Рішення № 97282223, 24.05.2021, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 35/61/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.05.2021 Справа № 908/1083/21

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Топчій О.А., розглянувши в письмовому позовному провадженні без виклику представників сторін справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укравтозапчастина» (02088, м. Київ, вул. Першого Травня, б. 1-А, ідентифікаційний код юридичної особи 30722204)

до відповідача Запорізького комунального підприємства міського електротранспорту «Запоріжелектротранс» (69095, м. Запоріжжя, вул. Шкільна, б. 2, ідентифікаційний код юридичної особи 03328379)

про стягнення коштів

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області звернувся позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Укравтозапчастина» з позовом до відповідача Запорізького комунального підприємства міського електротранспорту «Запоріжелектротранс», в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за договором поставки №196 від 22.04.2020 в розмірі 228 457,12 грн, пеню у розмірі 16 244,76 грн, 3% річних у розмірі 8 925,29 грн, інфляційні нарахування в розмірі 28 011,68 грн.

20.04.2021 автоматизованою системою документообігу Господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справі присвоєно єдиний унікальний номер 908/1083/21, справу передано на розгляд судді Топчій О.А.

Ухвалою суду від 26.04.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №908/1083/21, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку письмового позовного провадження без виклику представників сторін.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору поставки №196 від 22.04.2019 щодо своєчасної оплати обумовленої кількості продукції на суму 228 457,12 грн. За порушення строків оплати позивачем нараховано 16 244,76 грн пені, 28 011,68 грн інфляційних втрат, 8 925,29 грн 3% річних.

12.05.2021 від відповідача надійшов відзив на позов, в якому зазначено про те, що позивачем при подання позовної заяви не враховано часткове погашення заборгованості у сумі 100 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №4197 від 12.04.2021. Станом на день подання позову заборгованість складала 128 457,12 грн. Відповідачем заборгованість погашена платіжними дорученнями №4349 від 27.04.2021 на суму 54 262,08 грн та №4378 від 27.04.2021 на суму 74 195,04 грн.

На підставі викладеного просить закрити провадження у справі в частині стягнення основного боргу.

Щодо розрахунків пені, відсотків річних та інфляційних втрат відповідачем наведено свій котррозрахунок, оскільки позивачем некоректно вирахувані терміни здійснення оплат та невірно розраховані періоди нарахування. За розрахунками відповідача розмір пені становить 16 201,47 грн, 3% річних – 8 907,40 грн, інфляційних втрат – 25 100,95 грн.

При цьому, відповідач просить зменшити суму пені до 1000,00 грн. В обґрунтування клопотання посилається на те, що Постановою КМУ від 11.03.2020 № 211 (із змінами) з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОУШ-19, спричиненої коронавірусом 5АК8-СоУ-2, були введені обмеження у перевезеннях пасажирів понад 10 чоловік в міському електричному (трамвай, тролейбус) та автомобільному транспортному засобі, що здійснює регулярні пасажирські перевезення на міських маршрутах.

На виконання постанови КМУ від 25.03.2020 № 239 підприємство «Запоріжелектротранс» здійснювало перевезення пасажирів в одному міському транспортному засобі у кількості, що не перевищує 50% (половини) від загальної кількості місць для сидіння.

В подальшому 04.04.2020 до постанови КМУ від 11.03.2020 № 211 були внесені зміни, що діють до теперішнього часу, відповідно до яких підприємство «Запоріжелектротранс» здійснювало перевезення пасажирів в одному міському транспортному засобі в межах кількості місць для сидіння.

За результатом суттєвого зниження кількості пасажирських перевезень підприємство «Запоріжелектротранс» не має можливості отримувати запланований дохід від перевезення, що унеможливлює своєчасне виконання зобов`язань зі сплати грошових коштів за договірними зобов`язаннями.

Власний дохід підприємства «Запоріжелектротранс» не покриває і 50 % обов`язкових витрат підприємства, таких як заробітна плата та обов`язкові податки. Крім того, оплата праці відповідно до ч. З ст. 15 Закону України «Про оплату праці» здійснюються в першочерговому порядку.

