб-порталі судової влади України, на сайті Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області за посиланням: https://ug.zk.court.gov.ua/sud0712/gromadyanam//.

Таким чином відсутні підстави вважати, що відповідач не була належним чином повідомлена про день, місце та час розгляду справи, що позбавило її права взяти участь у судовому розгляді зазначеної цивільної справи та поважність причин неприбуття в судове засідання і неподання відзиву на позов нею не доведено.

Крім того,відповідно до вимог ст.288 ч 1 ЦПК України заявник при подачі даної заяви до суду , не послався на докази, які мають істотне значення для правильного вирішення справи по суті.

У заяві про перегляд заочного рішення представник відповідача вказує на те, що позивачем не надано жодного документу, який би свідчив про факт видачі кредиту та факт отримання кредитних документів, а відсутність вказаних документів виключає задоволення позову.

Разом із тим, матеріали справи містять підписану позивачем Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг ПРИВАТБАНК, від 14.06.2018 року, розрахунок заборгованості, довідка про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки яка підписаний відповідачем, довідку про видані відповідачу картки, заяви про актуалізацію даних по карті (зміна кредитного ліміту).

Зі змісту вказаних документів встановлено, що такі містять анкетні дані відповідача та її особистий підпис як на Анкеті – заяві так і на довідці про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки.

Перевіривши наведені відповідачем доводи щодо наявності, підстав для скасування заочного рішення, суд вважає, що відповідачем, його представником не наведені істотні обставини для правильного вирішення справи, та до заяви про перегляд заочного рішення не надано доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Крім того заявник не підтверджує належними та допустимими доказами, факту не отримання відповідачем кредитних коштів, тому зазначені відповідачем підстави для скасування заочного рішення є необгрунтованими.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З урахуванням вище викладеного, суд приходить до переконання, що відповідач не з`явився в судове засідання, не подав відзиву на позовну заяву, а також не надав доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, що підлягали б дослідженню в судовому засіданні, а тому підстав для скасування заочного рішення суду та призначення справи до розгляду в загальному порядку не вбачається.

У заяві про перегляд заочного рішення адвокат Ракущинець А.А., вказує на те, що повний текст рішення від 18.08.2020р. по справі № 308/1754/20 відповідач не отримував. Про його існування йому стало відомо у зв`язку з поданням позивачем позову у справі № 308/9770/20, в якому позивач мотивував заявлені позовні вимоги, зокрема, винесенням судом рішення у справі № 308/1754/20.

З пояснення представника відповідача вбачається, що відповідач дізналася про відкриття виконавчого провадження за даним рішенням у листопаді 2020 року, повний текст рішення відповідач не отримувала. Крім того, вказуючи, що про наявність існування рішення стало відомо також з позовної заяви по справі № 308/9770/20. З заявою про перегляд заочного рішення відповідач звернувся 30.12.2020 року.

За таких обставин суд приходить до висновку про можливість поновлення відповідачу строку на подання заяви про перегляд заочного рішення.

Представник відповідача зазначає, що рішенням суду від 18.08.2020 р. по справі № 308/1754/20 судом встановлено наявність заборгованості за кредитним договором, яка складається з 203 425,47 грн. заборгованості за тіло кредиту та 50 244,21 грн. заборгованості за відсотками.

При цьому, в силу вимог ч. 4 ст. 82 ЦПК України, преюдиційним рішенням є те, що набрало законної сили та ухвалене у справі, де брали участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено певні обставини. В цей же час, згідно із вимогами ч. 7 ст. 82 ЦПК України, правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду.

Окрім того, зі змісту прохальної частини позовної заяви у справі № 308/1754/20 встановлено, що позивач просив стягнути на його користь із відповідача саме заборгованість за тілом кредиту.

При задоволенні вимог позовної заяви, судом стягнуто на користь Банку із ОСОБА_2 , тіло кредиту в сумі: 203 425,47 грн., та на користь позивач стягнуто судовий збір. Проте відсотки за вказаним рішенням із відповідача на користь банку не стягувались, більше того, такої вимоги позивачем не заявлялося. При цьому, стягнення відсотків не було предметом розгляду при ухваленні заочного рішення у справі № 308/1754/20.

Отже, під час розгляду заяви про перегляд заочного рішення, судом не встановлено, що настали одночасно дві умови, передбачені ст. 288 ЦПК України для його скасування.

Крім того, сама по собі не згода з певними доказами наявними в матеріалах справи відповідачем не може бути беззаперечною підставою для скасування заочного рішення, та даючи при цьому оцінку рішення в частині порушення судом при ухваленні рішення матеріального права, що по суті є мотивами для апеляційної скарги на рішення суду, однак не наводячи при цьому, будь-яких документальних доказів своєї правової позиції.

З урахуванням вищенаведеного, суд приходить до переконання, що посилання відповідача як на підставу для скасування заочного рішення суду не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.

Таким чином, за умови не надання ним інших доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, що підлягали б дослідженню в судовому засіданні, підстав для скасування заочного рішення суду та призначення справи до розгляду в загальному порядку не вбачається.

У відповідності до ч. 3 ст. 287 ЦПК України суд може своєю ухвалою за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення залишити заяву без задоволення або скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 287 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 274, 287, 288 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволені заяви відповідача ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення від 18.08.2020 по справі №308/1754/20 за позовною заявою представника позивача АТ КБ «ПриватБанк» Гребенюк Олександра Сергійовича до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - відмовити.

Роз`яснити відповідачу її право оскаржити заочне рішення суду в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали.

Ухвала окремому апеляційному оскарженню не підлягає.

Заочне рішення може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду протягом 30 днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду О.В. Фазикош