Ухвала суду № 97285173, 17.05.2021, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа №359/3838/21

Провадження №1-кп/359/454/2021

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К РА Ї Н И

17 травня 2021 року м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Вознюка С.М.,

при секретарі Пугач Д.О.,

за участю прокурора Ковальчука А.А., обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника – адвоката Доманського А.О., перекладача Лихно В.В.,

за наслідками проведення підготовчого судового засідання (у відкритому судовому засіданні) в кримінальному провадженні №22021101110000013, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 17.01.2021 року, що надійшло до суду з обвинувальним актом та угодою від 30.04.2021 року про визнання винуватості, по обвинуваченню

ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Лієпая Республіки Латвія, громадянина Республіки Латвія, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , неодруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, на території України раніше не судимого,

у скоєнні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 305 КК України, -

в с т а н о в и в :

До суду 06.05.2021 року надійшов указаний обвинувальний акт з додатками та угодою про визнання винуватості від 30.04.2021 року.

Так, згідно поданого до суду обвинувачення встановлено, що за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, часі та місці, перебуваючи за межами території України, в строк до 16.01.2021 громадянин Республіки Латвія ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , вступив у злочинну змову з невстановленими досудовим розслідуванням особами, з метою контрабандного переміщення на територію України наркотичного засобу – «кокаїну» та психотропної речовини «метамфетаміну».

В кінці грудня 2020 року ОСОБА_1 , перебуваючи у м. Лієпая, Латвія, по телефону домовився із громадянином, який представився ОСОБА_3 (далі – « ОСОБА_3 »), щодо перевезення за кордон посилки за грошову винагороду.

В подальшому на початку січня 2021 року не пізніше 12.01.2021 на банківську картку ОСОБА_1 надійшли кошти у розмірі 387 Євро, за які останній за вказівкою ОСОБА_3 повинен був придбати квиток на автобус до ОСОБА_4 . У період з 12.01.2021 по 14.01.2021, на виконання вказівок ОСОБА_3 , які у телефонному режимі отримував ОСОБА_1 , останній прибув до ОСОБА_4 , де отримав від невідомого чоловіка грошові кошти у розмірі 300 Євро і пакунок із наркотичними засобом – кокаїном, та психотропною речовиною – метамфетаміном, які були сховані у закритій банці консерви серед продуктів харчування, які повинен був контрабандним шляхом перевезти до України. Надалі у період часу з 14.01.2021 до 16.01.2021 ОСОБА_1 перевіз вказані наркотичні та психотропні речовини до Варшави, Польща, звідки авіарейсом № 753, літаком авіакомпанії "LOT" прибув до Борисполя, Україна.

Надалі, згідно вказівок ОСОБА_3 , після перетину державного кордону України, ОСОБА_1 мав передати прихований наркотичний засіб – «кокаїн» та психотропну речовину – «метамфетамін» особі, яка вийде на зв`язок, зателефонувавши на мобільний телефон, за що мав отримати грошову винагороду в розмірі 500 Євро.

16.01.2021 року о 19 годині 10 хвилин під час проходження митного контролю в зоні митного контролю залу „Приліт” терміналу „D” ДПМА “Бориспіль” громадянин Латвії ОСОБА_1 , своїми діями обрав канал, позначений символами зеленого кольору - «зелений коридор», тим самим, відповідно до ч. 5 ст. 366 МК України заявив про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо ввезення на митну територію України та засвідчив про факти, що мають юридичне значення.

На момент проходження митного контролю належним чином оформленої митної декларації громадянин Латвії ОСОБА_1 не надав, з приводу декларування до інспекторів митниці не звертався.

Під час проведення вибіркового митного контролю багажу на каналі «зелений коридор» залу „Приліт” терміналу „D” ДПМА “Бориспіль”, після перетину громадянином Латвії ОСОБА_1 «зеленої лінії», яка позначає закінчення зони спрощеного митного контролю „зелений коридор”, після проведення опитування громадянина на наявність у нього заборонених предметів, його було запрошено до службової кімнати митниці № 1.1.45 для поглибленого огляду. Під час огляду валізи чорного кольору, з якою прилетів ОСОБА_1 серед його особистих речей було виявлено закриту банку консерви «Struik Erwten». При відкритті банки під шаром томатної пасти виявлено предмет округлої форми, обклеєний клейкою стрічкою - скотчем світло коричневого кольору. Під шарами скотчу був намотаний поліетилен прозоро-блакитного кольору, під яким містилась порошкоподібна пресована речовина білого кольору. Співробітником митної служби, в ході проведеного експрес-аналізу наркотичних речовин «DRUG KIT» «United Nations Office on Drugs and Crime», у складі вказаної порошкоподібної пресованої речовини білого кольору виявлено наркотичний засіб, обіг якого обмежено - «кокаїн». Надалі, шляхом зважування виявленого предмету округлої форми, обклеєного клейкою стрічкою - скотчем світло коричневого кольору із наявною всередині порошкоподібною пресованою речовиною білого кольору, яке проводилось на вагах «Техно-ваги Індикатор ІЕ-04», встановлено, що загальна вага брутто разом з пакуванням становить 0,5 кг.

