Рішення № 97283549, 31.05.2021, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" травня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/969/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Новікової Н.А.

розглянувши справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування", 0356, м. Київ, вул. Борщагівська, б. 154, код 33908322;

до Приватного акціонерного товариства "Харківська муніципальна страхова компанія", 61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 63, код 21186813;

про стягнення страхового відшкодування в порядку суброгації у розмірі 38412,53грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Арсенал Страхування" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Харківська муніципальна страхова компанія", в якому просить стягнути з останнього суму страхового відшкодування в порядку суброгації у розмірі 38412,53грн. Також позивачем наведено попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат: витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00грн., витрати на проведення експертного дослідження у розмірі 10000,00грн., а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 2270,00грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 25.08.2020 в м. Харків на вул. Маршала Бажанова, 21/23, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу "Kia Rio", д/н НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та транспортного засобу "Mersedes-Benz", д/н НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 . Дане ДТП сталося з вини ОСОБА_1 . В результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено застрахований в ПРАТ "СК "Арсенал Страхування" автомобіль за Договором добровільного страхування наземного транспорту №241/20-Т/Х/01 від 17.02.2020, у зв`язку з чим страховиком було сплачено суму страхового відшкодування у розмірі 38412,53грн. Враховуючи, що цивільна відповідальність особи, винної в скоєнні ДТП була застрахована у відповідача згідно Поліса №АО/002149638, позивач звернувся до останнього з вимогою про сплату суми страхового відшкодування. Проте, відповідачем сума відшкодування сплачена не була, що стало підставою для звернення з позовом до суду.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 29.03.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 922/969/21. Розгляд справи №922/969/21 вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Встановлено відповідачеві строк 15 днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву та заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження. Встановлено позивачеві строк 5 днів на подання до суду відповіді на відзив з дня його отримання. Роз`яснено сторонам, що у випадку неподанням відповідачем відзиву та/або клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, а також не поданням позивачем відповіді на відзив у строки встановлені цією ухвалою розгляд справи буде відбуватися за наявними матеріалами після спливу строку встановленого для подання відповідачем клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження та в межах строків встановлених ст. 248 ГПК України.

26 квітня 2021 року до суду надійшла заява позивача про надання доказів на підтвердження розміру судових витрат (вх. № 9476 від 26.04.2021), в якій позивач просить суд вирішити питання про судові витрати понесені позивачем у справі №922/969/20 та стягнути з відповідача на свою користь витрати на професійну правничу допомогу, пов`язані з розглядом даної справи, у розмірі 3000,00грн.

З метою повідомлення сторін про розгляд даної справи, судом було направлено копії ухвали про відкриття провадження у справі учасникам справи. Позивачем ухвалу суду про відкриття провадження у справі було отримано 01.04.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №007823/1. Відповідачем ухвалу суду про відкриття провадження у справі було отримано 02.04.2021, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення поштового відправлення №007823/2.

Таким чином, суд дійшов висновку, що сторони були належним чином повідомлені про розгляд даної справи.

Відповідач у встановлений судом строк відзиву на позов не надав, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами.

Згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Таким чином, всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог та судом дотримано, під час розгляду справи, обумовлені чинним ГПК України процесуальні строки для звернення із заявами по суті справи та іншими заявами з процесуальних питань.

За висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.02.2020 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Арсенал Страхування" (страховик) та ОСОБА_2 (страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №241/20-Т/Х/01 від 17.02.2020 (далі - Договір), предметом якого є майнові інтереси страхувальника (вигодонабувача), що не суперечать закону, пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням наземним транспортним засобом (надалі - ТЗ) та іншим майном, вказаним у розділах 5, 6 цього договору.

Застрахованим транспортним засобом за цим Договором є "Mersedes-Benz" GLE 320, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 .

25.08.2020 в м. Харків на вул. Маршала Бажанова, 21/23, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу "Kia Rio", д/н НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та транспортного засобу "Mersedes-Benz", д/н НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , внаслідок якої автомобілі отримали механічні ушкодження.

Відповідно до постанови Київського районного суду м. Харкова від 05.10.2020 у справі №953/14582/20 під час зазначеної ДТП водій ОСОБА_1 порушив Правила дорожнього руху України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП України. Водія ОСОБА_1 визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України. Дана постанова набрала законної сили 16.10.2020.

