Рішення № 97281350, 25.05.2021, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" травня 2021 р. Cправа № 902/270/21

Суддя Господарського суду Вінницької області Нешик О.С., при секретарі судового засідання Шаравській Н.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства "Національна суспільна телерадіокомпанія України", м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Агроекологія", м.Вінниця

про стягнення 5001,04 грн заборгованості згідно договорів оренди нерухомого майна та надання послуг

за участю представника позивача Мальованого В.В., діє на підставі довіреності (в режимі відеоконференції);

представник відповідача в судове засідання не з`явився

ВСТАНОВИВ :

19.03.2021 до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Акціонерного товариства "Національна суспільна телерадіокомпанія України" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Агроекологія" заборгованості за Договором оренди нерухомого майна №30-7/4 від 31.01.2020 та за Договором №131-7/4 від 10.04.2020, предметом якого є охорона будівлі та прилеглих територій, в загальному розмірі 5001,04 грн.

Ухвалою суду від 24.03.2021 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №902/270/21, вирішено її розгляд здійснити за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання на 13.04.2021.

01.04.2021 до суду надійшло клопотання представника позивача про проведення судового засідання, призначеного на 13.04.2021, в режимі відеоконференції у одному із приміщень суду, перелік яких вказано в клопотанні.

Ухвалою суду від 06.04.2021 задоволено клопотання представника Акціонерного товариства "Національна суспільна телерадіокомпанія України" про проведення судового засідання у справі №902/270/21 в режимі відеоконференції та доручено Вищому антикорупційному суду забезпечити проведення відеоконференції 13.04.2021 о 12 год. 00 хв. з Господарським судом Вінницької області за участю представника позивача.

Ухвалою суду від 13.04.2021 розгляд справи відкладено до 25.05.2021 до 12:00 год., повідомлено сторонам, що судове засідання відбудеться в режимі відеоконференції за участю представника позивача. Доручено Вищому антикорупційному суду забезпечити проведення відеоконференції 25.05.2021 о 12 год. 00 хв.

На визначену дату та час (25.05.2021) у судове засідання з`явився представник позивача. Відповідач правом участі у судовому засіданні не скористався, хоча про призначене судове засідання повідомлявся належним чином, ухвалою суду від 13.04.2021, а також телефонограмою наявною в матеріалах справи.

Суд зазначає про те, що будь-яких письмових заяв і клопотань на день розгляду справи від відповідача щодо відкладення розгляду справи до суду не надійшло. Подальше ж відкладення розгляду справи призведе до затягування судового процесу і є порушенням приписів статті 42 ГПК України, зокрема, стосовно виявлення поваги до суду та до інших учасників судового процесу; сприяння своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи.

Суд враховує, що відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), яка згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Недотримання строків розгляду справ судом порушує конституційне право на судовий захист, гарантований статтею 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Суд нагадує, що роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (&51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України"), а також в організації судових проваджень таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010).

До того ж організація провадження таким чином, щоб воно було швидким та ефективним, є завданням саме національних судів (рішення Суду у справі Білий проти України, no. 14475/03, від 21.10.2010).

Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Частиною першою ст.202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд враховує, що неявка відповідача чи його представника в судове засідання не є перешкодою для розгляду справи.

Відзиву відповідача на позовну заяву до суду не надійшло.

За приписами частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.

В судовому засіданні (25.05.2021) представник позивача заявлений позов підтримав у повному обсязі з підстав та обставин, викладених у позовній заяві.

Після закінчення судових дебатів суд оголосив про вихід до нарадчої кімнати для прийняття рішення по суті позовних вимог та орієнтовний час повернення - 25.05.2021 о 15 год. 00 хв.

На оголошення вступної та резолютивної частин рішення представники сторін не з`явилися.

В судовому засіданні 25.05.2021, відповідно до ст.240 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

31.01.2020 між публічним акціонерним товариством "Національна суспільна телерадіокомпанія України" (Орендодавець) та ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Агроекологія" (Орендар) укладено Договір оренди нерухомого майна №30-7/4.

