Рішення № 97289480, 26.05.2021, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Справ № 243/10838/20

Провадження № 2/243/470/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2021 року Слов`янський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Фаліна І.Ю.,

за участю:

секретаря судового засідання Глух А.О.,

позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Слов`янського міськрайонного суду Донецької області справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Вусо» про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 , третя особа Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Вусо», в якому з просив стягнути на його користь з ОСОБА_3 , матеріальні збитки, заподіяні в результаті дорожньо-транспортної пригоди: вартість ремонтно-відновлених робіт у сумі 2228,41 грн., витрати пов`язані з проведенням авто-товарознавчого дослідження в сумі 650,00 грн.; витрати, пов`язані з проведенням автотехнічної експертизи № 20758 від 31.01.2020 р. в сумі 5024,00 грн., а всього 7902,00 грн., стягнути на його користь з ОСОБА_3 - 50000,00 грн. відшкодування моральної шкоди, всі судові витрати покласти на відповідача.

Позов обґрунтовує тим, що 24 травня 2019 року о 10 годині 30 хвилин по вулиці Добровольського збоку вулиці Банківська в районні будинку № 1 по вулиці Добровольського в м. Слов`янську Донецькій області відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю позивача, який керував транспортним засобом ЗАЗ 1102, державний реєстраційний номер, НОМЕР_1 та водія ОСОБА_3 (надалі відповідач), який керував транспортним засобом «Mazda Xedos 6», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , внаслідок якого автомобіль позивача отримав механічні пошкодження, чим завдано матеріальних збитків.

Позивач зазначає, що для нього несподіваним та неприємними виявились незаконні дії поліцейських, які склали на позивача протокол серії БД №166375 від 24.05.2019 р., без урахування всіх обставин справи, пояснень та зауважень позивача, а саме, відповідно до обставин протокол необхідно було скласти відносно ОСОБА_3 .

Складання цього протоколу позивач пов`язую із спілкуванням на одинці відповідача з працівниками поліції, тобто фактично відбулась злочинна домовленість між ОСОБА_3 та поліцейськими, які склали незаконний протокол на позивача.

В постанові Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 27.04.2020 року, суд дійшов до висновку про відсутність поставленого у вину органом патрульної поліції в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, за п.10.1, п. 10.4 ПДР, у зв`язку з чим провадження по справі (справа № 243/5511/19) про адміністративне правопорушення - закрито (набрання законної сили постанови - 08.05.2020), за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

В ході судового провадження судом встановлено, що відповідно до висновку судової автотехнічної експертизи № 20758 від 31.01.2020 року, виконаної Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса:

- в діях водія автомобіля ЗАЗ 1102 ОСОБА_1 не вбачається невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху України, які б знаходилися, з технічної точки зору, в причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди. Технічна можливість попередити зіткнення транспортних засобів для водія автомобіля «Mazda Xedos 6» ОСОБА_4 визначалась виконанням ним вимог п. п. 10.1. 12.3 та п. 13.1 Правил дорожнього руху України;

- дії водія автомобіля «Mazda Xedos 6» (держ. номер - НОМЕР_2 ) ОСОБА_4 не відповідали вимогам п.п. 10.1. 12.3 та п. 13.1 Правил дорожнього руху Україн і та знаходилися, з технічної точки зору, у причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди.

Постановою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 29.07.2020 року (набрання законної сили - 11.08.2020 р.) у справі № 243/5007/20 про адміністративне правопорушення за вказаною ДТП, ОСОБА_3 визнано - винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та притягнуто його до адміністративної відповідальності.

У зв`язку з цими обставинами, позивач зазначає, що йому довелось витратити дуже багато сил, нервів, грошей і часу на доведення своєї невинуватості у скоєнні ДТП, та на доказування зворотного, тобто винуватості у ДТП - ОСОБА_3 .

