Рішення № 97282630, 31.05.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

31.05.2021Справа № 910/4029/21Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Оріон-Транс"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Будсервісгруп Інвайт"

про стягнення 222 501,79 грн

Представники сторін: не викликались.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду міста Києва надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Оріон-Транс" до товариства з обмеженою відповідальністю "Будсервісгруп Інвайт" про стягнення 222 501,79 грн

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення умов договору поставки №3004/2020 від 30.04.2020 відповідачем в частині оплати поставленого товару.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.03.2021 року відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Надано відповідачу строк у 15 днів з дати отримання ухвали на подання відзиву.

Вищезазначена ухвала суду отримана відповідачем 25.03.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за №01054 80063380.

19.04.2021 до канцелярії суду від позивача надійшла заява з довідкою про стан заборгованості від 09.04.2021.

27.05.2021 до канцелярії суд позивачем подано заяву, в якій повідомлено про те, що відповідачем з моменту відкриття провадження по справі було здійснено часткове погашення заборгованості відповідно до платіжних доручень №143 від 19.03.2021 року на суму 40 200,00 грн. та №153 від 29.03.2021 року на суму 36 000,00 грн.

Відповідач не скористався наданим йому законом правом подати письмові заперечення проти позову.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Водночас, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи «Федіна проти України» від 02.09.2010, «Смірнова проти України» від 08.11.2005, «Матіка проти Румунії» від 02.11.2006, «Літоселітіс проти Греції» від 05.02.2004 та інші).

З огляду на зазначені вище обставини, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, а також виконання завдання розгляду справи по суті, розгляд справи здійснено за межами строків, встановлених Господарським процесуальним кодексом України, проте в розумні строки.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд закриває провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 76 200,00 грн. та вважає, що позовні вимоги позивача в іншій частині позову підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

30.04.2020 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Оріон-Транс" (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Будсервісгруп Інвайт" (покупець) укладено договір поставки №3004/2020.

Відповідно до п. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктами 1, 2 статті 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно із п. 6 статті 265 ГК України, до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Положеннями ч. 1 статті 656 ЦК України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Відповідно до п.1.1 договору постачальник зобов`язується за заявками покупця систематично поставляти у встановлений строк (строки) товар у власність покупця на будівельні майданчики (об`єкти), а покупець зобов`язується приймати товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах цього договору.

Предметом договору є будівельно-оздоблювальні матеріали (бетон, бетонні суміші, бетонні і залізобетонні вироби та конструкції, фігурні елементи мостіння та інший товар) (п1.2 договору).

Відповідно до п.4.3 договору передача товару оформлюється товарно-транспортними та/або видатковими накладними. Датою поставки товару покупцеві є дата підписання покупцем відповідної товарно-транспортної або видаткової накладної.

Приймання товару здійснюється в день поставки товару покупцем. Після відвантаження товару покупець підписує товарно-транспортну та/або видаткову накладну. Покупець оплачує фактично поставлену кількість товару (п.4.4 договору).

Відповідно до п.4.7 договору право власності на товар переходить від постачальника до покупця в момент фактичної передачі товару, який визначається моментом підписання покупцем товарно-транспортної та/або видаткової накладної.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу, а відповідач прийняв товар на загальну суму 547 832,47 грн., що підтверджується підписаними між сторонами видатковими накладними, а саме:

- №342 від 30.06.2020 року на суму 40 042,43 грн.,

- №391 від 15.07.2020 року на суму 39 574,64 грн.,

- №480 від 20.07.2020 року на суму 71 362,70 грн.,

- №483 від 25.07.2020 року на суму 78 411,04 грн.,

- №486 від 25.07.2020 року на суму 1 842,85 грн.,

- №487 від 31.07.2020 року на суму 2 840,35 грн.,

- №488 від 31.07.2020 року на суму 54 841,27 грн.,

- №521 від 05.08.2020 року на суму 6 279,00 грн.,

- №541 від 15.08.2020 року на суму 8 791,10 грн.,

- №542 від 15.08.2020 року на суму 3 267,85 грн.,

- №551 від 20.08.2020 року на суму 25 025,00 грн.,

- №552 від 20.08.2020 року на суму 44 032,16 грн.,

- №568 від 25.08.2020 року на суму 3 452,84 грн.,

- №579 від 31.08.2020 року на суму 5 623,24 грн.,

- №612 від 31.08.2020 року на суму 7 357,13 грн.,

- №613 від 31.08.2020 року на суму 78 148,18 грн.,

- №638 від 05.09.2020 року на суму 70 002,10 грн.,

- №639 від 05.09.2020 року на суму 6 938,59 грн.

Частинами 1-3 статті 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Оплата за цим договором здійснюється покупцем у безготівковій формі шляхом повної попередньої оплати згідно виставленого постачальником рахунку-фактури (п.5.4 договору).

