Рішення № 97282697, 31.05.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

м. Київ

31.05.2021Справа № 910/2778/21Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д. розглянув в порядку спрощеного позовного провадження

справу №910/2778/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Хім Торг» (код 39790801; 07101, Київська обл., м. Славутич, Центральна площа, буд.2)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аркапласт» (код 35646626; 03680, м. Київ, вул. сім`ї Сосніних, буд.9)

про стягнення 279 062, 38 грн.

без виклику представників сторін,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Хім Торг» ( далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аркапласт» (далі - відповідач) про 279 062,38 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються несплатою відповідачем вартості поставленого позивачем товару, у зв`язку із чим у останнього утворилась заборгованість, яку просить стягнути позивач. Позивач зазначає, що відповідачем проведено частковий розрахунок.

Крім суми основної заборгованості позивачем нараховано відповідачу штраф у розмірі 74092,37 грн., пеню в сумі 48167,45 грн., 25% річних- 99254,13 грн., інфляційну складову в сумі 44811,09 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.02.2021р. було прийнято позовну заяву до розгляду; відкрито провадження у справі №910/2778/21; постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Слід взяти до уваги, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи, звернувся із клопотанням про ознайомлення із матеріалами справи шляхом виготовлення копій матеріалів справи та надіслання їх на адресу заявника.

Суд задовольнив клопотання і надіслав копії, однак вони повернуті суду без вручення за закінченням строку зберігання.

Клопотання відповідача про продовження строку подання відзиву залишено без задоволення Ухвалою суду від 01.04.2021.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.06.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Хім Торг» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аркапласт» (покупець) укладено договір поставки № 01-01\06 (далі - Договір).

Згідно з п. 1.1. договору постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених договором, поставляти покупцю, а останній зобов`язується в порядку і на умовах, визначених договором, приймати й оплачувати продукцію (надалі - товар).

За умовами п. 1.2. договору поставка товару здійснюється партіями. Партія товару, яку повинен поставити постачальник, визначається у видатковій накладній, що є невідємною частиною договору. Постачальник складає видаткову накладну, яка підписується сторонами під час приймання-передачі товару та після її підписання стає невідємною частиною договору.

У додатку до Договору та видатковій накладній сторони вказують ціну, вартість та кількість товару, його асортимент, номенклатуру за видами, групами, підгрупами, марками, типами, розмірами, які є предметом поставки конкретної партії товару (п. 1.3. договору).

Відповідно до п.п. 3.1, 3.2 договору строк та умови поставки партії товару, а також місце передачі товару для кожної партії товару визначаються сторонами у Додатку до Договору.

Пунктом 3.3. договору передбачено, що товар вважається (поставленим) переданим постачальником та прийнятим покупцем в момент підписання сторонами видаткової накладної на товар. Усі ризики випадкового знищення чи випадкового пошкодження товару переходять до покупця з моменту передачі йому товару. Право власності на партію товару виникає у покупця після оплати ним вартості цієї партії товару.

Згідно з п. 3.4. договору приймання товару за кількістю та якістю проводяться покупцем у відповідності до встановленого чинним законодавством України порядку у присутності представника постачальника.

За умовами п. 4.3. договору підставою для проведення взаємних розрахунків є видаткова накладна, підписана представниками сторін з відповідними на те повноваженнями.

Відповідно до пункту 4.5. Договору, Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника.

Згідно пп. 5.3.2. п. 5.3. договору покупець зобов`язаний оплатити товару у порядку і строк, встановлені договором.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2018 (п. 9.1. договору).

Договір підписано уповноваженими особами та скріплено печатками.

Договір у встановленому порядку не оспорений, не розірваний, не визнаний недійсним.

За приписом статті 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Отже, укладений сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки товару.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Предметом доказування у даній справі є обставини укладення договору; факт поставки товару; строк оплати; наявність часткової оплати; наявність прострочення оплати.

На підтвердження обставин, які є предметом доказування у даній справі, позивач надав до матеріалів справи копії таких документів:

- копію договору поставки від 01.06.2017р. № 01-01\06;

- копію додатку №12 до Договору від 05.08.2020р., де визначено Товар (його кількість; строк, місце, умови поставки; його вартість та порядок оплати);

- копію рахунку-фактури № СФ-0000799 від 05.08.2020 на суму 728 186,33 грн.;

- копію видаткової накладної № РН-0000889 від 06.08.2020;

- копію Акту погодження ціни за раніше проданим товаром до Договору поставки від 09.10.2020, де сторони встановили, що ціна відвантаженого товару буде становити 740 923, 67 грн.;

- копію податкової декларації з податку на додану вартість (2020) з Додатками 1, 5;

- копію квитанції № 2 ДПС України (повідомлення про результат обробки документа) «Отримано»;

- копію розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 06.08.2020р.;

- копію квитанції № 1 ДПС України «Документ прийнято»;

- копію податкової накладної 06.08.2020 з додатком 2;

- копію квитанції № 2 ДПС України (повідомлення про результат обробки документа) «Отримано».

