Рішення № 97283330, 31.05.2021, Господарський суд Рівненської області

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

ДОДАТКОВА УХВАЛА

"31" травня 2021 р. м. Рівне Справа № 918/278/21

Господарський суд Рівненської області у складі судді Андрійчук О., за участю секретаря судового засідання Рижого Б., розглянувши заяву Фізичної особи - підприємця Глудика Тараса Вікторовича про ухвалення додаткового рішення у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліхтнер Бетон Україна"

до Фізичної особи - підприємця Глудика Тараса Вікторовича

про стягнення 20 000,00 грн,

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився,

від відповідача: Глудик Т., паспорт НОМЕР_1 від 01.07.1996,

УСТАНОВИВ:

У квітні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Ліхтнер Бетон Україна" (позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до Фізичної особи - підприємця Глудика Тараса Вікторовича (відповідач) про стягнення 20 000,00 грн.

Ухвалою суду від 16.04.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 19.05.2021.

18.05.2021 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

18.05.2021 від позивача надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з відсутністю предмета спору.

19.05.2021 від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу у справі.

Ухвалою суду від 19.05.2021 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліхтнер Бетон Україна" до Фізичної особи - підприємця Глудика Тараса Вікторовича залишено без розгляду.

21.05.2021 від Фізичної особи - підприємця Глудика Тараса Вікторовича надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі щодо вирішення питання про розподіл судових витрат.

Ухвалою суду від 24.05.2021 розгляд заяви Фізичної особи - підприємця Глудика Тараса Вікторовича від 20.05.2021 про ухвалення додаткового рішення у справі № 918/278/21 призначено на 31.05.2021.

26.05.2021 від представника позивача надійшло клопотання про проведення судового засідання у цій справі в режимі відеоконференції, а також визначено суд, якому необхідно забезпечити її проведення, у задоволенні якого відмолено ухвалою суду від 27.05.2021.

28.05.2021 від позивача надійшли заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення у справі, у яких позивач просить у задоволенні вказаної заяви відмовити у повному обсязі, оскільки заявлена відповідачем до стягнення сума на професійну правову допомогу є не співмірною з реальним обсягом виконаної адвокатом роботи та часом, затраченим на надання таких послуг, а відтак заява про ухвалення додаткового рішення не підлягає до задоволення.

У судове засідання 31.5.2021 з`явився відповідач, представник позивача не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Суд, розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення, вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до ст. 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному ч. 2 цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому ст. 244 цього Кодексу.

Частинами 1, 2 ст. 244 ГПК України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

За фактичними обставинами справи судом установлено, що одночасно із поданням відзиву відповідачем подано попередній розрахунок судових витрат, розмір яких становив 5 000,00 грн.

Як зазначалося, 19.05.2021 відповідачем долучено до матеріалів справи докази понесення витрат на професійну правничу допомогу на суму 4 000,00 грн.

Зокрема, 14.05.2021 між відповідачем (клієнт) та адвокатом Больбіною С. укладено договір-доручення про надання правової допомоги, за п. 1.1. адвокат приймає на себе доручення клієнта по наданню останньому правової допомоги у справі № 918/278/21, а клієнт зобов`язується сплатити за дії адвоката по наданню правової допомоги і фактичні витрати адвоката, понесені у зв`язку із виконанням цього договору.

За п. 1.3. договору правова допомога надається шляхом: надання письмових та усних консультацій, роз`яснень; складання процесуальних та інших документів; збору інформації та її аналітичної обробки; здійснення представництва інтересів клієнта в усіх без виключення підприємствах, установах та організаціях незалежно від їх форм власності та підпорядкування, а також в усіх без виключення державних та недержавних органах, судах всіх інстанцій та юрисдикцій із усіма без виключення процесуальними правами, наданими стороні у справі положеннями чинних в Україні ГПК, ЦПК, КПК, КАС України та КУпАП.

У п. 6.1., 6.2. договору сторони погодили, що за надання адвокатом правової допомоги у справі клієнт сплачує гонорар в розмірі, визначеному сторонами додатково. Факт сплати коштів оформляється квитанцією, яка видається адвокатом. У випадку якщо клієнт зацікавлений у наданні адвокатом правової допомоги у справі в судах інших інстанцій, ніж це передбачено в п. 1 розділу "Предмет договору" цього договору, під час перегляду судових рішень в судах інших інстанцій, у тому числі за нововиявленими, винятковими обставинами, розмір гонорару визначатиметься окремим договором. До такої правової допомоги і її оплати вказаний договір не має відношення.

