Постанова № 97290628, 25.05.2021, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/2141/21

Провадження № 3/487/847/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.05.2021 року місто Миколаїв

Суддя Заводського районного суду міста Миколаєва Темнікова А.О., за участю секретаря судового засідання Ігнатьєва А.О., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника адвоката Марченка В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України; офіційно не працюючого, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

До Заводського районного суду міста Миколаєва з Управління патрульної поліції в Миколаївській області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП згідно протоколу про вчинення адміністративного правопорушення ДПР18 №532416 від 07.03.2021 року.

Судом встановлено, що 07.03.2021 року приблизно о 10 годині 19 хвилин у місті Миколаєві в Заводському районі по проспекту Центральному, в районі будинку 10-а, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом електроскутером «AIMA M3 Li», із номером кузова « НОМЕР_1 », з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: порушення мови, координації рухів, зіниці очей не реагують на світло. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину не визнав та пояснив, що події відбувались 07.03.2021 року близько 11:00 годин. ОСОБА_1 їхав додому, його зупинили працівники патрульної поліції та, після бесіди, запропонували ОСОБА_1 поїхати до медичного закладу та пройти експертизу на стан наркотичного сп`яніння. Проконсультувавшись з адвокатом, ОСОБА_1 відмовився їхати до медичного закладу для проходження експертизи на стан наркотичного сп`яніння, оскільки в нього не було довіри до працівників поліції, електроскутер не є транспортним засобом, ОСОБА_1 не є водієм та не має відповідного обов`язку, а відмова від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння є його правом. Також ОСОБА_1 пояснив, що за станом здоров`я, в тому числі у зв`язку з панічними атаками, за призначенням лікарів дійсно періодично вживав сильнодіючі лікарські засоби (димедрол). Однак, востаннє це було близько 1,5 місяців до події, наркотичні та інші препарати 07.03.2021 року він не вживав. Причиною зупинки було те, що ОСОБА_1 їхав на електроскутері без одягнутого шолому, за що він отримав штраф.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 адвокат Марченко В.І. пояснив, що пристрій, на якому рухався ОСОБА_1 , не є механічним транспортним засобом. ОСОБА_1 не є згідно Правил дорожнього руху водієм, в нього відсутній обов`язок проходження медичного огляду на підставі п.2.5 ПДР, а отже в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, за яке відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Незважаючи на не визнання ОСОБА_1 своєї вини, його вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується сукупністю належних, допустимих та узгоджених між собою доказів, які були досліджені судом.

В судовому засіданні інспектор Управління патрульної поліції в Миколаївській області Миколюк Ю.О. пояснив, що 07.03.2021 року під час патрулювання він зі своїми співробітниками виявив водія ОСОБА_1 , який керував електричним скутером. ОСОБА_1 було зупинено, тому що при зміні напрямку руху ним не було ввімкнено покажчик повороту та у нього був відсутній шолом. У водія ОСОБА_1 були виявлені ознаки наркотичного сп`яніння. Від проходження відповідного огляду на стан наркотичного сп`яніння ОСОБА_1 відмовився, внаслідок чого відносно нього був складений протокол за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Також ОСОБА_2 повідомив, що саме він складав протокол, і при відмові ОСОБА_1 були присутні двоє свідків. Протокол був складений 07.03.2021 року щодо подій, які мали місце 07.03.2021 року. Дата вчинення правопорушення 27.03.2021 року у протоколі ДПР18 №532416 є опискою, вірною є дата вчинення правопорушення 07.03.2021 року.

Факт керування ОСОБА_1 електроскутером «AIMA M3 Li» 07.03.2021 року та факт відмови від проходження у огляду на стан наркотичного сп`яніння стороною захисту не оспорюється.

Факт того, що правопорушення було вчинене саме 07.03.2021 року, а дата вчинення правопорушення, зазначена у протоколі ДПР18 №532416 - 27.03.2021 року є опискою, також під час судового розгляду не оспорювався, сам ОСОБА_1 підтвердив, що події відбувались саме 07.03.2021 року.

У протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №532416 від 07.03.2021 року зафіксовано факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв`язку із порушення ним п. 2.5. Правил дорожнього руху. Факт достовірності викладених у протоколі відомостей та факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку саме 07.03.2021 року о 10 годині 19 хвилин також підтверджено підписами свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , наявними в протоколі. Протокол підписано свідками без застережень.

Згідно переглянутих у судовому засіданні відеозаписів правопорушення з нагрудного реєстратора, також підтверджено всі викладені в протоколі серії ДПР18 №532416 від 07.03.2021 року обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення та зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду в медичному закладі в присутності двох свідків.

У судові засідання неодноразово викликались свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , однак до суду не з`явились, що з урахуванням наведених вище доказів, а також досліджених у судовому засіданні їх письмових пояснень від 07.03.2021 року, не впливає на повноту судового розгляду та не є перешкодою для розгляду справи.

У зв`язку з виявленими ознаками наркотичного сп`яніння: порушення мови, координації рухів, зіниці очей не реагують на світло, патрульними поліцейськими було складено акт огляду на стан алкогольного сп`янінні з використанням технічних засобів, в якому зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, що підтверджено як підписом самого ОСОБА_1 , так і підписами двох свідків і інспектора патрульної поліції.

Доводи правопорушника та його захисника про те, що ОСОБА_1 не є суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КПК України, оскільки не керував механічним транспортним засобом виходячи з технічних характеристик електроскутера, не є водієм та в нього був відсутній обов`язок проходити огляд на стан наркотичного сп`яніння суд вихиляє виходячи з наступного.

Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка тягнє за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Тобто, ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність особи, яка керує саме транспортним засобом, а не механічним транспортним засобом, на що вказує сторона захисту.