Наркотичний засіб кокаїн віднесений до таблиці ІІ списку № 1 наркотичних засобів, обіг яких обмежено відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2000р. № 770.

Відповідно до висновку експерта Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз СБ України №15/5 від 05.04.2021 року, в ході дослідження наданої порошкоподібної речовини білого кольору масою нетто 496,61 г, яку вилучено при митному огляді речей ОСОБА_1 , встановлено, що вона у своєму складі містить кокаїн (метиловий ефір бензоїлекгоніну).

Кокаїн є наркотичним засобом, обіг якого обмежено. Маса кокаїну в порошкоподібній речовині складає 146,500 г. У відповідності до Таблиці 1 «Невеликі, великі та особливо великі розміри наркотичних засобів, що знаходяться у незаконному обігу», затвердженої Наказом Міністерства охорони здоров`я України № 188 від 01.08.2000, кокаїн розміром від 15,0 і більше, є особливо великим розміром.

Крім того, в ході дослідження речовини, яку вилучено при митному огляді речей ОСОБА_1 , виявлено кристалічну речовину білого кольору. В ході дослідження наданої кристалічної речовини білого кольору масою нетто 19,555 г. встановлено, що вона у своєму складі містить метамфетамін ((+)-(S)-N,a – диметилфенетиламін).

Метамфетамін є психотропною речовиною, обіг якої обмежено. Маса метамфетаміну в кристалічній речовині (об. № 2) складає 13,278г. Психотропна речовина «метамфетамін» віднесена до таблиці ІІ списку № 2 Психотропних речовин, обіг яких обмежено відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2000р. № 770.

У відповідності до Таблиці 2 «Невеликі, великі та особливо великі розміри психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу», затвердженої Наказом Міністерства охорони здоров`я України № 188 від 01.08.2000, метамфетамін розміром від 1,5 г. до 15,0 г, є великим розміром.

Таким чином, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні умисних дій та кваліфікуються за ч. 3 ст. 305 КК України, як контрабанда наркотичних засобів в особливо великих розмірах та психотропних речовин у великих розмірах, а саме їх переміщенні через митний кордон України з приховуванням від митного контролю за попередньою змовою групою осіб.

Крім того, 30.04.2021 року між обвинуваченим та прокурором укладено угоду про визнання винуватості, у відповідності до якої ОСОБА_1 беззаперечно визнав свою вину та надав волевиявлення на призначення йому покарання, згідно угоди.

При вирішенні питання про затвердження зазначеної угоди в ході підготовчого судового засідання, перевірки її умов та волевиявлення обвинуваченого, судом з`ясовано, що прокурор та захисник підтвердили умови угоди щодо визнання винуватості.

В той же час, в питаннях пов`язаних з призначенням покарання сторони захисту та обвинувачення мали різну позицію. Так прокурор просив призначити обвинуваченому покарання визначене в угоді та передбачало реальне відбування покарання у виді позбавлення волі із застосуванням положень ст. 69 КК України терміном на п`ять років з конфіскацією Ѕ частини усього належного ОСОБА_1 на праві власності майна.

Захисник же вважав за можливе призначити покарання з іспитовим строком та призначити узгоджене покарання із застосуванням ст. 75,76 КК України, зважаючи на те, що це є правом суду і необхідності узгодження даної позиції в угоді не має.

Сам же обвинувачений при наданні вільних показів зазначив, що він вчинив інкриміновані йому дії неумисно і йому не було відомо про те, що він перевозить наркотичні засоби та психотропні речовини. Крім того, йому не було відомо про їх кількість та вагу.

Тобто, в даному випадку, за суб`єктивною стороною така позиція обвинуваченого виключає його умисні та узгоджені дії, а також обізнаність в тому що він вчинив.

Таким чином, зазначене виключає беззаперечне визнання ним своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення – злочину, передбаченого ч.3 ст. 305 КК України, який передбачає покарання у виді позбавлення волі строком від десяти до дванадцяти років, і є особливо тяжким злочином.

