Рішення № 97283327, 31.05.2021, Господарський суд Рівненської області

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" травня 2021 р. м. Рівне Справа № 918/267/21

Господарський суд Рівненської області у складі судді Андрійчук О., за участю секретаря судового засідання Рижого Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Продмаркетпром"

до Приватного підприємства "Рівне Приват - Плюс"

про стягнення 50 000,00 грн,

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився,

від відповідача: не з`явився,

УСТАНОВИВ:

У квітні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Продмаркетпром" (позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до Приватного підприємства "Рівне Приват - Плюс" (відповідач) про стягнення 50 000,00 грн.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Згідно із позовною заявою, 28.07.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Продмаркетпром" (позивач) та Приватне підприємство "Рівне Приват - Плюс" (відповідач) домовились щодо купівлі - продажу фронтального навантажувача. Відповідно до виставленого відповідачем рахунку позивач сплатив 50 000,00 грн, проте відповідач в обумовлені строки товар не поставив, грошові кошти за нього не повернув. Оскільки відповідач не виконав зобов`язання щодо поставки товару, то у позивача виникла переплата у розмірі 50 000,00 грн, у зв`язку з чим він звернувся до суду з позовом про стягнення вказаної суми.

У матеріально-правове обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на ст. 530, 665, 693 ЦК України та ст. 174, 193 ГК України.

Відповідач відзиву у строки і порядку, визначені ГПК України та ухвалою суду від 14.04.2021, не надав, а відтак розгляд справи здійснюється за наявними матеріалами.

Процесуальні рішення, заяви і клопотання сторін, результат їх розгляду.

Ухвалою суду від 14.04.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 17.05.2021.

17.05.2021 від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із наданням можливості ознайомитися із матеріалами справи та врегулювати спір мирним шляхом.

Ухвалою суду від 17.05.2021 розгляд справи відкладено на 31.05.2021.

Інших Заяв і клопотань від сторін не надходило.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності та взаємозв`язку, оцінивши надані докази, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, суд установив таке.

Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 28.07.2020 позивачем усно замовлено у відповідача товар - фронтальний навантажувач, у зв`язку з чим відповідачем було виставлено позивачу рахунок № 5 від 28.07.2020 на його оплату в сумі 50 000,00 грн.

Позивачем згідно з платіжним дорученням № 515 від 30.07.2020 перераховано відповідачу кошти в розмірі 50 000,00 грн з призначенням платежу - оплата за фронтальний навантажувач згідно з рахунком № 5 від 28.07.2020, проте відповідач товар не поставив, грошових коштів в сумі 50 000,00 грн позивачу не повернув.

Позивач 03.03.2021 надіслав на адресу відповідача письмову вимогу щодо поставки товару у 10-денний строк з дня отримання вимоги або негайного повернення грошових коштів за товар у розмірі 50 000,00 грн, що стверджується рекомендованим відправленням № 1150300165015, яка відповідачем не отримане та 24.03.2021 повернуто позивачу.

Станом на дату розгляду спору доказів поставки товару чи повернення відповідачем позивачу грошових коштів в матеріалах справи немає.

З урахуванням викладеного судом установлено, що між сторонами виникли правовідносини, пов`язані із непоставкою товару за договором купівлі - продажу товару, регулювання яких здійснюється ГК України та ЦК України.

Норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених сторонами.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 2 ст. 205 ЦК України правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Частиною 1 ст. 639 ЦК України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

За приписами ч. 1 ст. 181 ГК України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ст. 638 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

За ч. 2 ст. 642 ЦК України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії (ч. 1, 2 ст. 640 ЦК України).

Ураховуючи викладене та зважаючи на зміст спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що між сторонами виникли господарські правовідносини з поставки товару шляхом укладення договору у спрощений спосіб, а дії сторін щодо виставлення рахунку-фактури на оплату товару та його безпосередня оплата свідчать про їх бажання для настання відповідних правових наслідків.

У силу вимог ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частиною 2 ст. 712 ЦК України також передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Приписами ч. 1 ст. 662, ст. 663 ЦК України унормовано, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу; продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 цього Кодексу.

У свою чергу, за ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов`язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві (ч. 1, 2 ст. 664 ЦК України).

У ч. 1 ст. 665 ЦК України врегульовано, що у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до ст. 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Судом із фактичних обставин справи установлено, що між сторонами виникли правовідносини з поставки товару, на виконання яких позивач здійснив попередню оплату за фронтальний навантажувач, однак відповідач його не поставив, у тому числі на претензію позивача, у зв`язку з чим в останнього виникло право вимагати повернення суми попередньої оплати.

У силу вимог ч. 1, 6, 7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються зі ст. 525, 526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом із фактичних обставин справи встановлено порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо поставки товару, відтак вимога позивача про стягнення з відповідача суми попередньої оплати у розмірі 50 000,00 грн підлягає до задоволення.

Висновки суду за результатами вирішення спору.

За результатами з`ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про порушення майнових прав позивача, а, отже, про наявність підстав для задоволення позову.

Розподіл судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).

У позовній заяві позивачем зазначено попередній розрахунок судових витрат, що складаються із судового збору в розмірі 2 270,00 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи, що позов задоволено повністю, відтак судовий збір в розмірі 2 270,00 грн покладається на відповідача.

Керуючись ст. 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Продмаркетпром" до Приватного підприємства "Рівне Приват - Плюс" про стягнення 50 000,00 грн задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства "Рівне Приват - Плюс" (33027, м. Рівне, вул. Данила Галицького, буд. 25, ідентифікаційний код 35616612) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Продмаркетпром" (01042, м. Київ, вул. Академіка Філатова, буд. 10-А, офіс 2/51, ідентифікаційний код 36863714) 50 000,00 грн суми попередньої оплати.

Стягнути з Приватного підприємства "Рівне Приват - Плюс" (33027, м. Рівне, вул. Данила Галицького, буд. 25, ідентифікаційний код 35616612) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Продмаркетпром" (01042, м. Київ, вул. Академіка Філатова, буд. 10-А, офіс 2/51, ідентифікаційний код 36863714) 2 270, 00 грн судового збору.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Продмаркетпром" (01042, м. Київ, вул. Академіка Філатова, буд. 10-А, офіс 2/51, ідентифікаційний код 36863714).

Відповідач: Приватне підприємство "Рівне Приват - Плюс" (33027, м. Рівне, вул. Данила Галицького, буд. 25, ідентифікаційний код 35616612).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Повне судове рішення складене та підписане 31.05.2021.

Суддя О.Андрійчук