Позивач зазначає, що діями ОСОБА_3 йому було завдано майнову шкоду у загальному розмірі 7902 грн., яка складається з:

1) вартості ремонтно-відновлених робіт у розмірі 2228,41 грн., що підтверджується висновком № 131/20 від 26.08.2020 року експертного автотоварознавчого дослідження його автомобіля.

2) вартості експертного автотоварознавчого дослідження 650,00 грн., що підтверджується квитанцією № 131/20 від 25.08.2020 року.

3) витрат під час розгляду адміністративної справи № 243/5511/19 для доведення невинуватості позивача у ДТП та встановлення винної особи у вчиненні ДТП, пов`язаних з проведенням автотехнічної експертизи № 20758 від 31.01.2020 р., за яку позивачем сплачено 5024,00 грн., що підтверджується квитанцією від 12.12.2019 р.

Враховуючи те, що вина ОСОБА_3 у скоєнні ДТП 24.05.2019 р. повністю доведена постановою Слов`янського місьіфайонного суду Донецької області від 29.07.2020 р. (справа № 243/5007/20), позивач вважає, що саме ОСОБА_3 повинен компенсувати всі витрати які були понесені позивачем під час розгляду справ №№ 243/5511/19, 243/5007/20 про адміністративне правопорушення та витрати понесені під час розгляду даної справи.

У зв`язку з тим, що цивільно-правову відповідальність водія транспортного засобу «Mazda Xedos 6», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , було застраховано в ПрАТ "СК "ВУСО", 19.08.2020 року на адресу страхової компанії позивачем направлено заяву на виплату страхового відшкодування з долученням усіх необхідних документів.

Згідно листа № 6579 від 07.09.2020 р. ПрАТ "СК "ВУСО" відмовила у виплаті страхового відшкодування, так як позивачем не було подано заяву про страхове відшкодування протягом року з моменту скоєння ДТП.

Позивач зазначає, що він не зволікав, не затягував зі зверненням на виплату страхового відшкодування до ПрАТ "СК "ВУСО" та його звернення більше року обумовлене тривалими судовими справами №№ 243/5511/19, 243/5007/20, розгляд яких тривав в суді більше року, тобто звернення на виплату відшкодування більше року відбулось не з вини позивача.

З посиланням на постанову Судової палати Верховного Суду України у цивільних справах від 20 січня 2016 року по справі № 6-2808цс15, позивач вважає, що належним відповідачем по цій справі є ОСОБА_3 , як вина особа, яка завдала шкоди в результаті ДТП.

Обґрунтовуючи розмір моральної шкоди, позивач зазначає, що протягом тривалого часу у зв`язку з пошкодженням автомобіля йому довелося самостійно шукати гроші для: ремонту автомобіля, на доказування своєї невинуватості у ДТП (справа № 243/5511/19), такі як проведення автотехнічної, товарознавчої експертиз, оплату за проїзд до суду, оскільки останній знаходиться в іншому місті та на інші витрати, а також на доказування зворотного тобто наявної вини у ДТП Відповідача (що підтверджується судовими справами №№ 243/5511/19, 243/5007/20), через що тривалий час позивач не зміг вночі спокійно спати, що призвело до часткової втрати його здоров`я, підвищення артеріального тиску та суттєвого погіршення самопочуття, тому він змушений був звернутися за медичною допомогою до лікарні, де перебував на стаціонарному лікуванні з 19.08.2019 р. по 30.08.2019 р.

У зв`язку з тим, що працівниками поліції у позивача було вилучено посвідчення водія та видано тимчасовий талон на керування по спливу строку якого, він не зміг керувати своїм автомобілем, родина позивача була вимушена користуватись громадським транспортом, багато справ, що потребували пересування автотранспортом, позивачу довелося відкласти, а від деяких з них взагалі відмовитись, що призвело до великих незручностей та моральних страждань позивачу та його родині.

Позивач наголошує на тому, що він пережив брудний наклеп, а саме, враховуючи злочинні дії з боку відповідача та прибулим на місце ДТП нарядом поліції, позивачу все ж таки домоглося бути визнаним судом невинуватим у скоєнні ДТП, та довести, що винуватцем ДТП є саме відповідач, дії якого призвели до завдання позивачу матеріальних збитків та моральної шкоди.

