Ухвала суду № 97282791, 31.05.2021, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

"31" травня 2021 р. Справа № 911/1534/21

Господарський суд Київської області у складі судді Горбасенка П.В., перевіривши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергогазрезерв»

до Козинської селищної ради

про стягнення 25 192,70 гривень

встановив:

25.05.2021 через канцелярію Господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергогазрезерв» (далі – ТОВ «Енергогазрезерв»/позивач) надійшла позовна заява до Козинської селищної ради (далі - відповідач) про стягнення 25 192,70 гривень, з яких: 24 336,27 гривень заборгованості, 568,07 гривень пені, 120,01 гривень 3%, 170,35 грн інфляційних втрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору про постачання електричної енергії споживачу № Е/208-20 від 21.01.2020 в частині здійснення повної та вчасної оплати за спожиту електричну енергію.

Дослідивши матеріали вказаної вище позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на таке.

У відповідності до пп. 3, 4, 5, 7, 8 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) позовна заява повинна містити, зокрема: зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності).

Однак, всупереч наведеним процесуальним приписам, позовна заява ТОВ «Енергогазрезерв» не містить відомостей про вжиття/невжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви.

Суд звертає увагу позивача на те, що:

- позовом у процесуальному сенсі є вимога позивача до відповідача, спрямована через суд, про захист порушеного або оспорюваного суб`єктивного права та охоронюваного законом інтересу, яке здійснюється у визначеній законом процесуальній формі. Основними елементами, що визначають сутність будь-якого позову (індивідуалізуючі ознаки позову) являються предмет і підстава;

- предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується спірними правовідносинами - суб`єктивним правом і обов`язком відповідача;

- підставами заявленого позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Фактична підстава позову – це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача;

- правова підстава позову – це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача;

- позивач, звертаючись до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Відповідна правова позиція викладена постанові Верховного Суду від 28.11.2019 у справі №910/8357/18;

- під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав. При цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. Відповідна правова позиція викладена постанові Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №923/223/19.

Однак, в порушення п. п. 4, 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України, позовна заява ТОВ «Енергогазрезерв» не містить обставин стосовно того, яке саме право чи охоронюваний законом інтерес позивача порушено в розрізі заявленої вимоги, як і не містить відомостей, якому способу (способам) захисту прав або інтересів відповідає така позовна вимога, а також правових підстав позову щодо стягнення 24 336,27 гривень заборгованості, 568,07 гривень пені, 120,01 гривень 3%, 170,35 грн інфляційних втрат.

Водночас згідно приписів ч. 1 ст. 14, ч. 4 ст. 74, ч. 2 ст. 164, ст. 91 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Так, відповідно до змісту позовної заяви ТОВ «Енергогазрезерв» зауважило, що на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу № Е/208-20 від 21.01.2020, зі змінами та доповненнями, позивачем поставлено відповідачу в лютому 2021 року 57,955 тис.кВт*год електричної енергії на суму 147 205,70 грн, відповідно до акту приймання-передачі електричної енергії № РН-0001385 від 10.03.2021, тоді як відповідачем проведено часткову оплату у розмірі 122 869,43 грн, а тому загальна сума заборгованості за спожиту електричну енергію за вказаний період складає 24 336,27 грн.

Так, з тексту доданого до позовної заяви договору про постачання електричної енергії споживачу (в редакції додаткової угоди № 10/Е/208-20 від 04.03.2021, яка поширює свою дію на відносини, що склались між сторонами з 01.02.2021) зокрема, з п. п. 5.5., 5.6. вказаного договору, слідує зокрема, що:

- розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць;

- оплата вважається здійсненою після того, як на розрахунковий рахунок постачальника надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за куповану електричну енергію відповідно до умов цього договору. Спецрахунок постачальника зазначається у платіжних документах постачальника, у тому числі у разі його зміни.

