Ухвала суду № 97292300, 27.05.2021, Рахівський районний суд Закарпатської області

Справа 305/945/21

Номер провадження 1-кс/305/194/21

УХВАЛА

27.05.2021. Слідчий суддя Рахівського районного суду Закарпатської області Марусяк М.О., при секретарі Вербещуку В.А.

з участю: прокурора Юсипа С.В.

підозрюваного ОСОБА_1

захисника Сойми І.Ю.

слідчого Білоуса І.В.,

розглянувши клопотання слідчого СВ Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області Білоуса І.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Богдан, мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, тимчасово не працюючого, невійськовозобов`язаного, раніше не судимого, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області Білоус І.В., за погодженням із прокурором Рахівського відділу Тячівської окружної прокуратури Юсипом С.В., звернувся в суд з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 .

Клопотання мотивовано тим, що ОСОБА_1 у невстановлений слідством день та час придбав пістолет марки «Mauser HSc», малокаліберну мисливську рушницю «Brevete» без номерного маркування та набої різних калібрів у кількості 684 штуки до нарізної зброї, які переніс до гаражного приміщення та житлового будинку свого дворогосподарства за адресою АДРЕСА_2 , де зберігав без передбаченого законом дозволу.

25.05.2021 року під час проведення санкціонованого обшуку за ухвалою слідчого судді Рахівського районного суду Ємчук В.Е. справа №305/886/21 від 24.05.2021 р. на території дворогосподарства за адресою: АДРЕСА_2 , у гаражному приміщенні було виявлено та вилучено пістолет марки «Mauser HSc», малокаліберну мисливську рушницю «Brevete» без номерного маркування, боєприпаси - 584 набої до нарізної зброї різних калібрів, у приміщенні спальної кімнати житлового будинку виявлено боєприпаси – 100 набоїв до нарізної зброї різних калібрів, які він незаконно зберігав на території дворогосподарства.

Відомості, щодо вказаного кримінального правопорушення були внесені до ЄРДР за №12021071140000161 від 25.05.2021 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.263 КК України та по даних матеріалах кримінального провадження було розпочато досудове розслідування.

26.05.2021 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю села Богдан, мешканцю АДРЕСА_1 , українцю, громадянину України, з середньою освітою, не одруженому, тимчасово не працюючому, невійськовозобов`язаному, раніше не судимому - повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом обшуку від 25 травня 2021 року; допитом свідка ОСОБА_2 від 26 травня 2021 року; допитом свідка ОСОБА_3 від 26 травня 2021 року; характеризуючими матеріалами; іншими матеріалами доданими до клопотання.

За вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, передбачене покарання у виді позбавлення волі строком від 3 до 7 років, яке згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.

На думку органу досудового розслідування до ОСОБА_1 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки існують ризики, передбачені ст.177 КПК України.

Так, під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, зі сторони підозрюваного ОСОБА_1 , а саме останній може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

Відповідно до п.1 ч 1 ст 177 КПК України наявність ризику переховуватися від органів досудового розслідування або суду обґрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_1 усвідомлює, що вчинений ним злочини відносяться до категорії тяжких злочинів, а також те, що йому може бути обрано покарання до позбавлення волі на строк від 3 до 7 років. Враховуючи відсутність соціальних зв`язків підозрюваного, тобто останній ніде не працює, неповнолітніх дітей або ж утриманців не має і таким чином безперешкодно може покинути місце проживання та виїхати, як за межі району так і за межі області, тим самим ухилитися від кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, а тому наявні достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Відповідно до п.3 ч 1 ст 177 КПК України наявність ризику незаконно впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні обґрунтовується тим, що з метою уникнення від відповідальності або ж зменшення міри покарання, яке загрожує підозрюваному ОСОБА_1 останній може незаконно впливати на свідків у даному провадженні шляхом погроз, залякування, шантажу або ж іншим чином з метою зміни їхніх показів або ж відмови від дачі будь-яких показів, щодо виявленого та побаченого під час проведення обшуку.

У зв`язку з вищевикладеним, є достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 може реалізувати вказані ризики, а тому застосування більш м`якого запобіжного заходу такого, як домашній арешт, особисте зобов`язання, особиста порука, застава не дадуть змогу органу досудового розслідування всебічно, повно і неупереджено дослідити всі обставини кримінального правопорушення, у розумні строки провести необхідні слідчі дії, забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, в тому числі забезпечити його явку до слідчого, прокурора чи слідчого судді та вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

За таких умов, з метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження та належної процесуальної поведінки підозрюваного, буде доцільним застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб без визначення розміру застави.