Також, в матеріалах справи наявні рахунки на оплату, а саме: №342 від 30.06.2020 на суму 40 042,43 грн., №391 від 15.07.2020 року на суму 39 574,64 грн., №480 від 20.07.2020 року на суму 71 362,70 грн., №483 від 25.07.2020 року на суму 78 411,04 грн., №486 від 25.07.2020 року на суму 1 842,85 грн., №487 від 31.07.2020 року на суму 2 840,35 грн., №488 від 31.07.2020 року на суму 54 841,27 грн., №521 від 05.08.2020 року на суму 6 279,00 грн., №541 від 15.08.2020 року на суму 8 791,10 грн., №542 від 15.08.2020 року на суму 3 267,85 грн., №551 від 20.08.2020 року на суму 25 025,00 грн., №552 від 20.08.2020 року на суму 44 032,16 грн., №568 від 25.08.2020 року на суму 3 452,84 грн., №579 від 31.08.2020 року на суму 5 623,24 грн., №612 від 31.08.2020 року на суму 7 357,13 грн., №613 від 31.08.2020 року на суму 78 148,18 грн., №638 від 05.09.2020 року на суму 70 002,10 грн., №639 від 05.09.2020 року на суму 6 938,59 грн.

Відповідачем частково сплачено за товар на загальну суму 371 959,16 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, а саме:

- № 84 від 04.07.2020 року (проведено банком 06.07.2020) на суму 25 914,16 грн.,

- № 95 від 14.07.2020 року на суму 100 000,00 грн.,

- № 109 від 15.10.2020 року на суму 25 025,00 грн.,

- № 124 від 13.11.2020 року на суму 100 020,00 грн.,

- № 123 від 16.12.2020 року на суму 21 000,00 грн.,

- № 137 від 29.12.2020 року на суму 100 000,00 грн.

Звертаючись до суд позивач просив суд стягнути суму основного боргу в розмірі 175 873,31 грн.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи після відкриття провадження у справі, відповідачем сплачено 76 200,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, а саме:

- №143 від 19.03.2021 року на суму 40 200,00 грн.,

- №153 від 29.03.2021 року на суму 36 000,00 грн.

Відповідно до п.2 ч. 1 статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Частиною 3 статті 231 ГПК України передбачено, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості у відповідача за договором поставки №3004/2020 від 30.04.2020 р. у розмірі 76 200 грн. спростовано, оскільки, відповідачем сплачено заборгованість, тому суд закриває провадження у справі в частині стягнення основної заборгованості у розмірі 76 200,00 грн. у зв`язку з відсутністю предмету спору в цій частині.

Враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості за договором поставки №3004/2020 від 30.04.2020 р. у відповідача перед позивачем в сумі 99 673,31 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та не спростований відповідачем, тому позовні вимоги визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

