Рішення № 97284478, 24.05.2021, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/17558/20

Провадження № 2/161/932/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2021 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді - Олексюка А.В.,

за участю секретаря судового засідання - Самсонюк Ю.Л.,

представника позивача - Деревецького В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» до ОСОБА_1 про стягнення штрафних санкцій (індексу інфляції, 3% річних, пені),

В С Т А Н О В И В:

03.11.2020 ПрАТ «СК «АРКС» через свого представника - адвоката Шишлова О.Є. звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення штрафних санкцій (індексу інфляції, 3% річних, пені).

Свій позов мотивує тим, що 24.10.2018 Верховним Судом скасовано рішення від 10.09.2015 Луцького міськрайонного суду та ухвалу Волинського апеляційного суду від 15.06.2016, якими було постановлено стягнути з ПрАТ «СК «АРКС» на користь ОСОБА_1 539 080,02 грн. страхового відшкодування та 7 500 грн. витрат на правничу допомогу. Таким чином, у ОСОБА_1 виник обов`язок перед ПрАТ «СК «АРКС» повернути безпідставно набуті кошти, у тому числі з врахуванням інфляційних втрат, 3% річних та пені.

Враховуючи дані обставини, представник позивача просить стягнути з відповідача на користь ПрАТ «Страхова компанія «АРКС» інфляційні втрати у розмірі 41 693,63 грн., 3% річних за весь час прострочення у розмірі 21 459,10 грн. та пеню по Договору - 13 664, 50 грн., що разом складає 86 817,23 грн.

Ухвалою суду від 09.11.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі.

10.12.2020 засобами електронного зв`язку від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно змісту якого останній заперечував проти задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Свої заперечення мотивував тим, що добровільно сплатив усю суму коштів, що підлягала поверненню за наслідками перегляду Волинським апеляційним судом ухвали Луцького міськрайонного суду від 05.07.2019 у справі №161/9456/15-ц про поворот виконання рішення Луцького міськрайонного суду від 10.09.2015.

Вважає, що нарахування індексу інфляції та 3% річних в період з 25.10.2018 по 14.09.2020 є безпідставним та необгрунтованим, оскільки, на переконання відповідача, зобов`язання з повернення грошових коштів перед позивачем у нього виникло з 24.06.2020 (з дня, наступного після дня набрання законної сили. Вважає також неправильним обрахунок та саме нарахування пені, заявленої до стягнення позивачем.

11.01.2021 від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої обгрунтовано розмір пені, що заявлена до стягнення за період з 25.09.2019 по 14.09.2020, що становить 13 664,50 грн.

20.01.2021 підготовче засідання у справі постановлено завершити, справу призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача Деревецький В.В. заявлені позовні вимоги підтримав, просив задовольнити з підстав, викладених у позові та відповіді на відзив.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений судом про час, дату та місце розгляду.

Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши наявні матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Стаття 1212 ЦК України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав. Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Так відповідно до положень ст.1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

3. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок iншої особи, в) вiдсутнiсть правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адмiнiстративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 177 ЦК України об`єктами цивільних прав є, зокрема, речі, у тому числі гроші.

Відповідно до висновку, викладено у постанові Касаційного Суду у складі колегії суддів Третьої плати Касаційного цивільного суду від 14.04.2020 у справі №495/2442/16-ц (провадження №61-15428св19), під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення i його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10.09.2015 у справі №161/9156/15-ц позов ОСОБА_1 до ПрАТ «СК «АХА Страхування» , третя особа - ПАТ «Креді Агріколь Банк», про захист прав споживача та стягнення страхового відшкодування, задоволено частково, стягнуто з ПрАТ «СК «АХА Страхування» на користь ОСОБА_1 539 080,02 грн. страхового відшкодування, 7 500 грн. витрат на правову допомогу, а також 3 654 грн. судового збору в дохід держави. У задоволенні решти вимог відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 15.06.2016 рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24.10.2018 касаційну скаргу ПрАТ «СК «АХА Страхування» задоволено, скасовано рішення Луцького міськрайонного суду від 10.09.2015 та ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 15.06.2016, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до ПрАТ «СК «АХА Страхування», третя особа - ПАТ «Креді Агріколь Банк», про захист прав споживача та стягнення страхового відшкодування відмовлено. Постанова набрала законної сили 24.10.2018. (а.с.17-21).

Таким чином, зважаючи на те, що постановою ВС КЦС від 24.10.2018 скасовано рішення Луцького міськрайонного суду від 10.09.2015, що було правовою підставою набуття ОСОБА_1 суми страхового відшкодування, саме у день набрання законної сили вказаною постановою - 24.10.2018 - у відповідача ОСОБА_1 виникло зобов`язання щодо повернення ПрАТ «СК «АХА Страхування» набутого майна.

У зв`язку із тим, що в добровільному порядку на звернення ПрАТ «СК «АХА Страхування» №8477/18дв від 30.09.2019 (а.с.76-77), ОСОБА_1 не повернув суму страхового відшкодування, страховик звернувся до суду із заявою про поворот виконання рішення.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду від 05.07.2019 у даній справі заяву ПрАТ «СК «АХА Страхування» задоволено, в порядку повороту виконання рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10 вересня 2015 року у справі №161/9156/15-ц постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» безпідставно отриману суму коштів в розмірі 546 580 (п`ятсот сорок шість тисяч п`ятсот вісімдесят) грн. 02 коп. перераховану у відповідності до рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10 вересня 2015 року.