Указані обставини, на думку суду, є істотними порушеннями КПК України (ст. 469, 472 КПК України) та дотримання прав обвинуваченого на захист при укладенні такої угоди про визнання винуватості, і як наслідок, зазначення в ній умов, які не відповідають дійсності (в тому числі відображення в ній позиції ОСОБА_1 щодо інкримінованого йому злочину). Зазначене також підтверджувалось бажанням останнього якомога швидше завершити всі судові процедури та залишити територію України, однак останній був здивований необхідністю реального відбування покарання та перебування в умовах ув`язнення на протязі п`яти років, в разі затвердження такої угоди судом.

З цього приводу, суд приходить до висновку, що обвинувачений, при направленні обвинувального акту з угодою про визнання винуватості, не отримав достатніх роз`яснень положень ст. 437 КПК України, та розуміння того, яких саме прав він буде позбавлений в разі затвердження її судом та ухвалення відповідного вироку.

Крім того, суд враховує, що самостійно не може визначити покарання з іспитовим строком, оскільки має право лише визначити сам термін такого іспитового строку та обов`язки, передбачені ст. 76 КК України, а не рішення про призначення покарання з іспитовим строком, що слід визначати безпосередньо в угоді про визнання винуватості.

Також, суд звертає увагу, що умови призначення покарання з урахуванням ст. 69 КК України за вчинення особливо тяжкого злочину є неспівмірними з тяжкістю та суспільно небезпечністю указаного злочину, передбаченого ч.3 ст. 305 КК України, а також обставинами, які прокурор вважав достатніми для укладення угоди із застосуванням положень ст. 69 КК України (щире каяття, активне сприяння у розкритті кримінального правопорушення з урахуванням особи винного). При цьому доказів щодо особи обвинуваченого (характеризуючі дані) ні прокурором ні захисником не надано, а відповідних підстав стверджувати, що дії обвинуваченого істотно знижують суспільну небезпечність вчиненого ним.

Додаткове ж покарання у виді конфіскації Ѕ частини усього належного на праві власності майна не відповідає вимогам КК України, яким не передбачено конфіскацію частини майна обвинуваченого. У цьому зв`язку, не встановлено також майна обвинуваченого яке підлягає конфіскації, хоча прокурор вказав, що такого майна у ОСОБА_5 виявлено не було.

Таким чином, на думку суду, виникла сукупність підстав, за наявності яких указана угода про визнання винуватості від 30.04.2021 року затверджена судом бути не може, оскільки таке затвердження суперечитиме правам та інтересам особи обвинуваченого (порушення права на захист) та інтересам суспільства, зважаючи на тяжкість злочину, пов`язаного з обігом наркотичних засобів та психотропних речовин.

З урахуванням указаного у затвердженні угоди про визнання винуватості від 30.04.2021 року, укладеної між прокурором Київської обласної прокуратури та обвинуваченим ОСОБА_5 за участю адвоката, слід відмовити, а обвинувальний акт з доданими матеріалами повернути прокурору згідно п.1 ч.3 ст. 314 та ст. 473 КПК України.

Щодо подальшої дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який завершує свою дію о 24.00 год. 17.05.2021 року, то суд виходить з наступного.

Тяжкість вчиненого злочину, що інкримінується обвинуваченому, який є згідно ст. 12 КК України особливо тяжким та передбачає покарання у виді позбавлення волі до дванадцяти років.

ОСОБА_5 не має визначеного на території України місця проживання а також відповідні кошти для обрання щодо нього запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту чи з визначенням відповідного розміру застави.

В той же час, ризики, передбачені п.п.1, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України (переховування від органу досудового розслідування/суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення, зважаючи на відсутність джерел для існування), на думку суду, не зникли і продовжують існувати.

Тому слід продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для обвинуваченого на 60 діб.

На підставі наведеного та керуючись ст. 314-316, 331, 376 КПК України, суд

у х в а л и в :

Відмовити в затвердженні угоди про визнання винуватості від 30.04.2021 року, укладеної між прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами Служби безпеки України та Державної прикордонної служби України Київської обласної прокуратури Завістовським Євгеном Анатолійовичем та підозрюваним ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), в присутності захисника – адвоката Доманського Андрія Олеговича.

Обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Лієпая Республіки Латвія, громадянина Республіки Латвія, за обвинуваченням останнього у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 305 КК України, разом з доданими матеріалами - повернути прокурору Київської обласної прокуратури для продовження досудового розслідування.

Продовжити ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянину Республіки Латвія, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб та продовжити утримувати останнього в умовах ДУ «Київський слідчий ізолятор» МЮ України.

Термін дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою становить до 24.00 год. 16.07.2021 року.

Ухвала суду може бути оскаржена, в тому числі і в частин продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Бориспільський міськрайонний суд Київської області протягом семи діб з моменту оголошення ухвали суду.

Оголошення повного тексту ухвали суду здійснено 20.05.2021 року.

Головуючий: С. М. Вознюк