У зв`язку з неналежним виконання грошових зобов`язань за договором, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 20 739,83 грн. за період з 01.07.2020 по 10.03.2021 та 15% річних в розмірі 25 888,65 грн. за період з 01.07.2020 по 10.03.2021.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з п.6.2 договору за порушення строків оплати покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент прострочення, від простроченої суми, за кожен день прострочення.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до п.2.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 року «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» щодо пені за порушення грошових зобов`язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Розрахунок пені:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення40042.4301.07.2020 - 05.07.202056.0000 %0.033 %65.6414128.2706.07.2020 - 13.07.202086.0000 %0.033 %37.0640.6121.07.2020 - 22.07.202026.0000 %0.033 %0.0340.6123.07.2020 - 03.09.2020436.0000 %0.033 %0.5740.6104.09.2020 - 22.10.2020496.0000 %0.033 %0.6540.6123.10.2020 - 12.11.2020216.0000 %0.033 %0.2880253.8926.07.2020 - 03.09.2020406.0000 %0.033 %1052.5180253.8904.09.2020 - 22.10.2020496.0000 %0.033 %1289.3280253.8923.10.2020 - 12.11.2020216.0000 %0.033 %552.5757681.6201.08.2020 - 03.09.2020346.0000 %0.033 %643.0157681.6204.09.2020 - 22.10.2020496.0000 %0.033 %926.6957681.6223.10.2020 - 12.11.2020216.0000 %0.033 %397.1537956.1213.11.2020 - 15.11.202036.0000 %0.033 %*37.3316956.1216.11.2020 - 10.12.2020256.0000 %0.033 %138.9816956.1211.12.2020 - 28.12.2020186.0000 %0.033 %100.076279.0006.08.2020 - 03.09.2020296.0000 %0.033 %59.706279.0004.09.2020 - 22.10.2020496.0000 %0.033 %100.886279.0023.10.2020 - 10.12.2020496.0000 %0.033 %100.886279.0011.12.2020 - 28.12.2020186.0000 %0.033 %37.0612058.9516.08.2020 - 03.09.2020196.0000 %0.033 %75.1212058.9504.09.2020 - 22.10.2020496.0000 %0.033 %193.7312058.9523.10.2020 - 10.12.2020496.0000 %0.033 %193.7312058.9511.12.2020 - 28.12.2020186.0000 %0.033 %71.1769057.1621.08.2020 - 03.09.2020146.0000 %0.033 %316.9869057.1604.09.2020 - 22.10.2020496.0000 %0.033 %1109.4469057.1623.10.2020 - 10.12.2020496.0000 %0.033 %1109.4469057.1611.12.2020 - 28.12.2020186.0000 %0.033 %407.554351.2329.12.2020 - 21.01.2021246.0000 %0.033 %34.244351.2322.01.2021 - 21.02.2021316.0000 %0.033 %44.353452.8426.08.2020 - 03.09.202096.0000 %0.033 %10.193452.8404.09.2020 - 22.10.2020496.0000 %0.033 %55.473452.8423.10.2020 - 10.12.2020496.0000 %0.033 %55.473452.8411.12.2020 - 21.01.2021426.0000 %0.033 %47.553452.8422.01.2021 - 26.02.2021366.0000 %0.033 %40.8791128.5501.09.2020 - 03.09.202036.0000 %0.033 %89.6391128.5504.09.2020 - 22.10.2020496.0000 %0.033 %1464.0391128.5523.10.2020 - 10.12.2020496.0000 %0.033 %1464.0391128.5511.12.2020 - 21.01.2021426.0000 %0.033 %1254.8891128.5522.01.2021 - 01.03.2021396.0000 %0.033 %1168.4476940.6906.09.2020 - 22.10.2020476.0000 %0.033 %1185.6476940.6923.10.2020 - 10.12.2020496.0000 %0.033 %1236.1076940.6911.12.2020 - 21.01.2021426.0000 %0.033 %1059.5176940.6922.01.2021 - 04.03.2021426.0000 %0.033 %1062.4176940.6905.03.2021 - 06.03.202126.5000 %0.036 %54.81За перерахунком суду загальний розмірі пені становить 19 345,16 грн. та підлягає задоволенню.

Вимоги позивача в частині стягнення пені в розмірі 1 394,67 грн. є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата пені та/або штрафу (неустойки) не звільняє покупця від обов`язку повністю відшкодувати постачальнику усі збитки, завдані невиконанням (неналежним виконанням) своїх грошових зобов`язань за цим договором. При цьому покупець зобов`язаний сплатити суму боргу та 15% річних, за весь час прострочення оплати.

Розрахунок 15% річних:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів40042.4301.07.2020 - 05.07.2020515 %82.0514128.2706.07.2020 - 13.07.2020815 %46.3240.6121.07.2020 - 12.11.202011515 %1.9180253.8926.07.2020 - 12.11.202011015 %3618.0057681.6201.08.2020 - 12.11.202010415 %2458.5637956.1213.11.2020 - 15.11.2020315 %46.6716956.1216.11.2020 - 28.12.20204315 %298.826279.0006.08.2020 - 28.12.202014515 %373.1412058.9516.08.2020 - 28.12.202013515 %667.2069057.1621.08.2020 - 28.12.202013015 %3679.274351.2329.12.2020 - 10.03.20217215 %128.733452.8426.08.2020 - 10.03.202119715 %279.0491128.5501.09.2020 - 10.03.202119115 %7140.4876940.6906.09.2020 - 10.03.202118615 %5871.11За перерахунком суду загальний розмірі 15% річних становить 24 691,30 грн. та підлягає задоволенню.

Вимоги позивача в частині стягнення 15% річних в розмірі 1 197,35 грн. є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 статті 76 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України.

Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч.9 статті 129 ГПК України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Судовий збір згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3,4 ст. 13, ч.1 ст. 73, ст. 129, п.9 ст. 165, ст.ст. 191, 231, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Закрити провадження у справі в частині суми основного боргу в розмірі 76 200,00 грн.

2. В іншій частині позов задовольнити частково.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Будсервісгруп Інвайт" (04053, місто Київ, вулиця Січових стрільців, будинок 37/41, поверх 6, офіс 35, ідентифікаційний код 41808629) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Оріон-Транс" (03022, місто Київ, вулиця Васильківська, будинок 30Д, ідентифікаційний код 38180530) основний борг в розмірі 99 673 (дев`яносто дев`ять тисяч шістсот сімдесят три) грн. 31 коп.,пеню в розмірі 19 345 (дев`ятнадцять тисяч триста сорок п`ять) грн. 16 коп., 15% річних в розмірі 24 691 (двадцять чотири тисячі шістсот дев`яносто одна) грн. 30 коп. та судовий збір у розмірі 3 298 (три тисячі двісті дев`яносто вісім) грн. 82 коп.

4. В іншій частині позову відмовити.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С. М. Мудрий