Ухвала суду № 97287220, 15.04.2021, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/16389/20

Провадження № 2-в/752/6/21

У Х В А Л А

15 квітня 2021 року Голосіївський районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді Хоменко В.С.

з участю секретаря Павлюх П.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві заяву Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Рівненська атомна електрична станція» про відновлення втраченого судового провадження, видачу дубліката виконавчого документа та поновлення строку для пред`явлення його до виконання у справі № 2-2557/11 за позовом Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Рівненська атомна електрична станція» до ОСОБА_1 про стягнення коштів, затрачених за договором на підготовку (навчання),-

ВСТАНОВИВ:

у серпні 2020 року представник ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Рівненська атомна електрична станція» звернувся до суду із заявою про відновлення втраченого судового провадження, видачу дубліката виконавчого документа та поновлення строку для пред`явлення його до виконання, в якій просив:

- відновити втрачене судове провадження у цивільній справі № 2-2557/11 (за позовом Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Рівненська атомна електрична станція» до ОСОБА_1 про стягнення коштів, затрачених за договором на підготовку (навчання), у розмірі 53 378,00 грн. та судового збору у розмірі 653,78 грн., а всього суму в розмірі 54 031,78 грн.;

- поновити строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання;

- видати дублікат виконавчого листа у справі № 2-2557/11 за позовом Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Рівненська атомна електрична станція» до ОСОБА_1 про стягнення коштів, затрачених за договором на підготовку (навчання), у розмірі 53 378,00 грн. та судового збору у розмірі 653,78 грн., а всього суму в розмірі 54 031,78 грн.

В обґрунтування заяви вказав про те, що рішенням Нахімовського районного суду м. Севастополя від 04.09.2011 року, із ОСОБА_1 на користь ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Рівненська атомна електрична станція» було стягнуто кошти, затрачені за договором на підготовку (навчання), у розмірі 53 378,00 грн. та судовий збір у розмірі 653,78 грн., а всього - 54 031,78 грн.

Вказане судове рішення набрало законної сили 26.09.2011 року, Нахімовським районним судом м. Севастополя було видано виконавчий лист № 2-2557/11, який був вчасно пред`явлений до примусового виконання шляхом направлення заяви про відкриття виконавчого провадження від 03.05.2012 року до Євпаторійського міського управління юстиції, за відомим позивачу місцем проживання боржника, котре було зазначено у договорі про підготовку бакалавра.

Євпаторійський відділ державної виконавчої служби направив на адресу позивача (стягувача) постанову про закінчення виконавчого провадження від 13.06.2012 року та лист № 11343/03-21 від 15.06.2012 року про направлення виконавчого листа за належністю до Державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції м. Севастополя.

Постанова про відкриття виконавчого провадження на адресу позивача не надійшла, тому ВП РАЕС 15.10.2013 року за № 001/10207 направив на адресу в.о. начальника ВДВС Ленінського РУЮ у м. Севастополі Гаврилюк Ю.М. скаргу на бездіяльність державного виконавця ВДВС Ленінського РУЮ щодо виконання заочного рішення Нахімовського районного суду м. Севастополя від 14.09.2011 року. Скарга залишена без розгляду.

11.11.2013 року за № 001/112058 ВП РАЕС направлено до Нахімовського районного суду м. Севастополя скаргу на бездіяльність державного виконавця ВДВС Ленінського РУЮ щодо виконання заочного рішення Нахімовського районного суду м. Севастополя від 14.09.2011 року у справі № 2-2557/11.

14.12.2013 року до ВП РАЕС надійшла постанова державного виконавця ВДВС Ленінського РУЮ Цой Е.Л. від 13.12.2013 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

15.01.2014 року заявнику надійшла ухвала Нахімовського районного суду м. Севастополя від 16.12.2013 року, якою частково задоволено скаргу ВП РАЕС та визнано бездіяльність ВДВС Ленінського РУЮ м. Севастополя неправомірною й зобов`язано ВДВС Ленінського РУЮ м. Севастополя здійснити примусове виконання рішення Нахімовського районного суду м. Севастополя від 14.09.2011 року.

Постанова про закінчення виконавчого провадження по справі № 2-2557/11 до ВП РАЕС не надходила.

У зв`язку з анексією території АР Крим Російською Федерацією, рішення у справі до теперішнього часу не виконано, добровільної сплати від боржника не надходило.

Вказав, що ВП РАЕС позбавлено можливості отримати дублікат виконавчого листа, оскільки з 27.03.2014 поштові відправлення з материкової України поштою АР Крим не приймаються, а тому вимушений звернутись до суду із даною заявою.

Ухвалою судді Київського апеляційного суду від 20.08.2020 року підсудність заяви визначена Голосіївському районному суду м. Києва.

Представник ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Рівненська атомна електрична станція» в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності та проханням заявлені вимоги задовольнити.

Інші сторони в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню за наступних підстав.

За правилами, визначеними ст. 490 ЦПК України відновлення втраченого судового провадження здійснюється місцевим судом, незалежно від того, на якій стадії розгляду (в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанцій) вона перебувала.