07.09.2020 відбулась державна реєстрація зміни найменування позивача публічного акціонерного товариства "Національна суспільна телерадіокомпанія України" на акціонерне товариство "Національна суспільна телерадіокомпанія України", що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб (а.с. 46-56, том 1).

Відповідно до пункту 1.1 Договору №30-7/4 від 31.01.2020, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування нерухоме майно, загальною площею 11,20 кв. м, а саме: приміщення №33 на третьому поверсі будівлі розташованої за адресою: м.Житомир, вул.Театральна, 7, яка перебуває на балансі філії Орендодавця, з усіма внутрішніми системами та комунікаціями, що існують на час укладення цього Договору.

Пунктом 4.1. Договору встановлено, що загальний розмір орендної плати за один місяць користування Орендованим майном загальною площею 11.20 кв. м становить 1333,33 грн, крім того ПДВ 266,67 грн, а всього з ПДВ - 1600,00 грн.

Орендна плата нараховується починаючи з дати передачі Орендованого майна Орендарю за актом приймання-передачі Орендованого майна від Орендодавця до Орендаря та сплачується Орендарем Орендодавцю щомісяця на підставі Договору до п`ятнадцятого числа кожного поточного місяця, за який сплачується Орендна плата (пункт 4.2 Договору).

Відповідно до пункту 6.2 Договору, Орендар зобов`язується своєчасно та в повному обсязі сплачувати Орендну плату та інші платежі, передбачені Договором (в тому числі здійснювати компенсацію Орендодавцю вартості комунальних послуг, експлуатаційних витрат та інших витрат відповідно до умов Договору).

Орендодавець свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме передав Орендарю нерухоме майно, що підтверджується актом приймання-передачі від 01.02.2020 року орендованого майна загальною площею 11,20 кв. м, а саме приміщення №33 на третьому поверсі будівлі, розташованої за адресою: м.Житомир, вул.Театральна, 7 (а.с.23, том 1).

Відповідно до пунктів 4.4.1 - 4.4.3 Договору Орендна плата не включає вартість комунальних послуг (послуг з електропостачання, теплопостачання, газопостачання, водопостачання та водовідведення). експлуатаційних та інших витрат, що безпосередньо пов`язані із Орендованим майном.

Компенсація вартості комунальних послуг (послуг з електропостачання, теплопостачання, водопостачання та водовідведення). що безпосередньо пов`язані із Орендованим майном здійснюється Орендарем Балансоотримувачу щомісячно на підставі договору про відшкодування витрат на утримання Орендованого майна та надання комунальних послуг.

Згідно з пунктом 10.2. Договору, при порушенні орендарем строків виконання грошових зобов`язань, визначених цим Договором, зокрема щодо сплати орендної плати, індексації Орендної плати, Гарантійного платежу, компенсації Балансоутримувачу вартості комунальних послуг та інших витрат, передбачених Договором, тощо, Орендар сплачує Орендодавцю та/або Балансоутримувачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення, від суми, яка підлягає сплаті.

В подальшому, на підставі пунктів 13.4.5 Договору, сторони дійшли згоди щодо дострокового припинення Договору про що уклали додаткову угоду №1 від 15.06.2020 до договору оренди нерухомого майна №30-7/4 від 31.01.2020 (а.с.24, том 1).

Відповідно до пункту 1 додаткової угоди №1 від 15.06.2020 дія Договору достроково припиняється за ініціативою Орендаря за взаємною згодою сторін 15.06.2020.

15.06.2020 підписано акт приймання-передачі Орендованого майна, згідно якого Орендодавець прийняв, а Орендар передав із строкового платного користування нерухоме майно загальною площею 11,20 кв. м, а саме: приміщення №33 на третьому поверсі будівлі, розташованої за адресою: м.Житомир, вул.Театральна, 7 (а.с.25, том 1).

Проте, всупереч взятих на себе зобов`язань за період дії договору Орендар не сплатив Орендодавцю орендну плату в повному обсязі.