Постановою Волинського апеляційного суду від 26.06.2020 вищевказану ухвалу залишено без змін (а.с.60-62).

Відповідно до копій платіжних доручень №62 від 02.12.2020 на суму 21 800 грн., №40803690 від 25.09.2020 на суму 64 000 грн., №41235894 від 01.10.2020 на суму 78 000 грн., №44754710 від 16.11.2020 на суму 140 000 грн., №65 від 16.10.2020 на суму 20 200 грн., №60 від 25.09.2020 на суму 86 000 грн., №67 від 20.10.2020 на суму 30 000 грн., №68 від 25.11.2020 на суму 25 000 грн., №69 від 23.11.2020 на суму 81 580,02 грн. (а.с.64-66), ОСОБА_1 сума страхового відшкодування повернута страховику ПрАТ «СК «АХА Страхування» у повному обсязі, у зв`язку із чим виконавче провадження №62696201 (в порядку повороту виконання рішення) 01.12.2020 постановлено завершити (а.с.67).

Отже, станом на день розгляду справи, ОСОБА_1 основну суму зобов`язання перед ПрАТ «СК «АХА Страхування» виконано, повернуто на користь останньої суму страхового відшкодування у розмірі 546 580,02 грн.

Натомість, як вбачається зі змісту позовної заяви, страхувальником не відшкодовано страховику 3% відсотків річних за користування безпідставно набутими коштами, інфляційних втрат та пені, що передбачена п.28.2 Договору страхування (за 1 рік прострочення виконання зобов`язання - з 25.09.2019 по 24.09.2020).

Відповідно до п.1 ст.1214 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

Особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, має право вимагати відшкодування зроблених нею необхідних витрат на майно від часу, з якого вона зобов`язана повернути доходи.

У разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними в порядку, передбаченому ст.536 ЦК України.

Окрім того, за ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином за період з 25.10.2018 по 24.09.2020, згідно розрахунків позивача, у відповідача виникло зобов`язання по сплаті 41 693,63 грн. суми індексу інфляції та 31 459,10 грн. - трьох відсотків річних (а.с.5-7).

За ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати процент, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно п.22.2.13 Договору №тп72145а4б від 12.12.2014 добровільного страхування наземного транспорту «Все включено» страхувальник зобов`язаний повернути суму виплаченого страхового відшкодування, як безпідставне майно, якщо виявиться така обставина, що повністю або частково позбавляє страхувальника (вигодонабувача) права на отримання страхового відшкодування (випадки, що не є страховими; збитки, що не відшкодовуються страховиком; підстави для відмови у виплаті страхового відшкодування). Зазначений обов`язок покладається на страхувальника також у разі, якщо виплата страхового відшкодування була здійснена на рахунок інших осіб (вигодонабувача СТО тощо).

За п.28.2 Договору №тп72145а4б від 12.12.2014 добровільного страхування наземного транспорту «Все включено», страхувальник несе майнову відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання (окрім зобов`язання по сплаті страхового платежу) шляхом сплати страховику пені в розмірі 0,01% від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен робочий день прострочення виконання грошового зобов`язання.

Строк позовної давності щодо вимог простягнення неустойки (в т.ч. пені) становить 1 рік, відповідно до положень п.1 ч.2 ст.258 ЦК України.

Згідно розрахунку (а.с.74) за період з 25.09.2019 по 24.09.2020 за 250 робочих днів прострочення виконання грошового зобов`язання, з позивача підлягає до стягнення пеня у розмірі 13 664,50 грн.

Таким чином, проаналізувавши зібрані і досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити та стягнути з ОСОБА_1 86 817,23 грн. з яких: інфляційні втрати у розмірі 41 693,63 грн., 3% річних за весь час прострочення у розмірі 31 459,10 грн., пеня - 13 664,50 грн.

Окрім того, у зв`язку із задоволенням позовних вимог у повному обсязі, н апідставі п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України, з відповідача підлягає до стягнення судовий збір, сплачений позивачем при зверненні з позовом до суду (згідно платіжного доручення №713399 від 15.10.2020) 2102 грн. судового збору (а.с.1).

Керуючись ст.ст. 263 - 265 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» (код ЄДРПОУ 20474912, 04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8) інфляційні втрати в розмірі 41 693 (сорок одну тисячу шістсот дев`яносто три) гривні 63 копійки; 3 % річних за весь час прострочення в розмірі 31 459 (тридцять одну тисячу чотириста п`ятдесят дев`ять) гривень 10 копійок; пеню згідно Договору №тп72145а4б від 12.12.2014 добровільного страхування наземного транспорту «Все включено» в розмірі 13 664 (тринадцять тисяч шістсот шістдесят чотири) гривні 50 копійок, що разом складає 86 817 (вісімдесят шість тисяч вісімсот сімнадцять) гривень 23 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» (код ЄДРПОУ 20474912, 04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8) 2 102 (дві тисячі сто дві) гривні витрат по сплаті судового збору.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 31.05.2021.

Суддя Луцького міськрайонного суду А.В.Олексюк