Рішення № 97282523, 11.05.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.05.2021Справа № 910/12707/20

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Форум груп Україна";

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-енергетична компанія";

про стягнення 1 929 907,81 грн.

Суддя Мандриченко О.В.

Секретар судового засідання Дюбко С.П.

Представники:

Від позивача: не з`явилися;

Від відповідача: Олексієнко Т. В., адвокат, ордер серії АІ № 1057699 від 02.10.2020.

В С Т А Н О В И В:

До Господарського суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Форум груп Україна" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-енергетична компанія", в якому просить стягнути з останнього 1 929 907,81 грн витрат на проведення відновлювальних робіт пов`язаних із усуненням недоліків (дефектів) у виконаних роботах.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.08.2020 року відкрито провадження у справі № 910/12707/20 та вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого засідання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.11.2021 року у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-енергетична компанія" про забезпечення позову відмовлено повністю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.12.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу № 910/12707/20 до судового розгляду по суті на 30.03.2021.

У судових засіданнях 30.03.2021 та 06.04.2021 оголошувалась перерва в слуханні справи по суті.

Під час розгляду спору по суті 11.05.2021 р. представник відповідача проти позовних вимог заперечував, у задоволенні позову просив відмовити з підстав, викладених у своєму письмовому відзиві на позовну заяву.

Позивач своїх повноважних представників у судове засідання 11.05.2021 не направив, хоча про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Судом враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25 січня 2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

З огляду на наведене та з урахуванням того, що неявка представника позивача не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

26 вересня 2018 року між ТОВ «ФОРУМ ГРУП УКРАЇНА» (замовник) та ТОВ «ІНЖЕНЕРНО-ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ» (підрядник) було укладено договір підряду № 17.09.2018-МР (надалі - договір).

Відповідно до умов пункту 1.1. укладеного договору, відповідач взяв на себе зобов`язання, за завданням позивача на свій ризик власними силами і засобами, з використанням власних ресурсів (обладнання та матеріалів), у визначений договором строк, виконати і передати позивачу роботи на об`єкті: «нежитлові приміщення Корпусів № 2 (Літера Г) та № 3 (Літера Д) по вуя. Амурській, 6, що в Голосіївському районі м. Києва» (надалі - Об`єкт), а позивач зобов`язався прийняти та оплатити виконані Роботи.

Згідно пункту 1.2. договору відповідач зобов`язаний виконати наступні Роботи: улаштування внутрішніх мереж опалення та кондиціювання; улаштування насосної холодопостачання; улаштування системи вентиляції (надалі за текстом - Роботи).

Детальний склад та обсяги виконуваних Відповідачем Робіт за цим Договором визначається в Кошторисах, що є невід`ємними частинами цього Договору.

Договірна ціна згідно пункту 2.1. Договору є твердою, та визначена в Додатку № 1 до Договору (протокол погодження договірної ціни (2-ий та 3-ий корпус), і становить 9 998 310,65 грн. (дев`ять мільйонів дев`ятсот дев`яносто вісім тисяч триста десять гривень 65 коп.), в тому числі ПДВ 20 % - 1 666 385,11 грн.

Згідно пункту 2.2. договору, до складу договірної ціни включено всі витрати Відповідача, що пов`язані із виконанням робіт (винагорода відповідача за виконані роботи, вартість матеріалів та обладнання, транспортні витрати). Зміна ціни на матеріали та обладнання не впливає на Договірну ціну.

Всі розрахунки за договором здійснюються у безготівковій формі шляхом перерахування позивачем коштів на поточний рахунок відповідача (п. 2.4. договору)

Відповідно до умов п.п. 2.5.1 договору, замовник протягом 10 банківських днів після підписання сторонами договору, зобов`язався перерахувати на поточний рахунок ПВідповідача Аванс в розмірі 4 000 000,00 (чотири мільйона) грн. 00 коп., в тому числі ПДВ 20 % - 666 666,67 грн..

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов п.п. 2.5.1. договору позивач перерахував на поточний рахунок відповідача авансовий платіж в розмірі 4 000 000,00 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 202 від 26.09.2018 р.

Відповідно пункту 4.1. договору, забезпечення робіт за договором ресурсами (матеріалами та обладнанням) покладено на відповідача, який несе відповідальність за їх якість і відповідність вимогам діючих в Україні норм і правил, установленими нормативними документами та умовам цього Договору. Для виконання Робіт Відповідач зобов`язаний використовувати ресурси, забезпечені відповідними технічними паспортами та/або сертифікатами якості, які відповідають чинному законодавству України з питань сертифікації та стандартизації продукції, а також проводити перевірки технічних характеристик матеріалів та конструкцій, організовувати попередні та поточні випробування матеріалів, конструкцій.

