Рішення № 97282180, 24.05.2021, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 5/33/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.05.2021 Справа № 908/481/21

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Проскуряков К.В., при секретарі судового засідання Соколові А.А., розглянувши матеріали справи

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Запоріжспецтрансгаз” (69032, м. Запоріжжя, Південне шосе, буд. 52; код ЄДРПОУ 30546153)

До відповідача: Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Запоріжгаз” (69035, м. Запоріжжя, вул. Заводська, буд. 7; код ЄДРПОУ 03345716)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Запорізька міська рада (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206; код ЄДРПОУ 04053915)

про визнання права власності на нерухоме майно

За участю представників сторін:

Від позивача: Железняк О.В., довіреність № 01/09 від 09.01.2020, посвідчення № 950 від 17.04.2012, адвокат;

Від відповідача: Грамчук М.О. довіреність № Др-90-1220 від 01.12.2020;

Від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Лісняк Є.О., довіреність № 01/03-20/02923 від 18.12.2020, посвідчення № 1442 від 27.06.2017;

СУТЬ СПОРУ:

25.02.2021 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Запоріжспецтрансгаз” № б/н від 24.02.2021 (вх. № 509/08-07/21 від 25.02.2021) до Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Запоріжгаз” про визнання права власності на нерухоме майно.

25.02.2021 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу розподілено судді Проскурякову К.В.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 01.03.2021 (Суддя Проскуряков К.В.) прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №908/481/21 в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 29.03.2021 об 11 год. 00 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явку представників сторін визнано обов`язковою, запропоновано сторонам здійснити відповідні процесуальні дії.

Ухвалою від 29.03.2021 судом з власної ініціативи залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Запорізьку міську раду, розгляд справи у підготовчому засіданні відкладено до 28.04.2021 о 14 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явка представників сторін у судове засідання визнана обов`язковою.

Ухвалою від 28.04.2021 суд задовольнив клопотання сторін про закриття підготовчого провадження та початок розгляду справи по суті, закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні 28.04.2021, в якому оголошено перерву у судовому засіданні з розгляду справи по суті до 24.05.2021 р., за наслідками якого судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснювався із застосуванням технічних засобів фіксації судового процесу на комплексі “Акорд”.

Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги посилаючись на те, у зв`язку із виробничою необхідністю, ТОВ “Запоріжспецтрансгаз” листом № 01/54 від 27.02.2018 звернулось до Запорізької міської ради для надання згоди на відновлення меж земельної ділянки (що перебуває в постійному користуванні підприємства) за адресою м. Запоріжжя, вул. Північне шосе. 52. Листом № 62/19 від 11.09.2019 Постійна комісія Запорізької міської ради з питань комунальної власності, ресурсів, приватизації та земельних відносин підприємству було повідомлено, що згідно наданих документів, Товариству належить на праві власності будівля газонаповнювача, склад газовий літ. О, будівля обстеження балонів літ. 01, склад зрідженого газу літ. Н, гараж для автомашин літ. М, станція заправки автомашин літ. П, станція заправки автомашин літ. Р, Р1, станція заправки автомашин літ. Ч, натомість власник решти об`єктів нерухомого майна, а саме компресорної літ. Я, будівлі ГРЩ літ. Ю, невідомий. За даних обставин, постійною комісією Запорізької міської ради з питань комунальної власності, ресурсів, архітектури та земельних відносин для розгляду проблемного питання запропоновано надати документи, які підтверджують належним чином зареєстроване право власності на компресорну літ. я, будівлю ГРЩ літ. Ю, а проект рішення Запорізької міської ради “Про надання згоди ТОВ “Запоріжспецтрансгаз” на відновлення меж земельної ділянки по Південному шосе, 52 буде розглянуто після отримання відповідних документів. згідно матеріалів технічної інвентаризації (технічного паспорта ТОВ ЗМБТІ), на території земельної ділянки ТОВ “Запоріжспецтрансгаз” за адресою м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 52, серед зазначеного в цьому позові нерухомого майна, придбаного в АТ “Запоріжгаз”, а також некапітальних споруд, наявне наступне нерухоме майно, а саме - будівля ГРЩ літ. Ю та компресорна літ. Я, які згідно відомостей технічного паспорта побудовані в 1958 році. В технічному паспорті відсутні відомості про те, що вказані будівлі є самочинно збудованими (згідно техпаспорта, самочинно збудованими є інші будівлі - Ц-6 та Ц-7, які не є власністю і не перебувають у володінні ТОВ “Запоріжспецтрансгаз”). Таким чином, ТОВ “Запоріжспецтрансгаз” зазначає що придбало на законних підставах і безперервно використовувало ці будівлі з моменту набуття права власності на нерухомість, а саме з 2000 року. Будівлі знаходяться на земельній ділянці, яка перебуває в користуванні підприємства з 2001 року. Натомість відсутність право встановлювальних документів щодо будівель літ. Ю та літ. Я створює перешкоди для реалізації ТОВ “Запоріжспецтрансгаз” прав землекористувача. Позивач звернувся до Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради для реєстрації права власності на будівлі літ. Ю та літ. Я, але рішенням від 06.11.2020 № 54993747 підприємству відмовлено в державній реєстрації через відсутність документів, які є підставою для виникнення права власності. За вказаних обставин ТОВ “Запоріжспецтрансгаз” просить визнати за ним право власності на нерухоме майно, розташоване за адресою м. Запоріжжя, вул. Південне Шосе, 52: будівлю ГРЩ літ. Ю; компресорну літ. Я.