На даний час діяльність Відповідача є збитковою, а отже такою, яка не може в повному обсязі покривати витрати підприємства та належним чином виконувати перед контрагентами взяті на себе зобов`язання.

Збитковість Відповідача - підприємства «Запоріжелектротранс» підтверджується звітом про фінансові результати підприємства «Запоріжелектротранс» за 2020 рік, в якому в останній графі «Чистий фінансовий результат» розділу І «Фінансові результати» визначений чистий збиток в розмірі 42 134 млн. грн.

Крім того, відповідач просить вирішити питання про повернення позивачеві з Державного бюджету України 50% судового збору у зв`язку з визнанням позову відповідачем до розгляду справи по суті.

У відповідності до частин 2 і 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже, 26.05.2021 сплив тридцятиденний термін наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, строк вчинення яких обмежений першим судовим засіданням. Будь-яких процесуальних заяв або заяв по суті протягом цього періоду до суду не надходило. Тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.

Відповідно до ч., ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення – 24.05.2021.

Розглянувши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ:

22.04.2019 між ТОВ «Укавтозапчастина» - Постачальник та Запорізьким комунальним підприємством міського електротранспорту «Запоріжелектротранс» - Покупець укладено договір поставки № 196, за умовами п. 1.1. якого Постачальник зобов`язується протягом строку дії даного Договору до 31.12.2020 поставляти і передавати у власність Покупця: Код за ДК 021:2015 - 3435 (34350000-5) (шини для транспортних засобів великої та малої тонажності), далі - Товар, а Покупець зобов`язується прийняти цей Товар та оплатити його. Товар поставляється партіями залежно від заявок Покупця.

Пунктом 1.3. Договору передбачено, що найменування, номенклатура, асортимент, кількість та ціна Товару, що поставляється за цим Договором, визначено у Специфікації (Додаток № 1 до Договору), яка є невід`ємною частиною цього Договору.

На виконання п. 1.3. Договору Позивач та Відповідач уклали Специфікацію (Додаток № 1 до Договору), якою визначили найменування, кількість, ціну, загальну вартість предмета поставки.

Відповідно до п. 5.1. Договору термін поставки товару: до 31.12.2020.

Згідно з п. 5.2. Договору 5.2. Поставка Товару здійснюється на умовах: DDР, згідно INCOTERMS 2010 - Україна, 69095, м. Запоріжжя, вул. Шкільна, 2.

За змістом п. 5.3. Договору поставка товару здійснюється на підставі заявок, направлених Покупцем на адресу Постачальника факсом, по телефону, електронній пошті або в інший спосіб, що забезпечить отримання Постачальником заявки Покупця. Приймання-передача товару здійснюється протягом 10 (десяти) календарних днів, з моменту направлення Покупцем заявки Постачальнику. Товар поставляється партіями протягом строку дії даного Договору на підставі заявок залежно від виробничої потреби Покупця.

Пункт 3.4. Договору встановлює, що датою поставки Товару є дата підписання уповноваженими представниками Сторін видаткової накладної. Право власності на Товар переходить від Постачальника до Покупця з дати підписання Сторонами видаткової накладної.

Позивач належним чином виконав своє зобов`язання з поставки та передачі Товару, а Відповідач отримав та прийняв Товар на загальну суму 1 096 330,08 грн.

Факт приймання-передачі товару за Договором підтверджується:

- видатковою накладною № КФРНк-0000785 від 27.04.2020 на суму 490 542,96 грн;

- видатковою накладною № КФРНк-0001505 від 16.07.2020 на суму 234 262,08 грн;

- видатковою накладною № КФРНк-0001510 від 16.07.2020 на суму 371 234,88 грн;

- видатковою накладною № КФРНк-0001649 від 31.07.2020 на суму 2 960,16 грн.

Відповідно до п. 5.6. Договору Товар передається Постачальником уповноваженому представнику Покупця на підставі довіреності на отримання даного товару, оформленої відповідно до вимог законодавства України.

