Рішення № 97284762, 18.05.2021, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/6982/20

2/296/852/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" травня 2021 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира у складі:

головуючої судді Петровської М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Лужко Г.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Сєтак Віктор Ярославович, Управління ведення реєстру територіальної громади Житомирської міської ради, про усунення порушень спадкових прав, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою, у якій просить визнати ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 , особами, які не є спадкоємцями померлого ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_4 , дата смерті якого зареєстрована 17.01.2020, актовий запис №2 від 24.01.2020, і не мають до 28/100 ідеальних частин житлового будинку по АДРЕСА_1 , що належали на праві приватної власності померлому ОСОБА_7 на підставі свідоцтва про право на спідщину за заповітом від 14.04.1995 №3-2646, жодного відношення.

В обгрунтування позовних вимог зазначає, що ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем після смерті його батька ОСОБА_7 , який оголошений рішенням суду померлим і на підставі цього до Держреєстру актів цивільного стану був внесений актовий запис № 2 від 24.01.2020. ОСОБА_7 проживав і був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується довідкою про місце реєстрації від 24.01.2020. ОСОБА_7 був власником 28/100 частин будинку АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 14.04.1995 № 3-2646. Отже, спадкове майно складається з 28/100 частин зазначеного будинку і має належати позивачу. В січні 2020 року позивач звернувся до приватного нотаріуса Сєтака В.Я. з заявою про прийняття спадщини і нотаріусом була заведена спадкова справа. Однак, на запит приватного нотаріуса Управлінням ведення реєстру територіальної громади була надана адресна картка особи за адресою: АДРЕСА_1 , у якій, крім померлого ОСОБА_7 , також значаться зареєстрованими у будинку відповідачі ОСОБА_6 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Нотаріус не може видати позивачеві свідоцтво про право на спадщину, так як до частини будинку спадкодавця згідно адресної картки особи і довідки управляючої компанії вписані відповідачі. Реєстрація відповідачів у спадковому будинку, де його частини не виділені у натурі, не свідчить про їх приналежність до кола спадкоємців та наявність у них будь-яких спадкових прав, незалежно від реєстрації їх у цьому будинку. Відповідачі відмовилися на неодноразові усні прохання позивача прибути до нотаріуса і подати заяви, у яких зазначити про відсутність майнових прав щодо спадкового майна та відсутність будь-яких родинних чи інших зв`язків у них з померлим ОСОБА_7 . Таким чином має місце порушення спадкових прав ОСОБА_1 бездіяльністю відповідачів, які не бажають подати нотаріусу вищезазначені заяви, що перешкоджає позивачу отримати свідоцтво про право на спадщину за законом і набути право власності на 28/100 частин будинку по АДРЕСА_1 . За таких обставин вважає, що ефективним способом захисту порушених прав позивача буде визнання судом відповідачів особами, які не є спадкоємцями померлого ОСОБА_7 і не мають до належних померлому 28/100 частин житлового будинку жодного відношення.

Відзив на позовну заяву від відповідачів не надходив.

Ухвалою судді Корольовського районного суду м.Житомира від 05.10.2020 відкрито загальне позовне провадження у справі, залучено до участі у справі третіх осіб.

Ухвалою від 15.02.2021, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, підготовче провадження у справі закрито.

Ухвалою від 18.05.2021, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, у задоволенні клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи відмовлено.

В судовому засіданні позивач і представник позивача позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_3 заперечував проти задоволення позову. Вказав, що у задволенні позову слід відмовити, оскільки: відповідач ніяким чином не порушує прав позивача, тобто відсутні спірні правовідносини; він не є спадкоємцем померлого; обраний позивачем спосіб захисту не передбачений чинним цивільним законодавством; нотаріус не відмовляв ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Відповідачі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , представник управління (третьої особи) в судове засідання не з`явилися, про розгляд справи повідомлені належним чином.

Згідно раніше поданих заяв Управління ведення реєстру територіальної громади Житомирської міської ради просило розглянути справу без його участі, при винесенні рішення покладається на розсуд суду.

Від приватного нотаріуса надійшло клопотання про розгляд справи без його участі, в розгляді спору покладається на розсуд суду.

Вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи та наявні докази у ній, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що згідно копії свідоцтва про право на спадщину за заповітом № 3-2646 від 14.04.1995 та реєстраційного напису ОСОБА_7 є власником 28/100 ідеальних частин житлового будинку домоволодіння АДРЕСА_2 .

У відповідності до свідоцтва про народження та свідоцтва про зміну імені від 13.08.2008, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є батьком позивача ОСОБА_1 .

Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 17.12.2019 в справі № 295/16678/19 ОСОБА_7 визнаний померлим.

Згідно свідоцтва про смерть НОМЕР_1 від 24.01.2020 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Вказане також підтверджується витягами з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження від 24.01.2020 № 00025345872, щодо актового запису про смерть від 24.01.2020 № 00025345639.

24.01.2020 ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Сєтака Віктора Ярославовича із заявою про прийняття спадщини після смерті його батька ОСОБА_7

24.01.2020 приватним нотаріусом заведено спадкову справу № 23/2020 до майна померлого.

24.01.2020 за № 115/02-14 приватний нотаріус звернувся до КП «Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації» Житомирської обласної ради із запитом щодо ПІБ власників майна (які зареєстровані останні) на нерухоме майно: житловий будинок АДРЕСА_1 .

З копії паспорта НОМЕР_2 та довідки Управління ведення реєстру територіальної громади Житомирської міської ради вих. № 10-14/3927 від 24.01.2020, вбачається, що померлий ОСОБА_7 прописаний з 29.01.1992 за адресою: АДРЕСА_3 ).

Згідно довідки Управління ведення реєстру територіальної громади Житомирської міської ради вих. № 10-14/11869 від 17.04.2019 позивач прописаний з 26.05.2010 за адресою: АДРЕСА_4 .

У відповідності до копії будинкової книги для прописки громадян, що проживають в будинку АДРЕСА_2 , в ньому зареєстровані також відповідачі ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .

З довідки ТОВ «Управляюча компанія «Полісся» від 17.07.2020 № 1744 видно, що на день смерті ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ) та протягом шести місяців після його смерті разом з померлим були зареєстровані ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .

ОСОБА_4 на праві приватної власності у спільній частковій належить 13/100 будинку АДРЕСА_2 (інформаційна довідка № 220439156 від 15.08.2020).

Згідно довідок УДМС України в Житомирській області, отриманих на запит суду, відповідачі зареєстровані за адресою: АДРЕСА_5 та АДРЕСА_6 .

Як зазначив у позові та в судовому засіданні позивач та його представник, ОСОБА_1 неодноразово звертався до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 з проханням, щоб останні подали заяви до приватного нотаріуса про відсутність майнових прав щодо спадкового майна та відсутність будь-яких родинних чи інших зв`язків у них з померлим ОСОБА_7 (оскільки на момент смерті ОСОБА_7 були зареєстровані за однією адресою з померлим, а отже можуть претендувати на спадщину), проте таких заяв ними подано не було.

У зв`язку із вказаним та вважаючи, що має місце порушення спадкових прав ОСОБА_1 бездіяльністю відповідачів, які не бажають подати нотаріусу вищезазначені заяви, що перешкоджає позивачу отримати свідоцтво про право на спадщину за законом і набути право власності на 28/100 частин будинку по АДРЕСА_1 , позивач звернувся до суду із цим позовом.

З приводу наведеного слід зазначити наступне.

Згідно ст.1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Частинами 1-3 ст.1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

У відповідності до ч.1, ч.2 ст.1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Згідно пунктів 3.1-3.3 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції від 22.02.2012 № 296/5 (далі - Порядок № 296/5), право на спадкування здійснюється спадкоємцями шляхом прийняття спадщини або її неприйняття.

Для того, щоб не допустити пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини, нотаріус роз`яснює спадкоємцям право подачі заяви про прийняття спадщини чи про відмову від її прийняття.

Заяви про прийняття спадщини або відмову від її прийняття подаються спадкоємцем особисто нотаріусу за місцем відкриття спадщини у письмовій формі.

У відповідності до ст.67 Закону України «Про нотаріат», свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством, на ім`я всіх спадкоємців або за їх бажанням кожному з них окремо.

Пунктами 4.1, 4.12, 4.14 Порядку № 296/5 визначено, що при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом нотаріус перевіряє наявність підстав для закликання до спадкування за законом осіб, які подали заяви про видачу свідоцтва.

Свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів.

При видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов`язково перевіряє: факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства, якщо має місце спадкування за законом, прийняття спадкоємцем спадщини у встановлений законом спосіб, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців витребовуються документи, які підтверджують вказані факти.

Згідно ст.49 Закону України «Про нотаріат», нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо:

1) вчинення такої дії суперечить законодавству України;

2) не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії;

3) дія підлягає вчиненню іншим нотаріусом або посадовою особою, яка вчиняє нотаріальні дії;

4) є сумніви у тому, що фізична особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, усвідомлює значення, зміст, правові наслідки цієї дії або ця особа діє під впливом насильства;

5) з проханням про вчинення нотаріальної дії звернулась особа, яка в установленому порядку визнана недієздатною, або уповноважений представник не має необхідних повноважень;

6) правочин, що укладається від імені юридичної особи, суперечить цілям, зазначеним у їх статуті чи положенні, або виходить за межі їх діяльності;

7) особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла плату за її вчинення;

8) особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла встановлені законодавством платежі, пов`язані з її вчиненням;

9) в інших випадках, передбачених законом.

На вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов`язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз`яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову.

З наведеного вбачається, що саме до повноважень нотаріуса належить перевірка підстав для закликання до спадкоємства, якщо має місце спадкування за законом, прийняття спадкоємцем спадщини у встановлений законом спосіб, на підтвердження чого також витребовуються документи, які підтверджують відповідні обставини.

При цьому, у разі, якщо нотаріусу не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії, він має право відмовити у її вчиненні, та, в тому числі, відмовити у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Згідно ст.124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.

Згідно ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

У відповідності до ч.2 ст.5 ЦПК України, у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

З вказаних приписів випливає, що обов`язковою умовою звернення до суду з позовом є порушення, невизнання або оспорювання права позивача.

Разом з тим, звертаючись із цим позовом до суду, позивач мав на меті попередити ймовірне порушення його прав у частині отримання свідоцтва про право на спадщину, виходячи лише із того, що відповідачі на час відкриття спадщини були зареєстровані за тією ж адресою, що і померлий спадкодавець, а відтак нотаріус не видасть ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину.

Проте матеріали справи не містять доказів того, що відповідачами порушується, не визнається або оспорюються право ОСОБА_1 на спадщину, що перешкоджає останньому отримати свідоцтво про право на спадщину, на що вказує у позові позивач.

Доказами перешкод у отриманні свідоцтва про право на спадщину може бути лише відмова нотаріуса, в якій вказуються відповідні підстави такої відмови.

Як з`ясовано судом та підтверджено представником позивача, постанова про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_1 нотаріусом не вчинялась. Необхідно відзначити, що сам по собі факт реєстрації відповідачів на час відкриття спадщини у будинку (який перебуває у спільній частковій власності багатьох співвласників) за адресою: АДРЕСА_2 , де також був зареєстрований і спадкодавець, ще не свідчить жодним чином про наявність перешкод у реалізації спадкових прав позивача, цьому факту ще не надано оцінки нотаріусом як визначального (в сукупності з іншими документами, в тому числі і наявності/відсутності заяв про прийняття спадщини іншими спадкоємцями, документів, які підтверджують родинні стосунки заявників з померлим, тощо) при вирішенні питання про видачу (відмови у видачі) свідоцтва ОСОБА_1 .

Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 N 7 визначено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Оскільки у даних правовідносинах відсутнє порушення, невизнання або оспорювання права позивача на спадщину відповідачами, відсутня постанова про відмову нотаріуса в оформленні права на спадщину, відтак позов задоволенню не підлягає.

Згідно приписів ст.141 ЦПК України, у зв`язку із відмовою у задоволенні позову, судові витрати з відповідачів на користь позивача стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до ОСОБА_4 ( АДРЕСА_8 ), ОСОБА_5 ( АДРЕСА_8 ), ОСОБА_6 ( АДРЕСА_8 ), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Сєтак Віктор Ярославович ( АДРЕСА_9 ), Управління ведення реєстру територіальної громади Житомирської міської ради (майдан ім. С.П. Корольова, 4/2, м. Житомир, 10014. ЄДРПОУ: 40392354), про усунення порушень спадкових прав, - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м.Житомира протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено: 31.05.2021

Cуддя М. В. Петровська