Рішення № 97282892, 26.05.2021, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5 м. Харків, 61022, тел./факс (057)702-10-79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

___________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2021 року м.Харків Справа №913/147/21

Провадження №19/913/147/21

Розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НФМ АГРО" (юридична адреса: вул. Зіни Бєлої, б.156, кв.8, кімн.5, м. Новомосковськ, Дніпропетровська область, 51200; поштова адреса: вул. Набережна Заводська, 9 Б-1, м. Дніпро, 49019)

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОГРЕС" (вул.Пушкіна, б.32 В, с. Лизине, Білокуракинський район, Луганська область, 92250)

про стягнення 107 752 грн 37 коп.

Суддя Господарського суду Луганської області Косенко Т.В.

Секретар судового засідання Сокрута Н.М.

У засіданні брали участь:

від позивача: Познянський В.А., адвокат, представник за довіреністю б/н від 22.12.2020;

від відповідача: представник не прибув

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "НФМ АГРО" звернулось до Господарського суду Луганської області з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОГРЕС" про стягнення заборгованості в сумі 83 591 грн 04 коп., пені в сумі 6 513 грн 18 коп., штрафу в сумі 8 359 грн 10 коп., інфляційних витрат в сумі 4 854 грн 72 коп., 3 % річних у сумі 1 620 грн 84 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором постачання запасних частин №Н-375 SP-19 від 05.07.2019 щодо повної оплати поставлених запасних частин, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість, на яку нараховані пеня, штраф, інфляційні витрати та 3 % річних.

Ухвалою суду від 29.03.2021 відкрито провадження у справі та судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 26.04.2021.

21.04.2021 від відповідача через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву №63 від 15.04.2021, в якому він просить в задоволенні позову відмовити повністю. Відповідач вважає, що позовні вимоги позивача щодо стягнення пені, 3 % річних і суми інфляційних втрат є необґрунтованими та занадто завищеними. Позивач надає розрахунок пені, 3 % річних і суми інфляційних втрат, але при цьому використовує некоректну дату, яку вважає датою початку прострочення боржника по сплаті грошового зобов`язання. Окрім того, розрахунок пені та 3 % річних позивачем було здійснено методологічно не правильно, оскільки не враховано що 2020 рік був високосним.

26.04.2021 від позивача через канцелярію суду надійшла заява б/н від 21.04.2021 про збільшення розміру позовних вимог, в якій він просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 83 591 грн 04 коп., пеню в сумі 7 582 грн 63 коп., штраф в сумі 8 359 грн 10 коп., інфляційні втрати в сумі 6 358 грн 31 коп., 3 % річних у сумі 1 861 грн 29 коп.

Представник позивача в судовому засіданні зазначив, що оригінал цієї заяви, з доказами направлення відповідачу, був надісланий поштою до суду.

Ухвалою суду від 26.04.2021 оголошено перерву в судовому засіданні до 17.05.2021.

27.04.2021 від позивача через канцелярію суду надійшла заява б/н від 21.04.2021 про збільшення розміру позовних вимог, в якій він просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 83 591 грн 04 коп., пеню в сумі 7 582 грн 63 коп., штраф в сумі 8 359 грн 10 коп., інфляційні втрати в сумі 6 358 грн 31 коп., 3 % річних у сумі 1 861 грн 29 коп.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.46 ГПК України крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч.5 ст.46 ГПК України у разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої, частиною третьою або четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає в ухвалі.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру.

Зі змісту поданої позивачем заяви вбачається, що ним збільшено кількісні показники за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Заява про збільшення позовних вимог містить ті ж підстави та той же предмет позову.

Ухвалою суду про відкриття провадження у справі 29.03.2021 призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 26.04.2021. Товариство з обмеженою відповідальністю "НФМ АГРО" звернулося до суду з зазначеною заявою 23.04.2020, про що свідчить відмітка пошти на поштовому конверті, тобто до початку першого судового засідання.

Подана позивачем заява про збільшення розміру позовних вимог приймається судом до розгляду та в подальшому справа розглядається з її урахуванням.

Ухвалою суду від 17.05.2021 оголошено перерву в судовому засіданні до 26.05.2021.

Представник відповідача в судове засідання 26.05.2021 не прибув, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового слухання, що підтверджується матеріалами справи.

Суд закінчив з`ясування обставин справи та перевірку їх доказами.

У судовому засіданні 26.05.2021 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд зазначає наступне.