Позивач в судовому засіданні просив позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні просив у задоволені позову відмовити, посилаючись на те, що належним відповідачем в частині відшкодування матеріальної шкоди по цій справі є страхова компанія, а в частині моральної шкоди - працівники поліції, які склали відносно позивача протокол про адміністративне правопорушення. Вимоги про стягнення вартості ремонтно-відновлювальних робіт у розмірі 2228,41 грн. є безпідставними, оскільки позивачем не доведено, що позивачем проведено відновлювальний ремонт автомобіля, крім того, за виготовленим на замовлення позивача звітом експертного автотоварознавчого дослідження, матеріальний збиток становить 948,66, а не 2228,41 грн., суму якого просить стягнути позивач.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, просив розглянути справу за його відсутності.

Суд, заслухавши пояснення сторін, розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 24 травня 2020 року о 10 годині 30 хвилин, в Донецькій області в м. Слов`янськ, відбулась дорожньо-транспортна пригода (надалі ДТП) за участю транспортного засобом Mazda, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , та транспортного засобу ЗАЗ 1102, державний реєстраційний номер, НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_1 .

Постановою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 27.04.2020 року по справі № 243/5511/19 провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрито, у зв`язку з відсутністю в його діях складу правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП (а.с. 6, 7).

Зазначеною постановою встановлена відсутність вини ОСОБА_1 у вищезазначеній ДТП.

Постановою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 29.07.2020 року по справі № 243/5007/20 (набрала законної сили 11.08.2020 року) визнано ОСОБА_3 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 20 (двадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 340 гривень (а.с. 8, 9).

Зазначено постановою встановлено, що 24 травня 2020 року о 10 годині 30 хвилин, в Донецькій області в м. Слов`янськ, водій ОСОБА_3 , керуючи транспортним засобом Mazda, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , по сухому асфальтному покриттю по вулиці Добровольського з боку вулиці Банківська в районні будинку № 1 по вулиці Добровольського змінюючи напрямок руху ліворуч, при виникненні небезпеки перешкоди для руху, не вжив заходів для зменшення швидкості для руху, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з транспортним засобом ЗАЗ 1102, державний реєстраційний номер, НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_1 , який виконував маневр повороту ліворуч. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальні збитки, чим порушив вимоги п. 10.1, 12.3, 13.1 ПДР України, в результаті чого скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, вина відповідача ОСОБА_3 у скоєнні ДТП доведена.

Відповідно до статей 1166, 1187 ЦК України, шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Згідно ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Як встановлено судом та не заперечується сторонами по справі цивільно-правову відповідальність відповідача - водія транспортного засобу «Mazda Xedos 6», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , було застраховано в ПрАТ "СК "ВУСО".

19.08.2020 року на адресу страхової компанії позивачем направлено заяву на виплату страхового відшкодування.

Згідно листа № 6579 від 07.09.2020 р., ПрАТ "СК "ВУСО" відмовила позивачу у виплаті страхового відшкодування, оскільки позивачем не було подано заяву про страхове відшкодування протягом року з моменту скоєння ДТП (а.с. 21).

Відповідно до правового висновку, викладеному в постанові Великої Палати Верховного Суду від 3 жовтня 2018 року у справі № 760/15471/15-ц відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно із цим договором або Законом № 1961-IV у страховика не виникло обов`язку з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених статтею 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. У такому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Таким чином, Велика Палата Верховного Суду фактично визначила два окремих (відмінних один від одного) випадки, за яких є можливим відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, це: 1) пропуск строків, передбачених статтею 37 Законом; 2) розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика (стаття 1194 ЦК України).

З огляду на викладене, не отримання потерпілою особою страхового відшкодування за договором не позбавляє її права на відшкодування шкоди з особи, яка завдала шкоди, а тому ОСОБА_3 є належним відповідачем по справі.