26.08.2020 ОСОБА_2 звернувся до позивача із заявою №006.02248420 про настання події, що має ознаки страхового випадку за договором добровільного страхування транспортного засобу.

Згідно з рахунком №76346 від 10.09.2020, складеними ТОВ "АД Соллі-Плюс", визначено вартість відновлювального ремонту зазначеного автомобіля в розмірі 38412,53грн.

Позивачем визнано ДТП за участі автомобілів "Kia Rio", д/н НОМЕР_1 та "Mersedes-Benz", д/н НОМЕР_2 , страховим випадком, про що складено страховий акт № 006.02248420-1 від 11.09.2020.

Враховуючи викладені обставини позивачем на підставі умов договору добровільного страхування наземного транспортного засобу №241/20-Т/Х/01 від 17.02.2020 здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 38412,53грн, що підтверджується платіжним дорученням №48591540 від 14.09.2020.

На момент скоєння ДТП, цивільно-правова відповідальність водія автомобіля "Kia Rio", д/н НОМЕР_1 ОСОБА_1 застрахована відповідачем згідно з полісом серії АО №002149638 діючим станом на 25.087.2020, яким також передбачено ліміт відповідальності за шкоду майну в розмірі 130000,00грн., франшиза 0,00грн.

Як стверджує позивач, ним на адресу відповідача було надіслано претензію щодо виплати страхового відшкодування в поряду суброгації. Однак, відповіді на вказану претензію відповідач не надав, та вимоги позивача залишив без задоволення, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з позовною заявою у даній справі.

Надаючи правову кваліфікацію відносинам, що стали предметом спору, суд виходить з наступного.

Частиною 1 ст. 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Пунктом 2 ст. 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Частиною 1 статті 16 Закону України "Про страхування" визначено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Дана норма кореспондується з положеннями ст. 979 ЦК України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про страхування" страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Статтею 9 Закону України "Про страхування" передбачено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

У частині 1 статті 25 Закону України "Про страхування" визначено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Як вбачається із матеріалів справи, спір виник між двома страховими компаніями щодо відшкодування витрат, понесених у зв`язку із виплатою коштів за договором добровільного страхування наземного транспорту.

Відповідно до ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Отже, страховик виступає замість потерпілого у деліктному зобов`язанні.

Таким чином, страхувальник, який зазнав майнової шкоди в деліктному правовідношенні, набув право вимоги відшкодування до заподіювача. У зв`язку з виплатою страхового відшкодування до страховика перейшло право вимоги (права кредитора, яким у деліктному зобов`язанні є потерпілий) до заподіювача у межах фактичних витрат.

Правовідносини, що виникли між сторонами у даній справі є суброгацією.

Особою, відповідальною за завдану шкоду, може бути як безпосередній її заподіювач, так і страхова компанія, відповідальна за останнього.

Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, зокрема, порядок виплати такого відшкодування та дії сторін при настанні страхового випадку, регулюються Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Спеціальні норми Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обмежують розмір шкоди (збитків), яка підлягає відшкодуванню страховиком особи, яка завдала цю шкоду, і яка застрахувала свою цивільну відповідальність, зокрема: межами ліміту відповідальності (пункт 22.1 статті 22); вартістю відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством (стаття 29); відповідно до пунктів 32.4, 32.7 статті 32 страховик або МТСБУ не відшкодовує шкоду, заподіяну майну, яке знаходилося у забезпеченому транспортному засобі, який спричинив ДТП; шкоду, пов`язану із втратою товарного вигляду транспортного засобу; згідно з пунктом 12.1 статті 12 страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розраховану за правилами цього підпункту.

Пунктом 22.1 статті 22 зазначеного Закону передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі.

Статтею 29 цього ж Закону передбачено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Таким чином, відповідач як страховик відповідальності винної у ДТП особи на підставі ст. 29 та п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" здійснює відшкодування витрат, пов`язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством та в межах страхових сум, зазначених у страховому полісі.

У справі що розглядається, у відповідача у зв`язку з настанням страхового випадку (ДТП) виник обов`язок відшкодувати позивачеві шкоду в межах ліміту його відповідальності за страховим випадком і в межах суми фактичних затрат, право вимоги якої перейшло до позивача у зв`язку з виплатою страхового відшкодування, за мінусом франшизи.