Відповідно до п. 1.10 Правил дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2012 року № 1306 (із змінами), транспортним засобом є пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.

Електроскутер «AIMA M3 Li», яким керував ОСОБА_1 є пристроєм, призначеним для перевезення людей і (або) вантажу, отже, є транспортним засобом.

Згідно п. 1.10 Правил дорожнього руху водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Згідно п. 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Відповідно до довідки Управління патрульної поліції у Миколаївській області від 09.03.2021 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не отримував (не має) посвідчення водія на право керування транспортними засобами.

За змістом ч. 1 ст. 130 КпАП України встановлена відповідальність саме особи, яка керує транспортним засобом, в незалежності від того, чи є вона водієм, або ні.

Санкція ч. 1 ст. 130 КпАП України розмежовує цю відповідальність та передбачає: відповідальність водіїв у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, а інших осіб, які не є водіями, у вигляді штрафу.

З наведеного вбачається, що відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, в незалежності від того, чи отримувала дана особа посвідчення водія. Ця особа може не мати такого посвідчення взагалі, може бути позбавлення водійських прав, але ці обставини не свідчать про те, що на таку особу не поширюється заборона керування транспортним засобом в стані сп`яніння та обов`язок пройти відповідний медичний огляд на вимогу поліцейських.

За такого, оскільки ОСОБА_1 , будучи особою, яка керувала транспортним засобом, відмовився відповідно до встановленого порядку пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння, він є суб`єктом адміністративного правопорушення, ч. 1 ст. 130 КпАП України, та має нести відповідальність, встановлену Законом.

Пунктом 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» №14 від 23.12.2005 (далі - Пленум ВСУ №14 від 23.12.2005) передбачено, що якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.

Статтею 266 КУпАП, в редакції, чинній на момент вчинення адміністративного правопорушення, передбачено, що огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.

У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 2 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ № 1103 від 17 грудня 2008 року, огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

П. 3 зазначеного Порядку також передбачає можливість проведення огляду як поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом, так і лікарем закладу охорони здоров`я.

Проте, Інструкція «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затверджена спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09.11.2015 року, яка визначає саму процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп`яніння), та оформлення результатів такого огляду, деталізує процедуру такого огляду у залежності від виду сп`яніння.

Так, розділ 2 зазначеної Інструкції визначає порядок проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейським і оформлення його результатів.

В той же час п. 12 розділу 2 даної Інструкції передбачено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п. 4 розділу 1 цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Пункт 4 розділу 1 Інструкції визначає ознаки саме наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, на відміну від п. 3 розділу 1 Інструкції, який визначає ознаки алкогольного сп`яніння.

А відповідно до положень п. 7 розділу 3 Інструкції проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини є обов`язковим.

Системний аналіз зазначених норм права свідчить про те, що у разі наявності у поліцейського підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного сп`яніння, огляд такого водія поліцейським на стан сп`яніння на місці із використанням спеціальних технічних засобів не проводиться, а водій в обов`язковому порядку направляється до найближчого закладу охорони здоров`я для встановлення того, чи перебуває він в стані наркотичного сп`яніння та проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини.

Працівники патрульної поліції зафіксували у встановленому законом порядку відмову водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, а також роз`яснили його права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП.

Враховуючи, що правопорушник ОСОБА_1 в присутності двох свідків відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, суд, оцінивши та проаналізувавши наявні у справі докази у їх сукупності, вважає доведеним факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України.

Згідно п. 28 Пленуму ВСУ №14 від 23.12.2005, судам необхідно враховувати, що КпАП України не передбачає накладення адміністративного стягнення нижче від найнижчої межі, передбаченої санкцією певної норми. Тому згідно зі ст. 33 цього Кодексу основні й додаткові стягнення слід застосовувати з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи правопорушника, ступеня його вини, майнового стану, обставин, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, у межах санкцій відповідних норм.

Обставин, що пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 , відповідно до ст. 34 КпАП України, не встановлено.

Обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , відповідно до ст. 35 КпАП України, не встановлено.

З огляду на викладене, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, а також відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, беручи до уваги, що ОСОБА_1 є особою, яка вчинила правопорушення за ч. 1 ст. 130 КпАП України, що створює потенційну загрозу для забезпечення безпеки дорожнього руху й експлуатації транспорту, захисту життя та здоров`я людей, майнових прав фізичних і юридичних осіб, суд вважає що виправлення ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових правопорушень можливо шляхом призначення покарання у вигляді штрафу в межах санкції даної статті, яке є необхідним і достатнім, та, згідно ст. 23 КпАП України, відповідає меті адміністративного стягнення.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП України, у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, що визначено ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 7, 23, 34, 35, 40-1, 130, 278, 280, 283, 284 КпАП України, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та призначити стягнення у вигляді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 10200 (десять тисяч двісті)гривень в дохід держави (Отримувач Миколаївське ГУК/Микол.обл./21081300; ЄДРПОУ – 37992030; Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); Номер рахунку (IBAN)UA438999980313010149000014001; Код класифікації доходів бюджету 21081300).

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні 00 копійок у дохід держави (Номер рахунку (IBAN):UA808999980313121206000014480; Отримувач: Миколаїв.ГУК/Заводськ.р-н/22030101; Код отримувача (ЄДРПОУ): 37992030; Банк отримувача: Казначейство України(ел. адм. подат.); Код класифікації доходів бюджету: 22030101; Найменування коду класифікації доходів бюджету: Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), "00" Без деталізації за відомчою ознакою).

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена в Миколаївському апеляційному суді через Заводський районний суд міста Миколаєва протягом десяти днів з дня її винесення.

Строк пред`явлення постанови до виконання – три місяці.

Суддя А.О. Темнікова