Слідчий Білоус І.В. та прокурор Юсип С.В. у судовому засіданні клопотання підтримали та просили таке задовольнити з підстав, які наведені у клопотанні.

Підозрюваний ОСОБА_1 у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання, так як таке необґрунтоване. Жодного наміру ухилятися від слідства чи суду він не має. Ппроисть врахувати, що потребує лікування і не може утримуватися в умовах ізоляції від суспільства.

Адвокат Сойма І.Ю. у судовому засіданні зазначив, що клопотання не підлягає до задоволення, оскільки є необґрунтованим. Слідчим та прокурором не доведено наявність ризиків на які вони посилаються у клопотанні. З огляду на викладене просив відмовити у задоволенні клопотання слідчого та застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Заслухавши учасників справи, вивчивши клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

У відповідності до вимог ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним чи обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищення, схову або спотворення будь-яких речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на потерпілого, свідків, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити правопорушення, в якому підозрюється чи обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першої цієї статті.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу враховуються обставини, передбачені ст.178 КПК України.

У відповідності до ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя зобов`язаний встановити чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав, вважати, що існує хоча б один із ризиків передбачених статтею 177 цього кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам зазначеним у клопотанні.

Вирішуючи подане клопотання слідчий суддя враховує також практику Європейського суду з прав людини.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Кавала проти Туреччини» (заява №28749/18) зазначив, що особа може бути затримана відповідно до пункту 1 (с) статті 5 Конвенції лише в рамках кримінального провадження з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення.

Для того, щоб арешт за обґрунтованою підозрою був виправданий не потрібно, щоб поліція отримала достатньо доказів для пред`явлення обвинувачення або для арешту, або під час перебування заявника під вартою.

Також не потрібно, щоб особі, яку затримали, в кінцевому рахунку було пред`явлено обвинувачення або представлено перед судом. Метою затримання є подальше розслідування кримінальної справи шляхом підтвердження або зняття підозр, які є підставою для затримання. Таким чином, факти, які викликають підозру, не повинні бути такого ж рівня, як ті, які необхідні для обґрунтування обвинувального вироку або навіть притягнення до відповідальності, що настає на наступному етапі процесу кримінального розслідування.

Разом із тим, «обґрунтованість» підозри, на якій засновується арешт, є важливою частиною гарантії, встановленої у пункті 1 (с) статті 5. Слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи відомостей, які б задовольняли об`єктивного спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила правопорушення. Однак те, що може бути визнано «розумним», залежить від усіх обставин. Відповідно, оцінюючи обґрунтованість підозри, необхідно встановити, чи забезпечена сутність гарантії, передбаченої пунктом 1 (с) статті 5. Отже, повинні існувати факти чи відомості про те, що заарештовану особу обґрунтовано підозрюють у вчиненні передбачуваного злочину. Термін «обґрунтованість» також означає поріг, який підозра повинна подолати, щоб задовольнити об`єктивного спостерігача щодо ймовірності звинувачень.

Так, матеріалами клопотання, зокрема копіями: протоколу обшуку від 25 травня 2021 року, у ході якого у житловому будинку за місцем фактичного проживання ОСОБА_1 виявлено вогнепальну зброю та боєприпаси; протоколів допиту свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 26 травня 2021 року, доводиться обґрунтована підозра у вчиненні підозрюваним ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України.

Дослідження цих документів у сукупності формують у слідчого судді внутрішнє переконання про те, що мали місце обставини, зазначені у клопотанні, та до вчинення кримінального правопорушення з достатньою вірогідністю може бути причетний ОСОБА_1 , що обумовлює законодавчо передбачену можливість застосування запобіжного заходу.

Зазначені обставини підтверджують наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу. При цьому, висновок про обґрунтованість підозри не констатує наявності у діях ОСОБА_1 вини у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Так, при вирішенні питання щодо існування обґрунтованої підозри у розрізі наявності підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначення вірогідності та достатності підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також того чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

На етапі досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, та за якою нормою Кримінального закону ця особа підлягає відповідальності, оскільки належна оцінка представлених у справі доказів буде здійснена в межах судового провадження.

Таким чином, вивчивши подане клопотання та додані до нього докази, а також враховуючи тривалість проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, вважаю, що повідомлена ОСОБА_1 підозра у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України є обґрунтованою для даної стадії кримінального провадження.

