Рішення № 97282241, 18.05.2021, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 35/200/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.05.2021 Справа № 908/3263/20

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Топчій О.А.,

за участю секретаря судового засідання Авраменко К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарську справу

за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (49602, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, б. 108, ідентифікаційний код юридичної особи 40081237)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Мокрянський кам`яний кар`єр №3» (69013, м. Запоріжжя, вул. Загорська, б. 15, ідентифікаційний код юридичної особи 25477298)

про стягнення коштів

за участю представників сторін:

від позивача: Боголіп Ю.В., довіреність №1376 від 23.10.2020;

від відповідача: Ємельянова О.О., посвідчення №1007 від 28.02.2014;

СУТЬ СПОРУ:

17.12.2020 до Господарського суду Запорізької області звернувся позивач Акціонерне товариство “Українська залізниця” в особі Регіональної філії “Придніпровська залізниця” Акціонерного товариства “Українська залізниця” з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Мокрянський кам`яний кар`єр №3” про стягнення штрафу за невірно зазначену в залізничній накладній масу вантажу у сумі 27 440,00 грн.

17.12.2020 автоматизованою системою документообігу Господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справі присвоєно єдиний унікальний номер 908/3263/20, справу передано на розгляд судді Топчій О.А.

Ухвалою суду від 21.12.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №908/3263/20, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку письмового позовного провадження без виклику представників сторін.

13.01.2021 від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 15.01.2021 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю “Мокрянський кам`яний кар`єр №3” про розгляд справи №908/3263/20 у порядку загального позовного провадження. Суд постановив перейти до розгляду справи №908/3263/20 за правилами загального позовного провадження, починаючи зі стадії підготовчого провадження. Підготовче засідання призначено на 09.02.2021 об 11 год. 00 хв.

У зв`язку з перебуванням судді Топчій О.А. на лікарняному, судове засідання, призначене на 09.02.2021 не відбулось.

Позивачу та відповідачу направлено повідомлення про неможливість проведення судового засідання із зазначенням дати часу проведення наступного судового засідання.

Ухвалою суду від 16.02.2021 судове засідання призначено на 17.02.2021.

Ухвалою суду від 17.02.2021 відкладено підготовче засідання на 16.03.2021

Ухвалою суду 16.03.2021 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, підготовче засідання у справі відкладено на 06.04.2021.

У судовому засіданні 06.04.2021 оголошено перерву до 15.04.2021.

У зв`язку із направленням судді Топчій О.А. на навчання у період з 12.04.2021 по 16.04.2021 включно, ухвалою суду від 09.04.2021 продовжено строк підготовчого провадження у справі №908/3263/20 відповідно до Конвенції про захист прав людини і основних свобод та перенесено підготовче засідання на 21.04.2021.

Ухвалою від 21.04.2021 закрито підготовче провадження у справі № 908/3263/20 та призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні 18.05.2021.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем як вантажовідправником, у залізничних накладних на перевезення невірно зазначено масу вантажу (на 1400 кг менше, ніж зазначено у накладній), що згідно зі ст. 118, 122 Статуту залізниць України є підставою для застосування до відповідача штрафу.

У відзиві, який надійшов до суду 13.10.2021, відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог. В обґрунтування заперечень посилається на ступне:

- позивачем не надано до суду доказів настання або можливості настання негативних наслідків, спричинених невірним зазначенням ТОВ «МКК № 3» у перевізному документі (накладній) маси нетто, яка фактично становила менше від вказаної, доказів створення цим небезпеки на залізничному транспорті, спричинення збитків залізниці чи іншим учасникам господарських відносин. Разом із тим, залізниця повинна при прийнятті вантажу до перевезення перевірити масу вантажу для уникнення в подальшому обставин, які б зумовили відповідальність залізниці перед вантажовідправником. Однак в подальшому залізницею з власної ініціативи здійснено контрольне переважування на проміжній станції, що унеможливлює встановити: відправником зазначено невірну інформацію в накладній № 47058003 чи відбулась втрата вантажу під час перевезення;

- за результатами зважування вагона № 56447691 на території ТОВ «МКК № З», вага продукції завантаженої у вагон склала 69 400 кг, тара вагону - 23 200 кг, підтверджується: актом - специфікацією; протоколом зважування вагонів по відправці; технічним паспортом засобу ваговимірювальної техніки (зввт) № 65. 16.07.2020 виконано огляд-перевірку вагів, про що зазначено в технічному паспорті. Відхилень від метрологічних характеристик не виявлено, ваги визнані придатними для зважування вантажів, що перевозяться залізничним транспортом. Тобто, на дату завантаження (14.10.2020) вагона № 56447691, вищевказані ваги своєчасно пройшли огляд-перевірку та були придатними для зважування вантажів, що перевозяться залізничним транспортом. 16.10.2020 була проведена планова огляд-перевірка, про що свідчить запис в технічному паспорті. Позивачем не надано жодних доказів щодо несправності вагів відповідача;

