Рішення № 97282542, 31.05.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

31.05.2021Справа № 907/765/20за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобіліст"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мозир Україна"

про стягнення 336 800,00 грн

Суддя Зеленіна Н.І.

Без виклику представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Автомобіліст" звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мозир Україна" про стягнення заборгованості за неналежне виконання зобов`язань за договором №784 постачання нафтопродуктів від 01.02.2019 у розмірі 336 800,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 20.11.2020 передано справу за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.03.2021 відкрито провадження у справі №907/765/20, визнано справу малозначною та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі була направлена судом рекомендованими листами з повідомленнями про вручення на адресу місцезнаходження сторін.

Як вбачається з матеріалів справи поштові відправлення з ухвалою про відкриття провадження у справі були вручені сторонам у справі.

05.04.2021 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву у якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог з огляду на їх безпідставність та необґрунтованість.

Оскільки до суду не надходило клопотань учасників справи або одного з них в порядку ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін, з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, господарський суд розглядає справу без проведення судового засідання.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

01.02.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мозир Україна" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Автомобіліст" (покупець) було укладено договір №784 постачання нафтопродуктів, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується у відповідності з замовленням передавати у власність покупця нафтопродукти (товар): бензин А-92, бензин А-95, дизельне паливо; а покупець зобов`язується приймати товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору.

Пунктами 1.3 - 1.4 договору передбачено, що кількість, асортимент і ціна товару вказуються в накладних. Загальна сума договору складає суму всіх підписаних обома сторонами накладних.

Відповідно до п. 2.2 договору, номенклатура товару, його кількість, ціна встановлюються сторонами за спільною згодою на основі заявки покупця й зазначаються в розрахункових документах (рахунках-фактурах) і відвантажувальних документах (видаткових накладних) на товар, котрі являються специфікацією у розумінні ст. 266 Господарського кодексу України та складають невід`ємну частину цього договору.

Згідно п. 3.1 договору, товар поставляється погодженими партіями, у відповідності із заявками покупця на постачання тої чи іншої партії товару. Заявка вважається оформленою покупцем належним чином якщо в ній зазначено найменування, кількість, ціна товару та якщо вона була надіслана постачальнику письмово (факсом або електронною поштою). У разі вивезення товару транспортними засобами покупця в заявці також зазначається графік подачі транспортних засобів у рамках строку поставки, передбаченому п. 3.6. даного договору. У разі вивезення товару транспортними засобами постачальника у заявці вказується пункт розвантаження транспортного засобу. Належним чином оформлена заявка є підставою для оформлення постачальником рахунку-фактури. Постачання товару підтверджується первинними документами (видатковими накладними), які підписані повноважними представниками обох сторін.

Відповідно до п. 3.4 договору, на основі наданої покупцем заявки, постачальник до кінця робочого дня, наступного за днем надання заявки, оформлює і направляє покупцю рахунок-фактуру. Рахунок-фактура дійсний до сплати протягом 3 банківських днів, після його оформлення.

Відповідно до п. 3.5 договору, постачальник забезпечує поставку товару протягом 5 робочих днів після отримання від покупця заявки на поставку товару.

Пунктом 4.2 договору передбачено, що оплата покупцем вартості товару може здійснюватися на умовах попередньої оплати вартості товару або з відстрочкою оплати вартості поставленого товару протягом трьох банківських днів. Порядок розрахунків по кожній партії товару вказується у додатковій угоди на отримання товару.

Договір набирає чинності з дати його укладення та діє до 31.12.2019, а в частині розрахунків до їх повного проведення. Якщо жодна із сторін не заявить про розірвання договору, вважається автоматично пролонгованим на один різ на тих самих умовах (п. 10.1 договору).

На виконання умов договору, 31.07.2020 відповідачем було виставлено рахунок на оплату №МУ000003459 від 31.07.2020 (товар: дизельне паливо ДП-Л-Євро5-ВО у кількості 32 000 л) на загальну суму 464 000,00 грн.

Позивачем частково оплачено виставлений рахунок на суму 406 800,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №143 від 31.07.2020.

Факт здійснення попередньої оплати товару позивачем підтверджується вищевказаними платіжними дорученнями.