22.03.2021 від АТ “Оператор газорозподільної системи “Запоріжгаз” до суду надійшов відзив на позовну заяву № б/н від 18.03.2021 (вх. № 5822/08-08/21 від 22.03.2021), згідно якого відповідач зазначив, що відповідно до Установчого договору ТОВ «Запоріжспецтрансгаз», на момент його створення засновниками Товариства були Відкрите акціонерне товариство «Запоріжгаз» та Акціонерне товариство «Страхова компанія «Біополіс». В якості внеску до статутного фонду ВАТ «Запоріжгаз» передало у власність ТОВ «Запоріжспецтрансгаз» нерухоме та рухоме майно, перелік якого вказаний в додатку № 1 до установчого договору. Серед іншого, до статутного фонду ТОВ «Запоріжспецтрансгаз» було передано нерухоме та рухоме майно, розташоване за адресом: м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 52. Внаслідок передачі майна до статутного фонду, рішенням Запорізької міської ради № 253/6 від 27.07.2000 р. за ТОВ «Запоріжспецтрансгаз» було оформлене право власності на нерухоме майно за адресою м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 52, а саме літ. О, О", Н, М, П, Р, Р", Ч, з видачею свідоцтва № 1095 на право власності від 24.05.2001 р. № 199/1. Право власності зареєстроване в ОП ЗМБТІ 12.06.2001 р., про що видано реєстраційний напис на правовстановлюючому документі. Основними спорудами цього комплексу є будівля газорозподільна (літера Н), цех обстеження газових балонів (літера 01) та склад (літера О). Для будівель таких категорій будівельні норми передбачають розміщення електророзподільчих пристроїв у окремих будівлях на певній відстані від вибухонебезпечних споруд, однак ці окремі будівлі є частинами єдиного технологічного комплексу, окремі частини якого не можуть функціонувати один без іншого. З огляду на це можна стверджувати, що кошторис на спорудження основних будівель (літери Н,О1, О), електричне живлення яких здійснюється від будівлі головного розподільчого щита ( ГРЩ, літера Ю), включав також і витати на спорудження будівлі ГРЩ (літер Ю). Таким чином у вартісному сенсі при передачі будівлі газорозподільчої (літера Н), цеху обстеження газових балонів (літера О1) та складу (літера О) відбулася і передача будівлі ГРЩ (літера Ю). Згідно ж правил проведення технічної інвентаризації будь-яка окремо розташована споруда вноситься у технічний паспорт окремою літерою. Споруда компресорної (літера Я) на момент передачі майна підприємству ТОВ «Запоріжспецтрансгаз» являла собою некапітальний тимчасовий навіс для захисту технологічного обладнання від атмосферних осадків, змонтований власними силами підприємства АТ «Запоріжгаз» з вживаних матеріалів (демонтованих дефектних газопровідних труб) за рахунок поточних витрат, тому у балансових документах дані про цю споруду не відображались. З огляду на наведене вище, а також те, що будівлі ГРЩ (літера Ю) та компресорна (літера Я) є необхідними складовими технологічного комплексу, який забезпечує постачання скрапленого газу для комунально-побутових потреб населення Запорізької області, вважаємо за можливе задовольнити позовні вимоги ТОВ «Запоріжспецтрансгаз» про набуття права власності на ці споруди.