до матеріалів справи долучений витяг з технічного паспорту ЗВВТ № 6 вагонних вагів станція Синельникове І Придніпровської залізниці, власник ЗВВТ - Дніпровська дирекція залізничних перевезень. Відповідно до п. 6, 8 Технічного паспорту на вагонних вагах (далі - Технічний паспорт), дата прийняття в експлуатацію 29 вересня 2006 року, строк експлуатації встановлений 10 років, інтервал між оглядами - перевірками ЗВВТ складає три місяці. В п. 13 технічного паспорту зазначено, що термін експлуатація подовжено до 15 травня 2020 року. Тобто, на дату зважування 15.10.2020 строк експлуатації вагів сплив, а відповідно неможливо посилатися на показання такої техніки. Більш того, зважування перевізником вантажу в процесі перевезення є його односторонньою дією без залучення жодної третьої сторони, зацікавленої або незацікавленої. Тому реальність та об`єктивність даних претензій визиває справедливі сумніви.

З долучених позивачем до позову документів вбачається, що для зважування при завантаженні вантажу та при перевірці ваги на станції призначення, були використані різні типи вагів, а саме: відповідач використав вагонні ваги статичні тензометричні, які згідно технічного паспорта передбачають швидкість пересування на вагах під час руху 5 км/год, а без зважування - 5 км/год. А позивач використав при перевірці ваги вантажу 150 тонні вагонні ваги розташовані - колія № 25 ст. Синельникове-1. З паспорта цих вагів вбачається, що швидкість пересування на вагах під час зважування 0 км./год, а без зважування - не більше 3 км. /год.

Відтак, сторони для зважування вантажу застосували різні типи вагів, які вимагають дотримання різних методик зважування.

- з наданих документів до позовної заяви не вбачається, що зазначені особи мають право підписувати комерційні акти та приймати особисту участь у перевірці маси вантажу. Більш того, на станції Рубіжне (станції призначення) взагалі відсутні ваги.

За викладених обставин відповідач вважає, що комерційний акт №453603/131/7 від 15.10.2020 складено з порушеннями, тому підстави для застосування ст. 122 Статуту залізниць України до відповідача відсутні. Просить відмовити в задоволенні позову.

У відповіді на відзив, що надійшла 21.01.2021, позивач зазначає наступне:

- за умовами п. 28 Правил приймання вантажів до перевезення встановлено, що вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

- згідно з п. 6.2. роз`яснення президії Вищого господарського суду Україні 29.05.2002 за № 04-5/601 "Про деякі питання практики вирішення споріь виникають з перевезення вантажів залізницею" та ч. 4 п. 21 оглядового Вищого господарського суду України від 29.11.2007 № 01-8/917, штраф, нарахоЕ у розмірі відповідно до статті 118 Статуту, підлягає стягненню за самий допущення вантажовідправником порушень, незалежно від того, чи за; залізниці у зв`язку з цим збитків.

- контрольне зважування вагону 56447691 по станції Синельникове-1 проведено 15.10.2020. На вищевказану дату зважування оширювались міжповірочний інтервал (державна повірка) від 02.05.2020 , скріплений відбитком повірочного тавра (печаткою) та огляд-перевірка від 02.08.2020. Крім того, на зворотній сторінці титульного аркушу технічного паспорту зроблено запис, що Висновком діагностичного обстеження від 15.05.2020 року №014.02/ВВ.2020 вагам подовжено термін експлуатації до 15.05.2023 року та скріплено печаткою. Оскільки, ЗВВТ Синельникове-1 було вчасно проведено державну повірку, огляд-перевірку, то сумніви Відповідача стосовно можливості зважування вантажів на таких вагах є безпідставними та необґрунтованими.

- Згідно комерційного акту №453603/131/7 від 15 жовтня 2020 року підписано: начальником станції - Боровик Н.В. , заступником начальника станції - Чайкою О.Є., агентом комерційним - Барановою О.М. На підтвердження повноважень працівників залізниці на підписання комерційного акту було подано до матеріалів позовної заяви: наказ від 25 лютого 2020 року №102 «Щодо призначення відповідальних працівників станції Синельникове-1 бути уповноваженими особами на підписання від імені залізниці комерційних актів», посадову інструкцію на Баранову О.М., посадову інструкцій Чайку О.Є., та посадову інструкцію на ОСОБА_1 . Відповідно до п. 5 розділу 2 робочої інструкції агента комерційного ОСОБА_2 до посадових обов`язків ОСОБА_2 входить контрольне зважування вагонів та остання має право підпису комерційних актів.

