Постанова № 97289853, 06.05.2021, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

Справа № 331/1348/21

Провадження № 3/331/688/2021

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2021 року місто Запоріжжя

Суддя Жовтневого районного суду міста Запоріжжя Гнатик Г.В., за участю адвоката Пузіна Д.М., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про притягнення: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Запоріжжя, громадянина України, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , не працевлаштованого, який має середньо-спеціальну освіту, сімейний стан – розлучений, на утриманні дітей – не має, державна реєстрація місця проживання якого та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення -

встановив:

10 березня 2021 року о 23 годині 25 хвилин водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 біля будинку № 143 по вулиці Поштова, Олександрівський район, у місті Запоріжжя, керував транспортним засобом «DAEWOO LANOS», державний номерний знак: НОМЕР_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився у встановленому законодавством порядку у медичному закладі, у лікаря – нарколога та підтверджується висновком медичного закладу № 1357 від 11.03.2021 року, чим порушив п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України. Від керування транспортним засобом відсторонений шляхом паркування транспортного засобу без порушень ПДР України.

Присутній при розгляді справи ОСОБА_1 свою вину у правопорушенні не визнав та пояснив, що 10 березня 2021 року близько 23 годині 20 хвилин він дійсно керував автомобілем «DAEWOO LANOS», державний номерний знак НОМЕР_2 , та був безпідставно зупинений співробітниками поліції. На його думку у співробітників поліції не було підстав зупиняти автомобіль, яким він керував, так само без причини співробітники поліції запропонували йому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, що було зроблено. ОСОБА_1 пояснив, що «дув» у технічний засіб «Драгер», однак пройти огляд на стан сп`яніння на місці не вдалося, та в подальшому він разом з працівниками поліції проїхали до медичного закладу для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

В судовому засіданні захисник - адвокат Пузін Д.М. просив закрити провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 події адміністративного правопорушення. Свої вимоги мотивував тим, що поліцейськими була порушена процедура проходження обстеження особи на стан сп`яніння, оскільки таке обстеження повинно проводитись на місці зупинки, а не у лікарні. Вважає направлення ОСОБА_1 до закладу охорони здоров`я на огляд на стан сп`яніння безпідставним. Крім того, в направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння до КРП «Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги » ЗОР зазначено, що огляд не проводився на місці зупинки за допомогою «Alcotest Drager» у зв`язку з відмовою від нього, у такому випадку працівники поліції повинні були скласти протокол за порушення п.2.5 ПДР, а саме за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння. Крім того посилався на порушення порядку огляду ОСОБА_1 в закладі охорони здоров`я, оскільки в закладі охорони здоров`я відсутній сертифікат відповідності на газоаналізатор за допомогою якого проводився огляд.

Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , захисника, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, переглянувши відеозапис з місця події, суддя вважає доведеною вину ОСОБА_1 у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення на підставі наступного.

Кодексом України про адміністративні правопорушення визначено форму і основні елементи змісту рішення (постанови), що приймається в конкретній справі. В ній. зокрема, повинні бути викладені всі обставини вчинення правопорушення, отримані на підставі сукупності досліджених доказів на обгрунтування наявності складу правопорушення та правильності його юридичної кваліфікації.

Відповідно до статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до вимог ст. 245, 280, 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення, одним із завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні а також інші обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001.

Відповідно до п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебування під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Відповідно до частини п`ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

У пункті 1.9 Правил дорожнього руху встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Для притягнення особи до відповідальності за ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення необхідно встановити або: 1) керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також 2) передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само 3) відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Правопорушення, передбачені ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, вважають закінченим з того моменту, коли транспортний засіб почав рухатись.

Тобто, обов`язковим елементом об`єктивної сторони є керування транспортним засобом та відмова особи, яка керує таким засобом від проходження огляду на стан сп`яніння.

21.04.2021 року в судовому засіданні адвокатом Пузіним Д.М. було заявлено клопотання про витребування з Запорізького обласного наркологічного диспансеру інформацію щодо встановлення у ОСОБА_1 під час медичного огляду даних передбачених п. 4 розділу 3 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 року №1452/735; інформації щодо проходження лікарем ОСОБА_2 спеціальної підготовки щодо права проводити огляд на стан алкогольного сп`яніння.

Відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17грудня 2008року №1103 з наступними змінами: п.3 огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом, лікарем закладу охорони здоров`я; п.6 водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я; п.13, 14 лікар, що проводив у закладі охорони здоров`я огляд водія транспортного засобу, складає за його результатами висновок за формою, яка затверджується МОЗ. Висновок складається в трьох примірниках: по одному - для поліцейського та водія транспортного засобу, а третій залишається в закладі охорони здоров`я. Висновок може бути оскаржений водієм транспортного засобу у встановленому законодавством порядку.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці наголошує на тому, що право на розгляд справи означає право особи звернутись до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. При цьому, особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя.