05.07.2019 між Товариством з обмеженою відповідальність «НФМ АГРО» (постачальник) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "ПРОГРЕС" (покупець) укладено договір постачання запасних частин №Н-375 SP-19, за умовами п.1.1 якого Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця запасні частини, масла, мастила і технічні рідини до сільськогосподарської техніки (надалі - Товар), а Покупець зобов`язується прийняти і оплатити Товар на умовах цього Договору.

Товар за цим Договором поставляється окремими партіями відповідно до специфікацій (у випадку їх укладення), які є невід`ємною частиною цього Договору (п.1.2 договору).

Найменування та код Товару по каталогу підприємства-виробника, кількість, ціна, умови та строки поставки, узгодженої Сторонами партії Товару, вказуються в специфікаціях, які є невід`ємною частиною цього Договору, а у випадку не укладення таких специфікацій - заявках Покупця, рахунках на оплату, видаткових накладних на Товар (п.1.3 договору).

Поставка Товару здійснюється на умовах: FCA (франко-перевізник Покупця), EXW (франко-склад Постачальника), DAP (поставка у місце призначення). Умови цього Договору викладені Сторонами у відповідності до вимог Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів «Інкотермс» (в редакції 2010 року), які застосовуються з урахуванням особливостей, пов`язаних із внутрішньодержавним характером цього Договору, а також тих особливостей, що випливають із умов цього Договору (п.3.2 договору).

Датою поставки Товару Постачальником вважається: при поставці на умовах FCA - дата завантаження Товару, зазначена у товарно-транспортній накладній або дата експрес- накладної, за якою Товар був переданий кур`єрській службі доставки; при поставці на умовах EXW - дата надання Товару у розпорядження Покупця у місці його поставки за видатковою накладною; при поставці на умовах DAP - дата надання Товару у розпорядження Покупця на прибулому транспортному засобі, готовому до розвантаження, що зазначена у товарно-транспортній накладній (п.3.3 договору).

Перехід права власності на Товар виникає з моменту здійснення Постачальником поставки Товару (п.3.4 договору).

Оплата за Товар здійснюється Покупцем на умовах і в строки, погоджені Сторонами у специфікації (у випадку її укладення), яка є невід`ємною частиною Договору, а у випадку не укладення специфікацій на поставку окремої партії Товару, оплата здійснюється Покупцем на умовах відстрочення платежу, який складає 30 (тридцять) календарних днів із дати здійснення Постачальником поставки Товару (п.5.1 договору).

Оплата здійснюється Покупцем в гривнях шляхом прямого банківського переказу, на поточний рахунок Постачальника, вказаному в даному Договорі (п.5.2 договору).

У разі порушення терміну оплати за Товар, зазначеного в п. 5.1 цього Договору, Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення оплати (п.7.2 договору).

Покупець в разі несвоєчасної оплати вартості Товару понад 20 (двадцять) календарних днів, відповідно до умов цього Договору, додатково сплачує Постачальнику штраф у розмірі 10% від вартості несвоєчасно оплаченого Товару (п.7.3 договору).

Строки позовної давності по нарахуванню та оплаті неустойки (пені), передбаченої в цьому Договорі, встановлюються на період 3 (три) роки відповідно до статті 259 ЦК України. Нарахування та оплата неустойки (пені) проводиться за весь період існування заборгованості (п.7.4 договору).

Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2020 року, але у будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за даним Договором (п.11.1 договору).

На виконання вказаних умов договору постачання запасних частин №Н-375 SP-19 від 05.07.2019 позивач передав, а відповідач прийняв товар на суму 83 591 грн 04 коп., однак в порушення вимог п.5.1 договору останній не здійснив оплату поставленого товару, що і стало підставою звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України (далі ГК України), суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Аналогічні положення передбачені і ч.1 ст.173 ГК України.

Згідно ст.11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань) є, зокрема, договір.

Згідно ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч.1 ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За своєю правовою природою укладений між сторонами у справі договір від №Н-375 SP-19 від 05.07.2019 є договором поставки, до якого слід застосовувати відповідні положення Господарського та Цивільного кодексів України.

Відповідно до ч.1 ст.265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Аналогічні положення передбачені і ч.1 ст.712 ЦК України.

Згідно ч.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч.1 ст.222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законі інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.

Згідно із ст.ст.525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно зі ст.599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

На виконання умов договору поставки запасних частин №Н-375 SP-19 від 05.07.2019 позивач поставляв відповідачеві товар, що підтверджується матеріалами справи, зокрема, видатковими накладними.