Відповідно до пункту 3.1. договору підрядник зобов`язується доставити на об`єкт матеріали, обладнання та розпочати виконання Робіт - протягом 5 (п`яти) робочих днів з дати отримання авансу відповідно умов пункту 2.5.1. Договору.

Згідно умов пункту 3.2. договору, відповідач виконує весь обсяг робіт та передає їх Позивачу в строк, що не перебільшує 75 (сімдесят п`ять) календарних днів з дати отримання авансу у відповідності до п. 2.5.1. Договору.

В пункті 3.3. договору сторони погодили, що строки виконання робіт можуть бути продовжені Сторонами на підставі окремої додаткової угоди до Договору.

Позивач зазначає, що з метою як найшвидше отримати результати виконаних за Договором робіт, додатково перерахував на рахунок відповідача 4 000 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 17488 від 09.11.2018 року, та 900 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 24286 від 14.06.2019 р., на придбання та постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів.

Відповідно до умов п. 6.2. договору передача виконаних Робіт за договором здійснюється шляхом оформлення та підписання Сторонами Актів приймання виконаних будівельних робіт (за формою КБ-2в) (далі - «Акт»), та Довідки про вартість виконаних підрядних робіт (за формою КБ-3) (далі - «Довідка»). Передача прихованих робіт здійснюється шляхом оформлення та підписання Сторонами Актів прихованих робіт. Акти та Довідки складаються Відповідачем та надаються Позивачу.

Обгрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач зазначає, що позивач своєчасно не зміг отримати результати робіт, на отримання яких він розраховував під час укладання договору. Позивач вказує, що вимушений був нести додаткові витрати на усунення недоліків (дефектів) у виконаних відповідачем роботах, у тому звернувся до суду з вимогами про стягнення з відповідача витрат на усунення недоліків у сумі 1 929 907,81 грн.

Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ст.ст. 875 ЦК України, за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Оскільки відповідачу була надана оплата за підрядні роботи на підставі укладеного договору підряду, то звіт про їх виконання має бути підтверджений у формі актів виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в та довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою КБ-3.

Позивач зазначає, що акти виконаних робіт та довідки форми КБ-3 сторонами за договором підряду № 17.09.2018-МР від 26.09.2018 р. не підписувалися, іншого матеріали справи не містять.

Відповідно ст.ст. 846, 849 ЦК України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чиним, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.

У зв`язку з порушенням підрядником умов договору в частині строків виконання підрядних робіт, а також наявність не усунутих недоліків (дефектів) у виконаному обсязі Робіт, позивач листом № 43890 від 07.08.2020 р. повідомив відповідача про припинення дії Договору підряду.

Відповідно до ч. 1 ст. 188 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

В умовах пункту 10.4. договору, сторони погодили, що замовник має право в односторонньому порядку припинити дію договору, якщо порушення підрядником строку виконання робіт становить більше 10 (десяти) календарних днів.

Отже, за змістом ст. 188 ГК України, розірвання господарського договору може бути вчинено як за згодою сторін, так і у разі односторонньої відмови від нього. За загальним правилом, розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак окремі договірні відносини допускають можливість одностороннього розірвання договору. Повноваження сторони на одностороннє розірвання договору можуть бути встановлені законом або безпосередньо в договорі.

Одностороння відмова від договору не потребує узгодження та як самостійний юридичний факт зумовлює його розірвання.

Розірванням договору є припинення договірного зобов`язання, тобто зникнення правового зв`язку між сторонами договірного зобов`язання на підставах, встановлених у законі або договорі, та припинення їхніх прав та обов`язків.

В силу ч. 3 ст. 651 ЦК України, у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов є диспозитивним, отже договором або законом може бути встановлене інше. Сторони в договорі можуть домовитися про можливість односторонньої відмови від зобов`язання або зміни його умов.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що станом на момент звернення позивачем до суду з даним позовом договір підряду № 17.09.2018-МР від 26.09.2018 є розірваним.

Згідно зі ст. 857 ЦК України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

Підрядник зобов`язаний здійснювати будівництво та пов`язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт.

Підрядник зобов`язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

Підрядник відповідає за недоліки збудованого об`єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини.

За невиконання або неналежне виконання обов`язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.

Умовами пункту 6.1. Договору передбачено, що результатом виконаних по Договору робіт є змонтовані системи опалення, вентиляції, насосної холодопостачання та кондиціювання в приміщеннях.