Після такого відновлення матеріали передаються місцевим судом відповідно до суду апеляційної або касаційної інстанцій.

Відповідно до ст. ст. 488-490 ЦПК України відновленню підлягає втрачене повністю або частково судове провадження в цивільній справі, закінченої ухваленням рішення або у якій провадження закрито. Втрачене судове провадження у цивільній справі може бути відновлене за заявою учасника справи або за ініціативою суду. Заява про відновлення втраченого судового провадження подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на території України» від 15.04.2014 року територію Автономної Республіки Крим визнано тимчасово окупованою територією.

Згідно із ч. 1 ст. 493 ЦПК України визначено, що при розгляді заяви про відновлення втраченого судового провадження суд бере до уваги: частину справи, яка збереглася (окремі томи, жетони, матеріали з архіву суду тощо); документи, надіслані (видані) судом учасникам судового процесу та іншим особам до втрати справи, копії таких документів; матеріали виконавчого провадження, якщо воно здійснювалося за результатами розгляду справи; будь-які інші документи і матеріали, подані учасниками судового процесу, за умови що такі документи і матеріали є достатніми для відновлення справи; відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень; дані, що містяться в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі; будь-які інші відомості, документи тощо, отримані у законний спосіб з інших офіційних джерел.

Судом встановлено, що заочним рішенням Нахімовського районного суду м. Севастополя від 14.09.2011 року у справі № 2-2557/11 (Категорія № 23), задоволено позов ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Рівненська атомна електрична станція» до ОСОБА_1 про стягнення коштів, затрачених за договором на підготовку (навчання), та стягнуто з останнього на користь ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Рівненська атомна електрична станція» кошти у розмірі 53 378,00 грн. та судові витрати у розмірі 653,78 грн., а всього - 54 031,78 грн.

Вказане заочне рішення набрало законної сили, в силу чого 13.04.2012 року Нахімовським районним судом м. Севастополя на виконання зазначеного заочного рішення суду було видано виконавчий лист про стягнення із ОСОБА_1 на користь ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Рівненська атомна електрична станція» 53 378,00 грн. та судові витрати у розмірі 653,78 грн., а всього - 54 031,78 грн.

Вказаний виконавчий лист був пред`явлений до примусового виконання шляхом направлення заяви про відкриття виконавчого провадження від 03.05.2012 року до Євпаторійського міського управління юстиції.

Євпаторійський відділ державної виконавчої служби направив на адресу позивача (стягувача) постанову про закінчення виконавчого провадження від 13.06.2012 року та лист № 11343/03-21 від 15.06.2012 року про направлення виконавчого листа за належністю до Державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції м. Севастополя.

Постанова про відкриття виконавчого провадження на адресу позивача не надійшла, тому ВП РАЕС 15.10.2013 року за № 001/10207 направив на адресу в.о. начальника ВДВС Ленінського РУЮ у м. Севастополі Гаврилюк Ю.М. скаргу на бездіяльність державного виконавця ВДВС Ленінського РУЮ щодо виконання заочного рішення Нахімовського районного суду м. Севастополя від 14.09.2011 року. Скарга залишена без розгляду.

11.11.2013 року за № 001/112058 ВП РАЕС направлено до Нахімовського районного суду м. Севастополя скаргу на бездіяльність державного виконавця ВДВС Ленінського РУЮ щодо виконання заочного рішення Нахімовського районного суду м. Севастополя від 14.09.2011 року у справі № 2-2557/11.

14.12.2013 року до ВП РАЕС надійшла постанова державного виконавця ВДВС Ленінського РУЮ Цой Е.Л. від 13.12.2013 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

15.01.2014 року заявнику надійшла ухвала Нахімовського районного суду м. Севастополя від 16.12.2013 року, якою частково задоволено скаргу ВП РАЕС та визнано бездіяльність ВДВС Ленінського РУЮ м. Севастополя неправомірною й зобов`язано ВДВС Ленінського РУЮ м. Севастополя здійснити примусове виконання рішення Нахімовського районного суду м. Севастополя від 14.09.2011 року.

Докази про закінчення виконавчого провадження відсутні, як і відсутні докази виконання рішення суду відповідачем в повному обсязі.

Заявник вказує, що у зв`язку з анексією території АР Крим Російською Федерацією, рішення у справі не виконано та заявник позбавлений можливості отримати дублікат виконавчого листа.

Згідно ст. 494 ЦПК України на підставі зібраних і перевірених матеріалів суд постановляє ухвалу про відновлення втраченого провадження повністю або в частині, яку, на його думку, необхідно відновити.

Суд вважає на підставі зібраних матеріалів можливо відновити судове провадження № 2-2557/11 за позовом ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Рівненська атомна електрична станція» до ОСОБА_1 про стягнення коштів, затрачених за договором на підготовку (навчання), та судових витрат.

З матеріалів справи вбачається та вказано заявником при зверненні до суду, що ОСОБА_1 добровільно борг не погасив і станом на 31.07.2020 року за даними бухгалтерського обліку ВП «Рівненська АЕС» обліковується дебіторська заборгованість ОСОБА_1 по справі № 2-2557/11 від 14.09.2011 року в сумі 54 031,78 грн.