Товар за договором було передано представникам Відповідача, уповноваженим його приймати на підставі довіреностей № 365 від 27.04.2020, № 814 від 15.07.2020, № 813 від 15.07.2020, № 910 від 30.07.2020.

Разом з товаром Відповідачеві були надані рахунки на його оплату, а саме:

- рахунок № КФСчт-0001177 від 27.04.2020;

- рахунок № КФСчт-0002093 від 13.07.2020;

- рахунок № КФСчт-0002092 від 13.07.2020;

- рахунок № КФСчт-0002323 від 31.07.2020.

Відповідно до п. 3.1. Договору розрахунки проводяться шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, що зазначений у договорі.

Згідно з п. 3.1. Договору оплата за договором здійснюється на підставі виставленого рахунку Постачальника протягом 30 (тридцяти) робочих днів з моменту поставки товару шляхом перерахування на поточний рахунок Постачальника вартості партії товару, що передається згідно поданої заявки.

Пункт 3.4. Договору встановлює, що датою поставки Товару є дата підписання уповноваженими представниками Сторін видаткової накладної. Право власності на Товар переходить від Постачальника до Покупця з дати підписання Сторонами видаткової накладної.

Відповідачем в порушення умов договору отриманий товар оплачено частково на суму 867 872,96 грн.

Невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором в частині оплати товару на суму 228 457,12 грн стало підставою звернення позивача до суду з вимогою про стягнення з відповідача суми заборгованості в примусовому порядку.

Згідно з приписами ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України підставами виникнення зобов`язання - правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 525, ч. 1 ст. 526 ЦК України).

Статтею 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ч. 1 ст. 662 ЦК України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

З урахуванням вимог ст. 638 Цивільного кодексу України, сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору а відтак договір є укладеним.

Доказів розірвання договору, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, або визнання недійсним договору внаслідок недодержання сторонами в момент його вчинення вимог чинного законодавства України, сторонами у справі не надано. Не надано також і доказів того, що сторони відмовились від виконання договору в силу певних об`єктивних обставин.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду. У разі необхідності відшкодування збитків або застосування інших санкцій суб`єкт господарювання чи інша юридична особа - учасник господарських відносин, чиї права або законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав або інтересів має право звернутися до нього з письмовою претензією, якщо інше не встановлено законом.

На підтвердження здійснення оплати за поставлений товар відповідачем надано платіжні доручення №4197 від 12.04.2021 на суму 100 000,00 грн, №4349 від 27.04.2021 на суму 54 262,08 грн, №74 195,04 грн.

При цьому, відповідач звертає увагу на те, що сума заборгованості у розмірі 100 000,00 грн сплачена ним до звернення позивача до суду (позов подано до суду 20.04.2021).

За приписами п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

За викладених обставин, провадження у справі в частині стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 228 457,12 грн підлягає закриттю за відсутності предмета спору.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 16 244,76 грн пені, 28 011,68 грн інфляційних втрат, 8 925,29 грн 3% річних.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За умовами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, стягнення неустойки.

Згідно із ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 1 статті 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором, ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України.

Пунктом 8.2 договору сторони обумовили, що у випадку порушення покупцем строків оплати товару з вини покупця, покупець сплачує постачальнику, на письмову вимогу останнього, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожний день прострочки оплати.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом при перевірці розрахунків пені, інфляційних втрат та відсотків річних, виконаних позивачем, прийнято до уваги контррозрахунок відповідача та його зауваження щодо настання строку оплати за видатковою накладною №КФРНк-0001505 від 16.07.2020 саме 28.08.2020, а не 27.08.2020 як зазначив позивач в своєму розрахунку.

Відтак в цій частині позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня у сумі 16 201,47 грн, 3% річних у сумі 8 907,40 грн, інфляційні втрати у сумі 25 100,95 грн.

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру пені суд зазначає наступне.

Відповідачем заявлено клопотання про зменшення розміру пені до 1000,00 грн у зв`язку з тяжким матеріальним станом підприємства, обумовленого введенням обмежень у здійсненні перевезень пасажирів, що призвело до значного зниження доходів.