Згідно акту здачі-приймання наданих послуг з оренди нежитлового приміщення від 30.04.2020 по договору №30-7/4 загальна вартість з оренди нежитлового приміщення з 01.04.2020 по 30.04.2020 становить 1600 грн; згідно акту здачі-приймання наданих послуг з оренди нежитлового приміщення від 31.05.2020 по договору №30-7/4 загальна вартість з оренди нежитлового приміщення з 01.05.2020 по 31.05.2020 становить 1600 грн; згідно уточнюючого акта до акту здачі-приймання наданих послуг з оренди нежитлового приміщення від 30.09.2020 по договору №30-7/4 загальна вартість з оренди нежитлового приміщення з 01.06.2020 по 15.06.2020 становить 800 грн (вказаний акт направлено ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Агроекологія" поштовим відправленням та повернуто до АТ "МСТУ" у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою) (а.с.26-28, том 1).

Таким чином, внаслідок порушення Орендарем своїх зобов`язань за Договором, станом на день розгляду справи в суді у останнього виникла заборгованість по орендній платі у розмірі 4000 грн.

Неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором в частині проведення розрахунків по орендній платі стало підставою для нарахування відповідачу 350,59 грн - пені за період з 15.04.2020 по 18.01.2021, 104,00 грн - інфляційних втрат за період з квітня 2020 по листопад 2020 та 83,36 грн - 3% річних за період з 15.04.2020 по 18.01.2021.

10.04.2020 між ПАТ "Національна суспільна телерадіокомпанія України" (Сторона 1) та ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Агроекологія" (Сторона 2) укладено Договір про відшкодування витрат від 10 квітня 2020 №131-7/4.

Згідно з пунктами 1.1 та 1.2 Договору про відшкодування витрат Сторона 1 забезпечує охорону будівлі та прилеглих до неї територій, акваторій, трубопроводів, транспортних засобів, іншого майна, що знаходиться за адресою: м. Житомир, вул. Театральна, 7, а Сторона 2 відшкодовує Стороні 1 витрати на забезпечення охорони Будівлі пропорційно до займаної ним площі відповідно до умов цього Договору.

Сторона 2 користується нерухомим майном загальною площею 11,20 кв. м. - приміщення № 33 на третьому поверсі будівлі відповідно до умов Договору оренди нерухомого майна від 31.01.2020 №30-7/4 та з урахуванням умов цього Договору.

Згідно з пунктом 2.2 Договору про відшкодування фактична щомісячна вартість витрат Сторони 1 на послуги з забезпечення охорони, зазначається у акті про відшкодування витрат на забезпечення оборони об`єкта оренди.

Пунктом 2.3 Договору встановлено, що оплата вартості Сторони 1 на послуги з забезпечення охорони, які визначені Додатком №1, що надаються Стороні 2, здійснюється Стороною 2 щомісячно шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Сторони 1 на підставі Актів відшкодування послуг Сторони 1, але в будь-якому випадку не пізніше 15 числа кожного поточного місяця, що слідує за звітним місяцем.

Пунктом 7.1. Договору про відшкодування витрат передбачено, що він набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками обох Сторін та діє по 31.12.2020 включно, і в частині розрахунків до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань. Сторони погодили, що умови цього Договору розповсюджуються на правовідносини, що виникли між Сторонами з 01.02.2020 відповідно до частини 3 статті 631 ЦК України.

Пунктом 7.3.2 Договору встановлено, що строк його дії припиняється, у тому числі, припиненням договору оренди нерухомого майна.

В подальшому, на підставі пункту 7.3.2 Сторони вирішили достроково 15.06.2020 припинити дію Договору у зв`язку з припиненням Договору оренди нерухомого майна від 31.01.2020 №30-7/4.

Згідно з п.5.1 Договору про відшкодування сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов цього договору згідно чинного законодавства України.