09.04.2021 від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача до суду надійшли відповідні письмові пояснення по суті спору № б/н від 08.04.2021 (вх. № 7299/08-08/21 від 09.04.2021), і яких зазначено, що рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 27.07.2000 №253/6 було оформлено за ТОВ «Запоріжспецтрансгаз» право власності на об`єкти нерухомого майна згідно додатку, а саме: склад літ. О (площа 597,8 м2), цех обстеження газових балонів літ. О , будівля газорозподільна літ. Н (площа 28,2 м2), гаражі літ. М (площа 174,3 станція заправки літ. П (площа 41,5 м.2), літ. Р, літ. Р1 (площа 133,9 м2) та літ. Ч, які розташовані по Південному шосе, 52 в м. Запоріжжі. Рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 22.11.2001 №445/75 земельну ділянку по Південному шосе, 52 було передано на праві постійного користування ТОВ «Запоріжспецтрансгаз», на що в подальшому видано та зареєстровано Державний акт від 27.12.2001 серія ІІ-ЗП №002579 та оформлено свідоцтво на право власності №1095 від 12.06.2001. Згодом, 27.02.2018 листом №01/54 до Запорізької міської ради звернулося ТОВ «Запоріжспецтрансгаз» для надання згоди на відновлення меж земельної ділянки площею 1, 4573 га, що по Південному шосе, 52. Листом від 13.03.2018 №509/02-03 Управління з питань земельних відносин міської ради повідомило заявника про необхідність надання документів для подальшого розгляду питання, а саме: завірену копію технічного паспорту ТОВ «ЗМБТІ» правовстановлюючих документів на нерухоме майно, правовстановлюючих документів юридичної особи. В подальшому вказане питання разом із проектом рішення було винесено на обговорення постійної комісії з питань комунальної власності, ресурсів, приватизації та земельних відносин Запорізької міської ради, яка листом від 11.09.2019 №62/19 повідомила ТОВ «Запоріжспецтрансгаз» про неможливість затвердження проекту рішення про надання згоди на відновлення меж земельної ділянки площею 1, 4573 га, що по Південному шосе, 52 у зв`язку із відсутністю правовстановлюючих документів які б посвідчували право власності на об`єкти нерухомого майна, а саме: компресорної літ. Я та будівлі ГРЩ літ. Ю. До цього часу вказане питання на сесійне обговорення не виносилося, відповідного рішення міською радою не приймалося. Посилаючись на п. 40 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень затвердженого Постановою КМУ від 25.12.2015 №1127, п.п. 6, 7, 8 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» підставами для державної реєстрації стверджує, що виходячи із змісту свідоцтва на право власності №1095 від 12.06.2001 оформленого на виконання рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 27.07.2000 №253/6, реєстраційний напис на правовстановлюючий документ зазначено об`єкти нерухомості: літ. О, О1, Н, М, П, Р, Р1 та Ч. Тобто, у ньому відсутні відомості про об`єкти нерухомості будівель літ. Ю та літ. Я, що розташовані на земельній ділянці площею 1, 4573 га по Південному шосе, 52. Відповідно до ст. 19 Конституції України, ч. 1 ст. 10, п. 34 ч. 1 ст. 26, ст. 59, 71 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР (надалі Закон № 280/97-ВР), міська рада при розгляді питання ТОВ «Запоріжспецтрансгаз» вжила всі необхідні заходи і для винесення вказаного питання на сесійне обговорення у міської ради на сьогодні немає жодних правових підстав. Питання щодо надання згоди на відновлення меж земельної ділянки, що перебувають у т.ч. на праві постійного користування регулюється нормами Земельного кодексу України ст. 21, 3.8 ст. 79-1 Земельного кодексу України, ст. 122, а також ст. 55 Закону України «Про землеустрій».

Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача, суд,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Установчого договору ТОВ «Запоріжспецтрансгаз», зареєстрованого відділом реєстрації та єдиного реєстру Орджонікідзевської районної адміністрації Запорізької міської ради 10.09.1999р. за № 25489516Ю0010311, на момент його створення засновниками Товариства були Відкрите акціонерне товариство «Запоріжгаз» та Акціонерне товариство «Страхова компанія «Біополіс».

В якості внеску до статутного фонду ВАТ «Запоріжгаз» передало у власність ТОВ «Запоріжспецтрансгаз» нерухоме та рухоме майно на суму 2278477 грн., перелік якого вказаний в додатку № 1 до установчого договору, в тому числі передано нерухоме та рухоме майно, розташоване за адресом: м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 52, а саме позначені літерами О, О', Н, М, П, Р, Р', Ч.

Рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 27.07.2000 №253/6 було оформлено за ТОВ «Запоріжспецтрансгаз» право власності на об`єкти нерухомого майна згідно додатку, а саме: склад літ. О (площа 597,8 м2), цех обстеження газових балонів літ. О', будівля газорозподільна літ. Н (площа 28,2 м2), гаражі літ. М (площа 174,3 станція заправки літ. П (площа 41,5 м.2), літ. Р, літ. Р' (площа 133,9 м2) та літ. Ч, які розташовані по Південному шосе, 52 в м. Запоріжжі,

Рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 22.11.2001 №445/75 земельну ділянку по Південному шосе, 52 було передано на праві постійного користування ТОВ «Запоріжспецтрансгаз», на що в подальшому видано та зареєстровано Державний акт від 27.12.2001 серія ІІ-ЗП №002579 та оформлено свідоцтво на право власності №1095 від 12.06.2001. № 199/1, яке зареєстроване в ОП ЗМБТІ 12.06.2001 р., про що свідчить реєстраційний напис на правовстановлюючому документі.

Основними спорудами цього комплексу є будівля газорозподільна (літера Н), цех обстеження газових балонів (літера О') та склад (літера О). З огляду на те, що будівельні норми для вказаних споруд передбачають розміщення електророзподільчих пристроїв у окремих будівлях на певній відстані від вибухонебезпечних споруд, то ці окремі будівлі є частинами єдиного технологічного комплексу, окремі частини якого не можуть функціонувати один без іншого. Таким чином при передачі будівлі газорозподільчої (літера Н), цеху обстеження газових балонів (літера О') та складу (літера О) відбулася і передача будівлі ГРЩ (літера Ю).

Споруда компресорної (літера Я) на момент передачі майна підприємству ТОВ «Запоріжспецтрансгаз» являла собою некапітальний тимчасовий навіс для захисту технологічного обладнання від атмосферних осадків, змонтований власними силами підприємства АТ «Запоріжгаз» з вживаних матеріалів (демонтованих дефектних газопровідних труб) за рахунок поточних витрат, тому у балансових документах дані про цю споруду не відображались.

Згідно технічного паспорта ТОВ ЗМБТІ на території земельної ділянки ТОВ “Запоріжспецтрансгаз” за адресою м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 52, серед нерухомого майна, придбаного в АТ “Запоріжгаз”, а також некапітальних споруд, наявне наступне нерухоме майно, а саме - будівля ГРЩ літ. Ю та компресорна літ. Я, які згідно відомостей технічного паспорта побудовані в 1958 році. В технічному паспорті відсутні відомості про те, що вказані будівлі є самочинно збудованими (згідно техпаспорта, самочинно збудованими є інші будівлі - Ц-6 та Ц-7, які не є власністю і не перебувають у володінні ТОВ “Запоріжспецтрансгаз”).

ТОВ “Запоріжспецтрансгаз” листом № 01/54 від 27.02.2018 звернулось до Запорізької міської ради для надання згоди на відновлення меж земельної ділянки (що перебуває в постійному користуванні підприємства) площею 1,4573 га за адресою м. Запоріжжя, вул.Північне шосе. 52.

Листом від 13.03.2018 №509/02-03 Управління з питань земельних відносин міської ради повідомило заявника про необхідність надання документів для подальшого розгляду питання, а саме: завіреної копії технічного паспорту ТОВ «ЗМБТІ» правовстановлюючих документів на нерухоме майно, правовстановлюючих документів юридичної особи.