Стаття 233 ГК України та частина 3 статті 551 ЦК України, з урахуванням статті 3 ЦК України, згідно приписів якої загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність, надають право суду зменшити розмір штрафних санкцій за умови, що вони значно перевищують розмір збитків.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо. Аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 05.04.2018 у справі № 905/1180/17, від 12.09.2018 у справі № 912/3594/17.

Отже, питання про зменшення розміру неустойки вирішується судом на підставі аналізу конкретної ситуації, тобто сукупності з`ясованих ним обставин, що свідчать про наявність підстав для вчинення зазначеної дії.

При вирішенні клопотання відповідача про зменшення розміру неустойки (пені), суд перевірив всі доводи сторін і врахував всі істотні обставини, а також інтереси сторін, які заслуговують на увагу, у зв`язку з чим дійшов висновку про наявність обставин, за яких можливе зменшення штрафних санкцій.

Зменшуючи розмір пені, судом взято до уваги ступінь виконання відповідачем зобов`язання, а також враховано наявність діючих обмежень щодо перевезення пасажирів.

Разом із тим, судом враховано інтереси позивача, у зв`язку з чим клопотання відповідача про зменшення розміру неустойки (пені, штрафу) підлягає задоволенню частково, чим забезпечено дотримання балансу інтересів обох сторін.

Суд також відзначає, що в силу приписів ст. 11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права та розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, з огляду на що відсутність в чинному ГПК норми процесуального права, яка б встановлювала спосіб та порядок застосування господарськими судами ст. 233 ГК України та ст. 551 ЦК України під час вирішення господарських спорів, не позбавляє суд права застосовувати відповідні норми.

Таким чином, прийнявши до уваги наведені відповідачем доводи та контраргументи зазначені позивачем, враховуючи інтереси сторін і їх баланс, беручи до уваги важливість збереження господарської діяльності відповідача, направленої на здійснення пасажирських перевезень в місті Запоріжжя, суд дійшов висновку про зменшення розміру пені на 50%, що становить 8 100,74 грн. При цьому, суд зазначає, що чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Сторонами надано всі належні та допустимі докази на підтвердження своїх вимог та заперечень.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору в частині задоволених позовних вимог у розмірі 50 209,82 грн покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам (753,14 грн). При цьому, судом враховано, що відповідачем позовні вимоги визнано до початку розгляду справи по суті, відтак за приписами ч. 2 ст. 130 ГПК України, поверненню позивачеві з державного бюджету України підлягає 50% суми сплаченого судового збору у розмірі 376,57 грн.

Судовий збір у розмірі 3 426,86 грн за позовними вимогами у розмірі 228 457,12 грн, провадження за якими закрито, підлягає поверненню позивачеві з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 73, 86, 202, 219, пунктом 2 частини 1 статті 231, статтями 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 228 457,12 грн закрити.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Запорізького комунального підприємства міського електротранспорту «Запоріжелектротранс» (69095, м. Запоріжжя, вул. шкільна, б. 2, ідентифікаційний код юридичної особи 03328379) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укравтозапчастина» (02088, м. Київ, вул. Першого Травня, б. 1-А, ідентифікаційний код юридичної особи 30722204) пеню у розмірі 8 100,74 грн (вісім тисяч сто гривень 74 коп.), 3% річних у сумі 8 907,40 грн (вісім тисяч дев`ятсот сім грн. 40 коп.), інфляційні втрати у сумі 25 100,95 грн (двадцять п`ять тисяч сто гривень 95 коп.), судовий збір у розмірі 376,57 грн (триста сімдесят шість гривень 57 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постановити ухвалу про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «Укравтозапчастина» (02088, м. Київ, вул. Першого Травня, б. 1-А, ідентифікаційний код юридичної особи 30722204) з державного бюджету України сплаченого судового збору у розмірі 3 803,43 грн (три тисячі вісімсот три гривні 43 коп.).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Запорізької області протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 31 травня 2021 року.

Суддя О.А. Топчій