02.02.2021 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

15.03.2021 від позивача надійшли пояснення по суті спору.

06.04.2021 від відповідача надійшли узагальнені пояснення по суті спору.

В судому засіданні 18.05.2021 судом, в порядку ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення, судом оголошено, що повний текст рішення буде складено протягом 10 днів.

Розгляд справи відповідно до вимог ст. 222 ГПК України здійснювався за допомогою «Акорд».

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

УСТАНОВИВ:

У жовтні 2020 року зі станції Ростуща Придніпровської залізниці ТОВ «Мокрянський кам`яний кар`єр №3» здійснило відправлення вагону №56447691 за накладною №47058003 на станцію Рубіжне Донецької залізниці.

У накладній № 47019716 від 20.10.2020 вантажовідправником ТОВ «Мокрянський кам`яний кар`єр №3» вказана маса вантажу (графа 24 накладної) – 487700 кг, код вантажу 232465 (графа 23 накладної) найменування вантажу: «щебень гранитный фракции 10х20. Вантаж розміщено й закріплено згідно з п. 3.1. схева Д гл. 14 Додатка 3 до СМГС. Відповідальний за розміщення та кріплення вантажу мастер ППУ Тонконог В.А. Власник (орендар, оператор) вагонів див. відомість. Насипом.», (графи 20,21, 22 накладної), у графі 26 накладної зазначено, спосіб визначення маси: на вагонних весах (150 т)».

Вантаж завантажено вантажовідправником (графа 28 накладної), без оголошення вартості (графа 27 накладної).

В процесі перевезення вантажу 15.10.2020 на проміжній станції Синельникове-1 Придніпровської залізниці в результаті контрольного зважування вагонів, виявлено різницю в масі вантажу між фактичною та зазначеною в перевізному документі у вказаних вище вагонах.

Відповідно до Правил складання актів (ст. 129 Статуту залізниць України), затверджених наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 за №567/6855, за результатами контрольних зважувань 15.10.2020 працівниками залізниці складено комерційний акт № 453603/131/7.

Відповідно до вказаного комерційного акту, перевіркою виявлено наступне (розділ Д акту): по документу значиться насипом щебень гранітний фракції 10х20 в вагоні 56447691 тара 23200 кг, нетто 69400 кг. Фактично виявилось: насипом щебень гранітний брутто 92100 кг, тара з документа 23200 кг, нетто 68000 кг, що менше даних, вказаних в документі на 1400 кг. Навантаження в вагоні нижче бортів 0,6-0,8 м, хвилеподібне. Вантаж не маркований…Вагон технічно справний, люк щільно закритий, течі вантажу немає. При зважування та огляді були присутні агент комерційний ОСОБА_2 , ОВР ОСОБА_3 , ВОХР станції Синельникове-1 ОСОБА_4 . Посада НВР в штатному розкладі не передбачена.

Вказаний комерційний акт підписано всім складом комісії, а саме: ДС ОСОБА_1 , ДСЗ Чайка О.Є., агент ОСОБА_2 .

При прибутті вищезазначених вагонів на станцію призначення проведено видачу вагонів та перевірку маси вантажу, про що зазначено в розділі "Є" комерційного акту, відповідно до якого під час перевірки різниці проти цього акту не виявлено.

Отже, комерційними актами підтверджено факт неправильного зазначення маси вантажу у накладній.

Позивач на підставі ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України, у зв`язку із неправильним зазначенням відповідачем маси вантажу у залізничній накладній № 47058003 у вагоні 56447691 нарахував відповідачу штраф у розмірі 27 440,00 грн з розрахунку: 5488,00х5=27440,00 грн, де 5488,00 – провізна плата за вагон від станції Ростуща Придніпровської залізниці до станції Рубіжне Донецької залізниці; 5 – кількість провізних плат.

Несплата відповідачем штрафу зумовила звернення позивача до суду з даним позовом.

Вирішуючи даний спір, господарський суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 909 Цивільного кодексу України та ст. 307 Господарського кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Частиною 5 ст. 307 Господарського кодексу України передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно зі ст. 3 Закону України "Про залізничний транспорт", законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України "Про транспорт", цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998 затверджено Статут залізниць України, який визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під`їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.

Відповідно до п. 5 Статуту залізниць України на підставі даного Статуту Мінтранс затверджує: а) Правила перевезення вантажів (Правила); б) Технічні умови навантаження і кріплення вантажів; в) Правила перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України (далі - Правила перевезень пасажирів); г) інші нормативні документи. Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту, безпеки руху, охорони праці, громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті, є обов`язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Відповідно до ст. 6 Статуту залізниць України накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Статтею 23 Статуту залізниць України передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).

Оформлення накладної має здійснюватися у відповідності до Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 №863/5084.