Листом № 62/19 від 11.09.2019 Постійна комісія Запорізької міської ради з питань комунальної власності, ресурсів, приватизації та земельних відносин повідомила ТОВ «Запоріжспецтрансгаз» про неможливість затвердження проекту рішення про надання згоди на відновлення меж земельної ділянки площею 1, 4573 га, що по Південному шосе, 52 у зв`язку із відсутністю правовстановлюючих документів які б посвідчували право власності на об`єкти нерухомого майна, а саме: компресорної літ. Я та будівлі ГРЩ літ. Ю. За даних обставин, постійною комісією Запорізької міської ради для розгляду проблемного питання запропоновано надати документи, які підтверджують належним чином зареєстроване право власності на компресорну літ. я, будівлю ГРЩ літ. Ю, а проект рішення Запорізької міської ради “Про надання згоди ТОВ “Запоріжспецтрансгаз” на відновлення меж земельної ділянки по Південному шосе, 52 буде розглянуто після отримання відповідних документів.

Позивач також звернувся до Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради для реєстрації права власності на будівлі літ. Ю та літ. Я, але рішенням від 06.11.2020 № 54993747 підприємству відмовлено в державній реєстрації через відсутність документів, які є підставою для виникнення права власності.

Згідно листа АТ "Оператор газорозподільної системи "Запоріжгаз" від 02.10.2019р. повідомило Позивача про те, що на земельній ділянці ТОВ «Запоріжспецтрансгаз» за адресою: м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 52 не має об`єктів нерухомого та іншого майна, які належать АТ «Запоріжгаз». Станом на 02.10.20.19р. майнових претензій до ТОВ «Запоріжспецтрансгаз» стосовно об`єктів нерухомого майна АТ «Запоріжгаз» не має.

Також листом № 665 від 04.10.2019р. ТОВ "ЗМБТІ" на запит вих.№01/231 від 02.10.2019р. повідомило Позивач про те, що в матеріалах інвентаризаційної справи на об`єкти нерухомого майна за адресою: м. Запоріжжя, вул. Південне шосе 52 правовстановлювальні документи на будівлю ГРЩ літ.Ю та компресорну літ. Я - не містяться.

Як вбачається з висновку з оцінки, складеним ТОВ «Земля Плюс 2006» 27.04.2018 р., підтверджується, що вказані будівлі побудовані в 1958 р., вони під`єднанні до електроживлення. Ці дві будівлі (будівля ГРЩ літ. Ю інв. № 0010310 та компресорна літ. Я інв. №0010311) розташовані на території майнового комплексу, в межах огородженої території підприємства, поруч з будівлями О, О'.

Згідно висновку експерта №2710 від 29.09.2020р. за результатами проведення експертного будівельно-технічного дослідження щодо визначення категорії нежитлових будівель літ. Я та літ. Ю, що розташовані зав адресою: м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 52 , по функціональному призначенню, встановлено, що вказані будівлі, в яких розташоване технологічне обладнання (головний розподільчий щит та компресори для стискання зрідженого газу та повітряний компресор), на момент дослідження є невід`ємною частиною технологічного процесу газонаповнювального пункту та є допоміжними будівлями, призначеними для обслуговування і пов`язаними спільним призначенням по відношенню до основних виробничих будівель та споруд ТОВ “Запоріжспецтрансгаз”, а саме будівлі газонаповнювача літ. О, складу газового літ. О', розташованих за адресою м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 52 .

ТОВ “Запоріжспецтрансгаз” стверджує, що придбало на законних підставах і безперервно використовувало ці будівлі з моменту набуття права власності на нерухомість, а саме з 2000 року. Будівлі знаходяться на земельній ділянці, яка перебуває в користуванні підприємства з 2001 року. Натомість відсутність правовстановлювальних документів щодо будівель літ. Ю та літ. Я створює перешкоди для реалізації ТОВ “Запоріжспецтрансгаз” прав землекористувача, а тому просить визнати за ним право власності на нерухоме майно, розташоване за адресою м. Запоріжжя, вул. Південне Шосе, 52: будівлю ГРЩ літ. Ю; компресорну літ. Я.

Приймаючи рішення суд враховує наступне.

Згідно з частиною 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. У пункті 1 частини 2 зазначеної статті передбачено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до ст. 179 ЦК України, річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов`язки.