Вирішуючи клопотання слідчого в частині наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, слідчий суддя виходить з наступного.

Однією із гарантій забезпечення законних інтересів осіб, які залучаються до участі в кримінальному провадженні (п.18 ст.3 КПК України) є саме судовий контроль законності обмеження конституційних прав і свобод людини при здійсненні кримінального провадження, який на досудовому розслідуванні здійснюється слідчим суддею.

Згідно з положеннями ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, слідчий суддя, суд зобов`язані оцінити, в тому числі вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, розмір майнової шкоди, а також дані, що характеризують особу підозрюваного, обвинуваченого.

Прокурором та слідчим в обґрунтування клопотання зазначені ризики, що ОСОБА_1 усвідомлює, що вчинений ним злочини відносяться до категорії тяжких злочинів, а також те, що йому може бути обрано покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років, у нього відсутні соціальні зв`язки, тобто те, що останній ніде не працює, неповнолітніх дітей або ж утриманців не має і таким чином безперешкодно може покинути місце проживання та виїхати, як за межі району так і за межі області, тим самим ухилитися від кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення.

Проте, зазначені ризики не були належним чином обґрунтовані та базуються на припущеннях, тому не можуть бути прийняті слідчим суддею при обранні виняткового запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 .

Зокрема, на підтвердження вищенаведених ризиків органом досудового розслідування до клопотання долучено копію характеристики та довідку про склад сім`ї підозрюваного ОСОБА_1 .

Так, з довідки про склад сім`ї ОСОБА_1 , виданої Богданською сільською радою 26.05.2021 за № 444 вбачається, що у нього є дружина та двоє дочок, 1985 та 1995 року народження, а з характеристики вбачається, що ОСОБА_1 останні роки виїжджає за межі держави, участі у громадському житті села не приймає.

Наведеною довідкою про склад сім`ї спростовується твердження органу досудового розслідування про те, що у ОСОБА_1 відсутні міцні соціальні зв`язки.

При цьому, зважаючи на обставини кримінального правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , те, що його діти на даний час є повнолітніми та те, що він ніде не працює, саме по собі, без надання інших доказів, не може поза будь-яким сумнівом свідчити про те, що ОСОБА_1 з метою ухилення від кримінальної відповідальності виїде з місця свого постійного проживання.

Окрім наведеного, з матеріалів клопотання вбачається, що підозрюваний ОСОБА_1 позитивно характеризується за місцем проживання та раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Оскільки у судовому засіданні прокурором та слідчим не доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів щодо підозрюваного ОСОБА_1 , не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, слідчий суддя вважає, що відносно підозрюваного ОСОБА_1 слід застосувати більш м`який запобіжний захід.

Відповідно до ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого. Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому або суду. Працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Отже, беручи до уваги наведене, слідчий суддя вважає, що відносно підозрюваного ОСОБА_1 буде достатнім застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронних засобів контролю, який забезпечить його належну процесуальну поведінку та виконання ним покладених на нього процесуальних обов`язків, тому у задоволенні клопотання слідчого про обрання стосовно ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою слід відмовити.

Визначаючи адресу, за якою обирається цілодобовий домашній арешт, слідчий суддя виходить із того, що згідно матеріалів клопотання та пояснення ОСОБА_1 він на даний час фактично проживає в АДРЕСА_2 .

Разом з цим, при обранні запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного ОСОБА_1 також обов`язок здати на зберігання свій паспорт для виїзду за кордон або інші документи, що дають право на виїзд з України.

Керуючись ст.ст.176, 177, 178, 181, 182-186, 193-197, 309, 392, 395 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання слідчого СВ Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області Білоуса І.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_1 – відмовити.

Застосувати до підозрюваногоОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Богдан, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, тимчасово не працюючого, невійськовозобов`язаного, раніше не судимого запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту без застосування електронних засобів контролю, починаючи з 27 травня 2021 року, тобто з моменту винесення ухвали про застосування вказаного запобіжного заходу по 25 липня 2021 року, негайно звільнивши його з-під варти у залі суду.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов`язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожною їх вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, з місця фактичного проживання – будинок АДРЕСА_2 без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) цілодобово знаходитись по місцю свого проживання, розташованому по АДРЕСА_2 ;

4) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

Попередити підозрюваного ОСОБА_1 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків щодо нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід та накладено грошове стягнення.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний зміст ухвали проголошено 31 травня 2021 року о 16 годині 00 хвилин.

Слідчий суддя Рахівського районного суду: М.О. Марусяк