Як вбачається з наданих копій документів, на виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 728 186,33 грн., що підтверджується підписаною сторонами видатковою накладною № РН-0000889 від 06.08.2020 на суму 728 186,33 грн.

Спір у справі виник у зв`язку із твердженнями позивача про факт невиконання відповідачем грошового зобов`язання з повної та своєчасної оплати прийнятого за договором Товару, через що позивач просить стягнути з відповідача: «залишок основної суми боргу у формі частини Грошового еквіваленту вартості Товару (суму позову) з 279 062 гривень 38 копійок (ст. 534 ЦК України)».

09.10.2020, сторонами складено та підписано письмову угоду, а саме, Акт погодження ціни за раніше проданим товаром до Договору поставки від 09.10.2020 (Далі Акт погодження), де сторони встановили наступне.

- 06.10.2020 відповідачем сплачено 198 186,33 грн.

- 07.10.2020 відповідачем сплачено 80 000,00 грн.

- 08.10.2020 відповідачем сплачено 450 00,00 грн.

Тобто, Відповідачем на користь Позивача сплачено суму заборгованості за договором в розмірі 728 186,33 грн.

Пунктом 3 Акту погодження сторони домовились збільшити загальну заборгованість поставки відвантаженого товару по видатковій накладній № РН-0000889 від 06.08.2020 в гривневому еквіваленті, на суму 12 737,34 грн., яка складається як різниця від суми поставки згідно Додатку №12 мінус сума в валюті після перерахунку отриманого гривневого еквіваленту, що складає 450 доларів США 22 цента та перерахована в гривневому еквіваленті за курсом продажу міжбанківського курсу діючого на дату платежів.

Відповідно до п. 4 Акту погодження, Грошові кошти належні до сплати ТОВ «Аркапласт» на користь ТОВ «ТД «Хім Торг» сторони домовилися, що ТОВ «Аркапласт» зобов`язаний сплатити на протязі 14 календарних днів.

Таким чином, сума основної заборгованості за договором становить 12 737,34 грн.

Доказів сплати суми заборгованості в розмірі 12 737,34 грн. сторонами суду не надано, отже суд приходить до висновку, що дана сума є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім суми основної заборгованості позивач заявив до стягнення штраф - 74 092,37грн., пеню - 48 167 ,45 грн., 25 % річних - 99 254,13грн., інфляційну складову - 44 811,09 грн. від загальної вартості Товару.

У частині першій статті 546 ЦК України зазначено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

При цьому, заявляючи вимогу про стягнення пені, 25% річних за користування чужими грошовими коштами та штрафу Позивач посилається на пункт 6.2., 6.3. Договору, а також, п.6 Акту погодження ціни за раніше проданим товаром до Договору поставки від 09.10.2020, зокрема:

- п.6.2. Договору: у випадку несвоєчасної оплати (не оплати) Товару Покупець зобов`язаний сплатити на користь Постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого Товару, яка діяла в період несвоєчасної оплати (не оплати) за кожен день прострочення;

- п.6.3. Договору: за порушення строків оплати Товару, встановлених у Додатках до Договору, Покупець на вимогу Постачальника окрім штрафних санкцій (сплата пені згідно п. 6.2. Договору) зобов`язується сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 25% (двадцять п`ять) процентів річних від простроченої суми згідно ст. 625 Цивільного кодексу України;

- п.6 Акту погодження: у випадку прострочення оплати покупцем більше ніж на один календарний день, покупець зобов`язаний платити постачальнику штраф у розмірі 10% від неоплаченої (несвоєчасної оплати) партії товару.

Щодо стягнення пені, 25% річних та інфляційних нарахувань за п.6.2. та 6.3. Договору суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 218 ГК України відповідальність за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання несе учасник господарських відносин. Відсутність у боржника необхідних коштів не звільняє його від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язання за договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій.

У частині першій статті 546 ЦК України зазначено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. 4.2 ст. 217 ГК України передбачає, що у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ч. 3 ст. 692 ЦК України у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до ч. 2 ст. 536 ЦК України розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

В даному випадку, згідно п.6.3. Договору: за порушення строків оплати Товару, встановлених у Додатках до Договору, Покупець на вимогу Постачальника окрім штрафних санкцій (сплата пені згідно п. 6.2. Договору) зобов`язується сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 25% (двадцять п`ять) процентів річних від простроченої суми згідно ст. 625 Цивільного кодексу України.