Згідно ст. 181 ЦК України, до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Також згідно ст. 190 ЦК України, майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

Відповідно до частини 1 статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном згідно з положеннями частини 1 статті 317 ЦК України.

Згідно ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Отже, згідно зі ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. За змістом наведеної норми позов про визнання права власності може бути пред`явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує її право власності.

Позов про визнання права власності у порядку, передбаченому ст. 392 ЦК України, пред`являється на захист існуючого, наявного права, що виникло у позивача за передбачених законодавством підстав і підтверджується належними та допустимими доказами. Об`єктом цього позову є усунення невизначеності відносин права власності позивача щодо індивідуально визначеного майна. Підставою для звернення до суду з позовом про визнання права власності є оспорення або невизнання наявного права, а не намір набути таке право за рішенням суду.

Таким чином, позов про визнання права власності у порядку ст. 392 ЦК України пред`являється на захист існуючого, наявного права, що виникло у позивача за передбачених законодавством підстав і підтверджується належними та допустимими доказами. Об`єктом цього позову є усунення невизначеності відносин права власності позивача щодо індивідуально визначеного майна. За змістом вказаної норми права судове рішення не породжує права власності, а лише підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює його.

Отже, передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності у судовому порядку є наявність підтвердженого належними доказами як права власності на майно, яке оспорюється або не визнається іншою особою, так і порушення (невизнання або оспорювання) цього права на спірне майно. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 916/1608/18.

Позивачем у позові про визнання права власності є особа, яка вже є власником, а відповідачем - будь-яка особа, яка має сумнів у належності майна позивачеві, або не визнає за ним права здійснювати правомочності власника, або така особа, що має до майна власний інтерес. Оскільки набуття права власності - це певний юридичний механізм, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на окремі об`єкти, у вирішенні спорів про право власності установленню підлягає з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об`єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, визначеному статтею 392 цього Кодексу. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 908/236/18.

Як вбачається з матеріалів справи та визнається як Позивачем так і Відповідачем, а також третьою особою, внаслідок передачі ВАТ «Запоріжгаз» до статутного фонду та у власність ТОВ «Запоріжспецтрансгаз» нерухоме та рухоме майно на суму 2278477 грн., перелік якого вказаний в додатку № 1 до установчого договору, в тому числі передано нерухоме та рухоме майно, розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 52, а саме позначені літерами склад літ. О (площа 597,8 м2), цех обстеження газових балонів літ. О', будівля газорозподільна літ. Н (площа 28,2 м2), гаражі літ. М (площа 174,3 станція заправки літ. П (площа 41,5 м2), літ. Р, літ. Р' (площа 133,9 м2) та літ. Ч, які розташовані по Південному шосе, 52 в м. Запоріжжі.

Згідно п.8.130 будівельних норм ДБНВ 2.5-20-2001 «Газопостачання», даний комплекс будівель і споруд віднесено до категорії «газонаповнювальний пункт» (ГНП), який згідно п. 8.126 цих норм призначений до приймання зрідженого газу (ЗВГ), який надходить автомобільним або залізничним транспортом, його зберігання та відпуску споживачам в балонах і автоцистернах.

Матеріалами справи підтверджується, що до основних споруд цього комплексу, якими є будівля газорозподільна (літера Н), цех обстеження газових балонів (літера О') та склад (літера О), належала і будівля ГРЩ (літера Ю), яка з огляду на вимоги будівельних норм щодо розміщення електророзподільчих пристроїв у окремих будівлях на певній відстані від вибухонебезпечних споруд, а тому є складовою єдиного технологічного комплексу, окремі частини якого не можуть функціонувати одна без іншої.

При цьому споруда компресорної (літера Я) на момент передачі до статутного фонду ТОВ «Запоріжспецтрансгаз» вказаних об`єктів нерухомого майна являла собою некапітальний тимчасовий навіс для захисту технологічного обладнання від атмосферних осадків, змонтований власними силами підприємства АТ «Запоріжгаз» з вживаних матеріалів (демонтованих дефектних газопровідних труб) за рахунок поточних витрат, та внаслідок чого у балансових документах дані про цю споруду не відображались. Однак, живлення технологічного обладнання, систем вентиляції, освітлення, пожежної сигналізації та приладів контролю за концентрацією парів ЗВГ у приміщеннях здійснюється від головного розподільчого щита (ГРЩ), розташованого в окремій будівлі літ. Ю. В свою чергу, будівля літ. Я використовується для розташування компресорів для стискання зрідженого газу та повітряного компресору.