18.05.2021 між сторонами укладений додаток до договору доручення, в якому останні відповідно до п. 6.1. договору погодили розмір гонорару адвоката у фіксованій сумі, яка становить 4 000,00 грн. Також сторони погодили вартість представництва адвокатом кожного окремого судового засідання у справі в розмірі 1 000,00 грн. Оплата клієнтом здійснюється шляхом перерахування безготівкових коштів на рахунок адвоката, який попередньо наданий клієнтом, протягом трьох банківських днів.

З урахуванням викладеного судом установлено, що сторонами у додатку погоджено гонорар за надання адвокатом послуг, визначених у розділі 1 "Предмет договору", тобто за надання правової допомоги у справі № 918/278/21 в судах усіх інстанцій.

18.05.2021 між сторонами підписаний акт-квитанція виконаних робіт, за яким підтверджено факт оплати узгодженого розміру гонорару адвоката у фіксованій сумі, що становить 4 000,00 грн, а також надано платіжне доручення № 191 від 18.05.2021 на суму 4 000,00 грн.

У матеріалах справи відсутній детальний опис робіт (наданих послуг) з переліком фактично наданих послуг, їх вартості, а також часу, затраченого адвокатом на виконання таких робіт (надання послуг).

За змістом ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 зазначеного Закону).

Згідно зі ст. 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 ГПК України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами: подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).

За ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 126 ГПК України).

Частиною 3 ст. 126 ГПК України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас за змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог вказаної частини суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

У розумінні положень ч. 5 ст. 126 цього Кодексу зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 року у справі № 910/906/18.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, пов`язані із наданням професійної правничої допомоги, та докази, надані в їх обґрунтування, суд вважає за необхідне зазначити таке.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

У свою чергу, у кожній окремій справі суд виходить з конкретних особливих обставин, з доказів, поданих заявником клопотання про розподіл судових витрат, які можуть свідчити про підставність різних сум коштів, що потрачені заявником на правничу допомогу. Кожна справа має різну кількість судових засідань, як і різну кількість розглянутих клопотань, а, отже, і кількість виконаного адвокатом обсягу робіт з огляду на кількість вчинених процесуальних дій.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України"). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У вказаній справі проведено одне судове засідання, на якому розглядалася лише заява позивача про залишення позову без розгляду, представником відповідача підготовлена одна заява по суті справи - відзив. Як зазначалося, сума гонорару у 4 000,00 грн погоджена за надання усіх послуг, обумовлених у розділі 1 договору (іншого судом із розділу 6 договору чи додатку не встановлено); відповідачем не наданий суду детальний опис робіт (наданих послуг) з переліком фактично наданих послуг, їх вартістю, а також часу, затраченого адвокатом на виконання таких робіт (надання послуг), що ускладнює вирішення питання про розподіл судових вимог та їх задоволення у заявленому розмірі.

Надавши оцінку усім доданим до заяви доказам з урахуванням усіх аспектів і складності цієї справи, її важливості для відповідача, врахувавши критерії співмірності розміру заявлених витрат на правничу допомогу, визначені ч. 4 ст. 126 ГПК України, зважаючи на клопотання позивача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката відповідача, суд дійшов висновку про те, що справедливим та співмірним є зменшення розміру витрат відповідача на професійну правничу допомогу до 2 000,00 грн від попередньо заявленої суми, який відповідає критерію розумної необхідності таких витрат та їх документальному обґрунтуванню.

Вирішуючи вказане питання, суд також керується тим, що судовий розсуд - це право суду, яке передбачене та реалізується на підставі чинного законодавства, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення, встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), такий, що є найбільш оптимальним в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.

У ст. 126 ГПК України установлено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Приписами ч. 5 ст. 130 ГПК України унормовано, що у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Зважаючи, що позов залишено без розгляду, отже, судові витрати, пов`язані із наданням професійної правничої допомоги в розмірі 2 000,00 грн покладаються на позивача.

Керуючись ст. 123, 126, 129, 130, 221, 234, 235, 244 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Фізичної особи - підприємця Глудика Тараса Вікторовича про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, пов`язаних із наданням професійної правничої допомоги, задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліхтнер Бетон Україна" (вул. Конякіна, 18-А, м. Луцьк, Волинська область, 43023, ідентифікаційний код 33680817) на користь Фізичної особи - підприємця Глудика Тараса Вікторовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) 2 000,00 грн витрат, пов`язаних із наданням професійної правничої допомоги.

У задоволенні решти вимог заяви про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, пов`язаних із наданням професійної правничої допомоги, відмовити.

Стягувач: Фізична особа - підприємець Глудик Тарас Вікторович ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ).

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "Ліхтнер Бетон Україна" (вул. Конякіна, 18-А, м. Луцьк, Волинська область, 43023, ідентифікаційний код 33680817).

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 254 - 257 ГПК України.

Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Повне додаткове судове рішення складене та підписане 31.05.2021.

Суддя О. Андрійчук