Так, перевіривши здійснені позивачем розрахунки 25% за користування чужими грошовими коштами, пені та інфляційних нарахувань, суд дійшов висновку, що вони не правильні, зокрема, Позивачем не правильно визначено періоди наявності заборгованості.

Так, поставку товару здійснено 06.08.2020 р.

За пунктом 5 Додатку №12 до Договору визначено, що покупець оплачує товар на протязі 30 календарних днів з дати відвантаження.

Отже, останнім днем на оплату відвантаженого товару на суму 728 186,33 грн. є 05.09.2020р.

Часткові оплати відбувались:

- 06.10.2020 відповідачем сплачено 198 186,33 грн.

- 07.10.2020 відповідачем сплачено 80 000,00 грн.

- 08.10.2020 відповідачем сплачено 450 00,00 грн.

09.10.2020 сторонами складено Акт погодження ціни за раніше проданим товаром до Договору поставки, де сторони домовились збільшити загальну заборгованість поставки відвантаженого товару по видатковій накладній № РН-0000889 від 06.08.2020 в гривневому еквіваленті, на суму 12 737,34 грн.

Пунктом 4 Акту погодження, Грошові кошти (12 737,34 грн.) ТОВ «Аркапласт» зобов`язаний сплатити на протязі 14 календарних днів.

Позивачем нарахування штрафних санкцій здійснюється до 20.02.2020р. включно.

Отже судом розраховується пеня, 25% річних та інфляційне збільшення наступним чином.

1) За період з 06.09.2020 по 06.10.2020 на суму заборгованості 728 186,33 грн., яка становить: - пеня - 7401,24 грн. - 25% річних - 15 419,25 грн. - інфляційне збільшення - 3640,93 грн.

2) За період з 06.10.2020 по 07.10.2020 на суму заборгованості 530 000,00 грн., яка становить: - пеня - 347,54 грн. - 25% річних - 724,04 грн. - інфляційне збільшення - 0

3) За період з 07.10.2020 по 09.10.2020 на суму заборгованості 450 000,00 грн., яка становить: - пеня - 442,62 грн. - 25% річних - 922,13 грн. - інфляційне збільшення - 0

4) За період з 24.10.2020 по 20.02.2021 на суму заборгованості 12 737,34 грн., яка становить: - пеня - 501,48 грн. - 25% річних - 1054,26 грн. - інфляційне збільшення - 582,84 грн.

Отже, обґрунтованою сумою 25 % річних, інфляційної складової та пені, що підлягає стягненню з відповідача є: - пеня: 8692,88 грн. - 25% річних: 18110,68 грн. - інфляційне збільшення: 4223,77 грн.

Розрахунок інфляційних нарахувань 25% річних та пені здійснено судом за допомогою програмного комплексу «Ліга Закон».

Щодо стягнення штрафу передбаченого п.6 Акту погодження, суд зазначає, що відповідачем прострочено як сплату заборгованості за основною сумою поставки в розмірі 728 186,33 грн., так і донараховані сторонами 12 737,34 грн.

Тому, вимога про сплату штрафу в розмірі 10% від неоплаченої партії товару в розмірі 74092,37 грн. є такою, що підлягає задоволенню.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин, враховуючи подані учасниками справи докази, які оцінені судом у порядку статті 86 Господарського процесуального кодексу України, позов підлягає задоволенню частково.

При цьому, суд не приймає до уваги твердження Позивача про неприйняття від Боржника виконання його обов`язку в частині, що мало наслідком нарахування штрафних санкцій на загальну суму заборгованості (740 923,67грн.) за період з 07.08.20 по 20.02.21, оскільки дане твердження є безпідставним таким, що суперечить положенням укладеного договору, вказаним вище нормам чинного ЦК України та засадам розумності добросовісності. Доказів повернення частково сплачених коштів Позивачу Відповідачем не надано.

Керуючись статтями За приписами статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 129, 231, 233, 236, 237, 240 та 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Хім Торг» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аркапласт» про стягнення 279 062, 38 грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аркапласт» (код 35646626; 03680, м. Київ, вул. сім`ї Сосніних, буд.9) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Хім Торг» (код 39790801; 07101, Київська обл., м. Славутич, Центральна площа, буд.2): 12 737,34 грн. суму основної заборгованості, пеню У розмірі 8692,88 грн., 25% річних в сумі 18110,68 грн., інфляційні втрати у сумі 4223,77 грн. та 656,47 грн. судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 31.05.2021.

Суддя І.Д. Курдельчук