Якщо нормативними актами або технічною документацією передбачено проведення попередніх випробувань закінчених Робіт чи ресурсів, які були чи мають бути використані при виконанні Робіт, або таке випробування викликане характером цих Робіт чи особливостями ресурсів, їх приймання-передача проводиться у разі позитивного результату попереднього випробування. Попереднє випробовування проводиться за обов`язкової присутності представника замовника (пункт 6.3. Договору).

Згідно пункту 1.4. договору відповідач гарантував можливість належного використання результатів Робіт, а також відповідність Робіт та їх результатів будівельним, екологічним та іншим нормам і вимогам, а також відсутність негативного впливу результатів Робіт на Об`єкт та інше майно Позивача.

Умовами пункту 5.1.1. договору, позивачу надано право здійснювати у будь-який час, не втручаючись у господарську діяльність Відповідача, контроль та нагляд за виконанням Робіт, обсягами використаних ресурсів та дотриманням Підрядником строків виконання Робіт, технічний нагляд за виконанням Робіт по даному Договору.

Відповідно до внутрішнього наказу позивача від 12 березня 2020 року було створено комісію у складі служби Замовника, представника Замовника, представника Підрядника та третьої особи. Створена Позивачем комісія 20 березня 2020 року здійснила обстеження (огляд) Об`єкту на предмет наявності у виконаних Відповідачем обсягах робіт недоліків (дефектів), якості використовуваних під час виконання робіт матеріалів, а також обсягів виконаних робіт. В ході обстеження об`єкту, комісією було встановлено, що відповідач не виконав всього комплексу робіт передбаченого умовами Договору, а виконаний комплекс робіт має недоліки (дефекти), як в роботах з улаштування мережі кондиціювання та системи вентиляції, так і в роботах з улаштування внутрішніх мереж опалення, улаштування насосної холодопостачання, також мало місце використання неякісних матеріалів та виконання робіт не в повному обсязі. У зв`язку із чим внутрішні мережі опалення, насосної холодопостачання, мережі кондиціювання, системи вентиляції знаходились у неробочому стані.

Виявлені недоліки (дефекти) зафіксовано в Акті обстеження «Корпусів № 2 (Літера Г) та № 3 (Літера Д) по вулиці Амурській, 6 в Голосіївському районі м. Києва».

На підставі Акту обстеження, було складено та затверджено позивачем Дефектні Акти з детальним переліком робіт, які необхідно виконати для усунення недоліків (дефектів) у виконаних Відповідачем роботах.

Позивач 27 березня 2020 року надіслав на адресу Відповідача лист №33115 з вимогою усунути недоліки (дефекти) або протягом цього ж строку відшкодувати вартість витрат які має понести Позивач у зв`язку із усуненням недоліків (дефектів). Відповіді на вищевказаний лист матеріали справи не містять.

Також у матеріалах справи наявна копія листа сервісного центру «Акліма», за змістом якого повідомляється, що представниками сервісного центру «Акліма» в присутності представників позивача та відповідача було проведено обстеження правил монтажу теплових насосів Mycond MCU 066 YH в кількості 7 шт., за результатами обстеження виявлено відсутність етиленгліколю в системі, порушення правил монтажу, встановлено кабель живлення переріз якого становить 5* 10мм2 (при тому, що заводом виробником рекомендовано 5* 16мм2), відсутні фільтри механічної очистки гідравлічного контуру. Представники сервісного центру рекомендували усунути всі недоліки монтажу обладнання та зазначили, що наявність недоліків (дефектів) є підставою для відмови в гарантійному обслуговуванню.

Таким чином представники сервісного центру «АКЛІМА» підтвердили наявність недоліків (дефектів), що були встановлені позивачем.

Положеннями пункту 5.1.2. договору, відповідачу було надано право доручити виправлення недоробок, недоліків, дефектів іншій особі з подальшим їх відшкодуванням Підрядником.

Вартість робіт по усуненню недоліків (дефектів), згідно дефектних актів складає суму 1 929 907,81 грн. 81 коп.

З метою усунення виявлених недоліків (дефектів) позивач звернувся до ТОВ «Бєлвест Трейд», з яким позивачем було укладено договір підряду № 110320 від 31.03.2020 р.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Права замовника під час виконання роботи підрядником передбачені статтею 849 ЦК України, відповідно до якої:

- замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника (частина перша статті);

- якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків (частина друга статті);

- якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника (частина третя статті);

- замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору. (частина четверта статті).