Судом встановлено, що боржник зареєстрований на окупованій території за адресою: АДРЕСА_1 , а також Відділ державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у м. Севастополі знаходиться також на окупованій території АРК.

Відповідно до п. 17.4 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Відповідно до ст. 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа, виданого судом, подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. Заява про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа, виданого іншими органами (посадовими особами), подається до суду за місцем виконання відповідного рішення. Заява розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк. Про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання суд постановляє ухвалу.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції 1999 року, що діяв на час видачі виконавчого листа, виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання протягом одного року з наступного дня після набрання рішенням законної сили.

Частиною 1 ст. 433 ЦПК України визначено, що у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

При цьому поважні причини - це ті обставини, що вказують на безпосереднє унеможливлення або ускладнення можливості вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, що виникли об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк.

У справі «Бурдов проти Росії» від 07.05.2002 року Європейський суд з прав людини, вказав, що пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод кожному надано право звертатися до національного суду у разі виникнення спору про його цивільні права («право на суд»), одним із аспектів якого є право на доступ до правосуддя, що представляє собою право на порушення позовного провадження у національних судах з питань цивільно-правового характеру; але таке право на судовий захист було б ілюзорним, якби система правова держави-учасника Європейської конвенції не виключала, що судове рішення, яке набрало законної сили та є обов`язковим до виконання, залишалося б не виконаним. Також, визнається неприпустимим, що п. 1 ст. 6 Конвенції, деталізовано визначаючи процесуальні гарантії сторін на справедливий розгляд їх справи національним судом, не передбачав би захисту процесу виконання судових рішень. Європейський суд наголосив, що виконання рішення суду, яке ухвалене будь-яким національним судом, повинно розглядатись як складова «судового розгляду» .

У справі «Soering vs UK» від 07.07.1989 року Європейський суд з прав людини визначив, що Конвенція як основоположний правовий акт, що підтверджує, забезпечує та надає захист прав людини, визначає, що її гарантії мають бути реальними та дієвими. Також, будь-яке тлумачення гарантованих прав та свобод, повинно відповідати загальним положенням Конвенції, метою якої є забезпечення і талий розвиток цінностей демократичного суспільства. Тобто, на державі лежить безпосередній обов`язок дотримуватися прав та свобод особи і забезпечувати своєчасне та в повному обсязі виконання судових рішень, що набрали законної сили. Виконання будь-якого рішення суду є обов`язковою стадією процесу правосуддя, і як наслідок, повинна відповідати вимогам ст. 6 Конвенції.

Крім того, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд. Також у справі «Горнсбі проти Греції» Європейський суд з прав людини зазначив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду.

Таким чином, процес примусового виконання судового рішення у цивільній справі необхідно розглядати як невід`ємну частину механізму судового захисту права в порядку цивільного судочинства, оскільки мета цивільного судочинства, яка закріплена у ст. 1 ЦПК України в редакції 2004 року та у ст. 2 в редакції 2017 року (захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави) в повній мірі досягається лише в результаті виконання вимог судового рішення. Виконавче провадження є логічним продовженням судового розгляду та не може без нього існувати, як і сам судовий розгляд втрачає сенс без можливості звернення судового рішення до примусового виконання.

Провадження щодо примусового виконання судового рішення є проявом процесуального принципу обов`язковості судового рішення, без нього даний принцип перетворюється на просту декларацію.

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що рішення суду не виконано до цього часу, доводи та обґрунтування заяви знайшли своє об`єктивне підтвердження в ході розгляду справи, а тому суд вважає, що заява є обґрунтованою, законною та такою, що підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 258, 259, 260, 353, 354, 433, 488-494, п. 17.4 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

заяву Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Рівненська атомна електрична станція» про відновлення втраченого судового провадження, видачу дубліката виконавчого документа та поновлення строку для пред`явлення його до виконання у справі № 2-2557/11 за позовом Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Рівненська атомна електрична станція» до ОСОБА_1 про стягнення коштів, затрачених за договором на підготовку (навчання) - задовольнити.

Відновити провадження у справі № 2-2557/11 за позовом Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Рівненська атомна електрична станція» до ОСОБА_1 про стягнення коштів, затрачених за договором на підготовку (навчання).

Видати дублікат виконавчого листа на виконання заочного рішення Нахімовського районного суду міста Севастополь від 14.09.2011 року по справі № 2-2557/11 за позовом Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Рівненська атомна електрична станція» до ОСОБА_1 про стягнення коштів, затрачених за договором на підготовку (навчання), яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Рівненська атомна електрична станція» 53 378,00 грн. і судові витрати 653,00 грн., а всього 54 031,78 грн.

Поновити пропущений строк для пред`явлення до виконання виконавчого листа (дубліката) у справі № 2-2557/11 за позовом Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Рівненська атомна електрична станція» до ОСОБА_1 про стягнення коштів, затрачених за договором на підготовку (навчання).

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя В.С. Хоменко