Відповідно до частин першої, другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно статті 1192 ЦК України, якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано, пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачу на праві власності належить автомобіль марки ЗАЗ 1102, державний реєстраційний номер, НОМЕР_3 (а.с. 12).

Згідно звіту експертного автотоварознавчого дослідження № 131/20 від 26.08.2020 року про відшкодування вартості матеріального збитку у зв`язку з аварійним ушкодженнями, заподіяними автомобілю марки ЗАЗ 1102, державний реєстраційний номер, НОМЕР_3 , вартість ремонтно-відновлювальних робіт автомобіля складає 2228,41 грн., вартість матеріального збитку 948,66 грн. (а.с. 23-29).

В акті огляду транспортного засобу № 131-20 від 25.08.2020 року до цього звіту зазначені наступні пошкодження транспортного засобу: бампер задній, ліхтарі протитуманні 2 шт., глушник задній (а.с. 27).

Перелік зазначених пошкоджень співпадає з переліком, зазначеним у висновку судової автотехнічної експертизи № 20758, проведеної по справі № 243/5511/19 (а.с. 17-19).

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в пункті 9 постанови від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків).

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача вартості відновлювального ремонту, та відповідач, як особа відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна, в зв`язку з чим позовні вимоги в частині стягнення з відповідача майнової шкоди у розмірі 2228,41 грн. є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати пов`язані з проведенням автотоварознавчого дослідження № 131/20 від 26.08.2020 року в сумі 650,00 грн. (а.с. 30), також підлягають стягненню з відповідача, оскільки в розумінні ст. 22 ЦК України є матеріальними збитками.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача понесених позивачем витрат, пов`язаних з проведенням автотехнічної експертизи № 20758 від 31.01.2020 р. в сумі 5024,00 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 1174 ЦК України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

За загальним правилом, підставою для цивільно-правової відповідальності за завдання шкоди у такому випадку є правопорушення, що включає такі складові елементи: шкоду, протиправне діяння особи, яка її завдала, причинний зв`язок між ними. Шкода відшкодовується незалежно від вини.

Належним доказом протиправних (неправомірних) рішень, дій чи бездіяльності є, як правило, відповідне судове рішення, що набрало законної сили, або відповідне рішення вищих посадових осіб органу державної влади.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем сплачено 5024,00 грн. за проведення автотехнічної експертизи № 20758 від 31.01.2020 року по справі № 243/5511/19 (а.с. 20).

В зазначеному висновку експерта (а.с. 17-19) зазначено, що в діях водія автомобіля ЗАЗ 1102 ОСОБА_1 не вбачається невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху України, які б знаходилися, з технічної точки зору, в причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди. Технічна можливість попередити зіткнення транспортних засобів для водія автомобіля «Mazda Xedos 6» ОСОБА_4 визначалась виконанням ним вимог п. п. 10.1. 12.3 та п. 13.1 Правил дорожнього руху України; дії водія автомобіля «Mazda Xedos 6» (держ. номер - НОМЕР_2 ) ОСОБА_4 не відповідали вимогам п.п. 10.1. 12.3 та п. 13.1 Правил дорожнього руху Україн і та знаходилися, з технічної точки зору, у причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди.

Зазначений висновок експертизи був врахований Слов`янським міськрайонним судом Донецької області при винесені постанови від 27..04.2020 року по справі № 243/5511/19, якою провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрито, у зв`язку з відсутністю в його діях складу правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП (а.с. 6, 7).

Зазначено постановою встановлено, що посадовими особами батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов`янськ УПП в Донецькій області Департаменту патрульної поліції відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії БД № 166375, відповідно до якого, 24 травня 2019 року о 10 годині 30 хвилин ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом ЗАЗ 1102 з державним номерним знаком НОМЕР_3 , у м. Слов`янськ, рухаючись по сухому асфальтному покриттю вул. Добровольського, біля буд. № 1, виконуючи поворот праворуч не зайняв відповідне крайнє положення на проїзній частині, не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкоди іншим учасникам руху та скоїв зіткнення з автомобілем Mazda Xedos 6, з державним номерним знаком НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , який рухався поруч в попутному напрямку. Внаслідок ДТП автомобілі зазнали механічних пошкоджень та водіям заподіяні матеріальні збитки. Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ст. 124 КУпАП, а саме порушення вимог п.10.1, п. 10.4 Правил дорожнього руху України, що спричинило ДТП.