Приписами ст.530 ЦК України, зокрема, встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.5.1 договору оплата за Товар здійснюється Покупцем на умовах і в строки, погоджені Сторонами у специфікації (у випадку її укладення), яка є невід`ємною частиною Договору, а у випадку не укладення специфікацій на поставку окремої партії Товару, оплата здійснюється Покупцем на умовах відстрочення платежу, який складає 30 (тридцять) календарних днів із дати здійснення Постачальником поставки Товару.

Відповідач в обумовлений п.5.1 договору строк не здійснив оплату поставленого товару. Заборгованість складає 83 591 грн 04 коп.

Вимогою №Н-375 SP-19 від 10.02.2021 позивач повідомив відповідача про наявність за останнім заборгованості в розмірі 83 591 грн 04 коп. станом на 10.02.2021 та вимагав протягом 3 банківських днів з дня отримання цієї вимоги остаточно погасити вказану суму заборгованості шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "НФМ АГРО".

Листом №40 від 01.03.2021 відповідач не заперечив що має заборгованість перед позивачем у розмірі 83 591 грн 04 коп., та запропонував позивачу розглянути можливість погашення вказаної суми заборгованості протягом 6 (шести) місяців рівними частинами починаючи з березня 2021 року. Окрім цього, додатково, на залишкову суму заборгованості на користь позивача буде сплачуватися 8 (вісім) відсотків річних до повного погашення суми заборгованості за договором поставки №Н-375 SP-19 від 05.07.2019.

Згідно зі ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Порушенням зобов`язання, у відповідності до ст.610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, тобто - неналежне виконання.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідач доказів відсутності заборгованості не подав.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості за договором постачання запасних частин №Н-375 SP-19 від 05.07.2019 в сумі 83 591 грн 04 коп.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача пені за період з 01.07.2020 по 21.04.2021 в сумі 7 582 грн 63 коп. та штрафу в сумі 8 359 грн 10 коп., суд зазначає наступне.

Стаття 216 Господарського кодексу України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Згідно з ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст.1).

Статтею 3 цього ж Закону встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з п.7.2 договору у разі порушення терміну оплати за Товар, зазначеного в п. 5.1 цього Договору, Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення оплати.

Частиною 1 ст.259 ЦК України передбачено, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 7.4 договору сторони передбачили що строки позовної давності по нарахуванню та оплаті неустойки (пені), передбаченої в цьому Договорі, встановлюються на період 3 (три) роки відповідно до статті 259 ЦК України. Нарахування та оплата неустойки (пені) проводиться за весь період існування заборгованості.

Отже, умовами договору сторонами було збільшено строки позовної давності по нарахуванню та оплаті неустойки (пені) на період 3 (три) роки, а також встановлено, що нарахування та оплата неустойки (пені) проводиться за весь період існування заборгованості.

Судом було перевірено розрахунок пені, наданий позивачем та встановлено, що він є арифметично неправильним.

Водночас, господарський суд вважає за необхідне навести власний розрахунок пені, зроблений за допомогою програми Законодавство в межах заявленого позивачем періоду:

№ і дата накладноїГранична дата оплатиСума заборгованості в грн.Період нарахування пеніКількість днів простроченняСума пені, грн.РН-00019970 від 01.06.202001.07.20208065,6602.07.2020-21.04.2021294791,54№РН-00021683 від 09.06.202009.07.20201754,3210.07.2020-21.04.2021286167,56№РН-00022370 від 12.06.202013.07.20207233, 0714.07.2020-21.04.2021282681,37№РН-00025614 від 26.06.202027.07.202049620,8928.07.2020-21.04.20212684446,65№РН-00025640 від 26.06.202027.07.20204217, 6428.07.2020-21.04.2021268377,95№РН-00025647 від 26.06.202027.07.20205456,5328.07.2020-21.04.2021268488,97№РН-00025704 від 26.06.202027.07.20209,8628.07.2020-21.04.20212680,88№РН-00029630 від 13.07.202012.08.20207233,0713.08.2020-21.04.2021252610,23Усього:7565,15

Ураховуючи викладене, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню є пеня за період з 02.07.2020 по 21.04.2021 у сумі 7565 грн 15 коп.

За умовами п 7.3 договору покупець в разі несвоєчасної оплати вартості Товару понад 20 (двадцять) календарних днів, відповідно до умов цього Договору, додатково сплачує Постачальнику штраф у розмірі 10% від вартості несвоєчасно оплаченого Товару.

Отже, за кожною видатковою накладною на 20-й календарний день з дня поставки, товар відповідачем не оплачений, з огляду на що, є підстави для нарахування штрафу.