У даному випадку, розмір заподіяної матеріальної шкоди в результаті ДТП визначено рахунком №76346 від 10.09.2020, складеними ТОВ "АД Соллі-Плюс", та становить 38412,53грн. Дана сума відшкодована позивачем в повному обсязі, а саме, сплачено 38412,53грн.

В силу положень ст. 993 ЦК України, та ст. 27 Закону України "Про страхування" відповідач має відшкодувати позивачу сплачене ним страхове відшкодування за виключенням франшизи.

Як вбачається з матеріалів справи, розмір франшизи в даному випадку становить 0,00грн. Таким чином, відповідач має відшкодувати позивачу 38412,53грн.

Приймаючи до уваги, що позивач здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 38412,53грн., що підтверджується відповідним платіжним дорученням, і реалізував своє право кредитора шляхом пред`явлення вимоги до відповідача про виплату страхового відшкодування, враховуючи фактичний перехід права вимоги відшкодування шкоди від потерпілої особи до страховика, враховуючи, що цивільно-правова відповідальність винної у ДТП особи була застрахована в ПрАТ "Харківська муніципальна страхова компанія" згідно полісу АО № 002149638, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача в порядку регресу суми майнової шкоди у розмірі 38412,53грн.

За таких обставин, за результатами розгляду справи з відповідач на користь позивача підлягають стягненню 38412,53грн. майнової шкоди (тобто страхового відшкодування в порядку суброгації).

Здійснюючи розподіл судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно з ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).

Як вбачається з матеріалів справи, 11.01.2019 між позивачем та адвокатом Даниловим Анатолієм Григоровичем укладено договір про надання правової допомоги № 110119, відповідно до умов якого адвокат бере на себе зобов`язання надати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а довіритель зобов`язаний оплатити замовлення у порядку та строки обумовлені сторонами.

Згідно з п. 3.1 договору за правову допомогу, передбачену п. 1.2 договору, довіритель сплачує адвокату винагороду в розмірі, визначеному додатком № 1 до цього договору.

Додатком № 1 до договору (Акт виконаних робіт №922/969/21) від 01.04.2021 сторонами конкретизовано перелік послуг, які адвокат Данилов Анатолій Григорович надав позивачу в зв`язку з розглядом даної справи №922/969/21, та вказано вартість цих послуг.

За змістом п. 4 вказаного додатку (акту виконаних робіт) вартість послуг адвоката за цим актом та відповідно до розрахунку складає 3000,00грн.

Адвокатом Даниловим Анатолієм Григоровичем виставлено позивачу до сплати рахунок №922/969/21 від 01.04.2021 на суму 3000,00грн., який було сплачено позивачем, що підтверджується платіжним дорученням №17971201 від 05.04.2021.

Зазначені витрати за надання послуг професійної правничої допомоги і були заявлені позивачем до стягнення з відповідача

Суд звертає увагу, що відповідач в порядку, визначеному п. 6 ст. 126 ГПК України не надав суду доказів неспіврозмірності заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу та не заявляв відповідного клопотання про їх зменшення.

Таким чином, дослідивши надані позивачем договір та акт надання послуг, врахувавши характер спору по даній справі, ступінь її складності, суму заявленого позову, розмір заявлених до стягнення та задоволених судом позовних вимог, суд дійшов висновку про необхідність розподілу понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу в розмірі заявлених до стягнення 3000,00грн.

Згідно з ч. 1, 4 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Враховуючи викладене, суд покладає на відповідача понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000,00грн., та витрати по сплаті судового збору в сумі 2270,00 грн.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-80, 123, 126, 129, 232-233, 237-238, 240-241 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Харківська муніципальна страхова компанія" (61001, м. Харків, вул. Плеханівська, буд. 63; код ЄДРПОУ 21186813) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, буд. 154; код ЄДРПОУ 33908322) грошові кошти у розмірі 38412,53грн., а також витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00грн. та витрат зі сплати судового збору у розмірі 2270,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Позивач: Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Арсенал Страхування" (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, буд. 154; код ЄДРПОУ 33908322);

Відповідач: Приватне акціонерне товариство "Харківська муніципальна страхова компанія" (61001, м. Харків, вул. Плеханівська, буд. 63; код ЄДРПОУ 21186813).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суду Харківської області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 31.05.2021.

Суддя Н.А. Новікова