Однак, зазначаючи вищевказані обставини, в порушення приписів пп. 5, 8 ч. 3 ст. 162 та ст. ст. 91, 164 ГПК України позивачем не надано пояснень стосовно доказів та, відповідно, і самих доказів на підтвердження викладених у позові обставин щодо:

- часткової сплати та обставин несплати відповідачем на рахунок позивача коштів за отриману електроенергію за лютий 2021 року згідно договору про постачання електричної енергії споживачу № Е/208-20 від 21.01.2020;

- сплати відповідачем на рахунок позивача сум пені, 3% річних та інфляційних нарахувань згідно договору про постачання електричної енергії споживачу № Е/208-20 від 21.01.2020.

Водночас, позивачем не зазначено про наявність/відсутність у нього відповідних доказів та/або неможливості їх подання разом з позовною заявою.

Крім того, ані зміст позовної заяви, ані додані до неї розрахунки заявлених до стягнення сум пені, 3% річних та інфляційних втрат не містять відомостей стосовно підстави походження зобов`язання (відповідний неоплачений місяць/рахунок), на яку здійснювались відповідні нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Вказана ж позивачем у розрахунку сума заборгованості не дозволяє ідентифікувати підставу походження такого боргу (відповідний неоплачений місяць/рахунок), на який позивачем здійснено нарахування.

До того ж, зазначаючи про обставини часткової сплати відповідачем коштів за отриману за лютий 2021 року електроенергію, позивачем не наведено обставин стосовно черговості зарахування позивачем сплачених відповідачем коштів та відповідних підстав такого зарахування, як і не вказано тих рахунків, які внаслідок такого зарахування є частково/повністю неоплаченими.

Крім того суд вважає за необхідне зауважити позивачу на тому, що він просить стягнути з відповідача загалом 25 192,70 гривень, тоді як загальна сума заявлених у прохальній частині до стягнення коштів (24 336,27 гривень заборгованості + 568,07 гривень пені + 120,01 гривень 3% + 170,35 грн інфляційних втрат) складає 25 194,70 грн, що разом із зазначеними вище недоліками свідчить про невідповідність позовної заяви приписам пп. 3, 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України стосовно необхідності зазначення обґрунтованого розрахунку сум, що оспорюються, та викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, беручи до уваги наведені нормативні приписи та встановленні судом порушення вищезазначених норм процесуального законодавства при зверненні позивача до суду із відповідним позовом, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергогазрезерв» без руху та надання строку для усунення відповідних недоліків – десять днів з дня вручення зазначеної ухвали.

Керуючись ст. ст. 74, 91, 162, 164, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

постановив:

1. Залишити позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергогазрезерв» без руху.

2. Виявлені недоліки усунути протягом десяти днів з дня вручення зазначеної ухвали шляхом подання до суду письмових пояснень із зазначенням:

1) відомостей щодо того, якому способу (способам) захисту прав або інтересів, передбачених законом чи договором, або іншому способу (способам) захисту прав та інтересів відповідає заявлена позовна вимога;

2) правових підстав позову в розрізі вимоги визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування;

3) обґрунтованого розрахунку сум, що стягуються, як наслідок пояснення щодо вказаної позивачем ціни позову, а також обґрунтованого розрахунку заявлених до стягнення сум пені, 3% річних та інфляційних втрат із визначенням підстави походження зобов`язання (відповідний неоплачений місяць/рахунок);

4) письмових пояснень стосовно доказів та, відповідно, і самих доказів, що підтверджують викладені у позові обставини:

- часткової сплати та обставин несплати відповідачем на рахунок позивача коштів за отриману електроенергію за лютий 2021 року згідно договору про постачання електричної енергії споживачу № Е/208-20 від 21.01.2020;

- сплати/не сплати відповідачем на рахунок позивача сум пені, 3% річних та інфляційних нарахувань згідно договору про постачання електричної енергії споживачу № Е/208-20 від 21.01.2020;

5) письмових пояснень з наведенням обставин стосовно черговості зарахування позивачем сплачених відповідачем коштів та відповідних підстав такого зарахування, із наведенням тих рахунків, які внаслідок такого зарахування є частково/повністю неоплаченими або пояснень щодо наявності/відсутності у позивача зазначених доказів та/або неможливості їх подання разом з позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню окремо від рішення суду не підлягає відповідно до ч. 2 ст. 235 ГПК України, ч. 2 ст. 254, ст. 255 ГПК України.

Суддя П.В.Горбасенко