У відповідності до Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 №1440 передбачено, що об`єкти оцінки у формі цілісного майнового комплексу (цілісний майновий комплекс) - це об`єкти, сукупність активів яких дає змогу провадити певну господарську діяльність.

Відповідно до частини другої статті 191 ЦК України до складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 183 ЦК України, неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення.

В силу ч. 1, 2 ст. 186 ЦК України, річ, призначена для обслуговування іншої (головної) речі і пов`язана з нею спільним призначенням, є її приналежністю. Приналежність слідує за головною річчю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 187 ЦК України, складовою частиною речі є все те, що не може бути відокремлене від речі без її пошкодження або істотного знецінення. При переході права на річ її складові частини не підлягають відокремленню.

На підставі ч. 1, 2 ст. 188 ЦК України, якщо кілька речей утворюють єдине ціле, що дає змогу використовувати його за призначенням, вони вважаються однією річчю (складна річ). Правочин, вчинений щодо складної речі, поширюється на всі її складові частини, якщо інше не встановлено договором.

Отже, складові частини речі - це такі частини, які конструктивно пов`язанні з річчю, при відокремленні яких річ втрачає своє першочергове призначення. Річ можна розглядати як самостійний об`єкт, а може бути частиною іншої складної речі та є складовою частиною цієї речі. Окремі предмети, які входять до її складу, не можуть бути відокремлені від речі без її пошкодження або істотного знецінення.

Юридичне значення відокремлення складових частин речі полягає в тому, що вони виступають предметом цивільного обороту як єдине ціле. Водночас така річ може бути частиною іншої речі - складної речі - і бути складовою частиною цієї складної речі. В такому випадку об`єктом права власності є складна річ, а не окремі її складові частини - прості речі. Складна річ - це сукупність різнорідних простих речей, що складають одне ціле завдяки їх використанню за спільним призначенням.

Таким чином, предметом позовних вимог у цій справі є визнання за ТОВ «Запоріжспецтрансгаз» права власності на спірний цілісний майновий комплекс, який забезпечує постачання скрапленого газу для комунально-побутових потреб населення Запорізької області, оскільки Запорізька міськрада не визнає належність скаржнику такого права в частині будівлі ГРЩ (літера Ю) та споруди компресорної (літера Я), внаслідок відсутності у Позивача право встановлювальних документів на них.

З матеріалів справи вбачається, що на теперішній час за ТОВ «Запоріжспецтрансгаз» зареєстроване право власності на вказаний цілісний майновий комплекс на підставі рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 27.07.2000 р. №253/6, а рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 22.11.2001 р. №445/75 земельну ділянку по Південному шосе, 52 було передано на праві постійного користування ТОВ «Запоріжспецтрансгаз», на що в подальшому видано та зареєстровано Державний акт від 27.12.2001 р. серія ІІ-ЗП №002579 та оформлено свідоцтво на право власності №1095 від 12.06.2001 р. № 199/1, яке зареєстроване в ОП ЗМБТІ 12.06.2001 р.

Вказане право власності є чинним, не скасованим та не визнано недійним.

За положеннями частини 4 статті 41 Конституції України, частини 1 статті 321 ЦК України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Так, зазначеною нормою закріплено презумпцію правомірності набуття права власності на майно, тобто право власності на конкретне майно вважається набутим правомірно, якщо інше не буде встановлено в судовому порядку або незаконність права власності не випливатиме із закону.

Ураховуючи, що відповідно до статті 328 цього Кодексу набуття права власності - це певний юридичний склад, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об`єкт і чи підлягає це право захисту в порядку, визначеному статтею 392 ЦК України (аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 21.11.2018 р. у справі № 920/615/16, від 05.09.2019 р. у справі № 907/310/18).