Згідно з пунктом 1.1. Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644 (Правила) на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до цих Правил. Накладна згідно з цими правилами може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП)). Електронний перевізний документ та його паперова версія мають однакову юридичну силу.

Пунктом 37 Статуту залізниць України встановлено, що під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса.

Відповідно до пункту 2.1 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 №644, відправник заповнює відповідні графи накладної згідно з додатком 3 до цих Правил, зокрема графи "Маса вантажу", якщо вона визначена відправником, та "Спосіб визначення маси".

Згідно з п. 5 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644, загальна маса вантажу визначається зважуванням (на вагонних, вантажних, елеваторних та інших вагах) або іншим способом. Тип вагів зазначається в накладній.

У накладній №47058003 зазначено, що вантаж завантажено вантажовідправником ТОВ «Мокрянський кам`яний кар`єр №3». Маса визначена на вагонних вагах 150т тензометричних (без зазначення заводського №).

Відповідно до ст. 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Згідно з п. 52 Статуту залізниць України на станціях призначення залізниця зобов`язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу у разі прибуття вантажів у вагонах навалом і насипом за вимогою одержувача.

Частиною 1 ст. 26 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачено, що обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників і одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів, засвідчуються актами.

Згідно з п. 129 Статуту залізниць України, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Отже, допустимими доказами неправильного зазначення у накладній маси вантажу, відправленого вантажовідправником залізницею до станції призначення для отримання вантажоодержувачем, в розумінні частини 1 статті 77 ГПК України, є належно складені працівниками залізниці комерційні акти за наслідком контрольного зважування вантажу, який було здано до перевезення залізницею.

Пунктом 10 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 №334, передбачено, що комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.

Пунктом 12 Правил визначено, що якщо при перевірці вантажу, який прибув з актом попутної станції, під час перевірки на станції призначення не буде виявлено різниці між даними акта, складеного на попутній станції, і фактичною наявністю та станом вантажу, багажу або вантажобагажу, то станція в розділі "Є" комерційного акта попутної станції вносить відмітку такого змісту: "Під час перевірки вантажу (багажу, вантажобагажу) різниці проти цього акта не виявлено". Така відмітка засвідчується штемпелем станції і підписами осіб, указаних у пункті 10 цих Правил. Цей акт видається одержувачу на його вимогу, а копія його залишається на станції. Новий акт у цьому разі не складається.

Судом встановлено, що комерційний акт № 453603/131/7, який складений на проміжній станції, підписаний: ДС ОСОБА_1 , ДСЗ ОСОБА_5 , агентом комерційним ОСОБА_2 , але в розділі «Д» акту зазначено: «При зважуванні та огляді були присутні агент комерційний ОСОБА_2 , ОВР ОСОБА_3 , ВОХР станції Синельникове-1 ОСОБА_4 ».

Тобто ОСОБА_1 і ОСОБА_5 не були присутні при зважуванні та огляді вантажу, а повноваження ОСОБА_3 і ОСОБА_4 на зважування та огляд вантажу позивачем не підтверджені.

При цьому пункт 10 Правил приймання вантажів та пункт 22 Правил видачі вантажів застосовуються на станції відправлення та призначення, а не на транзитній станції.

Як встановлено вище, станція Синельникове-1 є проміжною, фактично транзитною станцією, яка здійснювала контрольне переважування, а не приймала вантаж до перевезення або здійснювала видачу вантажу на станції призначення. Відтак у даному випадку приписи пункту 10 Правил приймання вантажів та пункту 22 Правил видачі вантажів поширюють свою дію на станцію відправлення Ростуща Придніпровської залізниці та на станцію призначення Рубіжне Донецької залізниці, а не на транзитні станції.

В той же час, комерційний акт №453603/131/17 від 15.10.2020 в розділі «Є» підписали заступник начальника станції ОСОБА_6 , комерційні агенти ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

В порушення пункту 10 Правил на станції призначення розділ «Є» комерційного акту відповідно до наданих позивачем копій посадових інструкцій підписали два агенти комерційних замість передбачених (вповноважених) Правилами посадових осіб.

Обов`язок доказування відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 74 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується і відповідача, який повинен був довести належними засобами доказування факт відсутності порушення зобов`язання.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Отже, комерційний акт №453603/131/7 від 15.10.2020 є неналежним доказом у даному спорі.

Така обставина свідчить про необґрунтованість позовних вимог позивача, який не довів належними доказами обставин, які входять в предмет доказування та мають значення для правильного вирішення даного спору, що, відповідно, є підставою для повної відмови в задоволенні цих позовних вимог.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 73, 86, 202, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Судові витрати покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Запорізької області протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 31 травня 2021 року.

Суддя О.А. Топчій