З врахуванням висновку експерта № 20758 від 31.01.2020 року, суд прийшов до висновку про відсутність поставленого у вину органом патрульної поліції в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, за п.10.1, п. 10.4 ПДР України.

Таким чином, понесенні позивачем витрати, пов`язані з проведенням автотехнічної експертизи для доведення своєї невинуватості у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, є майновою шкодою, яка завдана внаслідок дій посадових осіб, які склали відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення серії БД № 166375.

Таким чином, сплачена позивачем вартість за проведення автотехнічної експертизи № 20758 від 31.01.2020 року по справі № 243/5511/19 для доведення своєї невинуватості є майновою шкодою, яка підлягає відшкодуванню в порядку статті 1174 ЦК України, а тому ОСОБА_3 є неналежним відповідачем за цими вимогами.

Пред`явлення вимог до особи, яка не повинна відповідати за позовом, є підставою для відмови у задоволенні позову до цієї особи.

Враховуючи те, що позивач під час судового розгляду не заявляв клопотання про залучення належного відповідача за цими вимоги, тому суд прийшов до висновку про відмову у задоволені позовних вимог в частині стягнення з відповідача витрат на проведення автотехнічної експертизи № 20758 від 31.01.2020 р. в сумі 5024,00 грн.

Стосовних позовних вимог про стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 50000,00 грн., суд вважає, що такі вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливостей їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Відповідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року №4із змінами і доповненнями, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, завданої позивачу в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка виникла з вини відповідача, суд виходить з того, що автомобіль позивача був пошкоджений, позивач після ДТП перебував на лікарняному з 19.08.2019 року по 30.08.2019 року, що підтверджується листком непрацездатності (а.с. 32), а тому суд приходить до висновку, що розмір моральної шкоди слід визначити у розмірі 1000 гривень, який слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Інші моральні страждання, на які посилається позивач у позовній заяві, судом не приймаються до уваги, у зв`язку з їх недоведеністю позивачем.

Крім того, обґрунтування позивача про відшкодування завданої маральної шкоди, заподіяної відповідачем, а саме, позивачу довелося докласти багато зусиль для доведення свої невинуватості у скоєні ДТП, також є безпідставними, оскільки ОСОБА_3 є не належним відповідачем за цими вимогами, така шкода підлягає відшкодуванню в порядку ст. 1174 ЦК України.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 840,80 грн. та 2102,00 грн. (а.с. 5).

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог (6,6983 %), а саме у розмірі 56,32 грн. (840,80 грн. * 6,6983 %).

Переплачена позивачем сума судового збору у розмірі 2102,00 грн., може бути повернута за клопотанням позивача в порядку статті 7 Закону України «Про судовий збір».

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76, 78, 81, 89, 128, 141, 229, 235, 259, 263, 264, 265, 268, 353, 355, 356 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Вусо» про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , матеріальні збитки, заподіяні в результаті дорожньо-транспортної пригоди, а саме: вартість ремонтно-відновлених робіт у сумі 2228,41 грн., витрати пов`язані з проведенням автотоварознавчого дослідження в сумі 650,00 грн., моральну шкоду, завдану дорожньо-транспортною пригодою у розмірі 1000,00 грн. (одна тисяча гривень 00 копійок) та судовий збір у розмірі 56,32 грн. (п`ятдесят шість гривень 32 копійки).

В задоволені решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Донецького апеляційного суду через Слов`янський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складений та підписаний 31 травня 2021 року.

Суддя Слов`янського

міськрайонного суду І.Ю. Фалін

Донецької області