Пунктом 5.2 Договору регламентовано, що у випадку невиконання Стороною 2 грошових зобов`язань за цим Договором, останній зобов`язується сплачувати Стороні 1 пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня від суми невиконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 3.2.6 Договору передбачено, що Сторона 2 зобов`язується своєчасно та в повному обсязі сплачувати Стороні 1 вартість витрат на забезпечення охорони об`єкту оренди згідно цього Договору та Додатку №1 до нього.

Згідно акту про відшкодування витрат від 31.05.2020 вартість витрат на забезпечення охорони з 01.02.2020 по 29.02.2020 та з 01.03.2020 по 31.03.2020 становить 182 грн, згідно акту про відшкодування витрат від 31.05.2020 вартість витрат на забезпечення охорони з 01.04.2020 по 30.04.2020 становить 92,47 грн, згідно акту про відшкодування витрат від 31.05.2020 вартість витрат на забезпечення охорони з 01.05.2020 по 31.05.2020 становить 95,69 грн, згідно акту про відшкодування витрат від 30.09.2020 вартість витрат на забезпечення охорони з 01.06.2020 по 15.06.2020 становить 45,70 грн. (вказаний акт направлено ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Агроекологія" поштовим відправленням та повернуто до АТ "НСТУ" у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою) (а.с. 35-38, том 1).

Позивач повністю виконав взяті на себе зобов`язання за Договором про відшкодування витрат, проте ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Агроекологія" не виконало взяті на себе зобов`язання, а саме не оплатило витрат АТ "НСТУ" на забезпечення охорони будівлі пропорційно до займаної площі відповідно до умов Договору, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість у розмірі 416,64 грн.

Неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором про відшкодування витрат в частині проведення розрахунків за надані послуги стало підставою для нарахування відповідачу 29,82 грн - пені за період з 15.06.2020 по 18.01.2021, 7,44 грн - 3% річних за період з 15.06.2020 по 18.01.2021 та 9,19 грн інфляційних втрат за період з червня 2020 по листопад 2020.

Неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором оренди нерухомого майна №30-7/4 від 31.01.2020 та зобов`язань за Договором №131-7/4 про відшкодування витрат від 10.04.2020 стало підставою для звернення з даним позовом до суду.

З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов наступних висновків.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.

З моменту укладення сторонами Договору №30-7/4 від 31.01.2020 між ними виникли зобов`язання, які мають правову природу договору оренди.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Згідно з ст.174 ГК України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За умовами ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 759 ЦК України визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч.1 ст.283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч.1 ст.762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно з ст.526 ЦК України та ст.193 ГК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Орендодавець свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме передав Орендарю нерухоме майно, що підтверджується актом приймання-передачі від 01.02.2020 року орендованого майна загальною площею 11,20 кв. м, а саме приміщення №33 на третьому поверсі будівлі, розташованої за адресою: м. Житомир, вул. Театральна, 7. (а.с. 23, том 1).

Пунктом 4.2 Договору передбачено, що орендна плата нараховується починаючи з дати передачі Орендованого майна Орендарю за актом приймання-передачі Орендованого майна від Орендодавця до Орендаря та сплачується Орендарем Орендодавцю щомісяця на підставі Договору до п`ятнадцятого числа кожного поточного місяця, за який сплачується Орендна плата.

Відповідно до пункту 6.2 Договору, Орендар зобов`язується своєчасно та в повному обсязі сплачувати Орендну плату та інші платежі, передбачені Договором (в тому числі здійснювати компенсацію Орендодавцю вартості комунальних послуг, експлуатаційних витрат та інших витрат відповідно до умов Договору).

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем, в порушення прийнятих на себе зобов`язань за Договором №30-7/4 від 31.01.2020 не здійснено повної та своєчасної оплати орендних платежів за період з квітня 2020 по 15 червень 2020, таким чином заявлена позивачем сума основного боргу в розмірі 4000 грн підтверджується в повному обсязі та позов в цій частині підлягає задоволенню.

Що стосується позовної вимоги про стягнення з відповідача 416,64 грн, заборгованості за Договором про відшкодування витрат №131-7/4 від 10.04.2020 суд зазначає наступне.