У відповідності до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року судам слід враховувати на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності.

Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.

Згідно затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. N1103 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» передбачено, що огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп`яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС, при цьому огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров`я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Судом клопотання адвоката було задоволено частково, так як інформація щодо проходження лікарем ОСОБА_2 спеціальної підготовки щодо права проводити огляд на стан алкогольного сп`яніння не стосується матеріалів справи.

Суд зауважує, що вирішення клопотань відноситься до дискреційних повноважень суду та є правом суду, а не його обов`язком.

30.03.2021 року до суду надійшли затребувані матеріали від КНП «Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги» Запорізької обласної ради.

Складений працівником поліції щодо ОСОБА_1 протокол відповідає вимогам ст. 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення, містить виклад суті вчиненого правопорушення та є джерелом доказової інформації про подію правопорушення та особу, яка його вчинила.

Вина ОСОБА_1 підтверджується достатніми, належними та допустимими доказами по справі, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 024134 від 11.03.2021 року, відповідно до якого ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 а ПДР, в якому в повній мірі викладено суть правопорушення, зокрема він складений за керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП;

- рапортом поліцейського взводу № 2 роти № 2 батальйону № 3 УПП в Запорізькій області сержанта поліції Касап А. від 11.03.2021 року щодо обставин зупинки автомобіля «DAEWOO LANOS», державний номерний знак: НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 та проходження останнім огляду на стан сп`яніння;

- акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів;

- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції КНП «Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги» ЗОР від 10.03.2021 року, в якому зазначені ознаки алкогольного сп`яніння, виявлені у ОСОБА_1 , а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів;

- висновок КНП «Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги» Запорізької обласної ради за № 1357 від 11 березня 2021 року щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, в якому зазначено, що ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп`яніння;

- письмові пояснення свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 10.03.2021 року, які були присутні під час, коли співробітники запропонували ОСОБА_1 проведення огляду водія на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, за допомогою газоаналізатора «Alcotest Drager 6820», ОСОБА_1 не пройшов огляд на місці зупинки та виявив побажання пройти огляд у медичному закладі у лікаря-нарколога;

- Відеозаписом з бодікамери поліцейського АР0065.

Доводи адвоката щодо того, що ОСОБА_1 був зупинений працівниками патрульної поліції безпідставно, суд вважає необґрунтованими у зв`язку із тим, що згідно відеозапису, який було долучено до матеріалів справи, патрульним поліції ОСОБА_1 було повідомлено про те, що його зупинили за те, що він їхав керуючи транспортним засобом без включених передніх фар.

Також суд зазначає, що доводи захисника про невідповідність самої вимірювальної техніки, а саме технічного приладу Alcotest 6510 є безпідставними.

Відповідно до положень п.п.7, 8, 9, 12 Розділу ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за №1413/27858 (далі - Інструкції), використання в закладах охорони здоров`я для проведення лабораторних досліджень вимірювальної техніки та обладнання, дозволених МОЗ, підтверджується сертифікатом відповідності та свідоцтвом про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

На запит суду надійшли матеріали з КНП «Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги» Запорізької обласної ради відповідно до яких суду було надано свідоцтво про державну реєстрацію №7261/2007, сертифікат відповідності засобів вимірювальної техніки затвердженого типу та свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №2-0319-20, відповідно до якого Alcotest 6510 №ARAE-0471 чинний до 02.04.2021 року.

В матеріалах провадження відсутні будь-які об`єктивні дані про те, що у медичному закладі при огляді ОСОБА_1 застосовувався неякісний спеціальний технічний прилад.

Відповідно до дослідженого акту медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 11.03.2021 №1357, у ОСОБА_1 лікарем біло виявлено ейфорійну, метушливу, балакучу, збуджену поведінку, прискорене дихання, рухова сфера посилена, пальце-носова проба нечітка, міміка млява, тремтіння пальців рук та присутність запаху алкоголю з порожнини рота.

Висновок лікаря щодо результатів медичного огляду ОСОБА_1 складений із дотриманням положень вищевказаної Інструкції.

Таким чином, порушення, на які звертав увагу адвокат, є суто стратегією захисту, до того ж ані адвокатом, ані ОСОБА_1 факт керування транспортним засобом не заперечувалось, тобто фактичні обставини справи не оскаржував взагалі.

При цьому, ОСОБА_1 чи його адвокат не були позбавлені права оскаржити в установленому законом порядку висновок лікаря щодо результатів медичного його огляду № 1357 від 11.03.2021 року, однак останні таким правом не скористалися.

