Ухвала суду № 97282003, 26.05.2021, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

_________________

У Х В А Л А

26.05.2021 № 905/743/21 Господарський суд Донецької області у складі судді Бокової Ю.В., розглянувши матеріали позовної заяви

позивача 1: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 );

позивача 2: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 );

позивача 3: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 );

позивача 4: ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 );

позивача 4: ОСОБА_5 ( АДРЕСА_5 );

позивача 5: ОСОБА_6 ( АДРЕСА_6 );

позивача 6: ОСОБА_7 ( АДРЕСА_7 );

до відповідача: приватного акціонерного товариства "АВДІЇВСЬКИЙ КОКСОХІМІЧНИЙ ЗАВОД" (86065, Донецька обл., місто Авдіївка, проїзд Індустріальний, будинок 1; код ЄДРПОУ:00191075)

про визнання права на отримання компенсації за примусово вилучені акції ПАТ "АВДІЇВСЬКИЙ КОКСОХІМІЧНИЙ ЗАВОД" у розмірі з розрахунку 56,83 грн за одну акцію,-

В С Т А Н О В И В

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 звернулися до Господарського суду Донецької області з позовом до приватного акціонерного товариства "АВДІЇВСЬКИЙ КОКСОХІМІЧНИЙ ЗАВОД" про визнання права на отримання компенсації за примусово вилучені акції ПАТ "АВДІЇВСЬКИЙ КОКСОХІМІЧНИЙ ЗАВОД" у розмірі з розрахунку 56,83 грн за одну акцію.

Ухвалою суду від 30.04.2021 позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 залишено без руху та встановлено позивачам строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання до суду обґрунтованого розрахунку ціни позову та доказів сплати судового збору.

21.05.2021 на адресу суду від представника позивачів надійшла заява, в якій останній зазначив про те, що позовна вимога «про визнання права на отримання компенсації за примусово вилучені акції ПАТ "АВДІЇВСЬКИЙ КОКСОХІМІЧНИЙ ЗАВОД" у розмірі з розрахунку 56,83 грн. за одну акцію» є вимогою немайнового характеру, оскільки її задоволення не змінить майновий стан сторін та не спричинить рух майна від однієї особи до іншої. Крім того, у заяві про усунення недоліків представник позивачів наголошує на тому, що визначення ціни позову як майнового у даному випадку є передчасним, оскільки визнання права на отримання компенсації за своїм змістом є визнанням договору недійсним без вимоги про застосування наслідків його недійсності.

Господарський суд Донецької області не погоджується з доводами представника позивачів з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Згідно приписів ст. 163 Господарського процесуального кодексу України ціна позову визначається:

1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку;

2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна;

3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Концепція "майна" в розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, тобто не обмежується власністю на матеріальні речі та не залежить від формальної класифікації у внутрішньому праві: певні інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть вважатися "правом власності", а відтак і "майном".

Згідно з частиною 1 статті 190 Цивільного кодексу України майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

Таким чином, позовні вимоги про визнання права на отримання компенсації за примусово вилучені акції ПАТ "АВДІЇВСЬКИЙ КОКСОХІМІЧНИЙ ЗАВОД" у розмірі з розрахунку 56,83 грн. за одну акцію у контексті вищезазначених правових норм є майновою вимогою, тобто судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового характеру.

Ухвалою суду від 30.04.2021 про залишення позовної заяви без руху судом було надано позивачам строк для усунення недоліків, зокрема, шляхом подання обґрунтованого розрахунку ціни позову.

Разом із тим, станом на 26.05.2021 відповідного обґрунтованого розрахунку ціни позову позивачами надано не було.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно ч.7 ст.6 Закону України «Про судовий збір» у разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.

У разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.

Судові процедури повинні бути справедливими, особа не може бути безпідставно позбавлена права на оскарження дій (бездіяльності) суб`єктів владних повноважень, оскільки це буде порушенням права на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).

У пункті 55 рішення у справі Креуз проти Польщі ( Kreuz v. Poland ) від 19 червня 2001 року Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) підкреслив, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти.

ЄСПЛ також вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (рішення ЄСПЛ у справі Креуз проти Польщі ( Kreuz v. Poland ) від 19 червня 2001 року, пункт 59).

Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (рішення ЄСПЛ у справі Шишков проти Росії (Shishkov v. Russia) від 20 лютого 2014 року, пункт 111).

Дослідивши матеріали позовної заяви, судом було встановлено, що позивачами до матеріалів позовної заяви не надано жодних доказів сплати судового збору, про що було зазначено в ухвалі суду від 30.04.2021 про залишення позовної заяви без руху та надано строк для усунення недоліків, зокрема, шляхом подання доказів сплати судового збору.

Разом із тим, у заяві про усунення недоліків представник позивачів наполягав на тому, що заявлена позовна вимога є вимогою немайнового характеру, проте ані доказів сплати судового збору як за вимогу майнового, ані як за вимогу немайнового характеру, до заяви про усунення недоліків не надано. Також представником позивачами не надано доказів звільнення від сплати судового збору або клопотання про відстрочення/звільнення від його сплати.

Таким чином, господарський суд дійшов висновку, що позивачем не виконано вимоги ухвали суду від 30.04.2021 щодо надання суду обґрунтованого розрахунку ціни позову та доказів сплати судового збору.

Згідно зі ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою. Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Оскільки станом на 26.05.2021 позивачем не усунуто недоліки позовної заяви, позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 підлягає поверненю.

Керуючись ст. ст. 162, 163, 164, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 - повернути заявнику.

Роз`яснити, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Ухвала набрала чинності з моменту її підписання - 26.05.2021.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її підписання.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Суддя Ю.В. Бокова