З моменту укладення сторонами Договору про відшкодування витрат №131-7/4 від 10.04.2020 між ними виникли зобов`язання, які мають правову природу договору про надання послуг.

Згідно зі ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ст. 903 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України)

Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

Згідно з пунктами 1.1 та 1.2 Договору про відшкодування витрат Сторона 1 (ПАТ "Національна суспільна телерадіокомпанія") забезпечує охорону будівлі та прилеглих до неї територій, акваторій, трубопроводів, транспортних засобів, іншого майна, що знаходиться за адресою: м.Житомир, вул.Театральна, 7, а Сторона 2 (ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Агроекологія") відшкодовує Стороні 1 витрати на забезпечення охорони Будівлі пропорційно до займаної ним площі відповідно до умов цього Договору.

Сторона 2 користується нерухомим майном загальною площею 11,20 кв.м - приміщення № 33 на третьому поверсі будівлі відповідно до умов Договору оренди нерухомого майна від 31.01.2020 №30-7/4 та з урахуванням умов цього Договору.

Згідно з пунктом 2.2 Договору про відшкодування фактична щомісячна вартість витрат Сторони 1 на послуги з забезпечення охорони, зазначається у акті про відшкодування витрат на забезпечення оборони об`єкта оренди.

Пунктом 2.3 Договору встановлено, що оплата вартості Сторони 1 на послуги з забезпечення охорони, які визначені Додатком №1, що надаються Стороні 2, здійснюються Стороною 2 щомісячно шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Сторони 1 на підставі Актів відшкодування послуг Сторони 1, але в будь-якому випадку не пізніше 15 числа кожного поточного місяця, що слідує за звітним місяцем.

Згідно акту про відшкодування витрат від 31.05.2020 вартість витрат на забезпечення охорони з 01.02.2020 по 29.02.2020 та з 01.03.2020 по 31.03.2020 становить 182 грн, згідно акту про відшкодування витрат від 31.05.2020 вартість витрат на забезпечення охорони з 01.04.2020 по 30.04.2020 становить 92,47 грн, згідно акту про відшкодування витрат від 31.05.2020 вартість витрат на забезпечення охорони з 01.05.2020 по 31.05.2020 становить 95,69 грн, згідно акту про відшкодування витрат від 30.09.2020 вартість витрат на забезпечення охорони з 01.06.2020 по 15.06.2020 становить 45,70 грн (а.с.35-38, том 1).

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем, в порушення прийнятих на себе зобов`язань за Договором №131-7/4 від 10.04.2020, не відшкодовано фактичну щомісячну вартість витрат на послуги з забезпечення охорони з 01.02.2020 по 15 червень 2020, таким чином заявлена позивачем сума основного боргу в розмірі 416,64 грн підтверджується в повному обсязі та позов в цій частині підлягає задоволенню.

Так позивачем, окрім основного боргу за Договором оренди нерухомого майна №30-7/4 від 31.01.2020 заявлено до стягнення з відповідача 350,59 грн - пені за період з 15.04.2020 по 18.01.2021, 83,36 грн - 3% річних за період з 15.04.2020 по 18.01.2021 та 104,00 грн - інфляційних втрат за період з квітня 2020 по листопад 2020.

За порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором про відшкодування витрат №131-7/4 від 10.04.2020 позивачем заявлено до стягнення з відповідача 29,82 грн - пені за період з 15.06.2020 по 18.01.2021, 7,44 грн - 3% річних за період з 15.06.2020 по 18.01.2021 та 9,19 грн - інфляційних втрат за період з червня 2020 по листопад 2020.

Розглядаючи позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, суд враховує таке.

Згідно із ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов`язання, згідно з ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до п.3 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

У відповідності до ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч.1 ст.550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно з пунктом 10.2. Договору оренди нерухомого майна №30-7/4 від 31.01.2020 при порушенні Орендарем строків виконання грошових зобов`язань, визначених цим Договором, зокрема щодо сплати орендної плати, індексації Орендної плати, Гарантійного платежу, компенсації Балансоутримувачу вартості комунальних послуг та інших витрат, передбачених Договором, тощо, Орендар сплачує Орендодавцю та/або Балансоутримувачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення, від суми, яка підлягає сплаті.