Також судом надана оцінка тверджень адвоката про те, що протокол про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП, складений відносно ОСОБА_1 складений з порушеннями щодо неправильної кваліфікації, а саме те, що працівники патрульної поліції повинні були скласти протокол за порушенням п.2.5 Правил Дорожнього руху України, через те, що на місці ОСОБА_1 відмовився проходити огляд на стан алкогольного сп`яніння.

Судом було досліджено відеозапис подій, на якому зафіксовано факт зупинки водія на проїзній частині, роз`яснення необхідності пройти обстеження, оскільки поліцейськими під час спілкування із водієм виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, згода водія пройти обстеження на місці зупинки за допомогою газоаналізатора, невдалі спроби ОСОБА_1 пройти огляд на місці зупинки за допомогою газоаналізатора. На відеозаписі з нагрудної камери поліцейського АР0065 вбачається, що сам ОСОБА_1 повідомляє, що у разі неможливості пройти огляд на місці він просить працівників патрульної поліції проїхати до медичного закладу для проходження огляду у лікаря-нарколога, у зв`язку із вищевикладеним, суд не може розцінювати наміри особи, яка притягається до адміністративної відповідальності проїхати до медичного закладу як відмову від проходження огляду. Далі у відношенні водія ОСОБА_1 , в присутності співробітників поліції проводиться огляд на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі у лікаря-нарколога. На питання лікаря нарколога ОСОБА_1 пояснив, що в ранці вживав алкогольні напої.

Суд звертає увагу, що неправильне проходження водієм огляду за допомогою спеціального технічного приладу Alcotest Drager для виявлення стану алкогольного сп`яніння не може судом розцінюватись як відмова водія від проходження огляду.

Таким чином, працівниками патрульної поліції належним чином була розцінена обстановка та інкриміновано ОСОБА_1 порушення саме п. 2.9а Правил Дорожнього руху України.

Так, дослідивши усі докази у їх сукупності, враховуючи, що під час проведення огляду водія проводився відеозапис, порушень працівниками поліції Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735 суддею не встановлено. За таких обставин суддя вважає докази у справі належними та допустимими.

Доводи адвоката Пузіна Д.М. про те, що поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу порушені вимоги інструкції щодо порядку проведення огляду на стан сп`яніння, так само і при проведення повного обстеження у закладі охорони здоров`я було із порушеннями норм Інструкції порядку проведення огляду на стан сп`яніння, суддя вважає необґрунтованими, оскільки ОСОБА_1 був згодний з результатом огляду, проведеного в медичному закладі, у лікаря-нарколога, що відображене на відеозапису. Відповідно до відеозапису ОСОБА_1 було ознайомлено із результатами огляду на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі, роз`яснені наслідки керування транспортним засобом у стані сп`яніння та складання протоколу, що дає підстави стверджувати, що ОСОБА_1 був достовірно обізнаний про виявлення факту перебування його у стані алкогольного сп`яніння.

Таким чином, оцінивши перелічені докази у їх сукупності та дослідивши обставини даної справи, враховуючи, що притягнення особи до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху має важливе значення для забезпечення безпеки дорожнього руху й експлуатації транспорту, захисту життя та здоров`я людей, майнових прав фізичних і юридичних осіб, враховуючи, що факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом та факт перебування водія у стані алкогольного сп`яніння підтверджені належними доказами, у судді не виникає сумнівів щодо доведеності вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

У рішенні «О`Галлоган та Франціє проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них. тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Відповідно до положень статті 23 Кодексу України про адміністративні правопорушення, - адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

При призначенні стягнення, суддя враховує характер вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, який становить підвищену суспільну небезпеку в сфері безпеки дорожнього руху, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, йому необхідно призначити адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, що буде необхідним і достатнім, з метою запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Крім того, на підставі ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення з правопорушника підлягає стягненню судовий збір у розмірі 454,00 гривень.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 1, 8, 23, 27, 30, 40-1, 130, 268, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя -

постановив:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі шестисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 10 200 (десять тисяч двісті) гривень в доход держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Реквізити для сплати штрафу: Одержувач: ГУК у Запорізькій області 21081300; Рахунок: 708999980313000149000008001; ЄДРПОУ: 37941997; Банк: Казначейство України (ЕАП); МФО: 899998.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні 00 копійок. Реквізити для сплати судового збору: Отримувач: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Номер рахунку (IBAN): UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106, Судовий збір (стягувачем є Державна судова адміністрація України).

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення у разі несплати правопорушником штрафу у 15-денний строк з дня повідомлення про винесення зазначеної постанови, в порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова може бути оскаржена учасниками процесу до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі через Жовтневий районний суд міста Запоріжжя апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: Г.В. Гнатик