Отже, як встановлено судом, позивачем перераховано на рахунок відповідача попередню оплату у розмірі 406 800,00 грн.

18.08.2020 позивач звернувся до відповідача із листом, у якому просив повернути суму попередньої оплати за договором у розмірі 406 800,00 грн, оплачену згідно платіжного доручення №143 від 31.07.2020.

Відповідачем повернути грошові кошти частково у сумі 70 000 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ним було здійснено попередню оплату за договором, а відповідач всупереч умовам договору товар не поставив та не повернув суму попередньої оплати у повному обсязі, у зв`язку із чим позивач звернувся до суду із даним позовом про стягнення попередньо оплати за непоставлений товар.

Відповідач заперечуючи проти позовних вимог зазначає, що обов`язок із поставки товару у останнього не виникав, а тому вимога про повернення попередньої оплати є передчасною; крім того сторонами не досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, а тому позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно ст. 526 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст.712 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1-2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем було виставлено рахунок на оплату №МУ000003459 від 31.07.2020 (товар: дизельне паливо ДП-Л-Євро5-ВО у кількості 32 000 л) на загальну суму 464 000,00 грн.

Умовами договору передбачено, що підставою для виставлення рахунку-фактури є заявка покупця, з огляду на що, судом відхиляються посилання відповідача на відсутність заявки.

Згідно платіжного доручення №143 від 31.07.2020 позивач частково перерахував грошові кошти у сумі 406 800,00 грн.

Доказів передачі товару за договором на суму попередньої оплати до матеріалів справи не додано.

18.08.2020 позивач звернувся до відповідача із вимогою про повернення суми попередньої оплати за непоставлений товар,, згідно платіжного доручення №143 від 31.07.2020.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач частково повернув грошові кошти на суму 70 000,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями №32574 від 02.09.2020 на суму 10 000,00 грн, №46557 від 07.09.2020 на суму 10 000,00 грн, №46798 від 18.09.2020 на суму 10 000,00 грн, №46825 від 21.09.2020 на суму 5 000,00 грн, №65228 від 19.10.2020 на суму 10 000,00 грн, №65331 від 27.10.2020 на суму 10 000,00 грн, №65407 від 04.11.2020 на суму 5 000,00 грн, №56467 від 12.11.2020 на суму 10 000,00 грн.

У призначенні платежів зазначено: "Повернення перерахованих грошових коштів згідно листа №29 від 18.08.2020".

Доказів повернення відповідачем попередньої оплати на суму 336 800,00 грн до матеріалів справи не додано.

Частина 1 ст. 193 ГК України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Таким чином, судом встановлено, що станом на день звернення позивача з позовом, розмір заборгованості відповідача перед позивачем становить 336 800,00 грн.

Матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем зобов`язань щодо поставки оплаченого товару або повернення попередньої оплати за договором, наявність заборгованості у цьому розмірі не спростовано, відповідач на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, з огляду на що, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог про стягнення з відповідача суми попередньої оплати.

Посилання відповідача на те, що строк поставки товару не настав, оскільки в матеріалах справи відсутня заявка судом оцінюється критично, оскільки наявний рахунок-фактура, який за умовами договору складається на підставі заявки.

Також суд відхиляє доводи відповідача щодо того, що сторонами не узгоджені всі істотні умови договору, оскільки це не впливає на обов`язок відповідача належжним чином виконувати свої зобов`язання.

Як встановлено ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 ст. 78 Господарського процесуального кодексу визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оскільки, як зазначалось вище, судом встановлено, що відповідач неналежним чином виконував взяті на себе обов`язки за договором, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 86, 129, 233, 236-240, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобіліст" - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мозир Україна" (02094, м. Київ, вул. Віскозна, буд. 3, код ЄДРПОУ - 41692853) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобіліст" (90400, Закарпатська область, м. Хуст(пн), вул. Степана Паппа, буд. 6, код ЄДРПОУ - 13603094) 336 800 (триста тридцять шість тисяч вісімсот) грн - суми попередньої оплати та 5 052 (п`ять тисяч п`ятдесят дві) грн - витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 20 днів з дня підписання повного тексту.

Рішення суду набирає законної сили у порядку та строки, передбачені ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Н.І. Зеленіна