Пунктом 5.2 Договору про відшкодування витрат №131-7/4 від 10.04.2020 регламентовано, що у випадку невиконання Стороною 2 грошових зобов`язань за цим Договором, останній зобов`язується сплачувати Стороні 1 пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня від суми невиконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Перевіривши здійснені позивачем розрахунки пені, 3 % річних, інфляційних втрат за Договором оренди нерухомого майна №30-7/4 від 31.01.2020, суд дійшов висновку, що здійснені позивачем нарахування не перевищують розрахунок суду, відтак з відповідача підлягають стягненню 350,59 грн - пені за період з 15.04.2020 по 18.01.2021, 104,00 грн - інфляційних втрат за період з квітня 2020 по листопад 2020 та 83,36 грн - 3% річних за період з 15.04.2020 по 18.01.2021.

Також судом перевірено здійснені позивачем розрахунки 3 % річних, інфляційних втрат за Договором про відшкодування витрат №131-7/4 від 10.04.2020, оскільки здійснені позивачем нарахування не перевищують розрахунок суду, з відповідача підлягають стягненню 7,44 грн - 3% річних за період з 15.06.2020 по 18.01.2021 та 9,19 грн інфляційних втрат за період з червня 2020 по листопад 2020.

Перевіривши правильність проведених позивачем розрахунків пені за Договором про відшкодування витрат №131-7/4 від 10.04.2020 в межах сум та періодів, визначених позивачем, судом отримано 29,79 грн, в той час, коли позивачем заявлено до стягнення з відповідача 29,82 грн - пені за період з 15.06.2020 по 18.01.2021, а тому в стягненні 0,03 грн пені слід відмовити.

За змістом ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Всупереч наведеним вище нормам відповідач не подав до суду жодних доказів в спростування позовних вимог.

Суд процесуальним законом позбавлений права на збирання доказів по справі з власної ініціативи, що було б порушенням рівності прав учасників судового процесу.

Згідно з ч.4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

При винесенні даного рішення суд врахував висновки, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Серявін та інші проти України". Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Також, Європейський суд з прав людини зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

За наведених обставин, суд вважає що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з врахуванням вищевикладених мотивів відмови у задоволенні позову в частині стягнення 0,03 грн пені.

При цьому суд взяв до уваги, що відповідачем не було подано відзиву на позовну заяву, належних та допустимих доказів погашення заборгованості, власного контррозрахунку заборгованості.

В силу приписів ст.129 ГПК України витрати на судовий збір підлягають віднесенню на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42 45, 46, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 91, 113, 118, 123, 129, 165, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Агроекологія" (вул.Зодчих, 12, кв.111, м.Вінниця, 21037, код юридичної особи 37836880) на користь Акціонерного товариства "Національна суспільна телерадіокомпанія України" (вул.Юрія Іллєнка, 42, м.Київ, 04119, код юридичної особи 23152907) 4000,00 грн - боргу по орендній платі, 350,59 грн - пені, 83,36 грн - 3% річних, 104,00 грн - інфляційних втрат за Договором оренди нерухомого майна №30-7/4 від 31.01.2020, 416,64 грн - основного боргу, 29,79 грн - пені, 7,44 грн - 3% річних, 9,19 грн - інфляційних втрат за Договором про відшкодування витрат №131-7/4 від 10.04.2020 та 2269,98 грн - витрат зі сплати судового збору.

3. В стягненні 0,03 грн - пені відмовити.

4. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу позову в сумі 0,02 грн - залишити за позивачем.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

6. Згідно з приписами ч.1 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

7. Згідно з положеннями ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

8. Копії рішення надіслати сторонам рекомендованими листами, а також на додатково на наступні електронні адреси: позивача (ua.info@ntu.ua), відповідача ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Повний текст рішення складено 31 травня 2021 р.

Суддя Нешик О.С.

віддрук. прим.:

1 - до справи