Ухвала суду № 97282848, 31.05.2021, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"31" травня 2021 р. м. Київ Справа № 911/1558/21

Суддя Бабкіна В.М., розглянувши

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» (02094, м. Київ, вул. Пожарського, 3)

про забезпечення позову, що подана до пред`явлення позову, про визнання договорів відступлення права вимоги за кредитним договором та договорами забезпечення недійсними,

особа, яка може отримати статус відповідача 1 – Товариство з обмеженою відповідальністю “Інтер Вей Капітал” (01133, м. Київ, вул. Євгена Коновальця, 44-Г),

особа, яка може отримати статус відповідача 2 – Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк” (04070, м. Київ, вул. Андріївська, 4),

Без виклику представників учасників

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» до пред`явлення позову звернулось до господарського суду Київської області із заявою б/н від 28.05.2021 р. (вх. № 148/21 від 28.05.2021 р.) про забезпечення позову до подання позовної заяви, відповідно до якої просить суд накласти арешт на: 1) Бройлерна ферма № 16, що розташована за адресою: Київська область, Вишгородський район, с. Тарасівщина, квартал, 15 (п`ятнадцять) (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 79994132218); 2) Бройлерна ферма № 17, що розташована за адресою: Київська область, Вишгородський район, с. Тарасівщина, квартал, 17 (сімнадцять) (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 798868322118); 3) Бройлерна ферма № 18, що розташована за адресою: Київська область, Вишгородський район, с. Тарасівщина, квартал, 4 (чотири) (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 530450932218); 4) Інкубаційний цех в цілому, що розташований за адресою: Київська область, Вишгородський район, с. Гаврилівка, квартал, 16 (шістнадцять) (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 530054432218); 5) Бройлерна ферма № 10, що розташована за адресою: Київська область, Вишгородський район, с. Гаврилівка, квартал, 14 (чотирнадцять) (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 11012546); 6) Бройлерна ферма № 15, що розташована за адресою: Київська область, Вишгородський район, с. Тарасівщина, квартал, 1 (один) (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 16586559); 7) рухоме майно (обладнання інкубаторію № 1, обладнання інкубаторію № 2, обладнання інкубаторію № 3, обладнання бройлерной № 4, обладнання бройлерной № 12, обладнання бройлерной птахоферми № 18) згідно з Переліком, зазначеним в додатку № 1 до договору застави рухомого майна № 2123-ЗРМ, укладеного між Акціонерним товариством «Перший Український Міжнародний Банк» і ТОВ «Комплекс Агромарс» 17 грудня 2014 року, загальною вартістю предмета застави за домовленістю сторін в розмірі 7527956,55 грн.; 8) рухоме майно (обладнання птахоферм) згідно з Переліком, зазначеним в п. 2.1. договору застави рухомого майна № 542-ЗРМ, укладеного між Акціонерним товариством «Перший Український Міжнародний Банк» і ТОВ «Комплекс Агромарс», 30 січня 2012 року, загальною вартістю предмета застави за домовленістю сторін в розмірі 3804902,96 грн.; 9) рухоме майно (обладнання птахоферм) згідно з Переліком, зазначеним в п. 2.1 договору застави рухомого майна № 1335-ЗРМ, укладеного між Акціонерним товариством «Перший Український Міжнародний Банк» і ТОВ «Комплекс Агромарс», 11 червня 2013 року, загальною вартістю предмета застави за домовленістю сторін в розмірі 1898948,47 грн.; 10) рухоме майно (обладнання птахоферм) згідно з Переліком, зазначеним в п. 2.1 договору застави рухомого майна № 116-ЗРМ, укладениого між Акціонерним товариством «Перший Український Міжнародний Банк» і ТОВ «Комплекс Агромарс», 16 серпня 2010 року, загальною вартістю предмета застави за домовленістю сторін в розмірі 4750332,77 грн.

Подана заява не відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч. 5 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України до заяви про забезпечення позову додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Частиною 2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

У відповідності до пп. 3 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору за подання до господарського суду заяви про забезпечення позову встановлюється у такому розмірі: 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Заява ТОВ «Комплекс Агромарс» подана до господарського суду Київської області з порушенням зазначених вимог Господарського процесуального кодексу України, оскільки до заяви про забезпечення позову не додано документів, які підтверджують сплату судового збору за подання до господарського суду заяви про забезпечення позову у встановленому порядку.