При цьому суд виходить з того, що вказаний вище об`єкт "цілісний майновий комплекс який забезпечує постачання скрапленого газу для комунально-побутових потреб населення Запорізької області", який увійшов до статутного фонду ТОВ «Запоріжспецтрансгаз» та на який в подальшому у нього виникло право власності на підставі рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 27.07.2000 р. №253/6, ні за своїм цільовим призначенням, ні за проектно-архітектурним рішенням не може складатися окремо лише з будівлі газорозподільчої (літера Н), цеху обстеження газових балонів (літера О') та складу (літера О), оскільки вони самі по собі не можуть забезпечити завершений цикл виробництва. Такий цикл може забезпечити виключно комплекс у складі об`єктів і споруд, в тому числі будівлі ГРЩ (літера Ю) та споруди компресорної (літера Я).

Вказане підтверджується також і висновком з оцінки, складеним ТОВ «Земля Плюс 2006» 27.04.2018 р., згідно з яким вказані будівлі (ГРЩ літ. Ю інв. № 0010310 та компресорна літ. Я інв. №0010311) побудовані в 1958 р., вони під`єднанні до електроживлення, розташовані на території майнового комплексу, в межах огородженої території підприємства, поруч з будівлями О, О'; висновком експерта № 2710 від 29.09.2020р., яким встановлено, що вказані будівлі, в яких розташоване технологічне обладнання (головний розподільчий щит та компресори для стискання зрідженого газу та повітряний компресор), на момент дослідження є невід`ємною частиною технологічного процесу газонаповнювального пункту та є допоміжними будівлями, призначеними для обслуговування і пов`язаними спільним призначенням по відношенню до основних виробничих будівель та споруд ТОВ “Запоріжспецтрансгаз”, а саме будівлі газонаповнювача літ. О, складу газового літ. О', розташованих за адресою м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 52; а також технічним паспортом ТОВ "ЗМБТІ" (інвентаризаційна справа № 50426/83653) на виробничий будинок з господарськими будівлями та спорудами по вул. Південне шосе, 52 у м. Запоріжжі.

Однак, уповноваженими на те органами право власності Позивача на вказані будівлі (ГРЩ літ. Ю та компресорна літ. Я) в складі цілісного майнового комплексу не визнається, що підтверджено матеріалами справи в тому числі, листом № 62/19 від 11.09.2019, яким постійна комісія Запорізької міської ради з питань комунальної власності, ресурсів, приватизації та земельних відносин повідомила ТОВ «Запоріжспецтрансгаз» про неможливість затвердження проекту рішення про надання згоди на відновлення меж земельної ділянки площею 1, 4573 га, що по Південному шосе, 52 у зв`язку із відсутністю правовстановлюючих документів які б посвідчували право власності на об`єкти нерухомого майна на компресорну літ. Я та будівлю ГРЩ літ. Ю, а також Департаментом реєстраційних послуг Запорізької міської ради , яким рішенням від 06.11.2020 № 54993747 Позивачу було відмовлено в державній реєстрації через відсутність документів, які є підставою для виникнення права власності.

Відповідач, який підтвердив листом від 02.10.2019р. відсутність своїх об`єктів нерухомості на вказані земельній ділянці та майнових претензій до Позивача щодо спірних об`єктів, проти задоволення позову не заперечує.

Вищевикладене дає підстави стверджувати, що вказані будівлі (ГРЩ літ. Ю та компресорна літ. Я) призначені для забезпечення функціонування усього цілісного майнового комплексу постачання скрапленого газу для комунально-побутових потреб населення Запорізької області та становить одне ціле з ним, а відтак згідно статті 186 Цивільного кодексу України є приналежністю основної речі, має слідувати за нею, що виключає можливість розглядати їх як окремі об`єкти права власності.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.).

Також у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

З огляду на викладене, враховуючи предмет та визначені позивачем підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

За заявою Позивача судові витрати відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на нього.

Керуючись ст. ст. 74, 76-79, 86, 129, 233, 236 – 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю “Запоріжспецтрансгаз” (69032, м. Запоріжжя, Південне шосе, буд. 52; код ЄДРПОУ 30546153) право власності на нерухоме майно, розташоване за адресою м. Запоріжжя, вул. Південне Шосе, 52: будівлю ГРЩ літ. Ю; компресорну літ. Я.

Повне рішення складено 31.05.2021 р.

Суддя К.В.Проскуряков

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.