Правовий аналіз положень ст. 849 ЦК України дозволяє дійти висновку, що вони встановлюють підстави для відмови замовника від договору підряду та відповідні правові наслідки такої відмови. При цьому, положення частин другої, третьої та четвертої ст. 849 ЦК України містять самостійні підстави відмови замовника від договору підряду та, відповідно, різні правові наслідки таких дій.

Частина третя ст. 849 ЦК України надає право замовнику, у разі якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, призначити підрядникові строк для усунення недоліків. І в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.

Доказування очевидності невиконання належним чином роботи за підрядним договором покладається на замовника.

Відповідно до ст. 852 ЦК України, якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором. За наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Приписи ст. 858 ЦК України передбачено відповідальність підрядника за неналежну якість роботи.

Вказана стаття встановлює, що у разі коли робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника:

1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк;

2) пропорційного зменшення ціни роботи;

3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.

Також пунктом 5.1.2 договору сторони передбачили право замовника вимагати від підрядника виправлення за власний рахунок всіх недоробок, недоліків, дефектів виконаних Робіт, змонтованих конструкцій, використаних ресурсів, що виникли внаслідок допущених Позивачем порушень, або виправити їх своїми силами, або доручити виправлення таких недоробок, недоліків, дефектів іншій особі з подальшим їх відшкодуванням Позивачем.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, вказував, що на обстеження Об`єкту та складання акту обстеження та дефектних актів, представник підрядника не запрошувався. Вказані твердження відповідача спростовуються наявним у матеріалах справи актом про відмову ТОВ «ІНЖЕНЕРНО-ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ» від підписання Акту обстеження складеного за результатами здійснення контролю та нагляду за виконанням робіт з улаштування внутрішніх мереж опалення, улаштування насосної холодопостачання, мереж кондиціювання, улаштування системи вентиляції та використання ресурсів на Об`єкті: «нежитлові приміщення Корпусів № 2 (Літера Г) та № 3 (Літера Д) по вулиці Амурській, 6 в Голосіївському районі м. Києва» по Договору підряду № № 17.09.2018-МР від 26.09.2018 р. та відмову від підписання Дефектних актів, складений керівником служби замовника Ніколаєнко О.М., представником Замовника Кудіної О.С. та керівником ТОВ «БЄЛВЄСТ ТРЕЙД» Сигнаївським П.П.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач в порушення умов договору підряду роботи виконав не якісно, виявлені недоліки, вказані в дефектних актах не усунув, а тому у відповідності до ст. 852 Цивільного кодексу України та п. 5.1.2 договору відповідач має відшкодувати понесені позивачем витрати на усунення недоліків (дефектів).

Отже, заявлені вимоги позивача до відповідача про стягнення витрат понесених на усунення недоліків (дефектів) у виконаних роботах в розмірі 1 929 907,81 грн. відповідають умовам і способам захисту порушеного права та законного інтересу, передбачених договором та чинним законодавством України.

Статтею 73 ГПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд відзначає, що відповідачем під час розгляду справи не було надано підписані сторонами Акти приймання-передачі виконаних робіт форми КБ-2в та Довідки форми КБ-3 по Договору № 17.09.2018-МР від 26.09.2018 р., а також не долучено жодних доказів на підтвердження усунення недоліків (дефектів), вказаних у дефектних актах на виконання ремонтних робіт.

З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Надаючи оцінку іншим доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії"). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того,

вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від

27 вересня 2001 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019 Верховного Суду по справах №910/13407/17 та №915/370/16.

З огляду на вищевикладене, всі інші заяви, клопотання, доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані та безпідставні.

Згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Враховуючи зібрані докази по справі, пояснення представників сторін та керуючись статтями 129, 232, 236-241 ГПК України

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНЖЕНЕРНО- ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ» (вул. Кудрявська, буд. 3/5, офіс 507, м. Київ, 04053, ідентифікаційний код 40572441) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРУМ ГРУП УКРАЇНА» (03680, м. Київ, пров. Охтирський, 7, оф. 1-106, ідентифікаційний код 40900270) витрати на проведення відновлювальних робіт пов`язаних із усуненням недоліків (дефектів ) у виконаних роботах в розмірі 1 929 907,81 грн. (один мільйон дев`ятсот двадцять дев`ять тисяч дев`ятсот сім гривень 81 копійка) та судовий збір у розмірі 28 948 (двадцять вісім тисяч дев`ятсот сорок вісім) грн. 62 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду відповідно до п. 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва протягом 20 (двадцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 31.05.2021 р.

Суддя О.В. Мандриченко