Зокрема, додана до заяви про забезпечення позову квитанція № 0.0.2142613164.1 від 28.05.2021 р. на суму 1135,00 грн. не є належним та допустимим доказом, який підтверджує сплату судового збору за подання до господарського суду заяви про забезпечення позову у встановленому порядку з огляду на таке.

У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

У зв`язку із цим суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до заяви, містили відомості про те, за яку саме заяву (скаргу, дію) сплачується судовий збір.

Наведений правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.09.2020 р. у справі № 9901/144/20.

Приписами ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Постановою Правління Національного банку України № 22 від 21.01.2004 р. затверджено Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (далі – Інструкція), яка встановлює загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків.

Положеннями Інструкції встановлено вимоги про заповнення розрахункових документів.

Положеннями п. 3.7 Інструкції визначено, що реквізит «Призначення платежу» платіжного документа заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу».

З викладеного вбачається, що розрахунковий документ про перерахування судового збору додається до заяви (скарги) і має містити відомості про те, яка саме заява (скарга, дія) оплачується судовим збором.

На офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет (http://court.gov.ua/fair/) в розділі «судовий збір» зазначено платiжнi реквiзити для перерахування судового збору при зверненні до господарського суду Київської області та приклад заповнення графи «Призначення платежу» в платіжному документі.

Як доказ сплати судового збору за подання заяви ТОВ «Комплекс Агромарс» про забезпечення позову до господарського суду Київської області, заявник подав суду квитанцію № 0.0.2142613164.1 від 28.05.2021 р. про сплату судового збору, у розділі призначення платежу якої зазначено: «*;101;30160757; 22030101; Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050); ТОВ Комплекс Агромарс».

Зазначена квитанція за своїм змістом підтверджує сплату судового збору ТОВ «Комплекс Агромарс», однак не визначає, за подання якої саме заяви.

За вказаних обставин, квитанція № 0.0.2142613164.1 від 28.05.2021 р. про сплату судового збору не може вважатися належним доказом сплати судового збору за подання до господарського суду заяви ТОВ «Комплекс Агромарс» про забезпечення позову.

Таким чином, суд дійшов висновку, що заявником не додано належних та допустимих доказів, які підтверджують сплату судового збору за подання до господарського суду заяви про забезпечення позову у встановленому порядку та розмірі.

Окрім того, відповідно до ч. 1 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і підписується заявником.

Згідно з ч. 8 ст. 42 ГПК України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).

Заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» про забезпечення позову подана до господарського суду з порушенням зазначених вимог процесуального законодавства щодо форми заяви, оскільки не скріплена власноручним підписом особи, яка зазначена як підписант представника позивача адвокат Е.С. Артюхов, позаяк підпис, який міститься в заяві, виконано за допомогою факсиміле, що не відповідає вимогам ч. 8 ст. 42 і ч. 1 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України.

Суд відзначає, що процесуальним законодавством не передбачено інших способів підпису заяв, як підписання заяви уповноваженою особою, а тому подання відповідних заяв з використанням факсимільного відтворення підпису певної особи, який є фактично штампом із зображенням певного підпису фізичної особи, не може бути доказом волевиявлення певної особи на підписання документа (наведена правова позиція викладена в ухвалах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.03.2019 р. у справі № 916/1901/18 та від 15.04.2019 р. у справі № 922/530/18).

За вказаних обставин, суд дійшов висновку про те, що заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» про забезпечення позову не підписано.

Відповідно до ч. 7 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 139 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Враховуючи те, що заяву про забезпечення позову подано ТОВ «Комплекс Агромарс» до господарського суду Київської області без додержання вимог статті 139 Господарського процесуального кодексу України, суд повертає її заявнику.

Керуючись ч.ч. 1, 5 ст. 139, ч. 7 ст. 140, ст.ст. 232-234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» б/н від 28.05.2021 р. (вх. № 148/21 від 28.05.2021 р.) про забезпечення позову до подання позовної заяви шляхом накладення арешту на майно, зазначене у прохальній частині заяви, повернути заявникові.

Ухвала господарського суду набирає законної сили в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала господарського суду оскаржується в порядку та строки, визначені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу підписано 31.05.2021 р.

Суддя В.М. Бабкіна