Позовні вимоги в частині стягнення штрафу в розмірі 10 % від вартості несвоєчасно оплаченого товару є обґрунтованими та підлягають стягненню в сумі 8 359 грн. 10 коп.

Відносно вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних за період з 01.07.2020 по 21.04.2021 в сумі 1861 грн 9 коп. та інфляційних втрат за період липень 2020 – березень 2021 року в сумі 6358 грн 31 коп. суд зазначає наступне.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов`язання. Так, за цією нормою Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Судом було перевірено розрахунок 3% річних, наданий позивачем та встановлено, що він є арифметично неправильним, оскільки позивачем невірно визначено дати початку періоду прострочення з урахуванням встановлених судом строків оплати.

Водночас, господарський суд вважає за необхідне навести власний розрахунок 3% річних, зроблений за допомогою програми “Законодавство” в межах заявленого позивачем періоду:

№ і дата накладноїГранична дата оплатиСума заборгованості в грн.Період нарахування 3% річнихКількість днів простроченняСума 3% річних, грн.РН-00019970 від 01.06.202001.07.20208065,6602.07.2020-21.04.2021294194,57№РН-00021683 від 09.06.202009.07.20201754,3210.07.2020-21.04.202128641,17№РН-00022370 від 12.06.202013.07.20207233, 0714.07.2020-21.04.2021282167,37№РН-00025614 від 26.06.202027.07.202049620,8928.07.2020-21.04.20212681091,27№РН-00025640 від 26.06.202027.07.20204217, 6428.07.2020-21.04.202126892,75№РН-00025647 від 26.06.202027.07.20205456,5328.07.2020-21.04.2021268120№РН-00025704 від 26.06.202027.07.20209,8628.07.2020-21.04.20212680,22№РН-00029630 від 13.07.202012.08.20207233,0713.08.2020-21.04.2021252149,58Усього:1856,93

Ураховуючи викладене, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню є 3% річних за період з 02.07.2020 по 21.04.2021 у сумі 1856 грн 93 коп.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, господарський суд прийшов до висновку про те, що він є арифметично неправильним з огляду на встановлені судом строки оплати. Водночас, господарський суд вважає за необхідне навести власний розрахунок інфляційних втрат, зроблений за допомогою програми “Законодавство”:

№ і дата накладноїГранична дата оплатиСума заборгованості в грн.Період нарахування інфляційнихСума інфляційних, грн.РН-00019970 від 01.06.202001.07.20208065,66липень.2020- березень 2021564,6№РН-00021683 від 09.06.202009.07.20201754,32липень.2020- березень 2021122,80№РН-00022370 від 12.06.202013.07.20207233, 07липень.2020- березень 2021506,31№РН-00025614 від 26.06.202027.07.202049620,89серпень.2020- березень 20213820,81№РН-00025640 від 26.06.202027.07.20204217, 64серпень.2020- березень 2021324,76№РН-00025647 від 26.06.202027.07.20205456,53серпень.2020- березень 2021420,15№РН-00025704 від 26.06.202027.07.20209,86серпень.2020- березень 20210,76№РН-00029630 від 13.07.202012.08.20207233,07серпень.2020- березень 2021556,95Усього:6317,14Ураховуючи викладене, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача інфляційні втрати за період липень 2020 - березень 2021 року в сумі 6317 грн 14 коп.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог (з урахуванням заяви б/н від 21.04.2021 про збільшення розміру позовних вимог).

Судовий збір в сумі 2270 грн 00 коп. покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог, згідно ст.129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст.123, 129, 232, 233, 238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "НФМ АГРО" до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОГРЕС" про стягнення 107 752 грн 37 коп. задовольнити частково.

2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОГРЕС" (вул.Пушкіна, б.32 В, с. Лизине, Білокуракинський район, Луганська область, 92250, ідентифікаційний код 30763895) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НФМ АГРО" (вул. Зіни Бєлої, б.156, кв.8, кімн.5, м. Новомосковськ, Дніпропетровська область, 51200, ідентифікаційний код 39206071) основний борг у розмірі 83 591 грн 04 коп., пеню в сумі 7 565 грн 15 коп., штраф у сумі 8 359 грн 10 коп., інфляційні витрати в сумі 6 317 грн 14 коп., 3 % річних у сумі 1 856 грн 93 коп., судовий збір у сумі 2 268 грн 67 коп., про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. У решті позову відмовити.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст.256 Господарського процесуального кодексу України та порядку, визначеному пп.17.5 п.17 ч.1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 31.05.2021.

Суддя Т.В. Косенко